Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування норм Закону України від 9 квітня 1999 року № 587-XIV «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства»
Наказ Державної податкової адміністрації України від 6 липня 2010 року № 483
(витяг)
Керуючись законами України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про державну податкову службу в Україні», з метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року № 86 «Про надання податкових та інших роз’яснень», наказу ДПА України від 12.04.2003 № 176 «Про затвердження Порядку надання роз’яснень окремих положень податкового законодавства» та розпорядження ДПА України від 02.03.2010 № 39-р «Про опрацювання податкових роз’яснень»
наказую:1.
Затвердити Узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування норм Закону України від 9 квітня 1999 року № 587-XIV «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», що додається.<…>
4. Наказ набирає
чинності від дня оприлюднення .<…>
Голова О. Папаіка
Затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 06.07.2010 № 483
Узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування норм Закону України від 9 квітня 1999 року № 587-XIV «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства»
У роз’ясненні вживаються такі скорочення:
Закон України від 9 квітня 1999 року № 587-XIV «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», зі змінами, —
Закон № 587;Закон України від 5 квітня 2001 року № 2371-III «Про Митний тариф України», зі змінами, —
Закон № 2371;Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зі змінами, —
Закон № 481;Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зі змінами, —
Закон № 2181;Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 «Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», зі змінами, —
порядок № 587;наказ Державної податкової адміністрації України від 01.12.2009 № 671 «Про затвердження форми Розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та Порядку заповнення розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2010 за № 125/17420, —
наказ № 671;наказ Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005 № 58/78/22 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) платникам податків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.02.2005 за № 247/10527, зі змінами, —
наказ № 58/78/22;Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затверджена наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123, —
Інструкція № 276;Порядок заповнення розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2009 № 671 «Про затвердження форми Розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та Порядку заповнення розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» —
Порядок.
1. Про платників збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
Статтею 1 Закону № 587 встановлено, що
платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.Виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору лише за умови
реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам. У разі постачання ними такої продукції суб’єктам оптової та роздрібної торгівлі власного виробництва вони не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.У разі реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації)
платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб’єкти підприємницької діяльності (крім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі алкогольних напоїв та пива власного виробництва), які отримують на свій рахунок кошти або інші види компенсації за продаж цієї продукції (стаття 1 Закону № 587).Суб’єкти господарювання здійснюють реалізацію алкогольних напоїв за умови обов’язкового отримання
ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі, тобто є суб’єктами оптово-роздрібної торговельної мережі та платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (стаття 15 Закону № 481, стаття 1 Закону № 587). Реалізація пива здійснюється без видачі ліцензії.
2. Про об’єкт оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та про застосування ставки збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
Статтею 2 Закону № 587 визначено, що
об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є виручка — товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі і оподатковується за ставкою збору у розмірі одного відсотка (стаття 3 Закону № 587).Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є податком з обороту реалізованого товару і нараховується та сплачується платниками збору на всіх етапах реалізації алкогольних напоїв та пива, виходячи з такого обороту (стаття 2 Закону № 587).
Враховуючи те, що виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору
лише за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам, то збором обкладається виручка, отримана виробниками лише від реалізації в роздрібній торгівлі. Виручка, отримана виробниками від реалізації виготовлених ними алкогольних напоїв та пива суб’єктам оптової та роздрібної торгівлі, не є об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (стаття 1 Закону № 587).
3. Про виникнення податкового зобов’язання зі сплати збору на розвиток виноградарства
У суб’єкта господарювання, що реалізує алкогольні напої та пиво в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування, виникає податкове зобов’язання зі сплати збору при реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, здійсненні торговельного обороту та отриманні виручки або інших видів компенсації за продаж алкогольних напоїв та пива на всіх етапах реалізації (статті 1, 2 Закону № 587).
У виробника алкогольних напоїв та пива
не виникає податкове зобов’язання при реалізації ним продукції власного виробництва суб’єктам, які здійснюють діяльність з оптової та роздрібної торгівлі (стаття 1 Закону № 587).У суб’єкта господарювання, що реалізує алкогольні напої та пиво в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування
за договором комісії (крім виробників-комітентів при здійсненні ними оптової торгівлі алкогольних напоїв та пива власного виробництва), податкове зобов’язання виникає при здійсненні обороту з реалізації та отриманні коштів на свій рахунок або інших видів компенсації за продаж цієї продукції (статті 1, 2 Закону № 587).При виникненні податкового зобов’язання платники збору у розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, який подається до органу державної податкової служби, зазначають суму податкового зобов’язання, яка підлягає сплаті до бюджету протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку після подання такого розрахунку (пункт 11 порядку № 587).
4. Про особливості нарахування та сплати збору з реалізованих через філії головного підприємства алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування
Згідно з частиною 2 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання є, зокрема, господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа — підприємець у порядку, визначеному законом (стаття 58 Господарського кодексу України).
Суб’єкти господарювання — юридичні особи, мають право відкривати філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії включаються до Єдиного державного реєстру.
Враховуючи те, що
філія не є юридичною особою , тобто не є окремим суб’єктом господарювання, то збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства з обороту реалізації алкогольних напоїв і пива, здійсненого філією, нараховує та сплачує суб’єкт господарювання, що має таку філію відповідно до свого статусу платника збору, встановленого статтею 1 Закону № 587.
5. Про оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства безалкогольного пива
Пиво
— насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами (стаття 1 Закону № 481), що згідно з Українською класифікацією та кодування товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженою Законом № 2371, відноситься до алкогольних напоїв та відповідно до товарної позиції 2203.Пиво безалкогольне
— насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (стаття 1 Закону № 481).Статтею 2 Закону № 587 передбачено, що об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є виручка — товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації алкогольних напоїв і пива (без визначення товарної позиції за УКТ ЗЕД).
Таким чином,
об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є виручка — товарооборот від реалізації будь-якого виду пива, у тому числі пива безалкогольного.
6. Про порядок подання та заповнення податкової звітності зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, а також про строки його сплати
6.1. Загальні положення
Статтею 4 Закону № 587 встановлено, що визначені у статті 1 Закону № 587 платники сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця у визначені законом для місячного звітного періоду строки збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Подання розрахунку суми збору здійснюється відповідно до Закону № 2181. За несвоєчасну сплату збору справляються пеня та штрафи у визначеному зазначеним Законом порядку.
Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування, визначають базу оподаткування, самостійно обчислюють суму збору на розвиток садівництва, виноградарства і хмелярства, складають та подають розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням за формою, затвердженою наказом № 671.
Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником збору у розрахунку, вважається узгодженим з дня подання такого розрахунку. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником збору в адміністративному або судовому порядку. Платник збору зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданому ним розрахунку, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання такого розрахунку.
6.2. Подання і заповнення розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
Розрахунок подається платником збору до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п. 11 порядку № 587). Якщо останній день строку подання розрахунку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день (підпункт 4.1.5 статті 4 Закону № 2181).
Прийняття розрахунку є обов’язком контролюючого органу. Розрахунок приймається без попередньої перевірки зазначених у ньому показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти розрахунок з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такого розрахунку) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом (підпункт 4.1.2 статті 4 Закону № 2181).
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми другого абзацу підпункту 6.2 цього роз’яснення, платник податків зобов’язаний до закінчення граничного строку подання розрахунку надіслати такий розрахунок поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім’я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти розрахунок, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому розрахунок вважається поданим у момент його вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7 Закону № 2181, не застосовується.
Платник збору може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті розрахунку у судовому порядку.
Незалежно від наявності відмови у прийнятті розрахунку платник податків зобов’язаний погасити податкове зобов’язання, самостійно визначене ним у такому розрахунку, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону № 2181.
Відповідно до підпункту 4.1.2 статті 4 Закону № 2181 розрахунок, отриманий органом податкової служби від платника податків, може бути не визнаний органом податкової служби, якщо в ньому не зазначено обов’язкових реквізитів, його не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо орган податкової служби звертається до платника збору з письмовою пропозицією надати новий розрахунок з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попереднього), то такий платник податків має право:
надати новий розрахунок разом зі сплатою відповідного штрафу;
оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Платник збору має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання розрахунку надіслати розрахунок на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення (підпункт 4.1.7 статті 4 Закону № 2181).
У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу відповідальність за неподання або несвоєчасне подання розрахунку несе оператор поштового зв’язку у порядку, передбаченому законодавством, при цьому платник збору звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такого розрахунку (підпункт 4.1.7 статті 4 Закону № 2181).
Платник збору протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник розрахунку (підпункт 4.1.7 статті 4 Закону № 2181).
Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник збору зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно зазначену ним у такому розрахунку, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання такого розрахунку (підпункт 4.1.7 статті 4 Закону № 2181).
За добровільним рішенням платника збору розрахунок може бути наданий органу державної податкової служби в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (підпункт 4.4.2 статті 4 Закону № 2181).
У формі розрахунку передбачено графи, в яких зазначається виручка від реалізації алкогольних напоїв та/або пива залежно від виду діяльності та форми цивільно-правових договорів, за якими таку виручку отримано. Так, при визначенні податкового зобов’язання у розрахунку окремо повинна зазначатись виручка, отримана від реалізації алкогольних напоїв та/або пива в оптовій, роздрібній торгівлі та мережі громадського харчування з її розмежуванням: за договорами комісії та іншими договорами (пункти 7 — 13 Порядку).
Суми збору у формі розрахунку за кожний податковий (звітний) місяць проставляються у гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами (пункт 4 Порядку).
Відповідно при заповненні розрахунку дані про виручку від реалізації алкогольних напоїв та/або пива (колонки 3 — 9) та суми податкового зобов’язання за цими даними (колонка 10) зазначаються у гривнях, з копійками, а у підсумковій клітинці «Разом» колонки 10 розрахунку сума податкового зобов’язання, що підлягає сплаті до бюджету, проставляється у
гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.6.3. Про порядок подання і заповнення уточнюючого розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
Якщо платник збору самостійно виявляє помилки, що містяться у поданому ним раніше розрахунку, то він зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок з виправленими показниками із розкриттям інформації про суму податкового зобов’язання (пункти 18, 19 Порядку). До кожного уточнюючого розрахунку обов’язково додається окрема Довідка про суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, яка зменшує або збільшує податкове зобов’язання у результаті виправлення самостійно виявленої помилки у попередніх звітних періодах (далі — довідка) (пункт 20 Порядку).
Крім реквізитів платника збору, у довідці зазначається звітний період, що уточнюється, зміст помилки, яка призвела до збільшення або зменшення збору, та сума збору, що підлягає сплаті згідно з уточнюючим розрахунком.
6.4. Подання звітності у разі припинення реалізації алкогольних напоїв і пива
Статтею 1 Закону № 587 встановлено, що платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.
Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є податком з обороту реалізованого товару і нараховується та сплачується платниками збору на всіх етапах реалізації алкогольних напоїв та пива, виходячи з такого обороту (стаття 2 Закону № 587).
Статтею 4 Закону № 587 встановлено, що збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця у строки, визначені законом для місячного звітного періоду.
Відповідно до абзацу другого пункту 11 порядку № 587 платники збору подають щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, зазначений розрахунок до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку. Суму збору, зазначену в розрахунку, платник збору зобов’язаний сплатити протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання розрахунку.
Форма Розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та Порядок заповнення розрахунку суми вказаного збору затверджені наказом № 671.
Отже,
платники збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства щомісячно подають розрахунок до податкових органів, в тому числі у випадку відсутності у суб’єкта підприємницької діяльності у звітному місяці факту реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, тобто незалежно від наявності у платників об’єкта оподаткування.Відповідно до статті 15 Закону № 481 та статей 252, 254 Цивільного кодексу України суб’єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати, зазначеної в ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями.
Також згідно зі статтею 15 Закону № 481 ліцензія на торгівлю алкогольними напоями анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставах, визначених у цій статті, однією з яких є подання заяви платником. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом підприємницької діяльності письмового розпорядження про її анулювання.
Враховуючи вищевикладене,
суб’єкт підприємницької діяльності може надати податковому органу, на обліку в якому він перебуває, письмове повідомлення (заяву) про припинення в подальшому господарської діяльності з реалізації алкогольних напоїв і пива в оптовій та/або в роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування, якщо він протягом поточного року припиняє продаж зазначеної продукції та у подальшому не передбачає її реалізацію.Для суб’єкта підприємницької діяльності, що здійснював реалізацію алкогольних напоїв, додатковою умовою є одночасне завершення строку дії ліцензії або отримання податковим органом письмового повідомлення про анулювання ліцензії на реалізацію в оптовій та/або в роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв.
У цьому випадку суб’єкт підприємницької діяльності
може не надавати розрахунок, починаючи із податкового звітного періоду (місяця), наступного за місяцем отримання податковим органом таких документів.6.5. Про штрафні санкції
Якщо у зв’язку з виправленням помилки визначено збільшення податкового зобов’язання, платник сплачує суму недоплати та суму штрафної санкції у розмірі п’яти відсотків суми такої недоплати до подання уточнюючого розрахунку (пункт 17.2 статті 17 Закону № 2181).
Якщо платник збору подав уточнюючий розрахунок, але не здійснив доплати та не нарахував і не сплатив штраф, то такий платник підлягає перевірці за даними, що містяться в уточнюючому розрахунку (підпункт 17.2 статті 17 Закону № 2181).
Платник збору до закінчення граничного строку подання розрахунку має право після подання звітного розрахунку за податковий (звітний) період подати новий звітний розрахунок за цей самий період з виправленими показниками. У такому випадку попередньо поданий розрахунок вважається недійсним, штрафні санкції не застосовуються (пункт 17.2 статті 17 Закону № 2181).
7. Про повернення з бюджету надміру сплаченого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
Відповідно до Закону № 2181 надміру сплачені суми податкового зобов’язання підлягають поверненню з бюджету. Повернення надміру сплачених податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється на підставі заяв, поданих платниками, та у встановлені граничні строки (пункт 15.3 Закону № 2181).
Граничний строк подання заяв на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, має бути не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (підпункт 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону № 2181).
Повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) здійснюється відповідно до наказу № 58/78/22.
Облік повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) здійснюється відповідно до розділу 7 Інструкції № 276.
Таким чином,
у разі подання платником збору заяв про повернення на розрахункові рахунки підприємства надміру сплачених сум збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, повернення таких сум здійснюється відповідно до вимог зазначених нормативно-правових актів.
Начальник Управління адміністрування акцизного збору Ю. Марченко
коментар редакції
Хмелезбір у податковому роз’ясненні
Цього року податківці не оминули увагою хмелезбір: з-під їх пера вийшли і нова форма Розрахунку, і низка листів, які роз’яснюють застосування Закону № 587, оновленого з 01.01.2010 р. А зараз перед нами ціле податкове роз’яснення. З нього виділимо лише новинки, решту можна прочитати у статті «Особливості справляння хмелезбору» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 9, с. 39.
1. Податкове зобов’язання виникає після двох подій
(п. 3 наказу). У цьому розділі наказу зазначено: «У суб’єкта господарювання, що реалізує алкогольні напої та пиво в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування, виникає податкове зобов’язання зі сплати збору при реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, здійсненні торгового обороту та отриманні виручки…»Не можна сказати, що формулювання є ідеальним (повторюється з листа ДПАУ від 23.03.2010 р. № 5839/7/21-0117), але все-таки можна зробити висновок, що платник відображає зобов’язання із хмелезбору за наявності двох подій: відвантаження та отриманні виручки. Таким чином, авансова оплата ще не повинна обкладатися.
2
. Філія — неплатник хмелезбору (п. 4 наказу). Головне підприємство обороти філії обліковує у своєму розрахунку, оскільки філія не є самостійним платником збору. Раніше податківці плутано висловлювалися за можливість сплати збору філією, за умови реєстрації останньої юрособою (що вже само по собі нонсенс) та наявності алкогольної ліцензії ( див. лист ДПАУ від 05.06.2009 р. № 11931/7/21-0117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 60, с. 15).3
. Безалкогольне пиво обкладається хмелезбором (п. 5 наказу). Тут податківці повторюють свою позицію, викладену в листі від 16.03.2010 р. № 2607/6/21-0215 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 31, с. 5.4. У Розрахунку треба зазначити копійки
(п. 6.2 наказу). Узагалі-то Розрахунок із хмелезбору заповнюється у гривнях без копійок (див. п. 4 Порядку заповнення розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2009 р. № 671). Однак податківці тлумачили цю вимогу так: у підсумковій колонці гр. 10 Розрахунку ставиться округлена сума без копійок, а решта комірок заповнюється у гривнях із копійками.5. Розрахунок подається незалежно від факту реалізації
(п. 6.4 наказу). У коментарі до нової форми Розрахунку // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 13 с. 13 ми звертали увагу на відсутність у новому Порядку № 671 застереження про можливість неподання розрахунку за відсутності в тому чи іншому місяці реалізації алкогольної продукції та пива. Зараз податківці прямо написали, що Розрахунок подавати необхідно в будь-якому разі, навіть із прокресленнями. Причому це треба робити доти, доки платник остаточно вирішить відмовитися від відповідного виду діяльності, і при цьому подасть до податкового органу відповідну заяву, плюс настане строк закінчення чи анулювання алкогольної ліцензії (для тих суб’єктів, які реалізують алкогольну продукцію).
Наталія Яновська
