Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Заповнення реєстру в різних ситуаціях

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Січень, 2010/№ 8
Друк
Стаття

Заповнення реєстру в різних ситуаціях

 

Тема заповнення реєстру отриманих і виданих податкових накладних у різних нетипових ситуаціях завжди цікавила платників податку на додану вартість. Особливої актуальності вона набула саме тепер, коли форма реєстру зазнала деяких зміни. Про порядок заповнення оновленої форми реєстру в тих чи інших ситуаціях ви дізнаєтеся зі статті, що пропонується вашій увазі.

Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

  

Момент включення податкової накладної та її замінника до реєстру

Відповідно до

п.п. 7.2.8 Закону про ПДВ обов’язок ведення реєстру отриманих і виданих податкових накладних (далі — реєстр) покладений на всіх без винятку платників ПДВ. Ведення такого реєстру зумовлене наявністю у платника податків окремого обліку операцій з поставки і придбання таких товарів (послуг), які підлягають обкладенню ПДВ, таких, що не є об’єктом оподаткування та звільнених від обкладення ПДВ. При цьому під обліком розуміється відображення отриманих/виданих податкових накладних та їх замінників.

У реєстрі податкові накладні та їх замінники відображаються за датами отримання (розділ I) або складання (розділ II). Тобто податкові накладні фіксують у реєстрі в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (або були виписані).

Отримані податкові накладні

. Дані про дату отримання податкової накладної заносяться до графи 2 розділу I реєстру . Тут може відображатися дата отримання ВМД, товарного (касового) чека, транспортного квитка, готельного рахунка, рахунка за послуги зв’язку, рахунка за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, заяви згідно з п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ (саме такий перелік документів наведено у формі реєстру).

А ось дані про

дату виписки таких документів відображаються в графі 3. Слід сказати, що ця графа з’явилася в реєстрі не так давно — після набуття чинності наказом ДПАУ від 26.10.2009 р. № 582 (з 1 січня 2010 року). Таке нововведення деякою мірою спростить податковий облік і допоможе в заповненні додатка 5 до декларації з ПДВ.

Поява графи 3 в розділі

I реєстру ще раз підтверджує той факт, що податківці визнали право платників податків відображати податковий кредит за податковими накладними, що запізнилися (фактичне отримання яких відбулося в податкових періодах, наступних за періодом їх виписування). Про це вони також неодноразово писали у своїх листах від 21.09.2009 р. № 20400/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 79; від 04.11.2009 р. № 24259/7/16-1517-26. Щоправда, у своїх листах представники головного податкового відомства висунули додаткову умову. Тепер вони стверджують, що для відображення податкового кредиту за податковими накладними, що запізнилися, потрібно мати в наявності документи, які підтверджують таке запізнення. Таким документом, на думку ДПАУ, є рекомендований лист з повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитка календарного штемпеля.

На незаконність подібних вимог ми вже звертали увагу в статті «Старі» ПН знову законні (за мотивами розпорядження КМУ від 09.09.2009 р. № 1120-р)», опублікованій у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 80. До того ж змусити продавця відправити податкову накладну рекомендованим листом покупець просто не зможе. А це, у свою чергу, лише підтверджує надуманість додаткових умов для реалізації права платника податків на податковий кредит за податковими накладними, що запізнилися.

І ще один момент. За ситуації, коли товарні (касові) чеки, транспортні квитки, готельні рахунки, рахунки за послуги зв’язку та інші документи надходять на підприємство як додаток до авансового звіту, усі вони відображаються в розділі I реєстру окремими рядками щодо кожного документа (

п. 8 Порядку № 244). При цьому до графи 2 розділу I реєстру вноситься дата оформлення авансового звіту, а до графи 3 дата виписки кожного з підтверджуючих документів (транспортного квитка, готельного рахунка тощо).

Видані податкові накладні

. Як відомо, податкова накладна виписується у момент виникнення податкових зобов’язань з ПДВ (п.п. 7.3.2 Закону про ПДВ) і в цей же момент вона відображається в реєстрі. Про це прямо зазначається в п. 10.1 Порядку № 244.

Для відображення інформації про дату виписки (складання) податкової накладної в розділі

II реєстру передбачена графа 2. Тут же зазначається дата виписки розрахунку коригування до податкової накладної, ВМД, податкової накладної за щоденними підсумками операцій, накладної, виписаної на суму перевищення звичайної ціни над фактичною.

