Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

СТО: організація та облік

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Липень, 2010/№ 57
Друк
Стаття

СТО: організація та облік

 

Кожен вид господарської діяльності має певні особливості щодо організації та обліку. Свої особливості є й в діяльності станцій технічного обслуговування (СТО). Суб’єктам господарювання, що працюють чи планують працювати в цій сфері, не зайвим буде з ними ознайомитися.

Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»

 

Документи статті:

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про автотранспорт

— Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III.

Закон про бухоблік

— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХIV.

Закон про патентування

— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон № 3353

— Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.96 р. № 3353-ХII.

Указ № 727

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98.

ДКПП

— Галузевий класифікатор ГК 201-01-2001 «Класифікація послуг і продукції у сфері побутового обслуговування», затверджений наказом Мінекономіки від 19.02.2002 р. № 51.

Перелік № 576

— Перелік послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню, затверджений постановою КМУ від 27.04.98 р. № 576.

Положення № 102

— Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу від 30.03.98 р. № 102.

Порядок № 414

— Порядок видачі дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування об’єктів сервісу на землях дорожнього господарства та згод і погоджень на об’єкти зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг загального користування, затверджений наказом Держслужби автодоріг України від 29.09.2005 р. № 414.

Порядок № 1269

— Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1269.

Постанова № 377

— постанова КМУ «Про деякі питання здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.03.2006 р. № 377.

Постанова № 1104

— постанова КМУ «Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт» від 30.09.2009 р. № 1104.

Правила № 792

— Правила надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджені наказом Мінтрансу від 11.11.2002 р. № 792.

П(С)БО 11

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20.

П(С)БО 15

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290.

П(С)БО 16

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.

 

Дозвільні документи та процедури

Основними нормативними документами при провадженні діяльності СТО є

Закон про автотранспорт (ст. 16, 22, 25 — 27), в якому, зокрема, встановлено технічні вимоги до техобслуговування і ремонту, особливості договору про техобслуговування і ремонт, обов’язки та відповідальність виконавця послуг СТО, права замовника послуг СТО, Правила № 792, які серед іншого регламентують взаємовідносини між замовниками та виконавцями послуг СТО, установлюють порядок документування, оплати, права й обов’язки сторін тощо, та Положення № 102, що містить поняття технічного обслуговування, ремонту тощо.

Звісно, регулювання діяльності СТО цими документами не обмежується. Наведемо загальний огляд нормативно-правових актів, які висувають вимоги до проходження певних дозвільних процедур суб’єктами господарювання, що мають намір здійснювати діяльність із техобслуговування і ремонту транспортних засобів, у табл. 1.

 

Таблиця 1

Дозвільні документи та процедури для СТО

Дозвільний документ (процедура)

Коментар

1

2

Технічний регламент

Згідно зі ст. 22 Закону про автотранспорт виконавцями технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів є суб’єкти господарювання, які відповідають таким вимогам: мають власні або орендовані засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають установленим законодавством вимогам; роботи з технічного обслуговування і ремонту здійснює персонал необхідного рівня професійної кваліфікації відповідно до видів цих робіт; мають виробничі споруди, засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають установленим законодавством вимогам.
Вимоги до виконавця технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів та наданих ним послуг (виконуваних робіт) установлюються технічним регламентом з підтвердження відповідності, затвердженим у встановленому законодавством порядку. Відповідно до Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 р. № 3164-IV технічний регламент має бути затверджений законом або постановою КМУ. Проте КМУ щодо СТО делегував відповідні повноваження Мінтрансу, яким було затверджено Правила № 792

Дозволи на виконання підготовчих і будівельних робіт

Відповідні дозволи мають отримати суб’єкти господарювання, які планують будувати чи реконструювати СТО, добудовувати приміщення під розміщення СТО. Дозволи надаються територіальними органами Держархбудінспекції згідно з відповідними Порядками, затвердженими постановою № 1104. Для отримання такого дозволу необхідно надати документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, проектну документацію на будівництво, погоджену та затверджену в установленому законодавством порядку тощо.
Звертаємо увагу: згідно з п. 30 Переліку, затвердженого постановою № 1104, не вимагається дозвіл на виконання будівельних робіт у разі розміщення споруд для обслуговування учасників дорожнього руху на автомобільних дорогах. Про початок будівельних робіт замовнику будівництва потрібно буде лише повідомити Держархбудінспекцію за формою, затвердженою наказом Мінрегіонбуду від 22.03.2010 р. № 39 (п. 16 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою № 1104). Дозвіл на будівництво і розміщення СТО у цьому разі доведеться отримувати згідно з Порядком № 414, який видає відповідна Служба автомобільних доріг. У межах цієї процедури при розробці проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію та облаштування СТО в органах безпеки дорожнього руху МВС України потрібно отримати Технічні умови щодо дотримання вимог з безпеки дорожнього руху

Дозвіл держпожежнагляду

За загальним правилом, на початок роботи новостворених (побудованих, реконструйованих, реставрованих, капітально відремонтованих) об’єктів СТО потрібно отримати дозвіл від органів державного пожежного нагляду згідно з Порядком видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затвердженим постановою КМУ від 14.02.2001 р. № 150.
Діяльність СТО може здійснюватися без отримання такого дозволу, якщо:
— суб’єкт господарювання, що утримує СТО, укладає договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами та подає органу державного пожежного нагляду за місцезнаходженням СТО декларацію відповідності за формою та у порядку, затвердженому постановою КМУ від 17.05.2006 р. № 685. Діяльність без дозволу на підставі декларації допускається на період дії договору страхування;
— у разі прийняття об’єктів СТО в експлуатацію комісією за участю органів державного пожежного нагляду (п. 11 Порядку № 150, ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку» від 17.12.93 р. № 3745-XII)

Дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки

Видається відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 15.10.2003 р. № 1631. Такий дозвіл необхідно отримати, якщо на СТО будуть виконуватися роботи, зазначені у Переліку робіт підвищеної небезпеки (Додаток 1 до Порядку), або використовуватись об’єкти, машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки (Додаток 2 до Порядку)

Дозвіл СЕС

Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII надання земельних ділянок під будівництво, затвердження норм проектування, проектної та нормативно-технічної документації на будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення, розробка, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, нових технологій здійснюється за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою

Ліцензія

Діяльність з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів не підлягає ліцензуванню

Патент

Такий вид діяльності, як «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів за індивідуальним замовленням» належить до побутових послуг, які підлягають патентуванню (див. Перелік № 576). Оскільки під побутовими послугами слід розуміти діяльність, пов’язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки (п. 2 ст. 31 Закону про патентування), торговий патент слід придбавати, якщо відповідні послуги будуть надаватися громадянам-непідприємцям, незалежно від форми розрахунку — готівкової чи безготівкової (див. також лист ДПАУ від 21.02.2006 р. № 1542/6/15-0416). Якщо ж послуги будуть надаватися виключно юридичним особам, то є підстави стверджувати, що законодавство у такому випадку не вимагає придбавати патент. Проте маємо попередити, ДПАУ з такими аргументами не погоджується, вказуючи, що Закон про патентування не розмежовує діяльність з надання побутових послуг, які підлягають патентуванню, на послуги для юридичних осіб і послуги для фізичних осіб (лист ДПАУ від 17.06.2010 р. № 3722/н/15-0114//див. на с. 11)

Дозвіл на розміщення та ліміт на утворення відходів

У діяльності СТО утворюються відходи мастил, автомобільних шин тощо, тому підприємство — власник СТО повинне щорічно в обов’язковому порядку згідно з Порядком розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженим постановою КМУ від 03.08.98 р. № 1218, установлювати ліміти на утворення та розміщення відходів, які затверджуються органами Мінекоресурів, та отримувати від цих органів дозвіл на розміщення відходів. Окрім того, разом зі спеціалізованою організацією укладається договір на зберігання та вивіз відходів

 

Слід також указати, що, як правило, для організації діяльності СТО земельна ділянка отримується в оренду із земель комунальної власності. Для цього укладається договір оренди з відповідною місцевою радою. Крім того, якщо СТО розташовується у межах населеного пункту, її розміщення і діяльність мають відповідати вимогам місцевих Правил благоустрою і Правил забудови за їх наявності у такому населеному пункті.

 

Особливості документообігу

Особливості документообігу СТО досить детально описані у

Правилах № 792. Форми документів наведені в додатках до цих Правил. Форми за необхідності можуть змінюватися та/або доповнюватися (п. 60 Правил № 792). Основні відомості щодо цих та інших документів наведемо в табл. 2.

 

Таблиця 2

Основні документи в роботі СТО

Документ

Коментар

1

2

Журнал реєстрації заявок, претензій, договорів (нарядів-замовлень), гарантійних зобов’язань

Може бути як один журнал з окремими розділами для реєстрації кожного виду документів, так і різні журнали. Складаються в довільній формі. Журнал обліку заявок та претензій повинен бути пронумерований, прошитий, скріплений печаткою, підписом (п. 13 Правил № 792).

Договір на надання послуг

Може бути усним або письмовим. Повинен містити обов’язкові реквізити, передбачені ст. 25 Закону про автотранспорт:
— найменування та місце розташування сторін за цим договором;
— перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання;
— вартість робіт та порядок розрахунків;
— перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу;
— перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов’язання виконавця щодо проведених робіт

Кошторис витрат на виконання робіт (надання послуг)

Є невід’ємною частиною договору, підписується сторонами (п. 22 Правил № 792). Складається у довільній формі. Фактично у кошторисі наводяться види робіт, які потрібно виконати, запчастини, які потрібно використати, тощо та їх ціни, наостанок — загальна вартість

Наряд-замовлення (додаток 1 до Правил № 792)

Ці документи складаються, коли немає потреби залишати ДТЗ (його складові) на відповідальне збереження у виконавця чи замінювати складові частини ДТЗ і послуги надаються у присутності замовника (п. 9 Правил № 792). При складанні наряда-замовлення окремий договір та акти передання-прийняття не складаються. Фактично наряд виконує функції договору.
Якщо у присутності замовника надаються послуги, які не потребують надання гарантійних зобов’язань, дані документи можуть не оформлюватися. Оформляється тільки платіжний документ, що засвідчує оплату (чек РРО, прибутковий касовий ордер, квитанція платіжного терміналу)

Рахунок-фактура

Дефектна відомість

Складається у довільній формі у разі виникнення необхідності виконання додаткових робіт, не передбачених договором (нарядом-замовленням). Фактично вона повинна містити перелік видів робіт, які потрібно виконати, необхідних для цього запчастин та їх вартість (п. 11 Правил № 792)

Акт передачі-прийняття для надання послуг (додаток 2
до Правил № 792
)

Оформляється у двох примірниках (по одному кожній стороні) під час прийняття транспортного засобу на відповідальне зберігання виконавця для надання послуг

Прибутковий касовий ордер

Це розрахункові документи, які підтверджують оплату. Залежно від варіанту оплати застосовується відповідний документ. Наприклад, коли замовник сплачує кошти в касу виконавця, оформляється прибутковий касовий ордер, при цьому оформлена належним чином квитанція до ордера передається замовнику.
Для замовників юридичних осіб оформляються окремі комплекти фінансових (рахунки-фактури, кошториси) і розрахункових документів на (п. 24 Правил № 792):
— надання послуг з техобслуговування і оплату необхідних для цього матеріалів;
— виконання робіт з ремонту і оплату необхідних для цього матеріалів

Чек РРО

Квитанція платіжного терміналу

Виписка банку

Додатки до експлуатаційної документації

Складаються виконавцем та передаються замовнику у разі, якщо змінюються умови експлуатації відремонтованого ДТЗ і замовнику необхідно виконувати приписи, які не передбачені експлуатаційною документацією виробника або з певними відхиленнями від неї
(пп. 33, 40 Правил № 792)

Акт передачі-прийняття після ремонту (додаток 3
до Правил № 792
)

Оформляється у двох примірниках (по одному кожній стороні) після виконання послуг (робіт) і повернення транспортного засобу замовнику

Довідка про витрати

Складається у довільній формі виконавцем і надається замовнику, якщо він є юридичною особою. На витрати з техобслуговування (крім гарантійного) і витрати з ремонту складаються окремі довідки (п. 41 Правил № 792)

Ярлик (етикетка) на експлуатаційні рідини

Складаються у довільній формі у разі заміни експлуатаційних рідин. Містять дані про їх найменування, маркування і необхідні експлуатаційні параметри. Закріплюються на відповідних складових частинах (пп. 39, 41 Правил № 792)

Довідка про колір

Складається у довільній формі виконавцем і надається замовнику, якщо змінюється основний колір транспортного засобу (п. 41 Правил № 792)

Гарантійний талон (додаток 5 до Правил № 792)

Складається виконавцем і надається замовнику після виконання послуг ремонту

 

Особливості розрахунків із замовниками

Згідно з

пп. 20 та 21 Правил № 792 оплата за виконані роботи (послуги) може здійснюватися як готівкою, так і безготівковим перерахуванням коштів, конкретний порядок оплати визначається договором між сторонами.

Безготівкові розрахунки особливих питань не викликають: виконавець виписує рахунок, який замовник оплачує шляхом перерахування зі свого банківського рахунка на рахунок виконавця.

Інша справа — розрахунки готівкою та із застосуванням платіжних карток. У цьому випадку за загальним правилом згідно зі

ст. 1 Закону про РРО СТО має застосовувати РРО, тому що розрахунки здійснюються у сфері послуг за готівку (платіжними картками).

Однак якщо підприємство, яке надає послуги СТО, приймає в оплату готівку і не є в той самий час підприємством торгівлі та громадського харчування, воно може не застосовувати РРО, за умови проведення розрахунків у касах цього підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку (

п. 1 ст. 9 Закону про РРО). Щоправда, платіжних карток це послаблення не стосується.

Разом з тим РРО можуть не застосовувати приватні підприємці, що надають послуги СТО, які використовують спрощену систему оподаткування (перебувають на єдиному податку) (

п. 6 ст. 9 Закону про РРО).

Слід звернути увагу, що спрощену систему не мають права застосовувати приватні підприємці, які здійснюють торгівлю паливо-мастильними матеріалами (ПММ). Але під час надання послуг СТО ПММ хоча і застосовуються, але тільки як складова частина комплексу послуг СТО. Окремо ПММ у цьому разі не реалізуються. У такому разі приватні підприємці можуть застосовувати спрощену систему. Таку саму думку ДПАУ висловила в

листі від 15.12.2003 р. № 6295/Л/17-0515.

Якщо СТО все ж таки застосовує РРО, згідно з

п. 14.7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-ІІІ вона повинна забезпечити можливість здійснення розрахунків з допомогою платіжних карток. Умови щодо цього питання затверджені постановою № 377. Однак згідно з п. 2 постанови № 377, якщо річний обсяг розрахункових операцій з надання послуг не перевищує 5 млн грн., забезпечувати можливість здійснення розрахунків з допомогою платіжних карток не обов’язково.

 

Бухгалтерський і податковий облік

Перш за все зазначимо, що СТО, окрім власне послуг ремонту та техобслуговування транспортних засобів, може здійснювати різні види діяльності, наприклад, торгувати запчастинами, паливо-мастильними матеріалами тощо. Однак тут ми будемо розглядати тільки основний вид діяльності СТО — послуги ремонту та техобслуговування.

При розгляді бухгалтерського і податкового* обліку СТО потрібно брати до уваги перш за все дві особливості. Перша — використання при наданні послуг запасних частин, ПММ. Друга — наявність гарантійних зобов’язань СТО з виконаних послуг.

* Податковий облік будемо розглядати для СТО, які є юридичними особами, платниками податку на прибуток і ПДВ, бо саме там є певні нюанси. Для юридичних осіб на спрощеній системі податковий облік простіший — вони відображають оподатковуваний єдиним податком дохід в момент отримання виручки. За датою отримання виручки визначають оподатковуваний дохід (виручка мінус витрати) і приватні підприємці на звичайній системі. А приватні підприємці на спрощеній системі взагалі сплачують єдиний податок у фіксованій сумі.

Отже, щодо матеріалів, запчастин. У бухгалтерському обліку їх вартість у складі прямих матеріальних витрат відноситься до собівартості реалізованих послуг, як це передбачено

пп. 11 та 12 П(С)БО 16 та при використанні списується з відповідного субрахунку обліку запасів на рахунок 23 «Виробництво». Причому запчастини, ПММ, які СТО використовує для надання послуг, обліковуються на субрахунку 201 «Сировина й матеріали», а не субрахунках 203 «Паливо» та 207 «Запасні частини». Два останні субрахунки стосуються тих ПММ та запасних частин, які СТО використовує у власній діяльності — для заправки й ремонту власних транспортних засобів та інших технічних засобів.

У податковому обліку вартість придбаних запчастин, ПММ уключається до складу валових витрат та підлягає перерахунку згідно з

п. 5.9 Закону про податок на прибуток. При цьому ПДВ у придбаних товарах (запчастини, ПММ), роботах, послугах у загальновстановленому порядку відноситься до податкового кредиту за наявності належним чином оформленої податкової накладної постачальника, згідно з п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ.

Приклад 1

. СТО придбало запчастини та ПММ для використання при наданні послуг на суму 6000 грн., у т. ч. ПДВ — 1000 грн.

Використано для надання послуг СТО (ремонту й техобслуговування) запчастин і ПММ на суму 4000 грн.

Інші витрати з надання послуг (зарплата з нарахуваннями працівників, послуги інших організацій, амортизація) склали 8000 грн. (окрім того, ПДВ — 200 грн.), у т. ч. амортизація основних засобів, нарахована за податковим методом — 1500 грн.

Вартість наданих послуг склала 24000 грн., які оплачено замовниками готівкою в момент фактичного надання послуг (оформлення документів після виконання ремонту).

 

Облік надання послуг СТО

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

Придбано запчастини та ПММ

201

631

5000

5000*

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

1000

3

Оплачено постачальнику

631

311

6000

4

Використано на ремонт запчастини та ПММ

23

201

4000

5

Понесено інші витрати з надання послуг

23

131, 66, 65, 631

8000

6500

 (1500**)

6

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

200

7

Надано й оплачено послуги

301

703

24000

20000

8

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ

703

641

4000

9

Дохід від наданих послуг віднесено на фінансові результати

703

791

20000

10

Вартість наданих послуг списана на собівартість реалізації

903

23

12000

***

11

Собівартість реалізації віднесено на фінансові результати

791

903

12000

* Разом з тим, на цю суму збільшується оподатковуваний прибуток через перерахунок залишків за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

** Амортизація ОФ.

*** У цей момент через перерахунок залишків за п. 5.9 Закону про податок на прибуток на 4000 грн. зменшується оподатковуваний прибуток.

 

Щодо гарантійних зобов’язань СТО, то після виконання послуг ремонту СТО надає замовнику гарантію щодо якості виконаних робіт (див.

п. 51, додаток 4 до Правил № 792). У випадку неякісно виконаного ремонту в межах гарантійного строку замовник може звернутися до виконавця з вимогою провести повторний ремонт безкоштовно, за рахунок виконавця. Конкретний гарантійний строк установлюється договором та зазначається також у гарантійному талоні, який виконавець передає замовнику після надання послуги (ст. 25 Закону про автотранспорт, п. 52 Правил № 792).

У бухгалтерському обліку

витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування відносяться до складу витрат на збут (п. 19 П(С)БО 16). При цьому для покриття майбутніх операційних витрат, пов’язаних з виконанням гарантійних зобов’язань, підприємство створює відповідне забезпечення (п. 13 П(С)БО 11), яке відображається проводкою за дебетом рахунка 93 «Витрати на збут» та кредитом субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань». Усі подальші витрати, пов’язані з гарантійним обслуговуванням, списуються за рахунок цього забезпечення. У податковому обліку нарахування забезпечення не відображається.

Сума забезпечення визначається оціночно виходячи з попереднього досвіду чи прогнозних оцінок спеціалістів. Наприклад, коли в середньому за даними попередніх періодів витрати на гарантійне обслуговування складали приблизно 5 % від вартості наданих послуг, забезпечення створюється в розмірі 5 %.

Потім на дату балансу суму забезпечення необхідно переглядати і за необхідності коригувати (збільшувати або зменшувати). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов’язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню (

п. 18 П(С)БО 11).

У податковому обліку

ситуація не на стільки однозначна.

З одного боку

, ці витрати пов’язані с продажем послуг, і могли б потрапити до валових згідно з універсальним п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток. Адже виконавець у ціні послуги закладає вартість гарантійного обслуговування і ремонту, тому в момент придбання послуги замовник уже фактично оплачує можливий ремонт, техобслуговування.

З іншого боку

, коли гарантійні ремонти спричинені бракованими послугами, то валові витрати тут ні до чого. Інша річ, коли ремонт вписується у виробничі нормативи. Пригадайте, як вчиняють з витратами на виправлення технічно неминучого браку: вони в межах установлених норм уключаються до складу валових витрат, а от додаткові витрати на виправлення недоліків наднормативного браку до валових витрат не потрапляють (див. лист ДПАУ від 03.10.2007 р. № 4819/г/15-0214 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 89). Ось і виходить, що витрати на проведення гарантійних ремонтів, які вписуються в межі виправлення технічно неминучого браку, слід відображати у складі валових витрат, а витрати на наднормативні ремонти не включаються до валових витрат. До цього додамо, що обмеження стосовно розміру валових витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів у межах 10 % сукупної вартості таких товарів, установлене п.п. 5.4.3 Закону про податок на прибуток, поширюється на торговельні підприємства, але жодним чином не на підприємства, що виконують ремонт або обслуговування.

Безумовно, другий варіант безпечніше.

Приклад 2.

СТО в поточному звітному періоді нарахувало забезпечення для виконання гарантійних зобов’язань у сумі 3000 грн.

Витрати, пов’язані з виконанням гарантійного ремонту (зарплата з нарахуваннями працівників, запчастини, ПММ, амортизація), склали 2000 грн., в т. ч. вартість запчастин і ПММ 500 грн., амортизація основних засобів, нарахована за податковим методом 600 грн.

Цей ремонт пов’язаний з виправленням недоліків наднормативного браку.

Після закінчення гарантійного строку залишок непогашеного забезпечення склав 1000 грн.

 

Нарахування й використання забезпечення для виконання гарантійних зобов’язань

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

Нараховане забезпечення

93

473

3000

2

Понесені витрати на гарантійний ремонт

23

131, 201, 65, 66, 631

2000

*

3

Надані послуги з гарантійного ремонту

473

23

2000

4

Списано залишок непогашеного забезпечення, сторно

93

473

1000

*Тут застосовано другий, обережний варіант податкового обліку, за якого витрати, пов’язані з виправленням недоліків наднормативного браку, до валових витрат не відносяться.

 

СТО може також надавати послуги ремонту, техобслуговування на замовлення третіх осіб. Наприклад, дистриб’ютор якоїсь марки авто реалізує автомобілі клієнтам через свою дилерську мережу (продає авто) та забезпечує їх гарантійне обслуговування і ремонт. Однак послуги обслуговування та ремонту автомобілів виконує не сам, а через фірмове СТО дилерського центра, з яким укладається відповідний дилерський договір. З клієнтами, які придбали авто і надали його на обслуговування та/або ремонт, СТО складає окремий договір та інші документи, названі вище, окрім фінансових і розрахункових. Надалі з дистриб’ютором з визначеною періодичністю (щомісяця, щокварталу тощо) складається також окремий акт про надання послуг ремонту, обслуговування. На підставі акта дистриб’ютор оплачує СТО свого дилера послуги обслуговування та ремонту.

За такою самою схемою із СТО працюють і страхові компанії.

Постає запитання: в який момент СТО повинне відобразити дохід — у момент надання послуги клієнту чи в момент складання акту з третьою особою?

У бухгалтерському обліку згідно з

п. 10 П(С)БО 15 дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:

— можливості достовірної оцінки доходу;

— імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;

— можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;

— можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

На погляд автора, ці умови можуть бути виконані тільки в момент підписання акта з третьою особою, тому що на момент надання послуг клієнтам ще немає стовідсоткової впевненості, що всі вони будуть оплачені третьою особою у відповідній сумі. Таку впевненість дає тільки підписаний акт. Та й згідно з

п. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. А підписаний акт і є таким документом. Без наявності акта будуть відсутні документальні підстави відображати господарську операцію надання послуг в обліку.

До моменту відображення доходу витрати обліковуються на рахунку 23. На собівартість реалізації вони списуються одночасно з відображенням доходу.

У податковому обліку валові доходи і податкове зобов’язання з ПДВ відображаються за так званим правилом першої події — за датою отримання оплати чи датою фактичного надання результатів послуг (для ПДВ — датою оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг)) (

п.п. 11.3.1 Закону про податок на прибуток, п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ). У цій ситуації, як правило, спершу підписують акт, а потім на підставі даних акта треті особи роблять оплату. Отже, на погляд автора, саме дані акта слід вважати датою фактичного надання послуг. Тому на цю дату відображаються валові доходи та нараховується податкове зобов’язання з ПДВ.

У будь-якому разі для того, аби не мати проблем з податковою, бажано складати такі акти щомісяця.

Приклад 3

. Згідно з договором із дистриб’ютором СТО надало клієнтам послуги з гарантійного обслуговування і ремонту автомобілів.

Витрати з надання цих послуг (зарплата з нарахуваннями працівників, запчастини, ПММ, амортизація), склали 12000 грн. (окрім того, ПДВ — 200 грн.), у т. ч. вартість запчастин і ПММ 4000 грн., амортизація основних засобів, нарахована за податковим методом, — 600 грн.

Згодом з дистриб’ютором підписано акт приймання-передачі послуг на суму 24000 грн., у т. ч. ПДВ — 4000 грн., після чого дистриб’ютор оплатив послуги шляхом перерахування на банківський рахунок СТО.

 

Облік надання послуг СТО

за замовленням третіх осіб

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

Понесені витрати на ремонт

23

131, 201, 65, 66, 631

12000

7400 (600*)

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

200

3

Надано послуги клієнтам

4

Надано послуги (підписано акт) дистриб’ютору

361

703

24000

20000

5

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ

703

641

4000

6

Віднесено на фінансові результати дохід від наданих послуг

703

791

20000

7

Списано на собівартість реалізації вартість наданих послуг

903

23

12000

**

8

Віднесено на фінансові результати собівартість реалізації

791

903

12000

9

Надійшла оплата від дистриб’ютора

311

361

24000

* Амортизація ОФ.

** У цей момент через перерахунок залишків за п. 5.9 Закону про податок на прибуток на 4000 грн. зменшується оподатковуваний прибуток.

 

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць