Щодо оподаткування у юридичних осіб єдиним податком транзитних коштів
Лист Державної податкової адміністрації України від 24.12.2009 р. № 28729/7/15-0117
Державна податкова адміністрація України з метою врегулювання спірних питань щодо оподаткування єдиним податком виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб, що здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські, агентські послуги, надає роз’яснення з цього питання.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 03.07.98 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Кошти, що надходять на розрахунковий рахунок платників єдиного податку — юридичних осіб, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські, агентські послуги, є транзитними і вони не мають права власності на такі кошти.
Таким чином, оподаткуванню підлягає виручка, що належить вищезазначеним суб’єктам підприємницької діяльності від реалізації ними своєї продукції (товарів, робіт, послуг). Тому суб’єкти малого підприємництва — юридичні особи, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські, агентські послуги, повинні включати до бази оподаткування єдиним податком
лише суми комісійної (агентської) винагороди, отримані від здійснення таких видів діяльності.З метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб’єкти малого підприємництва — юридичні особи, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські та агентські послуги, повинні враховувати надходження коштів у вигляді комісійної (агентської) винагороди, отриманої від здійснення таких видів діяльності, на розрахунковий рахунок та/або в касу
без урахування коштів, що є транзитними і на які ці суб’єкти не мають права власності.Всі інші надані податкові роз’яснення щодо оподаткування у юридичних осіб єдиним податком транзитних коштів діють у частині, що не суперечить цьому листу.
Заступник голови О. Любченко
коментар редакції
Виручка єдиноподатника та комісія: правильний крок назад
Уже впродовж багатьох років ДПАУ погоджувалася зі включенням до складу виручки юросіб-єдиноподатників суми лише
винагороди комісіонерів, агентів, експедиторів та інших посередників. Решту (основних) платежів, що проходять через їх рахунок (касу), вона називала не інакше як транзитними (що не обкладаються єдиним податком).Не відмовляючись від цієї позиції, ДПАУ в листі від 06.07.2006 р. № 12710/7/16-1517 («Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 71) її дещо «уточнила». Після цього виявилось, що транзитні суми не враховуються у складі виручки лише з метою визначення суми податку, але беруться до уваги при розрахунку
граничної виручки єдиноподатника-юрособи, тобто для порівняння з 1 млн грн. Інакше кажучи, якщо всі грошові надходження від комісійної торгівлі (у тому числі кошти комітента, довірителя тощо) перевищать 1 млн грн., то єдиноподатник-юрособа нібито має перейти на загальну систему оподаткування.Коментуючи згаданий лист, ми категорично не погоджувалися з його висновками. Дійсно, для цілей визначення як розміру самого єдиного податку (застосування ставки 6 % або 10 %), так і граничної суми, отримання якої призводить до необхідності подальшого переходу на загальну систему оподаткування, має застосовуватися
єдиний показник. У профільному Указі він називається «виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» і має одне визначення. Цей показник використовується в одному значенні як у ст. 3 (при розрахунку суми податку за ставкою 6 або 10 % від «виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)»), так і у ст. 1 (де йдеться про граничний розмір «виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)»). Отже, «посередники» можуть ураховувати лише винагороду не тільки для цілей визначення бази оподаткування, а й при визначенні граничного розміру річного виторгу (1 млн грн.).Лист, що коментується, з одного боку, відновлює статус-кво — положення, яке існувало до виходу листа від 06.07.2006 р. № 12710/7/16-1517 (останнім своїм абзацом фактично скасовуючи його), а з іншого — підтверджує (нехай і зі значним запізненням) правильність нашої позиції щодо цього питання.
Дмитро Винокуров
