Перше знайомство із Законом про держзакупівлі: вивчаємо термінологію

Положення № 921

Закон № 2289

1

2

Торги (тендер) — здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендеру) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі в одного учасника), встановленими цим Положенням

Торги (конкурсні торги) — здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) згідно з процедурами, встановленими цим Законом (крім процедури закупівлі в одного учасника)

Як бачимо, смисл поняття аналогічний, а сам термін зазнав змін. Тобто визначення «тендер» у контексті Закону немає. Проведення процедури закупівлі товарів, послуг чи робіт за державні кошти за новим Законом — це торги або конкурсні торги.

Державні кошти — кошти Державного бюджету України, бюджету АРК та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення діяльності зазначених органів, кошти підприємств, кошти, які надаються розпорядникам державних коштів під гарантії Ради міністрів АРК та органів місцевого самоврядування за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з міжнародними фінансовими організаціями

Державні кошти — це кошти Державного бюджету України, бюджету АРК та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, органами влади АРК, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АРК та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями, кошти підприємств та їх об’єднань

Більш розширено поняття «державні кошти», щоб уже ніхто не плутав, розповсюджується на них дія законодавства у сфері держзакупівель чи ні. Наприклад, згідно з п. 7 Положення № 921 закупівля Аграрним фондом послуг, що необхідні для виконання завдань, покладених на нього Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України», не підпадали під дію Положення № 921. Згідно із Законом № 2289 кошти Аграрного фонду — це державні кошти, а значить, закупівлі фонд буде проводити згідно з нормами цього Закону.

Підприємства — державні, у тому числі казенні підприємства, установи та господарські товариства, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства і господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належать державним, у тому числі казенним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків

Підприємства — підприємства, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади АРК чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об’єднання таких підприємств (господарських товариств)

Як бачимо, комунальні підприємства знову на арені держзакупівель. Нагадаємо, що згідно із Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02.2000 р. № 1490-ІІІ вони входили до кола підзвітних суб’єктів, проте після набуття чинності Положення № 921 (з 02.04.2008 р.) їх було виключено з такого кола. Тепер комунальним підприємствам доведеться знову згадувати, як проводити процедури державних закупівель та вчити нові положення Закону № 2289.

Учасник процедури закупівлі (далі — учасник) — фізична чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах при проведенні процедури закупівлі в одного учасника.

Учасник процедури закупівлі (далі — учасник) — фізична особа, в тому числі фізична особа — підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка письмово підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та/або подала пропозицію конкурсних торгів, або цінову пропозицію, або пропозицію на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника

Забезпечення виконання договору про закупівлю — надання учасником замовнику гарантій виконання своїх зобов’язань за договором про закупівлю, включаючи такі види забезпечення, як порука, гарантія, застава, завдаток

Забезпечення виконання договору про закупівлю — надання учасником замовнику гарантій виконання своїх зобов’язань за договором про закупівлю, включаючи такі види забезпечення, як порука, гарантія, застава, завдаток, неустойка, депозит

Забезпечення тендерної пропозиції — надання учасником замовнику гарантій виконання своїх зобов’язань у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, включаючи такі види забезпечення, як порука, гарантія, застава, завдаток

Забезпечення пропозиції конкурсних торгів — надання учасником замовнику гарантій виконання своїх зобов’язань у зв’язку з поданням пропозиції конкурсних торгів, у тому числі такі види забезпечення: порука, гарантія, застава, завдаток, депозит

Крім змінених назв, забезпечення виконання договору про закупівлю, а також забезпечення пропозиції конкурсних торгів доповнилося таким видом, як депозит.
Також нагадаємо, що згідно із Законом про Держбюджет-2010 кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівель забезпечення їх пропозиції конкурсних торгів та як забезпечення виконання договору про закупівлю, що не підлягають поверненню цим учасникам, у випадках, передбачених Законом № 2289 (забезпечення пропозиції конкурсних торгів не повертається учаснику у випадках, передбачених п. 3 ст. 24 Закону № 2289, забезпечення виконання договору про закупівлю — згідно зі ст. 26 Закону № 2289), перераховуються до доходів загального фонду держбюджету, а також до доходів загального фонду місцевих бюджетів, залежно від того, з якого бюджету фінансується та або інша установа. А в разі здійснення закупівлі підприємствами, об’єднаннями підприємств не за бюджетні кошти перераховуються на рахунок підприємства, об’єднання підприємств.
Крім того, слід зазначити, що надання зазначених забезпечень не обов’язкове. Замовник має право сам вирішувати, необхідні йому такі гарантії чи ні.

Предмет закупівлі — визначені замовником (за обсягом, номенклатурою або місцем поставки товару (виконання робіт, надання послуг)) товари, роботи чи послуги, на які в межах єдиної процедури закупівлі дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції, внесені на переговорах при застосуванні процедури закупівлі в одного учасника. Кількість тендерних пропозицій на один предмет закупівлі при проведенні торгів не може бути меншою ніж дві

Предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі і на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника. Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Для проведення процедури закупівлі має бути не менше двох пропозицій, крім випадків застосування замовником процедури закупівлі в одного учасника

Поки що досить незрозуміла ситуація з визначенням предмета закупівлі. Згідно з Положенням № 921 він визначається на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 за показниками п’ятого знака та інших держкласифікаторів залежно від виду предмета закупівлі. За новими правилами предмет закупівлі буде визначатися за порядком, який повинен бути розроблений Уповноваженим органом, тобто Мінекономіки.

Частина предмета закупівлі (лот) — визначена замовником (за обсягом, номенклатурою або місцем поставки товару (виконання робіт, надання послуг)), частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції, внесені на переговорах при застосуванні процедури закупівлі в одного учасника. Кількість тендерних пропозицій на кожну окрему частину предмета закупівлі при проведенні торгів не може бути меншою ніж дві

Частина предмета закупівлі (лот) — визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів, або цінові пропозиції, або пропозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника. Для проведення процедури закупівлі на кожну окрему частину предмета закупівлі (лот) має бути не менше двох пропозицій, крім випадків застосування замовником процедури закупівлі в одного учасника

Нарешті прописали, що при застосуванні процедури запиту цінових пропозицій замовник має право ділити предмет закупівлі на лоти. Раніше, хоч і зрідка, але все ж таки виникали питання щодо правомірності такого поділу при застосуванні ЗЦП, адже жодною нормою Положення № 921 це не дозволялося, проте, слід зазначити, що й не заборонялось. Отже, одні казали, що можна, інші — ні. Тепер однозначно учаснику дозволено подавати на визначену замовником частину товарів, робіт чи послуг у межах єдиної процедури закупівлі пропозиції конкурсних торгів або цінові пропозиції, а це означає, що замовник повноправно може при проведенні процедури запиту цінових пропозицій ділити предмет закупівлі за лотами.

Послуги — будь-яка закупівля, крім товарів і робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортними засобами та засобами зв’язку, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, поточний ремонт, а також консультаційні послуги. До консультаційних послуг належать послуги, пов’язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій

Послуги — будь-яка закупівля (крім товарів і робіт), включаючи транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, поточний ремонт, лізинг, найм (оренда), а також фінансові, банківські послуги; консультаційні послуги — інтелектуальна, нематеріальна діяльність, результати якої не є фізично осяжними, у тому числі аудиторські, юридичні, консалтингові послуги, послуги, пов’язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій, послуги з навчання, підготовки спеціалістів

Уточнили, що все ж таки лізинг, найм (оренда) належать до послуг, закупівлю яких необхідно проводити згідно з нормами Закону № 2289 у разі перевищення порогової суми, тобто 100 тис. грн.

Альтернативна тендерна пропозиція — пропозиція, яка може бути додатково подана учасником замовнику разом з тендерною пропозицією, якщо це передбачено тендерною документацією, та відповідно до умов, визначених тендерною документацією, і відрізняється від пропозиції, розробленої відповідно до передбачених тендерною документацією умов

—

Тобто надання додаткової пропозиції учасником замовнику Законом № 2289 не передбачено.

Електронні державні закупівлі — використання інформаційних технологій та Інтернету у взаємовідносинах, що виникають при закупівлі між замовниками та постачальниками товарів, робіт і послуг відповідно до Положення № 921

—

Законом № 2289 поняття «електронні державні закупівлі» не передбачено.

Вітчизняний виробник — фізична чи юридична особа, яка здійснює на території України виробництво товарів, виконання робіт чи надання послуг

—

Як правило, чомусь завжди забувається найпростіше, отже, звертаємо увагу:

Тендерний комітет

Комітет з конкурсних торгів

Тендерна документація

Документація конкурсних торгів

Тендерна пропозиція

Пропозиція конкурсних торгів