Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Комісія в межах України

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Липень, 2010/№ 54
Друк
Стаття

Комісія в межах України

 

А тепер зупинимося на облікових моментах та розглянемо, як операції за договором комісії відображаються в обліку сторін. При цьому спершу поговоримо про «вітчизняну» комісію, коли комітент та комісіонер є резидентами, а комісійний товар реалізується або отримується на території України.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Відмітною особливістю договору комісії є те, що

майно, передане комісіонеру для реалізації (ст. 1021 ЦКУ) або придбане комісіонером для комітента (ст. 1018 ЦКУ), є власністю комітента впродовж всього періоду вчинення правочину. Це має значення при оподаткуванні та впливає на облік комісійних операцій в учасників відносин — комісіонера та комітента.

Як відомо,

предметом договору комісії можуть бути такі дії комісіонера, що здійснюються за дорученням комітента:

продаж товару, переданого комітентом, від свого імені та за рахунок комітента третім особам (договір комісії на продаж);

придбання товару для комітента та за його рахунок у третіх осіб (договір комісії на придбання).

Розглянемо особливості обліку договорів кожного виду.

 

Договір комісії на продаж

Податковий облік договору комісії на продаж узагальнимо у вигляді таблиці (прийняті в таблиці і далі в тексті скорочення):

ВД — валовий дохід,

ВВ — валові витрати,

ПЗ — податкові зобов’язання з ПДВ,

ПК — податковий кредит з ПДВ

).

 

Договір комісії на продаж

(податковий облік)

Етапи договору комісії

У комітента

У комісіонера

податок на прибуток

ПДВ

податок на прибуток

ПДВ

ВД

ВВ

ПЗ

ПК

ВД

ВВ

ПЗ

ПК

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1. Передача товару комісіонеру для продажу

Примітка. Згідно з п. 1.31 Закону про податок на прибуток не вважаються продажем (згідно з п. 1.4 Закону про ПДВ не є поставкою) операції з надання товарів у межах договорів комісії, що не передбачають передачу права власності на такі товари. Згідно з пп. 7.9.1 і 7.9.2 Закону про податок на прибуток вартість майна, залученого на підставі договору комісії, не включається у комісіонера до валових доходів; у комітента його передача не збільшує валових витрат. Отже, передача товарів комісіонеру від комітента не спричинює жодних наслідків в податковому обліку сторін.

2. Продаж товару комісіонером

ВД

ПЗ

Примітка. Комітент відображає ВД на підставі звіту комісіонера (з урахуванням положень п.п. 11.3.1 Закону про податок на прибуток за першою з подій комісіонера — або на дату відвантаження товару комісіонером покупцям, або на дату отримання комісіонером від покупців оплати за товар; лист ДПАУ від 27.05.2004 р. № 9657/7/15-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 5).

Згідно з п. 4.7 Закону про ПДВ ПЗ виникають у комісіонера за першою з подій (п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ): або на дату отримання грошових коштів від покупця в оплату за товар, або на дату відвантаження товарів покупцю; на підтвердження ПЗ, що виникають, комісіонер виписує покупцю податкову накладну.

3. Перерахування грошових коштів комітенту за реалізований товар

ПЗ

ПК

Примітка. Згідно з п. 4.7 Закону про ПДВ ПЗ у комітента виникають на дату отримання коштів чи інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера. У комісіонера відповідно на дату перерахування коштів (інших видів компенсації вартості товарів) комітенту за наявності податкової накладної комітента виникає право на ПК.

4. Отримання комісіонером комісійної винагороди

ВВ

ПК

ВД

ПЗ

Примітка. За умови, що обидві сторони є звичайними платниками податку на прибуток, у звичайному порядку за першою з подій (підписанням акта наданих послуг або перерахуванням комісіонеру винагороди — пп. 11.3.1, 11.2.1 Закону про податок на прибуток, пп. 7.3.1, 7.5.1 Закону про ПДВ) виходячи із суми комісійної винагороди у комісіонера виникають ВД і ПЗ, а у комітента — ВВ і ПК.

 

Отже, як бачимо, при комісії на продаж згідно з правилами «посередницького»

п. 4.7 Закону про ПДВ до ПДВ-обліку залучається у тому числі й комісіонер-посередник. При цьому валові доходи за реалізованим товаром виникають у податковому обліку комітента. А от на облік з податку на прибуток комісіонера посередництво не впливає, в такому обліку в комісіонера відображається лише сума комісійної винагороди.

