Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Відповідальність єдиноподатників-юросіб (штрафи за неподання Розрахунку єдиного податку, несплату податку тощо)

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Липень, 2010/№ 52
Друк
Стаття

Відповідальність єдиноподатників-юросіб
(штрафи за неподання Розрахунку єдиного податку, несплату податку тощо)

 

Перебуваючи в лавах спрощенців, сплачувати єдиний податок та звітувати за ним краще, звісно ж, своєчасно. Інакше може наставати відповідальність у вигляді штрафів та інших фінансових санкцій. Чим можуть загрожувати єдиноподатнику податкові порушення, розглянемо в цій статті.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Насамперед зауважимо: згідно зі

ст. 5 Указу № 727 суб’єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання Розрахунків та сплати сум єдиного податку «відповідно до законодавства». У свою чергу, це означає, що на них поширюються положення Закону № 2181 та передбачена ним фінансова відповідальність за податкові порушення (це також випливає з Порядку № 98, у пп. 10 і 13 якого є посилання на норми цього Закону; прямо про це зазначається і в Узагальнюючому податковому роз’ясненні № 224, див. с. 41). Крім того, посадові особи суб’єктів малого підприємництва — порушники також можуть притягуватися до адміністративної відповідальності згідно з КпАП. Розглянемо найбільш поширені штрафонебезпечні ситуації.

 

Несвоєчасне подання, неподання Розрахунку єдиного податку

 

Підприємство-єдиноподатник подало Розрахунок єдиного податку пізніше відведеного граничного строку. Яку відповідальність передбачено за таке несвоєчасне подання?

При такому порушенні підприємству-єдиноподатнику може загрожувати

штраф, передбачений п.п. 17.1.1 Закону № 2181.

 

Відповідальність за несвоєчасне подання, неподання Розрахунку єдиного податку

Порушення

Підстава

Відповідальність

Неподання, несвоєчасне подання Розрахунку єдиного податку

П.п. 17.1.1 Закону № 2181

Штраф у розмірі 10 нмдг (тобто 170 грн.) за кожне неподання або несвоєчасне подання податкової декларації

 

На те, що

Розрахунок, на підставі якого відбувається нарахування та сплата єдиного податку, у розумінні Закону № 2181 є податковою декларацією і на нього поширюються всі без винятку норми Закону № 2181, зверталася увага в п. 3 Узагальнюючого податкового роз’яснення № 224. Щоправда, при цьому застерігалося, що строк подання Розрахунку єдиного податку відрізняється від строків, установлених Законом № 2181 для квартального звітного періоду, що, утім, як зазначалося в роз’ясненні, допускається Законом № 2181 (див., наприклад, п. 1.2 ст. 1 цього Закону*).

* Пункт 1.2 ст. 1 Закону № 2181:

1.2)

податкове зобов’язання — зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У цьому випадку слід мати на увазі, що

штрафонебезпечним згідно з положеннями п.п. 17.1.1 Закону № 2181 є кожний випадок неподання, несвоєчасного подання Розрахунку єдиного податку. Тому в інтересах єдиноподатників дотримуватись відведеного для подання строку (до 20 числа, наступного за звітним кварталом, з урахуванням можливих перенесень на наступний робочий день, якщо останній день такого строку подання припадає на вихідний або святковий день, п. 3 Узагальнюючого податкового роз’яснення № 224) та подавати Розрахунок єдиного податку своєчасно.

 

Недоплата, несплата єдиного податку

 

Через нестачу грошових коштів на рахунку за перший і другий місяці кварталу єдиний податок сплачено в сумі меншій, ніж було потрібно. Однак у цілому за квартал єдиний податок, відображений у Розрахунку, сплачено до бюджету в потрібній сумі та своєчасно. Чи можуть у такому разі до підприємства застосовуватися штрафні санкції за заниження податкових зобов’язань за перший та другий місяці кварталу згідно з п.п. 17.1.3 Закону № 2181?

Ні, не можуть.

Як відомо, необхідність щомісячної сплати єдиного податку до бюджету підприємствами-єдиноподатниками (не пізніше 20 числа наступного місяця) установлена ст. 3 Указу № 727. У зв’язку з цією вимогою сплата сум єдиного податку за перший і другий місяці звітного кварталу відбувається відповідно не пізніше 20 числа другого і 20 числа третього місяців такого кварталу. При цьому так звані «проміжні» (авансові) суми єдиного податку, які сплачуються в такий спосіб, платник податків визначає самостійно, без подання щодо них Розрахунку єдиного податку до податкових органів. Із цієї причини «проміжні» суми єдиного податку, що сплачуються за перший і другий місяці звітного кварталу, не можна вважати узгодженим податковим зобов’язанням. Адже, як випливає з п. 5.1 Закону № 2181, узгодженим є податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків та задеклароване в поданій податковій декларації. У цьому ж випадку, повторимося, «проміжні» Розрахунки єдиного податку за «проміжними» сумами не подаються, тобто такі суми не декларуються. А отже, їх узгодження не відбувається.

На відміну від таких «проміжних» сум, сума єдиного податку, що сплачується за підсумками звітного кварталу, — це вже повноцінний декларований показник, який відображається в Розрахунку єдиного податку. При цьому важливо, щоб така задекларована в цілому за квартал сума єдиного податку надійшла за підсумками такого кварталу до бюджету (як випливає із запитання, цю умову і було дотримано підприємством). Отже, якщо «проміжні» (неузгоджені) суми єдиного податку, сплачені підприємством за перший і другий місяці звітного кварталу, виявилися неточними, але в цілому за підсумками кварталу розрахована сума податку, задекларована (узгоджена) у Розрахунку єдиного податку, є правильною, і саме її зрештою було сплачено до бюджету, то штрафні санкції «за недоплату», установлені п.п. 17.1.3 Закону № 2181, до підприємства застосовуватися не повинні.

 

Яку відповідальність передбачено за сплату «проміжних» (авансових) сум єдиного податку із запізненням — пізніше 20 числа?

Висновки, зроблені в попередньому запитанні, справедливі й щодо випадку, коли «проміжні» суми єдиного податку за перший і другий місяці звітного кварталу сплачуються підприємством із запізненням — пізніше встановленого

Указом № 727 20-денного строку. Ураховуючи, що такі сплачувані суми, як зазначалося, не є узгодженими, штрафи за прострочення в їх сплаті (наприклад, згідно з п.п. 17.1.7 Закону № 2181) застосовуватися не можуть. Отже, за порушення строків сплати «проміжних» авансових сум єдиного податку за перший і другий місяці звітного кварталу фінансова відповідальність для підприємства-єдиноподатника не настає.

Та все ж ситуація є не така безневинна, як видається на перший погляд, оскільки постраждати при цьому можуть

посадові особи підприємства-єдиноподатника. Адже в цьому випадку їх може бути притягнуто до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 1632 КпАП (за неподання, несвоєчасне подання платіжних доручень на сплату податків):

 

Адміністративна відповідальність за неподання, несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування єдиного податку

Порушення

Підстава

Відповідальність

Неподання, несвоєчасне подання посадовими особами підприємства платіжних доручень на перерахування належних сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів)

Ст. 1632 КпАП

Адмінштраф на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 нмдг (тобто від 85 до 170 грн.); при повторному порушенні особою протягом року розмір адмінштрафу становитиме
від 10 до 15 нмдг (тобто від 170 до 255 грн.)

Примітка. Адмінштрафи в цьому випадку накладаються судом (ст. 221 КпАП) на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, які складаються податковими органами (ст. 255 КпАП) (докладніше про це див. присвячений адмінвідповідальності тематичний номер газети «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 14)

 

Чим загрожує підприємству-єдиноподатнику несвоєчасна сплата єдиного податку за підсумками звітного кварталу (остаточний розрахунок за третій місяць), якщо складений квартальний Розрахунок єдиного податку подано при цьому до податкових органів своєчасно у відведений строк?

За таке порушення може накладатися

штраф (за несплату узгодженої суми податкових зобов’язань згідно з п.п. 17.1.7 Закону № 2181) та нараховуватися пеня (за правилами ст. 16 Закону № 2181):

 

Відповідальність за несплату узгодженої суми єдиного податку

Порушення

Підстава

Відповідальність

Штраф

Несплата узгодженої суми податкових зобов’язань протягом граничних строків, визначених Законом № 2181

П.п. 17.1.7 Закону № 2181

Період затримки у сплаті

Розмір штрафу

— при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання

Штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу

— при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання

Штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу

— при затримці більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання

Штраф у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу

Примітка. Платник податків сплачує один із наведених штрафів залежно від загального строку затримки у сплаті, незалежно від того, чи було застосовано штрафи, визначені в пп. 17.1.1 — 17.1.6 Закону № 2181.

Пеня

Пеня за податковим боргом, що виник

Ст. 16 Закону № 2181

Пеня нараховується на суму податкового боргу (уключаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення в його сплаті

 

Щоправда, у цьому випадку питання щодо штрафів може виявитися

дискусійним з тієї причини, що в п.п. 17.1.7, як бачимо, ідеться про порушення граничних строків сплати, визначених саме Законом № 2181 (а не, скажімо, «іншими законами», як, приміром, це обумовлено в п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181). Тому формально можна говорити про те, що з урахуванням положень пп. 4.1.4 і 5.3.1 Закону № 2181 такий граничний, визначений для квартального звітного періоду, строк становить 50 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу. А отже, тільки в разі його порушення (прострочення у сплаті єдиного податку після його закінчення) і виникає загроза застосування до підприємства-єдиноподатника таких штрафних санкцій.

До речі, аналогічна ситуація складається і щодо пені, яка, як передбачено в

п.п. 16.1.2 Закону № 2181, також нараховується при порушенні граничних строків сплати податкового зобов’язання, установлених Законом № 2181.

Та все ж, вважаємо,

безпечніше для підприємства в цьому випадку орієнтуватися на 20-денний строк сплати, визначений в Указі № 727. Адже знову ж таки неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на сплату єдиного податку, як зазначалося, може загрожувати посадовим особам юрособи-єдиноподатника адміністративною відповідальністю (адмінштрафом згідно зі ст. 1632 КпАП). До того ж, саме на такий установлений Указом № 727 граничний строк сплати у 20 днів орієнтуються на місцях податківці. А отже, в іншому випадку доведеться вирішувати конфлікт з перевіряючими в судовому порядку.

 

Помилки

 

Підприємство-єдиноподатник помилково при продажу основних фондів не включило до оподатковуваної виручки перевищення суми, отриманої від продажу основних фондів, над їх залишковою вартістю. У результаті за підсумками звітного кварталу єдиний податок було задекларовано та сплачено в меншій сумі. Чим загрожує підприємству-єдиноподатнику така помилка в разі її виявлення при перевірці?

У цьому випадку

помилка спричинила заниження податкових зобов’язань за підсумками періоду та як наслідок — недоплату податку до бюджету. У такій ситуації в перевіряючих з’являються підстави для застосування штрафу згідно з п.п. 17.1.3 Закону № 2181.

 

Відповідальність за заниження податкових зобов’язань з єдиного податку

Порушення

Підстава

Відповідальність

Заниження податкових зобов’язань з єдиного податку відповідно до відомостей, заявлених у Розрахунку єдиного податку

П.п. 17.1.3 Закону № 2181

У ході документальної перевірки (п.п. «б» п.п. 4.2.2 Закону № 2181) податковий орган самостійно донараховує суму податкових зобов’язань з єдиного податку, а також штраф у розмірі 10 % від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для єдиного податку, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, і закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 % такої суми і не менше 10 нмдг сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули

Примітка. Особливості нарахування суми штрафу в цьому випадку докладно описано в п. 2.2 Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства платниками податків — юридичними особами, затвердженого наказом ДПАУ від 01.04.2010 р. № 210, та п.п. 6.1.3 Інструкції № 110.

 

Якщо при цьому виявиться, що помилка у визначенні виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що спричинює недоплату єдиного податку, закралася також і до Книги обліку доходів та витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, то податківці, можливо, також намагатимуться застосувати до посадових осіб підприємства

адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку згідно зі ст. 1631 КпАП.

 

Адміністративна відповідальність
за порушення порядку ведення податкового обліку

Порушення

Підстава

Відповідальність

Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій установленого законом порядку ведення податкового обліку

Ст. 1631 КпАП

Адмінштраф на посадових осіб в розмірі
від 5 до 10 нмдг (тобто від 85 до 170 грн.);
при повторному порушенні особою протягом року розмір адмінштрафу становитиме від 10 до 15 нмдг (тобто від 170 до 255 грн.)

Примітка. Адмінштрафи в цьому випадку накладаються судом (ст. 221 КпАП) на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, що складаються податковими органами
(ст. 255 КпАП) (докладніше про це див. присвячений адмінвідповідальності тематичний номер газети «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 14).

 

Як бачимо, помилкова недоплата податку загрожує підприємству та його посадовим особам штрафонебезпечними наслідками. Тому краще, звісно, допущені помилки виявляти та виправляти самостійно.

 

При складанні Розрахунку єдиного податку за III квартал підприємство-єдиноподатник (на ставці 10 %) самостійно виявило завищення нарахованої суми єдиного податку за I квартал на 2500 грн. та заниження нарахованої суми єдиного податку за II квартал на 1000 грн. Чи потрібно в такому разі при їх самостійному виправленні нараховувати та сплачувати 5 % самоштраф?

Насамперед нагадаємо: згідно з

п. 13 Порядку № 98 та з урахуванням положень пп. 5.1, 17.2 Закону № 2181 самостійно виявлені помилки може бути виправлено єдиноподатником одним із таких способів:

— у поточному Розрахунку єдиного податку (у спеціально призначеному для цього рядку 7, із заповненням за необхідності «штрафного» рядка 9);

— шляхом подання уточнюючого розрахунку — УР (його форму наведено в додатку до

Порядку № 98).

При цьому слід мати на увазі, що одним уточнюючим розрахунком можуть виправлятися помилки тільки одного помилкового періоду (тому якщо виявлено помилки, скажімо, декількох періодів, то уточнюючий розрахунок потрібно скласти та подати до кожного з них). Це ж правило стосується й виправлення помилок в поточному Розрахунку єдиного податку, в якому також можна виправити помилки тільки одного помилкового періоду. Передбачено це, щоб не допустити згортання помилок різних періодів (наприклад, щоб недоплата одного періоду не згорнулася з переплатою іншого періоду, що перекручувало б результат).

Якщо виявлена помилка спричинила

недоплату, при її виправленні єдиноподатнику потрібно нарахувати 5 % самоштраф. При цьому якщо помилки виправляються через УР, то слід мати на увазі, що суму недоплати та 5 % штрафу необхідно сплатити до подання уточнюючого розрахунку (п. 17.2 Закону № 2181). А от при самовиправленнях через поточний Розрахунок такі суми сплачуватимуться у складі поточних податкових зобов’язань з єдиного податку. Тому виправлення через уточнюючий розрахунок можуть бути вигідними єдиноподатнику, який бажає встигнути виправити помилки та усунути недоплату, скажімо, напередодні перевірки.

Зауважимо:

від 5 % самоштрафу не рятує навіть наявність у підприємства переплати з єдиного податку. Тому нарахувати такий штраф при виправленні помилки, яка спричинює недоплату, підприємству потрібно в будь-якому разі, навіть якщо раніше податок було сплачено «із запасом» (переплачено). Інша справа, що сплачувати суму недоплати та штрафу в такому разі (за наявності переплати за рахунком) підприємству не доведеться, оскільки такі суми автоматично погашатимуться за рахунок наявної переплати (п. 46 листа ДПАУ від 28.01.2003 р. № 1399/7/15-3317).

Повертаючись до ситуації, описаної в запитанні, зауважимо, що підприємством було самостійно виявлено помилки двох

різних періодів (I і II кварталу). А отже, виправити їх можна або склавши до кожного з таких помилкових періодів уточнюючий розрахунок, або подавши за однією з помилок уточнюючий розрахунок, а за другою — уключивши при цьому виправлення до поточного Розрахунку єдиного податку. Припустимо, підприємство вирішило зупинитися на другому підході виправлення помилок та виправити:

— помилку I кварталу (завищення ЄП на 2500 грн.) у поточному Розрахунку єдиного податку, а

— помилку II кварталу (заниження ЄП на 1000 грн.) — уточнюючим розрахунком.

У такому разі виправлення помилок відобразиться так.

Виправлення помилки (завищення ЄП I кварталу на 2500 грн.) у поточному Розрахунку єдиного податку за III квартал:

 

Розрахунок єдиного податку за III квартал

Одиниця виміру: гривня

ПОКАЗНИКИ

Код рядка

I
квартал

II
квартал

III квартал

IV квартал

Наростаючим підсумком

1

2

3

4

5

6

7

Усього виручка від реалізації (рядок 2 + рядок 3)

4

150000

200000

300000

650000

Сума єдиного податку за ставкою (10) %

5

15000

20000

30000

65000

Сума самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів

7

-2500

-2500

Податкові зобов’язання до сплати (рядок 5 + рядок 6 + (-) рядок 7)

8

15000

20000

27500

62500

Сума штрафу, самостійно нарахована платником у зв’язку з виправленням помилки

9

Оскільки в цьому випадку помилка до недоплати єдиного податку не призвела, а, навпаки, пов’язана із завищенням податкових зобов’язань з єдиного податку, суму 5 % самоштрафу в рядку 9 поточного Розрахунку єдиного податку нараховувати не потрібно.

 

Виправлення помилки (заниження ЄП II кварталу на 1000 грн.) уточнюючим розрахунком:

 

Уточнюючий розрахунок (до Розрахунку єдиного податку за II квартал)

Одиниця виміру: гривня

ПОКАЗНИКИ

Код рядка

Загальна сума

1

2

3

Сума помилки, не врахованої або зайво врахованої у попередніх звітних податкових періодах, що призвела до заниження (+) або завищення (-) об’єкта оподаткування (рядок 4 Розрахунку)

1

+10000*

Сума заниженого (+) або завищеного (-) єдиного податку у попередніх звітних податкових періодах за ставкою (10 %) (рядок 5 Розрахунку)

2

+1000

Сума заниженого (+) або завищеного (-) податкового зобов’язання, нарахована у зв’язку з виправленням помилки (рядок 2 + рядок 3)

4

+1000

Сума штрафу, самостійно нарахована платником єдиного податку у зв’язку з виправленням помилки

5

50

* Припустимо, недоплата єдиного податку виникла через помилково невраховану в I кварталі виручку в розмірі 10000 грн.

 

Та все ж, бажаємо, щоб у вашій роботі виникало якомога менше штрафонебезпечних ситуацій.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць