Процедура перетворення юридичної особи
АТ, ТОВ, фермерське господарство, приватне підприємство… Початок господарської діяльності завжди пов’язаний з вибором організаційно-правової форми її здійснення. Мотиви вибору зумовлюються як законодавчими вимогами, так і бажанням знайти найзручнішу систему відносин із партнерами по бізнесу. Але підприємницька діяльність може диктувати свої умови. Як діяти, якщо виникла необхідність змінити організаційно-правову форму суб’єкта господарювання?
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Перетворення як вид реорганізації юрособи
Для багатьох термін «реорганізація» є звичним. Незважаючи на те що новий
ЦКУ його не використовує, він міцно закріпився у практиці господарських відносин. До того ж від нього не відмовилися ГКУ та Закон про госптовариства . Формами реорганізації, результатом якої стає припинення однієї чи кількох юридичних осіб з утворенням нових юросіб-правонаступників, — є злиття, приєднання, поділ, перетворення. Є ще одна форма реорганізації — без припинення юрособи, але з утворенням однієї чи кількох нових юросіб — виділ.У нині чинному
ЦКУ йдеться, по суті, про ту саму реорганізацію в ч. 1 ст. 104, де зауважено, що юридична особа припиняється в результаті передання усього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам — правонаступникам (злиття, приєднання, поділ, перетворення) чи в результаті ліквідації. Таким чином, виділяються дві форми припинення юрособи — з правонаступниками (тоді має місце реорганізація) та без правонаступників (процедура ліквідації). Утім, точніше відображає природу реорганізації все ж її характеристика не як форми припинення юрособи, а як форми створення нової (чи кількох нових) юрособи з переходом до неї усіх чи частини прав та обов’язків раніше існуючої юридичної особи (чи кількох осіб).Цивільно-правове поняття реорганізації не слід повністю ототожнювати з поняттям, що міститься в податковому законодавстві, яке трактує його набагато ширше. Так, у
п.п. 13.1.1 п. 13.1 ст. 13 Закону № 2181 під реорганізацією, крім традиційних злиття, приєднання, поділу, перетворення та виділу, розуміється також зміна назви чи місця реєстрації платника податків.Отже, як бачимо, одним із видів реорганізації виступає
перетворення, що передбачає зміну організаційно-правової форми юридичної особи (ч. 1 ст. 108 ЦКУ) з переходом до нової юрособи всього майна, усіх прав та обов’язків попередньої юридичної особи (ч. 2 ст. 108 ЦКУ).Поняття організаційно-правової форми
ЦКУ не наводить, тому як орієнтир можна використовувати поняття, наведене в Державному класифікаторі України «Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 р. № 97. Згідно з п. 2.1 організаційно-правова форма господарювання — форма здійснення господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, що визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності за зобов’язаннями підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу отриманого прибутку, можливі джерела фінансування діяльності тощо.Нагадаємо, перелік
організаційно-правових форм господарських товариств наведено у ст. 113 ЦКУ. Це:— повне товариство;
— командитне товариство;
— товариство з обмеженою відповідальністю;
— товариство з додатковою відповідальністю;
— акціонерне товариство.
Аналогічний перелік наведено в
ч. 3 ст. 1 Закону про госптовариства та в ч. 1 ст. 80 ГКУ.Наведений перелік видів господарських товариств сформульовано як вичерпний. Водночас, розглядаючи спір про підвідомчість справ, що виникають з корпоративних відносин, ВСУ в
постанові від 19.02.2008 р. у справі № 14/680/07 вказав, що виробничий кооператив споживчої кооперації є господарським товариством. Тим часом, ЦКУ не відносить виробничий кооператив до господарських товариств, а навпаки — чітко розрізняє їх (див. ст. 84).А от, наприклад, зміна типу акціонерного товариства (скажімо, з публічного на приватне) перетворенням не вважатиметься.
Безумовно, перетворення може здійснюватися не лише щодо господарських товариств — можлива зміна інших організаційно-правових форм (фермерське господарство, приватне підприємство тощо). Утім, дискусійним у зв’язку з цим є питання про можливість перетворення господарського товариства на іншу організаційно-правову форму: не на госптовариство, а наприклад, на приватне підприємство.
Розглянемо загальні положення, про які слід знати починаючи процедуру перетворення.
Коли проводять перетворення
Цілі перетворення можуть бути різними. Наприклад, перетворення АТ на ТОВ може бути пов’язане з бажанням власників звести до мінімуму публічність товариства (обов’язок АТ, що проводить відкрите (публічне) розміщення акцій, щорічно публікувати звіт, бухгалтерський баланс, відомості про доходи та витрати тощо) або вирішити корпоративний конфлікт*.
* Науково-практичний коментар до Закону України «Про господарські товариства» // Ю. М. Крупка. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — С. 106.
В окремих випадках провести перетворення вимагає закон.
Так, згідно з
ч. 1 ст. 141 ЦКУ максимальна кількість учасників ТОВ установлюється законом. При перевищенні цієї кількості ТОВ підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а із закінченням цього строку — ліквідації в судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі. Максимальна кількість учасників ТОВ, нагадаємо, становить 10 осіб (ч. 2 ст. 50 Закону про госптовариства).Для повного товариства необхідність перетворення може настати в тому випадку, якщо в ньому залишається один учасник. Він може протягом шести місяців з моменту, коли він став єдиним учасником, перетворити товариство на інше госптовариство. Інакше воно підлягатиме ліквідації (
ч. 1 ст. 132 ЦКУ).Для командитного товариства загроза ліквідації виникне в тому випадку, якщо з нього вийдуть усі вкладники, і товариство не буде перетворено на повне товариство (
ч. 1 ст. 139 ЦКУ).Може бути й зворотна ситуація — коли законодавство забороняє чи обмежує можливість проведення перетворення. Наприклад, відповідно до
ч. 11 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-ХІІ після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном рішення про перетворення боржника без погодження з розпорядником майна не може бути прийнято.Залежно від порядку проведення
перетворення може бути добровільним і примусовим. Ініціаторами добровільного перетворення господарського товариства можуть виступати його учасники шляхом прийняття рішення на загальних зборах. Примусове перетворення здійснюється за рішенням суду. При цьому звернутися до суду з позовом, що містить відповідну вимогу, може або хтось із учасників госптовариства, якщо він зможе обґрунтувати, що непроведення перетворення порушує його права, або прокурор, пославшись на порушення товариством конкретної вимоги закону, усунути яке можна шляхом зміни організаційно-правової форми товариства. Але, слід зауважити, випадки примусового перетворення — надзвичайна рідкість. Тому основну увагу пропонуємо зосередити на процедурі добровільного перетворення, виділивши її основні етапи.
І. Прийняття рішення про перетворення
Багато фахівців справедливо зазначають, що процедура перетворення недостатньо повно й послідовно врегульована вітчизняним законодавцем, у зв’язку з чим виникають складнощі на практиці. Уникнути багатьох із них можна, якщо про можливе виникнення необхідності в проведенні реорганізації, зокрема, перетворення, подумати ще при створенні госптовариства чи іншого господарюючого суб’єкта. Більш того, від багатьох саме законодавство вимагає включення положень, що стосуються можливої реорганізації, до установчих документів. Так, вимоги про включення до установчих документів юрособи відомостей про порядок (чи умови та порядок) її реорганізації містять
ч. 3 ст. 57 ГКУ, ч. 2 ст. 4 Закону про госптовариства, п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону про банки, ч. 2 ст. 4 Закону про КСП тощо.Прийняття рішення про перетворення господарського товариства — сфера
компетенції загальних зборів учасників госптовариства.Так, згідно з
ч. 2 ст. 19 Закону про госптовариства реорганізація товариства здійснюється за рішенням вищого органу товариства.Спеціальні норми тільки підтверджують це загальне правило:
—
п. 21 ч. 2 ст. 33 Закону про АТ до виключної компетенції загальних зборів АТ відносить прийняття рішення про припинення товариства;— згідно з
ч. 5 ст. 41 та ч. 1 ст. 59 Закону про госптовариства прийняття рішення про припинення ТОВ є компетенцією загальних зборів учасників товариства;— відповідно до
ч. 1 ст. 31 Закону про КСП реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення) проводяться за рішенням загальних зборів членів КСП;— як передбачено
ч. 1 та 2 ст. 18 Закону України «Про споживчу кооперацію» від 10.04.92 р. № 2265-ХII реорганізація споживчого товариства проводиться за рішенням загальних зборів його членів;— згідно з
ч. 1 ст. 14 і ч. 1 ст. 37 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.97 р. № 469/97-ВР питання про реорганізацію кооперативу вирішують загальні збори його членів;—
ч. 2 ст. 9 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 р. № 2908-ІІІ передбачає, що реорганізація кредитної спілки здійснюється за рішенням вищого органу управління;— згідно з
ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV прийняття рішення про реорганізацію кооперативу — компетенція загальних зборів членів цього кооперативу.Законодавство також містить підвищені вимоги до порядку прийняття загальними зборами товариства рішень про реорганізацію. Так, наприклад, відповідно до
ч. 5 ст. 42 Закону про АТ рішення про реорганізацію, у тому числі про перетворення, має прийматися більш ніж 3/4 голосів акціонерів від загальної їх кількості. Зауважимо, що ч. 1 ст. 42 Закону про госптовариства висуває більш лояльну вимогу, зазначаючи, що за рішення про припинення товариства має проголосувати не менше 3/4 акціонерів, які беруть участь в зборах. У ТОВ для прийняття рішення про перетворення буде достатньо простої більшості голосів.Слід зазначити: щодо ЗАТ та ВАТ, які ще не привели свою діяльність у відповідність до
Закону про АТ, питання про те, якою кількістю голосів має прийматися рішення про перетворення чи проведення реорганізації в іншій формі, залишається спірним. Так, Закон про госптовариства передбачає необхідність прийняття рішення про реорганізацію АТ більшістю в 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у загальних зборах. ЦКУ ж допускає можливість прийняття такого рішення простою більшістю голосів. Держкомпідприємництва в цьому випадку віддає пріоритет положенням Закону про госптовариства, наголошуючи на необхідності наявності кваліфікованої більшості голосів з питання перетворення АТ (див. лист Держкомпідприємництва від 12.06.2007 р. № 4203).При цьому загальні збори господарського товариства (Держкомпідприємництва регулярно нагадує про це) будуть повноважними тільки за умови, що для участі в них зареєструвалися учасники, які сукупно володіють не менше ніж 60 відсотками голосів. Унести ж питання про перетворення товариства до порядку денного загальних зборів можуть як самі учасники, так і виконавчий орган у загальному порядку, передбаченому
Законом. Так, для закритих та відкритих акціонерних товариств (які ще не стали приватними та публічними) у цьому випадку діють правила, передбачені ч. 2 ст. 43 Закону про госптовариства. Відповідно до них будь-який акціонер має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніше ніж за 30 днів до їх скликання. Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймається виконавчим органом товариства. Пропозиції акціонерів, що володіють більш ніж 10 відсотками голосів, уносяться до порядку денного обов’язково. Рішення про зміни у порядку денному має бути доведено до відома всіх акціонерів не пізніше ніж за 10 днів до проведення зборів у порядку, передбаченому статутом.У приватних і публічних АТ, що діють уже за новим
Законом про АТ, порядок денний формує наглядова рада, але якщо в ньому немає питання про перетворення АТ, то, наприклад, пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно володіють 5 та більше відсотками простих акцій, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного (ст. 38).Для ТОВ правило є дещо іншим: будь-який учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вимагати розгляду питання на загальних зборах з однією лише умовою — це питання має бути ним заявлено не пізніше ніж за 25 днів до початку зборів (
ч. 3 ст. 60 Закону про госптовариства).Необхідність прийняття рішення кваліфікованою більшістю у 75 відсотків голосів передбачають, наприклад,
Закон про кооперацію та Закон про кредитні спілки .Категоричних вимог до змісту рішення про перетворення законодавство не містить. Основна умова — включення до нього всіх необхідних для подальшої процедури відомостей. Так, рішення має містити вказівку на те, що проводиться реорганізація товариства у формі перетворення, називати організаційно-правову форму юридичної особи, яку буде створено в результаті перетворення, встановлювати склад комісії з перетворення юрособи із зазначенням ІПН членів цієї комісії (примірну форму протоколу загальних зборів, на яких приймається рішення про перетворення, наведено на с. 23). Це мінімально необхідний набір інформації, яку слід уключити до рішення про проведення перетворення. Інакше держреєстратор відмовить у розгляді документів, поданих для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи про припинення юрособи (
абз. шостий ч. 7 ст. 34 Закону № 755).До рішення про перетворення доцільно також включити інформацію про порядок і строки реорганізації, у тому числі про порядок і строки заявлення вимог кредиторами (
абз. перший ч. 2 ст. 105 ЦКУ). Ці питання можна врегулювати й окремим документом пізніше, однак для цього знову доведеться збирати загальні збори учасників, а це дуже копітка справа, тому є сенс заздалегідь обдумати ці питання та вирішити їх іще на стадії прийняття рішення про перетворення.Згідно з
абз. другим ч. 2 ст. 105 ЦКУ функції комісії з припинення юрособи може бути покладено на її орган управління (виконавчий орган господарського товариства). Але це не є обов’язковою умовою. Комісію може бути сформовано і з інших осіб, зокрема з учасників товариства чи будь-яких третіх осіб. Відносини з членами комісії з перетворення юрособи, якщо її функції виконує не орган управління юрособи, можуть бути як трудовими (зокрема, може бути укладено строковий трудовий договір із зазначенням, що він припиняє свою дію з моменту реєстрації новоствореної юридичної особи), так і цивільно-правовими.
II. Робота комісії з перетворення юрособи
На комісію з перетворення юридичної особи покладено чималий обсяг організаційних заходів. Щоб забезпечити проведення перетворення, їй, зокрема, необхідно провести інвентаризацію майна, опублікувати інформацію про перетворення та довести її до відома кредиторів, розглянути вимоги кредиторів і прийняти рішення щодо їх задоволення чи відхилення, здійснити низку інших дій, необхідних для проведення перетворення. Зупинимося на обов’язках комісії із перетворення більш докладно.
Слід зауважити, що формулювання
ч. 3 ст. 105 ЦКУ про те, що до комісії з моменту її призначення (тобто з моменту прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників) переходять повноваження з управління справами юридичної особи, викликає суперечливе тлумачення на практиці в питанні про межі цих повноважень та їх співвідношення з повноваженнями інших органів юридичної особи. Так, ВГСУ єдиної правової позиції з цього питання не виробив: наприклад, якщо в постанові від 11.04.2007 р. у справі № 266/5-232 наголошується, що до комісії з припинення юрособи повноваження виконавчого органу переходять тільки частково — тільки ті з них, які пов’язані із припиненням юрособи, то в постанові ВГСУ від 25.07.2007 р. у справі № 14/18пд3 суд виходив із того, що комісія наділена всіма повноваженнями з управління справами юрособи, у тому числі — з підписання угод із контрагентами, а виконавчий орган юрособи, відповідно, позбавляється цього повноваження (постанова ВСУ від 12.02.2008 р. у справі № 7/944). Існує також варіант урегулювати питання про межі повноважень комісії з перетворення юрособи в самому рішенні про перетворення, в якому загальні збори учасників можуть зазначити, якими функціями наділяють комісію, а які повноваження залишають за виконавчим органом (постанова ВГСУ від 11.04.2007 р. у справі № 266/5-231). Це дозволить уникнути надалі спорів про те, чи була комісія наділена достатнім обсягом повноважень при здійсненні тієї чи іншої дії.Як зазначають фахівці (і для такого висновку законодавство дійсно дає підстави):
загальні збори учасників мають право змінити склад комісії з перетворення юрособи чи в будь-який момент покласти її функції на виконавчий орган юрособи. Крім того, загальні збори учасників не обмежено в повноваженні скасувати рішення про перетворення до того моменту, поки не внесено запис про припинення старої юрособи. Держкомпідприємництва, визнаючи таке повноваження за загальними зборами учасників, вказує на необхідність подання в цьому випадку державному реєстратору нотаріально засвідченої копії рішення учасників про скасування рішення про перетворення юридичної особи (див. п. 4 листа від 07.07.2005 р. № 5486 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 73).Будь-які рішення загальних зборів комісія з перетворення юрособи оскаржувати не може, оскільки не є самостійним суб’єктом, вона лише представляє інтереси юрособи.
Почати свою роботу комісії слід із
повідомлення державного реєстратора про прийняття рішення про перетворення юридичної особи. Так, згідно з ч. 1 ст. 105 ЦКУ державний реєстратор повинен бути негайно повідомлений про прийняття рішення про перетворення для внесення ним відповідної інформації до Єдиного держреєстру. Безумовно, термін «негайно» є досить оціночним і на конкретний строк, протягом якого має бути здійснено повідомлення, не вказує. Немає й санкцій за недостатньо оперативне повідомлення. Однак у більш швидкому виконанні цього обов’язку має бути зацікавлена сама юрособа. Оскільки на комісію з перетворення юридичної особи покладено обов’язок не лише повідомити держреєстратора про прийняте рішення, але й опублікувати відповідне оголошення у друкованому виданні, процедурно вони об’єднані.Закон № 755
вимагає, щоб державному реєстратору для внесення до Єдиного держреєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває в процесі перетворення, було подано два документи (ч. 1 ст. 34 Закону № 755):а) нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) про перетворення юридичної особи;
б) документ, що підтверджує внесення плати за опублікування повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) рішення про реорганізацію юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (51 грн.). Засіб масової інформації, у якому здійснюється публікація, — «Бюлетень державної реєстрації» (див. також
лист Держкомпідприємництва від 16.08.2004 р. № 5530).Вимагати інші документи для внесення відповідного запису до Єдиного держреєстру державний реєстратор не має права. Однак зі своєї ініціативи, якщо комісія вважає за необхідне, окремо можна також подати
заяву про внесення запису до Єдиного держреєстру.Зазначені документи може бути направлено поштою чи подано учасником товариства або ж головою комісії з перетворення чи іншою уповноваженою особою. Учаснику необхідно буде надати держреєстратору паспорт, а голові комісії чи іншій уповноваженій особі крім паспорта необхідно також надати документ, що підтверджує її повноваження. Це, зокрема, може бути протокол загальних зборів учасників, якими було призначено комісію з перетворення.
Документи, які подаються держреєстратору, мають містити відомості, необхідні для включення до спеціалізованого друкованого видання
(ч. 7 ст. 22 Закону № 755):— найменування юридичної особи;
— ідентифікаційний код юрособи;
— місцезнаходження юридичної особи;
— підставу для прийняття рішення про перетворення;
— дату призначення та відомості про комісію з перетворення;
— порядок і строк заявлення кредиторами вимог до юридичної особи, що припиняється.
Слід ураховувати, що за загальним правилом, з моменту внесення до Єдиного держреєстру запису про прийняття рішення про реорганізацію юрособи заборонено реєструвати зміни в установчі документи юрособи, стосовно якої прийнято рішення про реорганізацію; вносити зміни до Єдиного держреєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи; проводити державну реєстрацію юрособи, засновником (учасником) якої є юрособа, стосовно якої прийнято рішення про перетворення (
ч. 2 ст. 35 Закону № 755). Однак усі зазначені обмеження не поширюються на випадки, коли реорганізація здійснюється в формі перетворення (ч. 15 ст. 37 Закону № 755).Окремо повідомляти органи державної податкової служби, органи Пенсійного фонду та фондів соціального страхування про те, що товариством прийнято рішення про перетворення, не обов’язково. Відповідну інформацію їм передає державний реєстратор. Слід бути готовими до того, що отримання такої інформації може стати підставою для проведення позапланової виїзної податкової перевірки (
п. 6 ч. 6 ст. 111 Закону № 509), документальної перевірки правильності обчислення та сплати страхових внесків із боку органів Пенсійного фонду (п. 5.1 Порядку узяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців як платників страхових внесків, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.10.2006 р. № 14-4), Фонду страхування на випадок безробіття (п. 3.8 Інструкції про порядок обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та облік їх надходжень до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженої наказом Мінпраці від 18.12.2000 р. № 339), Фонду страхування від нещасних випадків (п. 3.13 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 р. № 36), Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (п. 15.3 Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 р. № 38).На комісію з перетворення юрособи також покладено обов’язок особисто письмово повідомити кожного виявленого кредитора юрособи
про те, що прийнято рішення про перетворення (див. абз. другий ч. 4 ст. 105 і ч. 2 ст. 109 ЦКУ). Як небезпідставно радять фахівці, краще не обмежуватися простою письмовою формою повідомлення, а забезпечити себе надійнішим доказом відповідного повідомлення та надіслати рекомендований лист з описом вкладення.Знову ж таки — строк, протягом якого необхідно повідомити виявлених кредиторів про прийняття рішення про перетворення юрособи, законом не визначено. Тому його доцільно зазначити в самому рішенні про перетворення.
Якщо активи юрособи перебувають у податковій заставі, то одночасно з поданням документів держреєстратору необхідно також повідомити податковий орган про прийняте рішення (
п. 13.2 ст. 13 Закону № 2181). Закон також вимагає одночасно з таким повідомленням надати податковому органу план реорганізації (у нашому випадку — перетворення). Вважаємо, для виконання цієї вимоги досить подати копію рішення загальних зборів про перетворення.Серед завдань комісії з перетворення —
інвентаризація майна юридичної особи, яка проходить реорганізацію. Інвентаризація проводиться відповідно до Інструкції про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69.Законодавством передбачено випадки, коли комісія з перетворення юрособи має
організувати проведення незалежної оцінки майна юрособи, яка проходить реорганізацію. Це зокрема випадки реорганізації державних, комунальних підприємств і підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (абз. третій ч. 2 ст. 7 Закону про оцінку майна). Крім того, необхідність проведення незалежної оцінки майна може бути передбачено самим рішенням про перетворення.Важлива частина роботи комісії —
розгляд заявлених вимог кредиторів.Кредитори можуть заявляти свої вимоги протягом того строку, який визначено в рішенні про перетворення. Але, нагадаємо, цей строк не може бути менше ніж два місяці з дня опублікування повідомлення про реорганізацію юридичної особи (
абз. перший ч. 4 ст. 105 ЦКУ). Кредитори можуть заявляти до задоволення вимоги як за зобов’язаннями, строк виконання яких уже настав, так і за тими, за якими тільки має настати. Виняток становлять тільки кредитори банків. Вони не мають права вимагати припинення чи дострокового виконання зобов’язань. Відповідні зміни внесено і до ст. 107 ЦКУ, що встановлює таке право кредитора (лист Асоціації українських банків від 27.08.2009 р. № 01/02-09/0616).Комісія має розглянути кожну заявлену вимогу кредитора, у тому числі вимоги про дострокове виконання чи припинення зобов’язань, і за кожним із них прийняти рішення про їх задоволення чи відхилення. Якщо комісія відхиляє вимоги кредитора, він може оскаржити відмову в суді. Відповідачем у такій справі виступатиме юридична особа, реорганізація якої проводиться, а не комісія з перетворення, оскільки, як ми вже зазначали, вона не є самостійним суб’єктом відносин. Звернемо також увагу, що в цьому випадку кредитор у позові має вимагати виконання юрособою своїх зобов’язань перед ним, а не розгляду комісією з перетворення його вимог (
постанова ВГСУ від 02.09.2008 р. у справі № 11/4-081). Крім того, як міру забезпечення своїх позовних вимог кредитор може просити суд припинити процедуру перетворення.Водночас, основне, про що слід пам’ятати:
перетворення юридичної особи не припиняє її зобов’язань. Тому незадоволені вимоги кредитори можуть пред’явити вже новоствореній юрособі, яка є правонаступником юрособи-боржника (див., наприклад, постанову ВГСУ від 10.03.2010 р. № 10/92).Слід зауважити, що автори Науково-практичного коментаря до цивільного законодавства, до числа яких входять судді ВСУ*, визнають можливість включення до договору при його укладенні положення про відповідальність боржника в разі невиконання зобов’язання за договором унаслідок його ліквідації чи реорганізації. Інакше кажучи, якщо таку умову буде включено до договору, то при виникненні судового спору може бути задоволено не лише вимогу про виконання основного зобов’язання, але й вимогу про стягнення штрафних санкцій за первісну відмову в його виконанні.
* Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: А. Г. Ярема, В Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. — Т. 1. — К.: А. С. К.; Севастополь: Ін-т юрид. дослідж., 2004. — С. 302.
І останнє, що робить комісія на цій стадії процедури перетворення, —
складає передавальний акт. Необхідність його складання прямо передбачено законодавством. Однак треба сказати, мета встановлення цього зобов’язання саме у випадку здійснення такої форми реорганізації, як перетворення, незрозуміла, оскільки жодного фактичного передання чи розподілу майна не відбувається. Змінюється внутрішня структура відносин юридичної особи, що й характеризує зміна організаційно-правової форми. Але з майном це не пов’язано. Можливо, практика з часом підкаже законодавцеві, що стадія складання передавального акта при перетворенні є зайвою. Однак доки ця вимога зберігається в законодавстві, її слід виконувати. Крім того, якщо законодавство пред’являє вимоги до мінімального розміру статутного фонду, що створюється в результаті перетворення юрособи, то передавальний акт якраз може виконувати функцію документа, що підтверджує його наявність.Основна вимога до передавального акта — він має обов’язково містити положення про правонаступництво за всіма зобов’язаннями товариства, що підлягає перетворенню, стосовно всіх кредиторів і боржників, у тому числі за зобов’язаннями, що оскаржуються сторонами.
Але водночас суди визнають, навіть якщо окреме зобов’язання не було відображено в передавальному акті, воно підлягає задоволенню (див.
постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 р. № 8/215).Підписи голови та членів комісії з перетворення мають бути нотаріально засвідчені. Як зазначив Мін’юст у
листі від 07.10.2004 р. № 31-32/1761, при засвідченні достовірності підпису в такому випадку спеціальні бланки документів не використовуються. Порядок засвідчення нотаріусами достовірності підпису на документах передбачено розділом 28 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін’юсту від 03.03.2004 р. № 20/5.Передавальний акт подається на затвердження органу, що прийняв рішення про перетворення, у зв’язку з чим виникає необхідність у проведенні ще одних загальних зборів. Підтверджувати аудиторським висновком повноту передавального акта при припиненні юридичної особи шляхом перетворення не потрібно. Такої законодавчої вимоги немає (див.
лист Держкомпідприємництва від 16.02.2005 р. № 900). Тому будь-які спроби держреєстратора вимагати від підприємства аудиторський висновок будуть неправомірними, крім тих випадків, коли необхідність отримання аудиторського висновку передбачено статутом товариства чи рішенням загальних зборів учасників про перетворення.Не можна забувати про те, що в окремих випадках законодавство передбачає деякі особливості проведення перетворення. Один з найпоширеніших варіантів — перетворення АТ на ТОВ. Докладніше про те, які додаткові вимоги пред’являються при проходженні такого перетворення, див. на с. 25.
III. Підготовка документів для реєстрації нової юрособи
Паралельно із зазначеними вище діями готуються установчі документи нової юридичної особи. Так, до статуту такої юридичної особи необхідно включити положення, що вказують на те, що
юрособу створено в результаті перетворення іншої юридичної особи шляхом зміни організаційно-правової форми (зазначити, які саме зміни відбулися в організаційно-правовій формі юридичної особи).Затвердження статуту
будь-якого господарського товариства, незалежно від процедури його створення, у тому числі шляхом перетворення, — компетенція загальних зборів учасників. Слід зазначити, що в питанні про те, чи має його бути підписано всіма учасниками господарського товариства або досить, щоб його підписали учасники, присутні на загальних зборах, позиція Держкомпідприємництва суперечлива. Так, якщо в листі від 25.02.2010 р. № 2318 (див. на с. 34) Держкомпідприємництва припускає можливість підписання статуту нового товариства тільки присутніми на зборах учасниками, то в листі від 14.06.2010 р. № 7515 навпаки наполягає на необхідності наявності підписів усіх учасників товариства чи їх представників.Нагадаємо, підписи учасників має бути нотаріально засвідчено.
IV. Державна реєстрація припинення старої юрособи та створення нової
Для здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті перетворення голова комісії з припинення чи уповноважена ним особа мають подати особисто (направити рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:
— заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юрособи в результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (форма № 8, що затверджена
наказом Держкомпідприємництва від 20.04.2007 р. № 54);— свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється;
— оригінал установчих документів юридичної особи, що припиняється;
— нотаріально засвідчену копію передавального акта.
Звертаємо увагу: довідку архівного закладу, довідку податкового органу про відсутність заборгованості за податками та зборами (обов’язковими платежами), довідку органів Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про відсутність заборгованості при проведенні перетворення на відміну від ліквідації та інших форм реорганізації отримувати й подавати не потрібно.
Державна реєстрація юрособи, створеної в результаті перетворення, здійснюється в загальному порядку за місцезнаходженням юрособи — попередника. Змінити місцезнаходження можна буде вже після державної реєстрації нової юридичної особи (див.
лист Держкомпідприємництва від 11.05.2007 р. № 3341).Для проведення держреєстрації нової юрособи державному реєстратору подаються (або направляються цінним листом з описом вкладення) такі документи (
ст. 24 Закону № 755):— заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи;
— примірник оригінала чи нотаріально засвідчена копія рішення засновників чи уповноваженого ними органу про створення юридичної особи (протокол загальних зборів учасників);
— два примірники установчих документів;
— документ, що посвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
Крім того, якщо законодавство висуває вимоги до мінімального розміру статутного фонду господарського товариства, то документом, що підтверджує його наявність у суб’єкта господарювання, створеного шляхом реорганізації, може бути передавальний акт (
лист Держкомпідприємництва від 31.03.2005 р. № 2274, від 31.05.2007 р. № 3895).Нову юрособу слід реєструвати тільки після внесення до Єдиного держреєстру запису про припинення юридичної особи — попередника. Держкомпідприємництва пояснює це тим, що новій юрособі присвоюється ідентифікаційний код ЄДРПОУ старої юрособи (див.
лист від 31.08.2005 р. № 7508).Перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоствореної юрособи та державної реєстрації припинення старої юрособи
. Індентифікаційний код ЄДРПОУ юридичної особи, яку було перетворено, зберігається за її правонаступником (п. 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, затвердженого постановою Кабміну від 22.01.96 р. № 118 в редакції постанови від 22.06.2005 р. № 499).При проведенні перетворення виникає також питання про долю відокремлених підрозділів юридичної особи, що припиняється. У цьому питанні слід погодитися з позицією Держкомпідприємництва, згідно з якою при припиненні юридичної особи до Єдиного держреєстру вносять також відомості про закриття її відокремлених підрозділів. При реєстрації нової юридичної особи до реєстраційної картки можуть заноситися відомості про створювані нею відокремлені підрозділи (див.
лист Держкомпідприємництва від 23.10.2009 р. № 13046 на с. 40).У податковій інспекції, Пенсійному фонді та фондах соціального страхування нова юридична особа, створена в результаті перетворення, реєструється на підставі поданої державним реєстратором інформації.
Поточний рахунок старої юридичної особи закривається
. Відкриття рахунка нової юридичної особи відбувається в загальному порядку (див. п. 20.2 Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Нацбанку від 12.11.2003 р. № 492). Крім того, п. 20.3 Інструкції передбачає можливість закриття поточного рахунка старої юридичної особи її правонаступником за умови подання останнім таких документів:— заяви про закриття поточного рахунка;
— нотаріально засвідченої копії рішення учасників про перетворення юрособи;
— картки зі зразками підписів і відбитку печатки юридичної особи — правонаступника, засвідченої нотаріально. Якщо на поточному рахунку немає залишку коштів, картка зі зразками підпису та відбитком печатки не подається.
Щодо печаток старої юрособи, то їх має бути
знищено. Для цього печатку має бути подано до органу внутрішніх справ із письмовим клопотанням, в якому зазначаються (п.п. 3.4.2 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням і громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядку видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затверджених наказом МВС від 11.01.99 р. № 17):— кількість печаток і штампів, які передбачається знищити;
— підстави для знищення (перетворення юридичної особи);
— відомості про особу, відповідальну за знищення печатки та штампів: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані;
— прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані керівника чи уповноваженої ним особи, яка подає клопотання до органу внутрішніх справ.
До клопотання додаються печатки та штампи, їх відбитки у двох примірниках, а також платіжні доручення чи квитанції про оплату послуг, пов’язаних з видачею квитанцій про знищення печаток та штампів.
Про знищення печаток і штампів видається квитанція, на звороті якої робляться відбитки знищених печаток і штампів, після чого вони знищуються.
Порушення процедури перетворення може бути підставою для відмови в державній реєстрації чи, якщо держреєстрація була все ж пройдена, для подальшого скасування проведеного перетворення з ініціативи будь-якої зацікавленої особи.