Приклад

. За договором комісії на продаж комісіонер реалізував товар комітента вартістю 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.); балансова вартість товару в обліку комітента — 7000 грн. За домовленістю сторін комісійна винагорода в сумі 1800 грн. (у тому числі ПДВ — 300 грн.) утримується комісіонером з виручки, отриманої від покупців за проданий товар.

В обліку сторін операції відобразяться так:

 

Договір комісії на продаж

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

У комітента

1. Передано товар на комісію

283

281

7000

2. Відображено реалізацію товарів (на підставі звіту комісіонера)

361

702

12000

10000

3. Відображено суму ПДВ

702

643

2000

4. Списано собівартість реалізованих товарів

902

283

7000

5. Відображено заборгованість перед комісіонером з комісійної винагороди (утримано винагороду комісіонером)

685

361

1800

1500

6. Відображено податковий кредит з ПДВ за сумою комісійної винагороди (на підставі податкової накладної комісіонера)

641

644

300

7. Надійшли грошові кошти від комісіонера за продані товари за вирахуванням комісійної винагороди(12000 грн. - 1800 грн.)

311

361

10200

8. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

643

641

2000

9. Нараховано комісійну винагороду, підписано акт наданих послуг

93

685

1500

10. Списано суму раніше відображеного податкового кредиту з ПДВ за сумою комісійної винагороди

644

685

300

У комісіонера

1. Прийнято товар на комісію

024

12000

2. Відвантажено покупцю товар комітента

361

702

12000

3. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

702

641

2000

4. Відображено заборгованість перед комітентом:

— на вартість товару без ПДВ

704

685

10000

— на суму ПДВ

644

685

2000

5. Списано товар комітента з позабалансового обліку

024

12000

6. Отримано від покупця оплату за товар, утримано комісійну винагороду

311

361

12000

1500

7. Нараховано податкові зобов’язання виходячи із суми комісійної винагороди

643

641

300

8. Зменшено заборгованість перед комітентом на суму утриманої комісійної винагороди

685

377

1800

9. Перераховано комітенту грошові кошти за реалізований товар за вирахуванням утриманої комісійної винагороди(12000 грн. - 1800 грн.)

685

311

10200

10. Відображено податковий кредит за комісійним товаром (на підставі податкової накладної комітента)

641

644

2000

11. Підписано акт наданих посередницьких послуг

377

703

1800

12. Списано суму раніше відображених податкових зобов’язань з ПДВ виходячи із суми комісійної винагороди

703

643

300

 

Попутно відзначимо декілька важливих моментів.

Якщо комісіонер утримує суму винагороди з виручки.

Таку ситуацію включено до прикладу, розглянутого вище. Згідно зі ст. 1020 ЦКУ комісіонер має право утримувати належні йому за договором суми (комісійну винагороду) з усіх грошових коштів, що належать комітенту (якщо інші кредитори комітента не мають переважного права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітенту). Цей момент, звісно, краще застерегти в договорі комісії.

У такому разі податкові наслідки за комісійною винагородою (валові доходи та податкові зобов’язання з ПДВ) у комісіонера виникатимуть за першою подією — отриманням винагороди, яка припадає

на дату надходження від покупця оплати за товар (отримання виручки). Відповідно на дату такого утримання комісійної винагороди комісіонеру потрібно відобразити відповідні податкові наслідки в обліку: уключити суму винагороди до валових доходів та нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, виписавши при цьому на ім’я комітента податкову накладну. У свою чергу, за наявності підтверджуючих документів комітент має право відобразити за сумою винагороди комісіонера валові витрати та податковий кредит з ПДВ.

Звіт комісіонера комітенту важливо отримати своєчасно.

Оскільки при комісії податкові наслідки комітента за комісійним товаром прив’язані до подій комісіонера, комісіонер має належним чином повідомити комітента про їх настання. З цією метою, наприклад, у договорі комісії можна зобов’язати комісіонера своєчасно надавати комітенту інформацію про реалізацію комісійного товару покупцям (передаючи відомості про відвантаження товару та отримання за нього оплати). Як варіант, строк подачі звіту комісіонера може бути прив’язано до закінчення податкового періоду (однак не рідше ніж один раз на квартал). Тим самим комісіонер принаймні щокварталу повідомлятиме комітента про обсяги реалізованих товарів та суми, що надійшли від покупців в оплату за товар, щоб комітент міг своєчасно відобразити в податковому обліку валові доходи та списати з балансу реалізовані комісіонером товари. Отже, своєчасне надання звіту комісіонером важливе для комітента, адже податкові наслідки має бути ним відображено в належному періоді (у періоді виникнення відповідних подій). Тому зі складанням та поданням звіту комісіонеру краще не зволікати, інакше це може обернутися неприємністю, в першу чергу, для самого комітента (несвоєчасністю відображення облікових наслідків, для відновлення яких комітенту тоді вже доведеться скористатися механізмом виправлення помилок, адже запізніле відображення комітентом валових доходів може загрожувати штрафонебезпечними наслідками).

До ПДВ-обсягів посередника-комісіонера (для порівняння з 300-тисячною межею) включається і продаж комісійного товару.

Як відомо, згідно з п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ особа підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, якщо загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню (у тому числі з використанням комп’ютерних мереж), нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх 12 календарних місяців (без урахування ПДВ) перевищує 300 тис. грн. Зауважимо: про те, що, реалізуючи комісійний товар, посередник тим самим здійснює операції з «поставки товарів, отриманих у межах договору комісії», говориться і в п. 4.7 Закону про ПДВ (тобто цей пункт прямо оперує терміном «поставка товарів» відносно посередника). Отже, при розрахунку граничного обсягу в 300 тис. грн., важливого для ПДВ-реєстрації, посереднику-комісіонеру слід ураховувати у тому числі й операції з поставки (реалізації) покупцям товару комітента. Аналогічний висновок було зроблено й у листі ДПАУ від 19.09.2005 р. № 11032/5/15-2416/18691/7/15-2417, де роз’яснювалося, що особа, обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (послуг) в якої протягом останніх 12 календарних місяців сукупно (без ПДВ) перевищує 300 тис. грн., незалежно від того, за якими договорами при цьому реалізуються товари (послуги), має подати заяву та зареєструватися платником ПДВ.

Договір комісії за пільговими товарами

. Якщо за договором комісії на реалізацію передаються товари, звільнені від оподаткування згідно зі ст. 5, 11 Закону про ПДВ (наприклад, підручники, книги, періодичні видання друкованих ЗМІ, путівки на санаторно-курортне лікування тощо), то пільговий режим оподаткування (ПДВ-пільга) зберігається також і при їх продажу комісіонером. Тому при продажу таких пільгових товарів комісіонеру ПДВ на них нараховувати не потрібно, а 20 % ПДВ в такому разі у комісіонера обкладатиметься тільки сума комісійної винагороди.

У цьому випадку при таких пільгових поставках комісіонер — платник ПДВ згідно з

п. 10 Порядку № 165 випише покупцю податкову накладну як на пільговий товар з відміткою «Без ПДВ» у розділі VI за графою 10 з посиланням при цьому на відповідну норму нормативно-правового акта, що звільняє від ПДВ. А в момент виникнення 20 % ПДВ-зобов’язань за комісійною винагородою комісіонер випише податкову накладну за винагородою на ім’я комітента.

Зауважимо, що зі збереженням ПДВ-пільги для посередника при продажу ним пільгових товарів погоджується і ДПАУ (

листи від 21.10.2005 р. № 10155/6/15-0316; від 07.11.2001 р. № 7132/6/16-1215-4; п. 4 р. IIIлиста від 04.11.99 р. № 16-1121). Адже в цьому випадку пільговий режим оподаткування встановлено Законом про ПДВ щодо окремих видів товарів незалежно від того, за якими цивільно-правовими договорами (купівлі-продажу, комісії, доручення тощо) при цьому відбувається їх поставка.

Щоправда, слід зробити одне застереження. Зазначені висновки не поширюються на випадки, коли у відповідній «пільговій» нормі (

ст. 5, 11 Закону про ПДВ) установлено особливі умови до суб’єктного складу осіб-пільговиків, яким комісіонер не відповідає. Тоді, отримуючи на комісію пільговий товар без ПДВ, при його продажу комісіонеру нарахувати цей податок усе ж доведеться.

Якщо покупець розрахувався безпосередньо з комітентом

. Така ситуація можлива з урахуванням положень ч. 2 ст. 1016 ЦКУ, згідно з якою комітент може прийняти виконання договору від третьої особи. А отже, третя особа (покупець) має право перерахувати грошові кошти за товар безпосередньо на рахунок комітента. Жодної заборони на подібні операції ЦКУ не встановлює.

Оскільки ситуація відрізняється від стандартної, то може виникнути питання про її вплив на ПДВ-облік та, зокрема, збереження в такому разі у комісіонера права на податковий кредит. Адже, як відомо, згідно з «посередницьким»

п. 4.7 Закону про ПДВ при комісії на продаж податкові зобов’язання в комісіонера виникають за правилом першої події, а податковий кредит за датою перерахування грошових коштів комітенту.

Вважаємо, що цей випадок (з перерахуванням оплати безпосередньо комітенту) не повинен порушувати загальноприйнятого порядку відображення податкових наслідків в ПДВ-обліку сторін. Адже зрештою комітенту

надходять грошові кошти (неважливо через посередника-комісіонера або безпосередньо від покупця) за реалізований товар. А отже, у момент їх отримання комітент випише податкову накладну на ім’я комісіонера, на підставі якої комісіонер, у свою чергу, зможе відобразити податковий кредит (п. 16 Порядку № 165). Для порівняння зазначимо, що виписати податкову накладну, скажімо, на адресу покупця комітент у цьому випадку не зможе, оскільки не укладав з ним договір купівлі-продажу. До того ж, і самому покупцю податкова накладна комітента не потрібна, оскільки він її за правилами «посередницького» п. 4.7 Закону про ПДВ отримає від комісіонера. Також комітент не має права в цьому випадку оформити податкову накладну і на самого себе, оскільки такий варіант Порядком № 165 не передбачений. Тому вважаємо, що для комісіонера в цій ситуації у звичайному порядку також працюватимуть правила п. 4.7 Закону про ПДВ про податковий кредит, який він зможе відобразити при отриманні податкової накладної від комітента.

Щоправда, маємо попередити, що податківці з цього приводу чомусь дотримуються іншої думки та вважають: якщо перерахування коштів за договором комісії здійснюється не комісіонером, а безпосередньо покупцем, то право на збільшення податкового кредиту в комісіонера відсутнє. Причому в такому разі, на їх думку, і комісіонер (на дату поставки товару покупцю), і комітент (на дату отримання коштів) повинні нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ (див. «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2009, № 24, с. 9). З таким висновком ми погодитися не можемо. Навіть якщо керуватися логікою податківців, то тоді, виходить, у комітента взагалі не повинні виникати ПДВ-зобов’язання. Адже в

п. 4.7 Закону про ПДВ ідеться про збільшення податкових зобов’язань комітентом на дату отримання грошових коштів чи інших видів компенсацій від комісіонера, а цього в описуваній ситуації не відбувається. Отже, висновки податківців у цьому випадку неаргументовані.

 

Договір комісії на придбання

Податкові наслідки договору комісії на придбання наведемо в таблиці:

 

Договір комісії на придбання

(податковий облік)

Етапи договору комісії

У комітента

У комісіонера

податок на прибуток

ПДВ

податок на прибуток

ПДВ

ВД

ВВ

ПЗ

ПК

ВД

ВВ

ПЗ

ПК

1. Перерахування грошових коштів комісіонеру для придбання товару

Примітка. Згідно з пп. 7.9.2 і 7.9.1 Закону про податок на прибуток кошти, перераховані комісіонеру для виконання договору комісії, не включаються в комітента до валових витрат, а в комісіонера — до валових доходів. Отже, забезпечення комісіонера коштами для виконання договору комісії на придбання не спричинює жодних наслідків у податковому обліку сторін.

2. Придбання комісіонером товару для комітента

ВВ

ПК

Примітка. Комітент відображає ВВ на підставі звіту комісіонера залежно від статусу продавця товарів (якщо продавець є звичайним платником податку на прибуток — з урахуванням положень п.п. 11.2.1 Закону про податок на прибуток за першою з подій комісіонера: або на дату оприбуткування товару комісіонером, або на дату перерахування комісіонером оплати за товар; якщо товар отримується комісіонером у неплатників податку на прибуток або нестандартних платників цього податку, які сплачують податок за іншими ставками, то з урахуванням п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток — за датою оприбуткування товару комісіонером). Для такого відображення валових витрат необхідний оперативний обмін інформацією між комісіонером та комітентом (своєчасне надання звіту комісіонером).

Згідно з п. 4.7 Закону про ПДВ ПК у комісіонера виникає за оплатою товару, тобто на дату перерахування коштів (інших видів компенсації вартості товарів) продавцю на підставі отриманої від продавця податкової накладної.

3. Передача комісіонером товару комітенту

ПК

ПЗ

Примітка. Згідно з п. 4.7 Закону про ПДВ у комісіонера виникають ПЗ на дату передачі придбаного товару комітенту. У комітента відповідно на дату отримання такого товару від комісіонера за наявності податкової накладної комісіонера виникає право на ПК.

4. Отримання комісіонером комісійної винагороди

ВВ

ПК

ВД

ПЗ

Примітка. За умови, що обидві сторони є звичайними платниками податку на прибуток, у звичайному порядку за першою з подій (підписанням акта наданих послуг або перерахуванням комісіонеру винагороди — пп. 11.3.1, 11.2.1 Закону про податок на прибуток, пп. 7.3.1, 7.5.1 Закону про ПДВ) виходячи із суми комісійної винагороди у комісіонера виникають ВД і ПЗ, а в комітента — ВВ і ПК.

 

Окремо варто зупинитися на обліку додаткових витрат комісіонера, що виникають за посередництвом.

Додаткові витрати комісіонера.

Облік додаткових витрат комісіонера, що виникають у ході виконання зобов’язань за договором комісії та підлягають відшкодуванню комітентом, може бути побудований за одним із таких варіантів:

1 варіант: додаткові витрати розглядаються як витрати, понесені комісіонером у зв’язку з дорученням комітента придбати в межах договору комісії той чи інший вид необхідних послуг (тобто, по суті, комісіонер у такому разі також виступає посередником при придбанні таких «додаткових» послуг для комітента). При цьому склад додаткових витрат, які відшкодовуватимуться комітентом, краще застерегти в договорі комісії. Відповідно підхід до їх відображення в обліку сторін у такому разі аналогічний підходу до обліку самого комісійного товару, що придбавався за договором комісії: у податковому обліку комісіонера такі додаткові витрати до валових витрат не включаються, а на підставі звіту комісіонера з підтверджуючими первинними документами вони знаходять відображення (збільшують валові витрати) у податковому обліку комітента. При цьому в ПДВ-обліку сторін такі додаткові витрати відображаються за правилами «посередницького» п. 4.7 Закону про ПДВ (тобто «передаються» через комісіонера комітенту);

разом із тим щодо додаткових витрат сторони можуть піти іншим шляхом та вибрати другий варіант їх обліку

2 варіант: у договорі комісії застерігається, що додаткові витрати окремим платежем комісіонеру не відшкодовуватимуться, однак при цьому за домовленістю сторін установлюється «гідний» розмір комісійної винагороди, що зможе покрити комісіонеру всі його додаткові витрати. У такому разі жодні документи, що підтверджують додаткові витрати комісіонера, комітенту не передаються, а додаткові витрати в обліку комісіонера збільшують собівартість його посередницьких послуг. Після виконання доручення комісіонер отримує комісійну винагороду, що покриває всі його витрати.

Приклад

. За договором комісії комітент доручає комісіонеру придбати товар, укласти договір зі сторонньою транспортною організацією та доставити товар комітенту. Відшкодування комісіонеру додаткових витрат на доставку передбачено договором комісії (тобто додаткові витрати враховуються за першим варіантом).

Товар придбано комісіонером за 24000 грн. (у тому числі ПДВ — 4000 грн.); сума транспортних витрат на доставку товару сторонньою організацією — 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.). Комісійну винагороду в розмірі 1800 грн. (у тому числі ПДВ — 300 грн.) перераховано комісіонеру після підписання акта наданих послуг окремим платежем.

В обліку сторін операції відобразяться так:

 

Договір комісії на придбання

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

У комітента

1. Перераховано комісіонеру грошові кошти для виконання договору комісії

371

311

25200

2. Отримано товар від комісіонера

28

631

20000

20000*

3. Збільшено вартість товару на суму транспортних витрат з доставки (згідно з п. 9 П(С)БО 9)

28

631

1000

1000*

* На підставі звіту комісіонера комітент відображає валові витрати за першою з подій комісіонера — отриманням товару комісіонером або перерахуванням комісіонером оплати за товар (п.п. 11.2.1 Закону про податок на прибуток), якщо продавець товару є звичайним платником податку на прибуток.

4. Відображено податковий кредит з ПДВ (на підставі податкової накладної комісіонера):

— виходячи з вартості товару

641

631

4000

— виходячи з вартості транспортних витрат з доставки

(що відшкодовуються комісіонеру)

641

631

200

5. Здійснено залік заборгованостей

631

371

25200

6. Нараховано комісійну винагороду, підписано акт наданих послуг

949

685

1500

1500

7. Відображено податковий кредит за комісійною винагородою (на підставі податкової накладної комісіонера)

641

685

300

8. Перераховано комісіонеру винагороду

685

311

1800

У комісіонера

1. Отримано від комітента грошові кошти

311

685

25200

2. Отримано товар від постачальника

025

24000

3. Відображено заборгованість перед постачальником за товар

685

631

24000

4. Перераховано передоплату сторонній транспортній організації за доставку товару

371

311

1200

5. Відображено податковий кредит (на підставі податкової накладної сторонньої транспортної організації)

641

644

200

6. Перераховано постачальнику оплату за товар

631

311

24000

7. Відображено податковий кредит (на підставі податкової накладної постачальника)

641

644

4000

8. Передано товар комітенту

025

24000

9. Надано звіт про доставку товару комітенту

685

371

1200

10. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

(4000 грн. + 200 грн.)*

643

641

4200

* Виходячи з вартості товару та з урахуванням додаткових витрат комісіонера, що відшкодовуються.

11. Здійснено залік податкового зобов’язання та податкового кредиту

644

643

4200

12. Підписано акт наданих посередницьких послуг

361

703

1800

1500

13. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із суми винагороди

703

641

300

14. Отримано комісійну винагороду

311

361

1800

 

Якщо одна зі сторін договору комісії — неплатник ПДВ

У ситуації, коли хоча б одна зі сторін договору комісії є неплатником ПДВ, з’являються свої особливості. Розглянемо їх на прикладі конкретних ситуацій.

 

Договір комісії за участі неплатника ПДВ

(ПДВ-облік)

Договір комісії на продаж

Ситуація 1: комітент — неплатник ПДВ доручає реалізувати товар комісіонеру — платнику ПДВ

Комітент — неплатник ПДВ

Комісіонер — платник ПДВ

Податкові наслідки з ПДВ для комітента — неплатника ПДВ не виникають

За правилами п. 4.7 Закону про ПДВ:

ПЗ у комісіонера виникають за першою з подій (відвантаженням товару покупцю або отриманням від покупця передоплати за товар)

(лист ДПАУ від 26.04.2010 р. № 8267/7/16-1517-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 48);

— при цьому комісіонер виявляється позбавленим права на ПК, оскільки при перерахуванні виручених за товар коштів комітенту комітент — неплатник ПДВ виписати податкову накладну комісіонеру не зможе

Примітка. Як вихід із ситуації в договорі комісії можна передбачити компенсацію комітентом комісіонеру суми ПДВ. Щоправда, якщо при відшкодуванні таких додаткових витрат, пов’язаних з ПДВ, сторони в обліку дотримуватимуться варіанта 1 і такий ПДВ відшкодовуватиметься комісіонеру окремим платежем (див. підрозділ статті «Додаткові витрати комісіонера»), то:

— обережний комісіонер у такому разі включить відшкодування ПДВ комітентом до валових доходів (на підставі п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток як безповоротну фінансову допомогу);

— тоді як комітент при цьому не матиме права на валові витрати за таким відшкодуванням

(як за витратами, не пов’язаними з його господарською діяльністю).

А от при варіанті 2 (див. підрозділ «Додаткові витрати комісіонера») така компенсація ПДВ у складі комісійної винагороди потрапить у комісіонера до валових доходів, а в комітента — до валових витрат у звичайному порядку.

Ситуація 2: комітент — платник ПДВ доручає реалізувати товар комісіонеру — неплатнику ПДВ

Комітент — платник ПДВ

Комісіонер — неплатник ПДВ

П. 4.7 Закону про ПДВ для комітента в цьому випадку формально не працює.

ПЗ у комітента виникають за загальними правилами п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ, тобто за першою з подій комісіонера (відвантаженням товару комісіонером покупцю або отриманням комісіонером від покупця оплати за товар)

Податкові наслідки з ПДВ для комісіонера — неплатника ПДВ не виникають

Примітка. У цьому випадку виникає запитання щодо дати відображення ПЗ у комітента. Так, формально застосувати правила п. 4.7 Закону про ПДВ комітент не може, оскільки цей пункт регулює випадок, коли посередник є платником ПДВ (а в цій ситуації комісіонер таким не є). Отже, п. 4.7 тут не працює і комітенту потрібно керуватися загальними правилами п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ, орієнтуючись у нарахуванні ПДВ-зобов’язань на першу з подій комісіонера при поставці товару.

Договір комісії на придбання

Ситуація 3: комітент — неплатник ПДВ доручає придбати товар комісіонеру — платнику ПДВ

Комітент — неплатник ПДВ

Комісіонер — платник ПДВ

Податкові наслідки з ПДВ для комітента — неплатника ПДВ не виникають

За правилами п. 4.7 Закону про ПДВ:

— ПК у комісіонера виникає на дату перерахування коштів (інших видів компенсації) продавцю товару;

— ПЗ у комісіонера виникають на дату передачі придбаного товару комітенту

Примітка. У цьому випадку особливих труднощів не виникає. У комітента — неплатника ПДВ уся вартість придбаних комісіонером товарів (з урахуванням ПДВ) потрапить у податковому обліку до валових витрат (п.п. 5.3.3 Закону про податок на прибуток).

Ситуація 4: комітент — платник ПДВ доручає придбати товар комісіонеру — неплатнику ПДВ

Комітент — платник ПДВ

Комісіонер — неплатник ПДВ

П. 4.7 Закону про ПДВ для комітента в цьому випадку формально не працює.

При цьому комітент виявляється позбавленим права на ПК

Податкові наслідки з ПДВ для комісіонера — неплатника ПДВ не виникають

Примітка. За аналогією із ситуацією 2 п. 4.7 Закону про ПДВ, що передбачає участь посередника — платника ПДВ, у цьому випадку застосовуватися не може. Ураховуючи ж, що продавцем товару податкову накладну при цьому буде виписано на покупця-комісіонера (який, будучи неплатником ПДВ, виписати податкову накладну у свою чергу за правилами п. 4.7 на ім’я комітента при цьому не зможе), то комітент у такому разі виявляється позбавленим права на податковий кредит. Можливо, виходом із ситуації, що склалася, є укладення із посередником — неплатником ПДВ не договору комісії, а договору доручення на пошук продавця товару, з яким уже згодом самостійно комітент почне вибудовувати відносини та укладати договори на придбання товару.

Ситуація 5: за договором комісії на придбання товар отримується у продавця — неплатника ПДВ

Комітент — платник ПДВ

Комісіонер — платник ПДВ

За правилами п. 4.7 Закону про ПДВ:

ПК у комітента виникає на дату отримання товарів від комісіонера на підставі податкової накладної комісіонера

Придбаваючи товар у продавця — неплатника ПДВ (відповідно без ПДВ та без виписування за ним податкової накладної продавцем-неплатником), комісіонер не має можливості відобразити податковий кредит (лист ДПАУ від 21.07.2004 р. № 6017/6/15-2415-05).

Однак, додержуючись правил п. 4.7 Закону про ПДВ, комісіонеру потрібно нарахувати ПЗ при передачі придбаного товару комітенту, виписавши комітенту податкову накладну

Примітка. У цьому випадку, як бачимо, невигідним виявляється положення комісіонера.

 

Як бачимо, у ситуаціях, коли учасником договору комісії виявляється неплатник ПДВ, неприємність, що підстерігає ту чи іншу сторону, як правило, зводиться до неможливості відображення податкового кредиту. Це слід мати на увазі, вибираючи партнерів за правочином. У таких випадках виходів може бути декілька:

— первісно укладати договори комісії з платниками та застерігати при цьому, що, наприклад, при комісії на придбання товар також має придбаватися у платників ПДВ;

— якщо ж участь неплатників ПДВ при комісії неминуча, то передбачати в договорі можливість компенсації комісіонеру ПДВ комітентом.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць