Щодо відшкодування ПДВ шляхом оформлення облігацій
Лист Вищого адміністративного суду України від 14.07.2010 р. № 1070/11/13-10
У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із застосуванням статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про судоустрій України» в порядку надання методичної допомоги Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.
Відповідно до статті 25 Закону України від 27.04.2010 № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі — Закон) у 2010 році передбачається здійснити відшкодування податку на додану вартість платникам, у яких суми податку задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені перевірками та не відшкодовані на дату набуття чинності цим Законом, шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного статтею 10 цього Закону, з терміном обігу п’ять років.
На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку 2 до цього Закону, та зменшує відповідні показники доходів державного бюджету, визначені у додатку 1 до згаданого Закону.
Порядок випуску, обігу, погашення зазначених облігацій внутрішньої державної позики, а також нарахування процентів на них затверджується Кабінетом Міністрів України, при цьому має бути забезпечено рівність умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, добровільність здійснення такого відшкодування та заінтересованість усіх платників податку.
На виконання наведеної норми Закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2010 № 368, якою затверджено Основні умови випуску облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість (далі — Основні умови) та Порядок випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п’ять років (далі — Порядок).
Останнім абзацом Основних умов встановлено, що ці Основні умови є
публічною пропозицією платникам податку щодо оформлення відшкодування сум з податку на додану вартість.У свою чергу, за аналогією з нормами цивільного та господарського права публічна пропозиція є різновидом пропозиції укласти договір, що випливає, зокрема, зі змісту статей 632, 699 Цивільного кодексу України, а також статті 178 Господарського кодексу України. Відповідно
прийняття публічної пропозиції потребує акцепту (згоди) з боку особи, якій вона адресована, і є добровільним.Згода платника податку на здійснення відшкодування йому податку на додану вартість за рахунок облігацій внутрішньої державної позики висловлюється шляхом подання відповідної заяви, як це передбачено пунктом 10 Порядку. Форма такої заяви встановлена у додатку 2 до зазначеного Порядку.
Добровільність прийняття публічної пропозиції держави платниками податку на додану вартість, відображена в Основних умовах та Порядку, кореспондується з приписами частини третьої статті 25 Закону. Вказаною нормою передбачено забезпечити рівність умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, добровільність здійснення такого відшкодування та заінтересованість усіх платників податку.
Щодо імперативності диспозиції частини першої статті 25 Закону, якою передбачено здійснити у 2010 році відшкодування податку на додану вартість певним категоріям платників податку шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики, то вона спрямована на встановлення єдиного для всіх державних органів порядку взаємодії під час випуску та розміщення зазначених облігацій, а також у процесі виконання Державного бюджету України на 2010 рік. Відтак, імперативність розглядуваної норми Закону стосується, насамперед, органів державної влади.
Виходячи з наведеного,
застосування платниками податку на додану вартість будь-яких способів бюджетного відшкодування здійснюється відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».При цьому згідно з абзацом другим пункту другого Порядку відшкодування сум податку на додану вартість за рахунок облігацій внутрішньої державної позики здійснюється на підставі:
поданої не пізніше 25 червня 2010 року платником податку до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації заяви про оформлення відшкодування податку на додану вартість облігаціями, що складена за формою згідно з додатком 2;
даних декларацій з податку на додану вартість;
матеріалів за результатами перевірки органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку або рішення суду, прийнятого після 1 травня 2010 року.
Отже,
відшкодування податку на додану вартість шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики може здійснюватися як на підставі матеріалів перевірки платника податку органами державної податкової служби, так і на підставі рішення суду, прийнятого після 1 травня 2010 року.Тому розгляд адміністративними судами справ щодо стягнення сум податку на додану вартість, що
задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, але своєчасно не відшкодовані платнику податку, здійснюється на загальних підставах . При цьому ухвалення судового рішення про стягнення коштів з державного бюджету на користь платника податку не виключає права такого платника оформити відповідні суми бюджетного відшкодування облігаціями внутрішньої державної позики за умови подання заяви за формою згідно з додатком 2 до зазначеного Порядку.ЦЦей лист пропонуємо довести до відома суддів апеляційного та окружних адміністративних судів відповідного апеляційного округу для врахування при здійсненні правосуддя.
Голова суду О. Пасенюк
коментар редакції
ВАСУ про добровільність ПДВ-облігацій
Уже після закінчення строку для подання заяви а оформлення бюджетної заборгованості з ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), ВАСУ роз’яснює нижчим судам принципове питання щодо
добровільності такого обміну.Нагадаємо, що, коментуючи Закон про держбюджет-2010 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 36 — 37, с. 43) ми звертали увагу на необхідність забезпечення принципу добровільності здійснення відшкодування шляхом видачі ОВДП. Аналогічні висновки робилися і з постанови КМУ від 12.05.2010 р. № 368 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 45, с. 15). ВАСУ проблему «обміну» сум відшкодування на ОВДП розглядає в такому самому контексті, зазначаючи, що прийняття публічної пропозиції
вимагає акцепту (згоди) з боку особи, якій її адресовано. При цьому згода надається в формі заяви. Інакше кажучи, можна констатувати, що платник, який не висловив бажання обміняти відшкодування на ОВДП, як і раніше, має право на грошове відшкодування податку (питання лише в тому — чи вдасться йому цим правом скористатися).Крім того, не зовсім ясно, як виконати вимоги щодо строків подання заяви (не пізніше за 25 червня 2010 року) тим платникам, які бажають отримати ОВДП, але бюджетну заборгованість, яким було підтверджено
судовими рішеннями, прийнятими (які набрали чинності) вже після зазначеної дати . Нормативи, що існують на сьогодні у цій сфері, не дають такого права. Суворо кажучи, безпосередньо ст. 25 Закону про держбюджет-2010 не передбачає можливості підтвердження сум відшкодування ПДВ (які підлягають обміну на ОВДП) в інший спосіб, крім перевірок, тому такому платнику варто поборотися за грошове відшкодування ПДВ (повторимося, право на яке він має).
Дмитро Винокуров
