Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Ви нам писали. «Спрощена» система за Податковим кодексом, або «Післязавтра» для єдиноподатників

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Липень, 2010/№ 55
Друк
Стаття

«Спрощена» система за Податковим кодексом, або «Післязавтра» для єдиноподатників

 

Судячи з листів та дзвінків читачів, тема «Єдиний податок та його майбутнє» зараз викликає мегаінтерес. Зовсім недавно у статті «Правила гри для малого бізнесу: перспективні новації» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 41 ми вже зупинялися на новинах, що очікують єдиноподатників, у світлі законопроекту «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». Однак у стрімкому розвитку подій на підході виявився Податковий кодекс, в якому майбутнє спрощенців дещо підкориговане. Найімовірніше, цей проект і стане головним регулятором єдиноподатництва у майбутньому. Тому сьогодні, за вашими проханнями, ми докладніше ознайомимо з його основними правилами, що стосуються діяльності суб’єктів малого підприємництва.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Перш за все такий момент: ураховуючи, що

доки подібна кодексно-податкова нормотворчість знаходиться на стадії проекту, остаточно говорити про майбутнє єдиного податку із супроводжуючими його умовами перебування та обмеженнями можна буде тільки з появою та виходом у світ фінальної редакції очікуваного головного «податкового» документа. А поки всі наведені нижче висновки скоріше варто взяти до відома як ознайомлювальні.

Отже, у редакції

проекту Податкового кодексу, що існує на сьогодні, спрощена система оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок) представлена як різновид спеціального податкового режиму (у проекті їй відведено главу 1 розділу XIV). І хоча сутність спрощеної системи, як випливає з визначення цього проекта, полягає в заміні сплати окремих податків та зборів єдиним податком з веденням супроводжуючого спрощеного обліку та звітності, при знайомстві з кодексними нововведеннями мимоволі все ж починаєш замислюватися: чи так це насправді? Отже, подивимося, що ж поки що приготував проект.

Умови перебування на єдиному податку (виручка, чисельність)

Планується зберегти незмінною допустиму граничну кількість найманих працівників — єдиноподатників:

— для фізосіб-підприємців їх число згідно з

проектом, як і раніше, не повинне перевищувати 10 осіб (включаючи членів їх сімей);

— для юросіб середньозвітна кількість працівників, як і раніше, не має перевищувати 50 осіб.

Щодо граничних річних обсягів виручки, то для підприємців вони, на жаль, за 10-річчя існування спрощеної системи у

проекті залишилися незмінними — не вище 500 тис. грн., а от для юросіб збільшаться у 2 рази — до 2 млн грн.

Примітно також: якщо

Указ № 727, як відомо, вимагає дотримання подібних критеріїв виручки і чисельності впродовж календарного року, то в проекті Податкового кодексу такий рік трансформувався в «некалендарний» і тепер важливо, щоб ці критерії витримувалися «протягом 4 послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передували переходу на єдиний податок», тобто протягом 4 кварталів до кварталу переходу на спрощену систему оподаткування.

 

Види діяльності, для яких закрито єдиний податок

Згідно із запланованими нововведеннями досить широке коло видів діяльності виявиться

закритим для суб’єктів малого підприємництва. Так, відповідно до проекту Податкового кодексу і юридичні, і фізичні особи — підприємці на єдиному податку не зможуть здійснювати такі види діяльності:

— діяльність у сфері розваг;

— обмін іноземної валюти;

— виробництво підакцизних товарів;

— діяльність, пов’язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів;

— оптовий і роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів (у ємностях до 10 літрів);

— видобування і виробництво дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів;

— діяльність у сфері фінансового посередництва;

— діяльність, пов’язану з організацією торгівлі, наданням послуг зі створення належних умов для здійснення торгівлі іншими фізичними чи юридичними особами та орендою торговельних місць на ринках та/або в торговельних об’єктах;

— спільну діяльність без утворення юридичної особи;

— видобування і реалізацію корисних копалин;

— надання в оренду земельних ділянок, житлових і нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин;

— надання послуг стільникового зв’язку;

— оптову торгівлю та посередництво в оптовій торгівлі;

— оптову та роздрібну торгівлю через мережу Інтернет;

— надання послуг інтернет-провайдерів;

— діяльність у сфері інформатизації;

— надання послуг з доступу до мережі Інтернет;

— зовнішньоекономічну діяльність;

— діяльність із перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) витворами мистецтва, предметами колекціонування чи антикваріату;

— надання послуг у сфері телерадіомовлення відповідно до

Закону України «Про телебачення та радіомовлення»;

— проведення розслідувань і забезпечення безпеки.

Для фізичних осіб — підприємців умови існування виявляться жорсткішими, адже коло заборонених сфер для них планується зробити дещо більшим. Так, згідно з

проектом Податкового кодексу, крім наведеного вище переліку фізичним особам — підприємцям на єдиному податку також не можна буде займатися:

— роздрібним продажем підакцизних товарів (крім діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива);

— торгівлею виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення;

— діяльністю у сфері права;

— діяльністю у сфері бухгалтерського обліку та аудиту;

— діяльністю у сфері інжинірингу, геології та геодезії;

— діяльністю з консультування щодо питань комерційної діяльності та управління;

— діяльністю із управління підприємствами, допоміжною діяльністю у сфері державного управління;

— рекламною діяльністю;

— технічними випробуваннями та дослідженнями;

— підбором і забезпеченням персоналом;

— посередницькими послугами з купівлі, продажу, оренди та оцінки нерухомого майна.

Також

не зможуть працювати на єдиному податку суб’єкти господарювання, які мають на день подання заяви податковий борг (за винятком безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили — форс-мажорних обставин); суб’єкти господарювання, у статутному фонді яких сукупна частка засновників-неєдиноподатників 25 і більше %; страхові, банківські, фінансово-кредитні установи; іноземці та особи без громадянства.

 

Грошові розрахунки та застосування РРО

У

проекті за єдиноподатниками прямо закріплюється обов’язок здійснення розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковим чи безготівковим способом). Таким чином, бартер, векселі чи взаємозалік недопустимі (інакше, у разі їх здійснення, «єдиний» доведеться покинути). При цьому жодних поблажок щодо РРО для спрощенців більше не буде: і підприємці, і юрособи на єдиному податку в разі здійснення готівкових (чи безготівкових — з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) розрахунків повинні будуть в обов’язковому порядку використовувати РРО (ст. 9 і 10 із Закону про РРО, що звільняють від РРО, планується виключити).

 

Об’єкт оподаткування, ставки податку, порядок сплати

Замість виручки — оподатковуваний дохід

. Докладніше буде прописано об’єкт, що підлягає оподаткуванню в спрощенців (сьогодні відомий як виручка). Так, об’єкт оподаткування в проекті представлено вже як дохід платника податків (у вигляді отриманих на розрахунковий рахунок чи в касу грошових коштів, включаючи (!) списувану кредиторську заборгованість зі строком давності, що минув, а також безоплатно отримані матеріальні та нематеріальні цінності), зменшений при цьому на ряд сум (що не є доходом), які надійшли у звітному періоді (зокрема, на суми коштів за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника податків, кредитами, зворотною фіндопомогою, авансами та передоплатами, що повертаються покупцям, внесками до статутного фонду, отриманими дивідендами тощо).

При цьому, зокрема, уточнюється порядок визначення доходу:

— при торгівлі через торговельні автомати (за датою вилучення з автоматів грошової виручки чи за датою продажу жетонів, карток чи інших замінників грошових знаків);

— при отриманні доходу в інвалюті (за курсом НБУ на дату отримання доходу);

— при безоплатному отриманні товарів, робіт, послуг (за звичайними цінами; планується, що застосування звичайних цін торкнеться і спрощенців);

— при продажу основних фондів (знову ж таки з орієнтиром на звичайні ціни: продажна ціна не має бути менша за звичайну; при цьому підхід до визначення оподатковуваного доходу в цьому випадку зберігається — як різниця між сумою коштів, отриманих від продажу, за ціною, повторимося, не меншою за звичайну, і залишковою балансовою вартістю на момент продажу ОФ).

Примітно, що в

посередницькому випадку (при наданні послуг, виконанні робіт за договором доручення, транспортним експедируванням чи агентським договором), об’єктом оподаткування згідно із проектом прямо встановлюється тільки сума винагороди повіреного (агента) (посередницькі договори комісії, судячи з усього, не згадуються, ураховуючи заборони, що запроваджуються для єдиноподатників, на оптове посередництво, ВЕД-діяльність тощо — тобто як види діяльності, що підпадають під заборонені).

Ставки податку.

Граничні ставки єдиного податку для фізосіб-підприємців планується залишити на колишньому рівні, а для юросіб уціліє лише одна ставка єдиного податку — 6 %:

 

Ставки єдиного податку

Для фізичних осіб-підприємців

Для юридичних осіб

Ставка єдиного податку встановлюється щорічно місцевою владою в розмірі від 20 до 200 грн. за календарний місяць — залежно від виду діяльності та місця її проведення

Ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 6 % бази оподаткування

При здійсненні кількох видів діяльності, для яких встановлено різні ставки податку, отримується одне свідоцтво і податок сплачується за більшою ставкою

У період з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р. для юросіб, обсяг доходу яких протягом 4 послідовних податкових (звітних) кварталів при підтвердженні статусу платника податку не перевищує 100 тис. грн., встановлюється нульова ставка податку

При здійсненні діяльності не за місцем державної реєстрації або на всій території України, отримується одне свідоцтво і податок сплачується за ставкою 200 грн. з розрахунку за місяць незалежно від виду діяльності

У період з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р. для фізосіб, які надають виключно побутові послуги і обсяг доходу яких протягом 4 послідовних податкових (звітних) кварталів при підтвердженні статусу платника податку не перевищує
300 тис. грн.
, установлюється нульова ставка податку

 

Порядок сплати

. Існуючі строки сплати єдиного податку намічається зберегти для спрощенців без змін. Так, як і раніше, згідно з проектом єдиний податок:

— приватні

підприємці платитимуть щомісячно авансом (до 20 числа місяця, за який відбувається сплата податку);

юридичні особи сплачуватимуть щомісячно не пізніше 20 чисел наступного за місяцем, за який відбувається сплата податку.

При цьому тепер штрафонебезпечним для спрощенців, очевидно, виявиться кожен випадок несплати щомісячних податкових зобов’язань (у тому числі «проміжних» сум єдиного податку за перший і другий місяці звітного кварталу — для юросіб і авансових щомісячних сум — для фізосіб). Адже в

проекті Податкового кодексу передбачається закріпити, що не сплачені єдиноподатниками в установлені строки суми єдиного податку переходять до розряду «податкового боргу» та підлягають стягненню до бюджету в загальному порядку. Що стосується звітності, то звітувати спрощенці, як і раніше, будуть щокварталу, з веденням, як і раніше, при цьому Книги обліку доходів і витрат.

 

Податки, від яких звільняються спрощенці

Установлюваний перелік податків і зборів, від яких звільняються спрощенці, згідно з

проектом Податкового кодексу тепер не дуже великий. Так, планується, що єдиноподатники не будуть платниками таких податків і зборів (обов’язкових платежів):

— податку на прибуток підприємства (авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів єдиноподатникам при цьому також сплачувати не доведеться);

— ПДФО (для ППЄПів — в частині доходів самого підприємця-спрощенця, оподаткування яких відбувається за єдиним податком);

— ПДВ з операцій поставки товарів і послуг, місце надання яких розташоване на митній території України;

— збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності (судячи з

проекту Податкового кодексу, так тепер називатиметься переведена до розряду місцевих податків і зборів плата за торгові патенти);

— земельного податку (крім земельних ділянок, які не використовуються для ведення підприємницької діяльності) у період з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р.;

— збору за спеціальне використання води (у період з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р.).

 

Як бачимо, до числа «несплачуваних» передбачається прямо включити ПДВ, а також зберегти звільнення від земельного податку, ПДФО (з доходів підприємця-спрощенця), плати за патенти, збору за спецводокористування та податку на прибуток.

А от соцвнески до страхових фондів (пенсійний та соцстрахівські) доведеться сплачувати на загальних підставах. Тому зарплата найманих працівників у єдиноподатників оподатковуватиметься і «зверху» (нарахування), і «знизу» (утримання) у звичайному порядку — жодних винятків, як і «пенсійних» заліків, більше не передбачається.

 

Перехідні моменти

Правила вибору єдиного податку у

проекті залишилися колишніми. Так, рішення про перехід на єдиний податок, як і раніше, можна прийняти тільки 1 раз протягом календарного року. При цьому перехід на єдиний податок можливий з будь-якого кварталу календарного року. Для цього не пізніше, ніж за 15 днів до початку кварталу переходу потрібно подати письмову заяву про перехід на сплату податків за спрощеною системою до податкових органів за місцем державної реєстрації (у перехідний період — з моменту набуття чинності кодексом — для вибору спрощеної системи таку заяву дозволено буде подати до 15 числа першого місяця першого кварталу роботи на ЄП).

Знов створені суб’єкти господарювання стають платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (за умови подання протягом 10 календарних днів з дня держреєстрації податковому органу за місцем реєстрації заяви про вибір спрощеної системи оподаткування).

Свідоцтво платника єдиного податку також видаватиметься строком на календарний рік (і подовжуватися на наступний календарний рік за умови подання суб’єктом малого підприємництва відповідної заяви).

Зміни (

додавання чи припинення) виду діяльності, перехід на сплату єдиного податку за іншою ставкою чи відмова від спрощеної системи, можливі тільки з початку нового кварталу (за умови подання про це не пізніше, ніж за 15 днів до початку такого кварталу відповідної заяви).

Додатково передбачається, що перехідні моменти у випадках зміни системи оподаткування (при переході «із загальної на спрощену» або «зі спрощеної на загальну»), процедуру переходу, а також особливості оподаткування пов’язаних з цим перехідних операцій окремо визначить ДПАУ за погодженням з Мінфіном та Держкомпідприємництва (поки що ж у

проекті є тільки норма, згідно з якою до оподатковуваного доходу єдиноподатника не включаються кошти, отримані на єдиному податку за товар, реалізований на загальній системі оподаткування і вартість якого вже було включено до доходів при обчисленні податку на прибуток).

 

Підстави для анулювання Свідоцтва податковими органами

Проект Податкового кодексу

віднині обумовлює підстави для анулювання Свідоцтва платника єдиного податку податковими органами. Так, тепер податківці зможуть анулювати Свідоцтво спрощенцю у випадку:

— подання єдиноподатником заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування;

— припинення підприємницької діяльності фізичної особи та/або ліквідації (реорганізації) юридичної особи;

— виникнення заборгованості зі сплати єдиного податку впродовж двох кварталів підряд;

— здійснення єдиноподатником забороненого виду господарської діяльності;

— перевищення граничної чисельності найманих працівників;

— перевищення граничного обсягу доходу (виручки);

— застосування єдиноподатником «негрошового» способу розрахунків;

— неоформлення в установленому порядку трудових відносин з працівниками при фактичному використанні найманої праці;

— недотримання вимог нарахування та виплати заробітної плати.

 

Відповідальність єдиноподатників

Окрему увагу у

проекті (чого, до речі, не знайти в Указі № 727) приділяється відповідальності спрощенців. Так, у першу чергу, єдиноподатники, звичайно ж, «відповідатимуть» (відповідно до законодавства) за правильність нарахування, своєчасність подання звітності та сплати податків, платниками яких вони є. Але, крім того, додатково планується також ввести відповідальність і за такі «єдиноподатні» порушення (див. таблицю):

 

Відповідальність за «єдиноподатні» порушення

Порушення

Розмір

 

Застосування «негрошового» способу розрахунків чи здійснення забороненого виду діяльності

Дохід, отриманий від таких операцій, обкладається:
— у фізосіб — податком за ставкою 15 %;
— у юросіб — подвійною ставкою єдиного податку

При будь-якому з цих порушень єдиноподатник з наступного кварталу має перейти на загальну систему оподаткування і при цьому втрачає право бути єдиноподатником протягом усього наступного календарного року

Перевищення граничного обсягу доходу

Сума перевищення доходу за підсумками періоду перевищення обкладається:
— у фізосіб — податком за ставкою 15 %;
— у юросіб — подвійною ставкою єдиного податку

Перевищення чисельності найманих працівників

З наступного кварталу єдиноподатник має перейти на загальну систему оподаткування і при цьому втрачає право бути єдиноподатником протягом усього наступного календарного року

Неоформлення трудових відносин з працівниками при фактичному використанні найманої праці

Адміністративна та кримінальна відповідальність відповідно до законодавства

Ненарахування та/або несплата єдиного податку фізособою-єдиноподатником у встановлені строки

Штраф у подвійному розмірі ставки єдиного податку

Здійснення фізособою-єдиноподатником діяльності, не зазначеної в Свідоцтві

Дохід, отриманий від здійснення такої діяльності, оподатковується за ставкою 15 %. При цьому підприємець-єдиноподатник зобов’язаний внести відповідні зміни до Свідоцтва або перейти з наступного кварталу на загальну систему оподаткування

Здійснення фізособою-єдиноподатником діяльності не на тій території, яка зазначена в Свідоцтві

Штраф у 5-кратному розмірі максимальної суми ставки єдиного податку

Відмова єдиноподатника чи найманого працівника єдиноподатника пред’явити Свідоцтво (довідку) працівникам контролюючих органів

Штраф у розмірі 170 грн.

 

Отже, такими сьогодні є перспективи єдиноподатництва згідно з

проектом Податкового кодексу. Однак що з них стане реальністю, а що так і залишиться лише проектом, звичайно ж, покаже час.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі