Комісійні операції в єдиноподатника: як визначається виручка
Підприємство, що є платником єдиного податку, здійснює комісійну торгівлю (є комісіонером). Чи включаються суми коштів, отриманих на поточний рахунок підприємства за проданий комісійний товар, до бази обкладення єдиним податком? Чи потрібно враховувати ці суми при обчисленні граничного розміру річної виручки (1 млн грн.)?
(м. Сімферополь)
Почнемо з того, що відповідно до
ст. 1 Указу № 727 об’єктом обкладення єдиним податком у суб’єкта малого підприємництва є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто сума, фактично отримана ним на розрахунковий рахунок або (та) до каси за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).Нагадаємо: згідно зі
ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього визначену грошову суму.На відміну від договору купівлі-продажу, договір комісії
не передбачає переходу права власності на товар від комітента до комісіонера. Тут одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за плату здійснити один або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦКУ). За посередницькі послуги комісіонер отримує від комітента винагороду (ст. 1013 ЦКУ).Тобто операція, здійснена на підставі договору комісії,
не вважається продажем, а кошти, що надійшли на поточний рахунок або до каси комісіонера, є транзитними і не враховуються при визначенні суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).До бази обкладення єдиним податком такі платники, згідно з роз’ясненнями ДПАУ, включають
тільки суми комісійної винагороди, отримані від здійснення діяльності на підставі договорів комісії та інших цивільно-правових договорів (див., зокрема, листи від 07.11.2000 р. № 14724/7/15-1317, від 10.04.2006 р. № 4025/6/15-0416, від 08.05.2007 р. № 4441/6/15-0416, п. 2 листа від 19.02.2010 р. № 1653/6/31-4018 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 17).Тепер стосовно питання визначення
граничного розміру річної виручки.Згідно зі
ст. 1 Указу № 727 у платника єдиного податку — юридичної особи обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не повинен перевищувати 1 млн грн. У разі порушення цієї вимоги підприємство має перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).Так-от, при обчисленні
граничного розміру річної виручки з метою визначення права на застосування спрощеної системи оподаткування ДПАУ зобов’язувала суб’єктів малого підприємництва, уключаючи тих, хто здійснює комісійну торгівлю, надає експедиторські, брокерські послуги, ураховувати всі кошти, отримані на розрахунковий рахунок або (та) до каси від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів та виручку від іншої реалізації (див., зокрема, листи від 06.07.2006 р. № 12710/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 71, від 08.05.2007 р. № 4441/6/15-0416 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 71).Свою незгоду з таким підходом податківців ми висловлювали неодноразово. Підтримує платників податків у цьому плані і Держкомпідприємництва. Так, зокрема, в його
листах від 24.03.2006 р. № 2274, від 23.09.2008 р. № 8060 і від 27.03.2009 р. № 3347 зазначено, що транзитні надходження не повинні потрапляти до розрахунку обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).І от деякий час потому з-під пера головного податкового органу вийшло декілька позитивних роз’яснень (див.
листи від 18.12.2009 р. № 15700/5/15-0116, від 24.12.2009 р. № 28729/7/15-0117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 7, від 30.12.2009 р. № 29353/7/15-0117), які дозволили єдиноподатникам-юрособам* не враховувати транзитні суми при визначенні річного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто при порівнянні з 1 млн грн., а враховувати лише суму винагороди. До речі, ця думка ДПАУ не нова — вона висловлювалася і раніше (див. лист від 07.11.2000 р. № 14724/7/15-1317).* Щодо єдиноподатників-фізосіб ДПАУ традиційно наполягає на відображенні транзитних сум у складі виручки від реалізації при визначенні 500-тисячного обсягу (див. листи від 23.11.2006 р. № 13290/6/17-0416, від 14.07.2009 р. № 14735/7/17-0417 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 63).
Це логічно, адже для цілей визначення розміру як самого єдиного податку, так і граничної суми, перевищення якої спричиняє перехід на загальну систему оподаткування, має застосовуватися
єдиний показник — виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що має в Указі № 727 одне визначення. Нагадаємо, що цей показник використовується в одному значенні як у ст. 3 Указу при розрахунку суми податку за ставкою 6 або 10 % від виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), так і у ст. 1 Указу, де йдеться про граничний розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).Щоправда, буквально через два — три місяці після опублікування хороших
листів, головний податковий орган відкликав деякі з них, можливо, керуючись постановою КМУ «Про надання податкових та інших роз’яснень» від 27.01.2010 р. № 86, яка зобов’язала податківців надавати податкові роз’яснення щодо офіційного розуміння окремих положень законодавства виключно у вигляді узагальнюючих податкових роз’яснень. Однак сподіваємося, що такі дії не свідчать про повернення податкового відомства до своєї фіскальної позиції щодо оподаткування підприємств-єдиноподатників, які здійснюють посередницькі операції.
Наталя Білова, економіст-аналітик