 

Вид документа й умовні позначення

Після набуття чинності

наказом ДПАУ від 26.10.2009 р. № 582 форма реєстру доповнена новими графами, куди вносяться дані про тип документа, що використовується для визначення податкового кредиту або податкових зобов’язань.

Так,

розділ I реєстру «Отримані податкові накладні» доповнений графою 5, де відображається вид документа згідно з наступною абревіатурою (п. 9.5 Порядку № 244):

ПН

— податкова накладна;

РК

— розрахунок коригування до податкової накладної;

ВМД

— вантажна митна декларація;

ЧК

— товарний (касовий) чек;

ТК

— транспортний квиток;

ГР

— готельний рахунок;

ПЗ

— рахунок за послуги зв’язку;

ПО

— послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку;

ЗП

— заява платника відповідно до п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ.

Якщо дані податкової накладної або її замінника включаються до

уточнюючих розрахунків за звітний період, то до абревіатури з п. 9.5 Порядку № 244 додається літера «У» (ПНУ, РКУ, ВМДУ тощо).

Що стосується

розділу II реєстру «Видані податкові накладні», то його теж було доповнено новою графою 4 під назвою «Вид документа». У ній відображаються умовні позначення документів, складених у момент виникнення (коригування) податкових зобов’язань (п. 11.2 Порядку № 244):

ПН

— податкова накладна;

РК

— розрахунок коригування до податкової накладної;

ВМД

— вантажна митна декларація;

ПП

— податкова накладна за щоденними підсумковими операціями;

ЗЦ

— податкова накладна, виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною.

Причому, як і у випадку зі скороченнями, що використовуються в розділі I реєстру, якщо дані будь-якого з цих документів уключаються до уточнюючого розрахунку за звітний період, то до виду документа додається

літера «У».

 

Дані, включені до уточнюючого розрахунку

Як ми щойно зазначали, при внесенні до реєстру даних про тип документа (ПН, РК, ВМД тощо) до тих з них, показники яких

включалися до уточнюючих розрахунків, додається літера «У». Наприклад, дані з податкової накладної можуть потрапити до уточнюючого розрахунку унаслідок такої помилки: платник податків придбав товар, який використовуватиметься і в оподатковуваних, і в неоподатковуваних операціях. При цьому всю суму ПДВ з податкової накладної він відніс на збільшення податкового кредиту. Проте здійснити за результатами звітного періоду розподіл суми вхідного ПДВ, як того вимагає п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ, він забув. Виправляючи таку помилку через уточнюючий розрахунок, доведеться використовувати дані податкової накладної, наданої постачальником таких товарів. Тому в реєстр таку податкову накладну доведеться внести з абревіатурою ПНУ.

Надалі інформація з документів з літерою «У» враховуватиметься

під час підбиття підсумків за уточнюючими розрахунками.

Нагадаємо, що підсумки визначаються в цілому за місяць для платників податку, в яких податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю. А платники податку, в яких податковий (звітний) період дорівнює кварталу, підбивають підсумки окремо за кожен місяць, а потім ще й за квартал.

 

Купівлі/продажі неплатникам ПДВ: як відображати в реєстрі?

Спершу нагадаємо, які саме операції відображаються в реєстрі. Згідно з

п. 6 Порядку № 244 у ньому мають фіксуватися:

операції з придбання товарів (послуг) з метою використання в господарській діяльності платника податків (оподатковуваних за ставкою 20% або 0 %), звільнених від оподаткування і які не є об’єктом оподаткування, а також не призначених для використання в господарській діяльності;

— операції з поставки товарів, оподатковуваних за ставкою 20 % або 0 %, звільнених від оподаткування, а також які не є об’єктом оподаткування.

Це означає, що в реєстрі повинні враховуватися

всі операції, що здійснюються платником податків, незалежно від того, є його контрагент платником ПДВ чи ні.

Так, у разі

купівлі товарів у неплатника ПДВ податкової накладної або документа, що її замінює, у платника податків не буде. Проте інформація про таку операцію все одно має заноситися до реєстру. Підставою для цього є відповідні документи, що підтверджують поставку товарів (п. 8.5 Порядку № 244). Такими документами можуть бути товарні накладні, акти виконаних робіт, платіжні документи тощо.

Особливості заповнення реєстру в цій ситуації обумовлюють

пп. 9.7, 9.10 Порядку № 244, де, зокрема, зазначено таке: у разі придбання товарів у неплатника ПДВ у графі 7 відображається умовний індивідуальний податковий номер «400000000000», а в графах 10, 12, 14 і 16 ставиться відмітка «Х».

Що стосується заповнення графи

5 у цьому випадку, то про це у Порядку № 244 не йдеться. Проте, на нашу думку, тут усе залежатиме від того, яким саме документом підтверджується купівля:

— якщо одним з документів, перелічених у

п. 9.5 Порядку № 244, то в цій графі ставиться його умовне позначення (наприклад, ЧК, ГР);

— якщо яким-небудь іншим документом, що не увійшов до наведеного переліку, то в графі 5 слід поставити прокреслення.

Приклад 1.

11.01.2010 р. підприємство придбало товар у постачальника — неплатника ПДВ (ТОВ «Лія») на умовах попередньої оплати. При цьому оплату здійснено за безготівковим розрахунком. Вартість товару відповідно до товарної накладної та банківського документа № 34 становить 3000 грн. У розділі I реєстру ця операція відображена, як показано на с. 37.

Під час

поставки товарів неплатнику ПДВ продавець в обов’язковому порядку виписує податкову накладну з відміткою на оригіналі «Поставка неплатнику податку», проставляючи в рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» і «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» позначку «Х» (п. 8.1 Порядку № 165). Така податкова накладна виписується у двох примірниках і зберігається у продавця.

Реєстрацію податкової накладної, що підтверджує поставку товару неплатнику ПДВ, необхідно провести в розділі II реєстру. При цьому в графі 6 цього документа замість індивідуального податкового номера покупця слід поставити позначку «Х».

Приклад 2.

12.01.2010 р. підприємство реалізувало товари ТОВ «Старт» на суму 6000 грн. Оскільки ТОВ «Старт» не є платником ПДВ, підприємство-постачальник виписало податкову накладну № 1 з відміткою на оригіналі «Поставка неплатнику податку». Обидва примірники податкової накладної (оригінал і копія) залишилися у постачальника . У розділі II реєстру ця операція відображена, як показано на с. 38.

 

Купуємо/продаємо неоподатковувані товари (послуги)

Досить часто підприємство придбаває товари (отримує послуги), що не підпадають під об’єкт обкладення ПДВ (наприклад, послуги з розрахунково-касового обслуговування та інкасації, інші банківські послуги). Отримання таких товарів (послуг) не оформляється податковою накладною. Проте інформація про них все одно має відображатися в реєстрі. Такий висновок випливає з

п. 6 Порядку № 244, де прямо зазначається про окремий облік операцій з придбання товарів (послуг), що не є об’єктом оподаткування або звільнених від оподаткування.

При цьому далі в

п. 9.10 Порядку № 244 уточнюється, що в разі придбання товарів у платника ПДВ товарів (послуг) і основних фондів, звільнених від оподаткування, і тих, що не є об’єктом оподаткування, у графах 10, 12, 14 і 16 ставиться позначка «Х».

Порядок заповнення графи 5 у цьому випадку знов-таки залежатиме від того, яким саме документом підтверджується купівля:

— якщо одним з документів, перелічених у

п. 9.5 Порядку № 244, то в цій графі ставиться його умовне позначення;

— якщо яким-небудь іншим документом, що не увійшов до згаданого переліку, то в графі 5 стоятиме прокреслення.

Приклад 3.

12.01.2010 р. банк списав з розрахункового рахунка підприємства суму за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 150 грн. Операцію списання підтверджує банківський документ за номером № 53. На підставі цього документа підприємство відображає інформацію про послугу банку в розділі I реєстру. Приклад його заповнення наведено на с. 37.

В іншій ситуації, коли операцію поставки «необ’єктних» товарів здійснює сам платник податків, інформація про неї відобразиться в реєстрі, але вже в розділі II. На це вказує графа 11 розділу II реєстру, а також

п. 6 Порядку № 244.

Отже, про відображення в реєстрі звільнених від оподаткування, а також тих, що не є об’єктом обкладення ПДВ, операцій забувати не варто. Нагадаємо, що за подібне порушення норм

Порядку № 244 контролюючі органи можуть застосувати до посадових осіб підприємства санкції у вигляді адмінштрафу в розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн.). Підстава — порушення порядку ведення податкового обліку (ст. 1631 КУпАП).

 

Міжнародні автоперевезення

Операції з перевезення вантажів і пасажирів з перетинанням державного кордону України (міжнародні перевезення) потрапляють під об’єкт обкладення ПДВ відповідно до

пп. 3.1.1 і 3.1.3 Закону про ПДВ. При цьому у них є свої особливості оподаткування, визначені п.п. 6.2.4 Закону про ПДВ, і пов’язані вони із застосуванням нульової ставки ПДВ. Так, згідно з цим підпунктом за нульовою ставкою обкладаються операції поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, їх багажу і вантажів автомобільним транспортом за межами пункту митного оформлення, а саме:

— при вивезенні — від пункту митного оформлення і до пункту призначення за межами України;

— при ввезенні — від пункту відправлення за межами України і до пункту митного оформлення на території України.

Що стосується частини міжнародних автоперевезень

територією України (від пункту призначення і до пункту їх митного оформлення — при вивезенні, та від пункту митного оформлення і до пункту призначення — при ввезенні), то вони оподатковуються за ставкою 20 %.

На підтвердження виникнення податкових зобов’язань підприємство-резидент, що надає нерезиденту послуги автоперевезення, виписує

одну податкову накладну з написом «Поставка неплатнику податку». Підтвердження того, що в цьому випадку складається одна податкова накладна (у двох примірниках), а не дві, знаходимо в Порядку № 165, у п. 9 якого прямо передбачено, що за операціями поставки товарів (послуг), до яких одночасно застосовуються і нульова ставка, і ставка 20 %, складається одна податкова накладна, в якій заповнюються відповідні графи*.

* Приклад заповнення податкової накладної з послугами міжнародних перевезень можна знайти в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 81.

Зареєструвати таку податкову накладну в реєстрі слід у звичайному порядку, заповнивши графи 1 — 10 розділу II реєстру, при цьому в графі 6 «Індивідуальний податковий номер» ставиться позначка «Х». Що стосується графи 12 розділу II реєстру, то вона призначена лише для експорту товарів і супутніх такому експорту послуг і в цьому випадку не заповнюється**.

** Супутні експорту послуги будуть у експортера, а не в транспортного підприємства.

Для порівняння зауважимо, що в іншому випадку, коли послуги міжнародних автоперевезень надає

нерезидент, працює загальне правило п.п. «а» п. 6.5 Закону про ПДВ, відповідно до якого місцем поставки таких послуг буде територія України. Тобто такі послуги підлягають оподаткуванню навіть у тому разі, якщо їх надає нерезидент. При цьому замовник таких послуг — резидент буде податковим агентом нерезидента, і саме він понесе відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку до бюджету.

Під час перерахування передоплати нерезиденту або отримання від нього послуг перевезення (залежно від того, яка з подій сталася раніше), резидент нарахує податкові зобов’язання (за ставкою 0 %*** або 20 %, що відображаються, по рядку

7 декларацій з ПДВ). На підтвердження податкових зобов’язань, що виникли, він випише самому собі податкову накладну, в рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» і «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» якої поставить позначку «Х» (п. 8.2 Порядку № 165).

*** Ми вважаємо, що ставка 0 % застосовується і в тому разі, коли послуги перевезення надає нерезидент. Проте в податківців щодо цього інша думка. Вони вважають, що послуги перевезення обкладаються ПДВ за нульовою ставкою лише у резидента — платника ПДВ при безпосередньому наданні таких послуг. Детально цю проблему висвітлено в статті «Транспортна експедиція після Закону № 1451», 2009, № 94.

А в

наступному звітному періоді (після періоду відображення податкових зобов’язань з послуг у декларації з ПДВ) підприємство-резидент віднесе суму ПДВ до складу податкового кредиту (п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ) і відобразить її в рядку 12.4 декларації з ПДВ. У зв’язку з цим ця операція відобразиться в обох розділах реєстру:

на момент виникнення податкових зобов’язань і складання податкової накладної вона знайде відображення в розділі II реєстру (заповнюються графи 1 — 10);

у періоді виникнення права на податковий кредит — у розділі I реєстру. При цьому в графі 5 необхідно зазначити країну та найменування постачальника послуг, а в графі 7 — умовний індивідуальний податковий номер «300000000000» (пп. 9.6, 9.7 Порядку № 244).

Зверніть увагу: незважаючи на те що в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» податкової накладної стоїть позначка «Х», у графі 7 розділу

I реєстру необхідно зазначити умовний індивідуальний податковий номер «300000000000», як того вимагає п. 9.7 Порядку № 244.

Приклад 4

. Резидент ТОВ «Софія» (ІПН — 123645876965) уклало договір з нерезидентом, компанією R&P (Велика Британія) про надання послуг з перевезення вантажу автотранспортом. Сума договору становить 1000. Послуги надаються на умовах післяоплати.

Згідно з маршрутом замовника-резидента транспорт проходить:

— від пункту відправлення за межами України і до пункту митного оформлення на території України — 500 км;

— від пункту митного оформлення до місця доставки на території України — 100 км.

Акт складено 14.01.2010 р. Курс НБУ на 13.01.2010 р. дорівнює 11,582 грн./

.

Виходячи з наявної інформації, загальна вартість послуг перевезення вантажу дорівнює

11582 грн. А вартість перевезення вантажу від пункту митного оформлення до місця доставки склала 1930,33 грн. [(€1000 : 600 км х 100 км) х 11,582 грн./ €], крім того, ПДВ — 386,07 грн. (1930,33 грн. х 20 %).

Зразок заповнення реєстру наведемо на с. 38.

 

Коригування податкового кредиту з ПДВ щодо зіпсованого товару

Більшість підприємств так чи інакше стикаються у своїй діяльності з необхідністю утилізації зіпсованого товару. І тут важливо пам’ятати, що в податковому обліку зіпсовані товари вважаються такими, що

використані не в господарській діяльності. А отже, валові витрати і податковий кредит щодо зіпсованого товару зберігатися не можуть. Такий висновок випливає з п. 5.1 Закону про податок на прибуток і п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ. Тому в періоді виявлення зіпсованого товару підприємству слід провести їх коригування. У межах цієї статті розглянемо порядок проведення коригування податкового кредиту з ПДВ.

Таке коригування слід здійснювати через рядок

16.4 «інші випадки» декларації з ПДВ із заповненням додатка 1 «Розрахунку коригування сум ПДВ до декларації з податку на додану вартість». Крім того, інформацію про коригування податкового кредиту необхідно занести до реєстру. І хоча прямої вимоги щодо цього Порядок № 244 не містить, ігнорувати таке коригування не варто. Адже саме реєстр служить підставою для заповнення декларації з ПДВ. Інформація про таке коригування вноситься до реєстру на підставі бухгалтерської довідки.

Реквізити цієї довідки відображаються в графах 2 — 4 розділу I реєстру. У графах 5 — 7 розділу I реєстру ставиться прочерк, а в графі 8 із знаком «-» зазначається вартість зіпсованих товарів разом з ПДВ. Після чого ця сума розноситься по графах 9 і 10 (так само зі знаком «-»).

Приклад 5

. У січні 2010 року на підприємстві виявлено товар з терміном придатності, що минув. Вартість цього товару становить 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.). Зіпсований товар було вирішено утилізувати. У зв’язку з цим бухгалтер відкоригував суму податкового кредиту (коригування оформлене бухгалтерською довідкою від 15.01.2010 р. № 14). Заповнення реєстру покажемо на с. 37.

 

Повернення

Для визначення податкових наслідків у разі

повернення товарів у Законі про ПДВ застосовується спеціальна норма — пункт 4.5. Згідно з нормами цього пункту якщо після поставки товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у разі повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника і одержувача підлягають відповідному коригуванню. При цьому далі в п.п. 4.5.1 Закону про ПДВ уточнюється, що за підсумками періоду, в якому здійснюється такий перерахунок, обидві сторони договору повинні зменшити податкові зобов’язання і податковий кредит відповідно. Підставою для такого перерахунку послужить розрахунок коригування, який складається до виписаної раніше податкової накладної.

Сам розрахунок коригування до податкової накладної необхідно відобразити в реєстрі

у тих самих рядках, що і податкове зобов’язання (податковий кредит), тільки зі знаком «мінус». Надалі ця інформація з реєстру послужить підставою для заповнення декларації з ПДВ. Так, продавець, згідно з цієї інформацією, заповнить рядок 8.3 декларації, а покупець — рядок 16.2. Разом з декларацією вони нададуть додаток 1, у якому будуть розшифровані показники цих рядків.

Приклад

6. За договором купівлі-продажу продавець у грудні 2009 року відвантажив покупцеві (ТОВ «Альфа») товар вартістю 3600 грн. (у тому числі ПДВ — 600 грн.). Через неналежну якість товар було повернено 19.01.2009 р. У цьому ж періоді постачальник отримав Розрахунок коригування № 1/48 з підписом покупця. Заповнення розділу II реєстру покажемо на с. 38.

У разі

повернення передоплати обидві сторони договору так само повинні будуть зменшити податкові зобов’язання і податковий кредит відповідно. Щоправда, підставою для цього будуть уже норми п.п. 3.1.1, а не п. 4.5 Закону про ПДВ. Адже операції поставки (об’єкта оподаткування) в цій ситуації немає, а отже, немає і причин для збереження податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ.

Документальним підтвердженням такого коригування може бути бухгалтерська довідка або інший документ, складений у довільній формі. Водночас представники головного податкового відомства наполягають на складанні розрахунку коригування і в цьому випадку (

п. 4 листа ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517, від 02.12.2005 р. № 24078/7/16-1117). Тому, щоб уникнути нерозуміння з боку контролюючих органів, розрахунок коригування краще скласти. У реєстрі такий розрахунок коригування відображатиметься в аналогічному порядку, який ми вже розглянули вище.

 

Імпорт/експорт товарів

Перш за все зазначимо, що відомості про операції з увезення товарів у митному режимі імпорту, як і будь-які інші операції з придбання товарів, мають відображатися в реєстрі. На це прямо вказується у

п. 6 Порядку № 244. При цьому в п. 8.2 Порядку № 244 уточнюється, що облік імпортованих на митну територію України товарів проводиться покупцем (імпортером) на підставі належним чином оформленої вантажної митної декларації. Пов’язано це перш за все з тим, що при здійсненні імпортних операцій документом, який засвідчує право підприємства-резидента на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства. А ось податкова накладна за такими операціями не виписується.

Під час реєстрації ВМД у розділі I реєстру труднощів виникнути не повинно, оскільки в Порядку №

244 досить чітко прописано особливості його заповнення в цьому випадку. Так, наприклад, у графі 6 розділу I зазначається не тільки найменування нерезидента, але і його держава, а у графі 7 буде зазначено умовний індивідуальний податковий номер «300000000000» (пп. 9.6, 9.7 Порядку № 244).

Приклад 7

. Згідно із зовнішньоекономічним договором з нерезидентом («Штиль» (Німеччина)) підприємство імпортувало товар 18.01.2010 р. Вартість товару за договором у перерахунку на гривні становить 15000 грн. Сума ПДВ, сплачена у момент митного оформлення товару, дорівнює 3000 грн. Увезення товару засвідчене належним чином оформленою ВМД № 1054. Заповнення реєстру покажемо на с. 37.

Тепер перейдемо до

експорту товарів. Операції з експорту товарів також повинні знайти відображення в реєстрі, але вже в розділі II. Нагадаємо, що згідно з п. 10 Порядку № 244 в цьому розділі відображаються видані податкові накладні, розрахунок коригування до податкової накладної, ВМД, податкові накладні за щоденними підсумками операцій, податкові накладні, виписані на суму перевищення звичайної ціни над фактичною. А експортер у свою чергу в разі поставки товарів на експорт виписує податкову накладну у двох примірниках, причому обидва примірники залишаються в експортера (п. 8 Порядку № 165). На оригіналі такої податкової накладної експортер робить відмітку «Експортні поставки».

Заповнення розділу II реєстру особливих проблем викликати не повинне. Так, до граф 2 — 4 переносяться відповідні реквізити податкової накладної, до графи 5 уноситься найменування покупця-нерезидента і його країни, а у графі 6 ставиться позначка «Х». Загальний обсяг поставки знайде відображення у графі 7 реєстру. Ця ж цифра продублюється і в спеціальній графі 12. А ось графи 8 — 11 взагалі не повинні заповнюватися. Вони прокреслюються.

Приклад 8.

19.01.2010 р. підприємство-резидент здійснило поставку товарів білоруському підприємству «Олеся» на суму 9000 грн. На підставі вивізної ВМД воно виписало самому собі податкову накладну № 3 у двох примірниках з відміткою на оригіналі «Експортні поставки». У розділі II реєстру ця операція відобразиться, як показано на с. 38.

 

Як відобразити в реєстрі податкову накладну з розподіленим згідно з п.п. 7.4.3 податковим кредитом?

Перш за все нагадаємо: якщо одні й ті самі придбані товари одночасно використовуються і в оподатковуваних, і в неоподатковуваних операціях, то до складу податкового кредиту платник податків має право віднести лише частину вхідного ПДВ. Про це прямо зазначено в

п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ. Там же вказано, що така частина повинна відповідати частці використання таких товарів в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Така ж ситуація може виникнути і в разі, коли підприємство придбало товари, які одночасно використовуватимуться як в оподатковуваних операціях, так і в операціях, на які поширюється спеціальний режим оподаткування, установлений

ст. 81 Закону про ПДВ. Здійснювати розподіл вхідного ПДВ потрібно буде за аналогією з п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ (див. лист ДПАУ від 21.09.2009 р. № 20407/7/16-1517-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 87).

Ось тільки визначити, яка сума вхідного ПДВ включається до податкового кредиту, можна в кінці звітного періоду. Проте почекати з відображенням у реєстрі податкової накладної до кінця звітного періоду платник податків не може. Адже згідно з вимогами

п. 9.2 Порядку № 244 зробити це потрібно вже у момент її отримання.

У зв’язку з цим радимо відобразити отриману податкову накладну в розділі I реєстру таким чином:

— унести отриману податкову накладну до реєстру, заповнивши

спочатку щодо неї лише графи 1 — 8 реєстру;

— а вже

потім, здійснивши за результатами звітного періоду розподіл «вхідного» ПДВ (і визначивши частини, що включаються і не включаються до податкового кредиту), заповнити в рядку за такою податковою накладною решту граф 9 — 16 реєстру.

У цій ситуації існують і свої особливості заповнення розділу II «Податковий кредит» додатка 5 до декларації з ПДВ. Так, податковий кредит відображається в розділі II додатка 5

двічі: один раз у розділі «Операції з придбання з ПДВ, що дають право формування податкового кредиту», а другий раз у розділі «Операції з придбання з ПДВ, що не дають права формування податкового кредиту» (див. п. 6 листа ДПАУ від 18.04.2008 р. № 8109/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 34).

Водночас зауважимо, що на практиці платники податків

за погодженням зі своїми контролюючими органами часом використовують і інший підхід у заповненні реєстру і додатка 5.

Спершу вони вносять податкову накладну до реєстру як звичайну податкову накладну, заповнюючи при цьому всі необхідні графи з 1 по 10. А потім, здійснивши за підсумками періоду розподіл вхідного ПДВ і визначивши його частину, що не підлягає включенню до складу податкового кредиту, сторнують у реєстрі таку суму податкового кредиту. Для цього в кінці періоду на підставі бухгалтерської довідки в реєстрі здійснюється окремий запис, згідно з яким відповідна сума виключається з податкового кредиту, — при цьому зі знаком «-» заповнюються графи 9 і 10 реєстру з одночасним перенесенням сум із цих граф уже зі знаком «+» до граф 11 і 12 реєстру.

Що стосується додатка 5 до декларації з ПДВ, то отриману податкову накладну спочатку заносять до розділу II цього додатка в звичайному порядку. Згодом, розподіливши вхідний ПДВ за підсумками звітного періоду, його частину, що не підлягає включенню до складу податкового кредиту, відображають у додатку 5 так:

— зі знаком «-» у розділі «Операції з придбання з ПДВ, що надають право формування податкового кредиту» (рядок 10.1 декларації) із зазначенням при цьому у графі 2 цього розділу власного індивідуального податкового номера — ІПН;

— при цьому одночасно на цю ж суму здійснюється запис у розділі «Операції з придбання з ПДВ, що не надають права формування податкового кредиту» (рядок 10.2 декларації) також із зазначенням при цьому

власного ІПН.

Який із цих двох способів обрати, вирішувати вам, шановні читачі. Але, перш ніж зробити свій вибір, радимо погоджувати варіант, що вам сподобався, зі своїми контролюючими органами.

 

Чи відображати в реєстрі давальницькі векселі?

Порядок увезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивезення виготовленої з неї готової продукції регулюється нормами

Закону № 327. Відповідно до ст. 2 цього Закону при ввезенні давальницької сировини на митну територію України український виконавець зобов’язаний сплатити ввізне мито за ставками, установленим Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 2371-III, а також податки і збори, які справляються при ввезенні товарів. Причому сплата всіх цих податків і зборів здійснюється шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця простого авальованого векселя зі строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більше ніж 90 календарних днів із моменту оформлення ВМД.

У разі своєчасного вивезення готової продукції

в повному обсязі, передбаченому в контракті, та в установлений термін за межі митної території України вексель погашається і ввізне мито, податки та збори не сплачуються. Така операція не знайде відображення в реєстрі.

 

Неоподатковувані операції

У своїй господарській діяльності платники податків нерідко здійснюють операції, які не обкладаються податком на додану вартість, оскільки звільнені від оподаткування самим

Законом про ПДВ або не є об’єктом оподаткування (п. 3.2, ст. 5, 11). При цьому в реєстрі потрібно відображати лише ті з них, які є поставкою (наприклад, послуги з розрахунково-касового обслуговування, інкасації (п.п. 3.2.5)). Цей висновок випливає з Порядку № 244, п. 6 якого передбачає, що в реєстрі повинні відображатися операції з купівлі/поставки товарів (послуг).

Що стосується операцій, які не є поставкою, то вони не повинні відображатися в реєстрі. До таких операцій належать, зокрема, виплата в грошовій формі заробітної плати, пенсій, емісія цінних паперів.

На цьому ми завершуємо розгляд питань, пов’язаних із заповненням реєстру в тих чи інших ситуаціях. Звичайно, у межах однієї статті неможливо висвітлити всі аспекти цієї багатогранної теми, тому якщо у вас з’являться запитання, пишіть нам. Ми проаналізуємо вашу ситуацію і відповімо на сторінках газети.

 

Розділ I. Отримані податкові накладні

№ з/п

Податкова накладна, розрахунок коригування до податкової накладної, ВМД, товарний (касовий) чек, транспортний квиток, готельний рахунок, рахунок за послуги зв'язку, рахунок за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, заява відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону тощо

Загальна сума, включаючи ПДВ

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження), імпорт товарів (послуг, включаючи одержання від нерезидента):

дата отримання

дата виписки

номер

вид документа

постачальник

з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які:

які не призначаються для їх використання у господарській діяльності

для поставки послуг за межами митної території України або послуг, місце поставки яких визначається відповідно до підпункту «д» пункту 6.5 статті 6 Закону за межами митної території України

найменування (П. І. Б. — для фізичної особи)

індивідуальний податковий номер

підлягають оподаткуванню за ставкою 20 %, 0 %

звільнені від оподаткування, не є об'єктами оподаткування

вартість без ПДВ

сума ПДВ

вартість без ПДВ

сума ПДВ

вартість без ПДВ

сума ПДВ

вартість без ПДВ

сума ПДВ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

1

11.01.2010

11.01.2010

34

ТОВ «Лія»

400000000000

3000

3000

Х

Х

Х

Х

2

12.01.2010

12.01.2010

53

АКБ «Банк»

124578963587

150

150

Х

Х

Х

Х

3

15.01.2010

15.01.2010

14

-1200

-1000

-200

4

18.01.2010

18.01.2010

1054

ВМД

Штиль (Німеччина)

300000000000

18000

15000

3000

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

Усього за місяць

...

...

...

...

...

...

...

...

...

З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період

...

...

...

...

...

...

...

...

...

<...>

...

14.01.2010

14.01.2010

2

ПН

R&P (Велика британія)

300000000000

11582

11195,93

386,07

 

Розділ II. Видані податкові накладні

№ з/п

Податкова накладна, розрахунок коригування до податкової накладної, ВМД, податкова накладна за щоденними підсумками операцій, податкова накладна, виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною

Загальна сума поставки, включаючи ПДВ

Поставка товарів (послуг) та послуги, надані нерезидентом на митній території України, які:

Експорт товарів та супутніх такому експорту послуг (база оподаткування)

дата виписки

номер

вид документа

платник податку — покупець

підлягають оподаткуванню за ставкою

звільнені від оподаткування, не є об'єктами оподаткування (сума поставки)

найменування (П. І. Б. — для фізичної особи)

індивідуальний податковий номер

20 %

0 %

база оподаткування

сума ПДВ

база оподаткування

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

12.01.2010

1

ПН

ТОВ «Старт»

Х

6000

5000

1000

2

14.01.2010

2

ПН

ТОВ «Софія»

123645876965

11582

1930,33

386,07

9651,67

3

19.01.2010

1/48

РК

ТОВ «Альфа»

546987453214

-3600

-3000

-600

4

19.01.2010

3

ПН

«Олеся» (Білорусь)

Х

9000

9000

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

...

Усього за місяць

...

...

...

...

...

...

З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період

...

...

...

...

...

...

<...>

 

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць