Теми статей
Обрати теми

Анулювання реєстрації платником ПДВ: підстави та процедура

Редакція ПБО
Стаття

Анулювання реєстрації платником ПДВ: підстави та процедура

 

Анулювання реєстрації платником ПДВ — процедура, з приводу якої між платниками та податковими органами традиційно виникають спори. Усім відомі історії про регулярні спроби неправомірного позбавлення суб’єктів господарювання статусу платників ПДВ. Як має проходити процедура анулювання, щоб права всіх учасників цього процесу було дотримано, розглянемо в цій статті.

Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»

 

Підстави анулювання ПДВ-реєстрації

Анулювання реєстрації платником ПДВ означає повну втрату цього статусу. Для того щоб його в подальшому повернути, суб’єкту господарювання доведеться пройти процедуру реєстрації платником ПДВ у загальному порядку. Можливості тимчасового припинення ПДВ-реєстрації та тимчасової здачі свідоцтва про ПДВ-реєстрацію чинним законодавством не передбачено (див.

лист ДПАУ від 22.02.2010 р. № 1824/5/15-0516 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 30, с. 3).

Підстави анулювання реєстрації платником ПДВ наведено в

п. 9.8 Закону про ПДВ (див. таблицю на с. 22). Суди до цього переліку підходять як до вичерпного. Так, посилаючись на невідповідність вимогам п. 9.8 ст. 9 Закону про ПДВ, суди, зокрема, визнавали неправомірним анулювання реєстрації платників ПДВ на підставі розпорядження Кабміну від 01.07.2009 р. № 757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)», яким було передбачено можливість анулювання реєстрації платника ПДВ у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, за якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов’язання, якщо їх обсяг за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону про ПДВ (див. постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2010 р. № 2а-14076/09/2670, від 28.05.2010 р. № 2а-993/10/2670).

У цілому, з таблиці видно, що всі підстави анулювання ПДВ-реєстрації можна умовно поділити на дві групи:

підстави добровільного анулювання, коли ініціатором є сам платник податків, і примусового анулювання, що відбувається з ініціативи податкового органу.

Анулювання реєстрації

— як добровільне, так і примусове — здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість із Реєстру платників ПДВ.

Розглянемо детальніше, в якому порядку відбувається анулювання.

 

Процедура добровільного анулювання ПДВ-реєстрації

Платник ПДВ, який хоче анулювати ПДВ-реєстрацію зі своєї ініціативи, подає до податкового органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 3-ПДВ (

додаток 3 до Положення № 79).

Разом із заявою платник податків має повернути податковому органу Свідоцтво платника ПДВ та всі його завірені копії. Якщо зазначені документи додано до заяви не буде, податковий орган відмовить у її розгляді.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податків приймається податковим органом протягом

10 календарних днів. Дані про розгляд заяви та анулювання реєстрації платника ПДВ указуються у відповідній графі заяви за формою № 3-ПДВ.

Заява підлягає задоволенню тільки за наявності передбачених підстав (див. таблицю на с. 22). Якщо такі підстави відсутні або якщо особа відповідає критеріям, за наявності яких реєстрація платником ПДВ є обов’язковою, податковий орган надає письмове пояснення (відмову в анулюванні реєстрації) і повертає Свідоцтво разом із його завіреними копіями під підпис платнику (або його представнику) податків або направляє поштою із повідомленням про вручення за рахунок такого платника податків.

Представимо у вигляді схеми

процедуру анулювання реєстрації платником ПДВ з ініціативи самого платника (див. рис. 1).

 

img 1

 

Якщо податковим органом на підставі заяви суб’єкта малого підприємництва, зареєстрованого платником ПДВ, прийнято рішення про те, що особа з визначеного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і при цьому не буде платником ПДВ згідно із

абзацом другим ст. 6 Указу № 727, але цей звітний період ще не настав, то на Свідоцтві, корінці Свідоцтва та всіх завірених копіях Свідоцтва в лівій верхній частині робиться спеціальний запис:

«Свідоцтво дійсне до «дата останнього дня звітного періоду, що передує переходу платника на сплату єдиного податку», запис зроблено «дата».

Запис на Свідоцтві та всіх завірених копіях Свідоцтва засвідчується підписом керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби та печаткою. Свідоцтво та копії із такою відміткою повертаються платникові при видачі документів, що підтверджують його право на застосування спрощеної системи оподаткування, починаючи з певного звітного періоду. Після закінчення строку дії Свідоцтва із такою відміткою воно та його копії здаються суб’єктом малого підприємництва податковому органу разом із заявою про скасування реєстрації платником ПДВ. Після цього податковий орган виключає особу із Реєстру останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

 

Процедура примусового анулювання ПДВ-реєстрації

Примусове анулювання ПДВ-реєстрації, як ми вже зазначали, здійснюється з ініціативи відповідного податкового органу.

Як передбачено чинним законодавством, за наявності визначених підстав податковий орган

зобов’язаний прийняти рішення про анулювання.

Слід зауважити, що питання про те, чи можуть треті особи чи контролюючі органи звернутися до податкового органу, наприклад, через суд, із вимогою провести процедуру анулювання, якщо є підстави для примусового анулювання, а податковий орган його не проводить, на практиці ніколи гостро не стояло. На наш погляд, третій особі обґрунтувати, що така бездіяльність податкового органу призводить до порушення її прав та законних інтересів, буде дуже непросто. Більш реальним виглядає варіант направлення прокурором податковому органу подання про усунення порушень вимог

Закону про ПДВ.

У загальному ж випадку

рішення про анулювання реєстрації приймається податковим органом за наявності відповідних підтверджуючих документів (див. таблицю на c. 22).

Рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ оформлюється актом про анулювання за формою № 6-ПДВ (додаток 5). Акт складається у двох примірниках комісією, створеною за розпорядженням керівника податкового органу, і затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника ПДВ обов’язково зазначається підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми

Закону про ПДВ (див. п.п. 25.2.2 Положення № 79).

Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення. Акти про анулювання у день їх затвердження реєструються в журналі обліку актів про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 4). Номер акта відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник акта зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких податковий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, має бути додано до цього примірника акта.

Не пізніше наступного робочого дня після внесення запису про анулювання реєстрації до Реєстру один примірник акта про анулювання реєстрації платника ПДВ направляється податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням чи місцем проживання такої особи, які зазначені у Свідоцтві, або за наявності відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) такої особи — за місцезнаходженням комісії. Примірник акта про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається направленим (врученим) платникові податків, якщо його направлено листом з повідомленням про вручення або передано під підпис самому платнику податків чи його представникові.

Якщо податковий орган або пошта не можуть вручити платникові податків примірник акта про анулювання реєстрації платника ПДВ у зв’язку з відсутністю посадових осіб, їх відмовою прийняти акт, відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання), працівниками податкового органу оформлюється відповідна довідка, в якій зазначається, з чим пов’язана неможливість вручення примірника акта про анулювання ПДВ-реєстрації такому платникові. У подальшому примірник акта, який так і не було вручено, може бути передано під підпис самому платникові податків чи його представнику в разі їх письмового чи усного звернення до податкового органу.

Як зазначено в

абз. 7 п.п. 25.2.2 п. 25 Положення № 79, починаючи з дня прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ відраховується строк у 20 календарних днів, протягом якого платник податків має повернути до податкового органу Свідоцтво платника ПДВ та всі його засвідчені копії. Порушення строків повернення Свідоцтва прирівнюється до порушення строків подання податкової звітності, а отже, — призводить до застосування штрафу за п.п. 17.1.1 Закону № 2181 у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 грн. (див., наприклад, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010 р. у справі № 6/156/2-а-13247/08, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2010 р. у справі № 2а-2396/10/0870).

Інформацію про анулювання Свідоцтва із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин і підстав для анулювання ДПАУ не пізніше 2, 12 та 22 числа кожного місяця оприлюднює на своєму web-сайті www.sta.gov.ua (

п. 35 Положення № 79). Тому не зайвим буде цікавитися такою інформацією щодо своїх контрагентів. Схематично процедура примусового анулювання ПДВ-реєстрацій виглядає так (див. рис. 2).

 

img 2

 

Слід зауважити, що суди порушення зазначеної процедури примусового позбавлення статусу платника ПДВ, наприклад, неприйняття заходів із вручення оскаржуваного акта про анулювання, розглядають як підставу для скасування відповідного рішення податкового органу та відновлення статусу платника ПДВ (див.

ухвалу ВАСУ від 03.06.2010 р. у справі № К-20269/07).

Зазначимо також, що податковий орган не може відступити від зазначеної процедури та заявити вимогу про анулювання реєстрації платника ПДВ в судовому порядку (наприклад, разом із вимогою про стягнення всього отриманого за нікчемним правочином), оскільки такого способу реалізації повноважень не передбачено чинним законодавством (див.

постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2009 р. № 9/43).

 

Дата анулювання ПДВ-реєстрації

Згідно з

п. 25.3 Положення № 79 податковий орган анулює реєстрацію платника ПДВ:

на дату подання заяви чи затвердження акта про анулювання реєстрації, якщо не визначено граничний строк дії Свідоцтва чи дату, на яку суб’єкт господарювання втрачає статус платника ПДВ (це стосується, зокрема, осіб, які переходять на сплату єдиного податку), або за наявності підстав для анулювання до закінчення строку дії Свідоцтва;

— на дату закінчення строку дії Свідоцтва, за день до дати, на яку платник ПДВ втрачає цей статус;

— на дату прийняття рішення чи події в інших випадках (так, акт за формою № 6-ПДВ передбачає, що датою анулювання реєстрації платника ПДВ може бути як дата затвердження такого акта, так і інша дата).

Виходить, що у загальному випадку при добровільному анулюванні реєстрації суб’єкт господарювання втрачає статус платника ПДВ на дату подання заяви, при примусовому — на дату прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, тобто дату затвердження керівником податкового органу (його заступником) відповідного акта про таке анулювання.

На жаль, суди в питанні про те, з якого моменту платник податків втрачає право на нарахування податкового кредиту, схильні до буквального прочитання положень законодавства та виходять з того, що, оскільки датою анулювання Свідоцтва платника ПДВ є дата затвердження акта про анулювання платника ПДВ за формою № 6-ПДВ, саме з цієї дати суб’єкт господарювання втрачає всі права та обов’язки платника ПДВ, у тому числі на надання покупцям податкових накладних, а не з дати, коли він чи його контрагенти дізналися чи могли дізнатися про скасування реєстрації платником ПДВ, і не з дати фактичного повернення свідоцтва платника (див., наприклад,

ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009 р. у справі № 5/285/07-АП, Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2009 р. у справі № 22-а-15657/08). Тому, наприклад, податкові накладні, виписані суб’єктом господарювання після подання заяви про анулювання реєстрації платником ПДВ, якщо в подальшому заяву буде задоволено, вважаються недійсними (див. ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2008 р. у справі № 22-а-4593/2008).

Нагадаємо також, що незалежно від того, з чиєї ініціативи відбувається анулювання реєстрації, платник податків одночасно з поверненням Свідоцтва та його копій повинен:

1)

подати до податкового органу декларацію з ПДВ, що включає всі операції за останній податковий період, за якими виникли податкові зобов’язання. При цьому останнім податковим періодом вважається період, що починається з дня, наступного за останнім днем попереднього звітного періоду (тобто 1 числа податкового місяця чи кварталу), і закінчується днем анулювання реєстрації. Це означає, що строк подання декларації в цьому випадку починає відраховуватися не з дня фактичного закінчення такого податкового періоду, а з дня, наступного за днем закінчення місяця (кварталу), в якому відбулося анулювання ПДВ-реєстрації (див. докладніше статтю «Процедура виходу зі складу платників ПДВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 11, с. 9);

2)

внести до бюджету суми податкових зобов’язань чи податкового боргу з ПДВ, що виникли до моменту анулювання (у разі їх наявності). При цьому неважливо, буде суб’єкт господарювання залишатися зареєстрованим платником ПДВ на дату сплати такої суми чи ні.

 

Підстави анулювання реєстрації платника ПДВ

Положення нормативно-правового акта

Підстава анулювання реєстрації платника ПДВ

Суб’єкт, який може ініціювати анулювання

Необхідні документи

Практика застосування (позиція податкових органів та судових інстанцій)

1

2

3

4

5

П.п. «а» п. 9.8. Закону про ПДВ

Платник податку, який до місяця подання заяви про анулювання реєстрації зареєстрований згідно із п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ понад 24 календарні місяці, включаючи місяць реєстрації, і має за останні 12 поточних календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій менший, ніж визначено цим підпунктом

Анулювання здійснюється податковим органом за заявою платника податків. Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації в разі наявності зазначеної підстави.

Платник ПДВ, який має намір анулювати ПДВ-реєстрацію за своєю ініціативою, подає до податкового органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 79).

Разом із заявою платник податків має повернути податковому органу Свідоцтво платника ПДВ
та всі його завірені копії

Загальний обсяг оподатковуваних операцій за цей період визначається за даними поданих до податкового органу податкових декларацій за останні 12 поточних календарних місяців. При цьому до розрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій включаються обсяги операцій, оподатковуваних за ставками 20 % та 0 %, а також звільнених від оподаткування ПДВ (див. лист ДПАУ від 03.04.2008 р. № 3011/6/16-1515-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 11, с. 45).

На цій підставі анулювати свій ПДВ-статус можуть і добровільно зареєстровані платники (див. п. 3 листа ДПАУ від 28.02.2008 р. № 3975/7/16-1515-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 11, с. 46).

Неподання протягом останніх
12 місяців хоча б однієї декларації з ПДВ робить неможливим визначення обсягу оподатковуваних операцій, у зв’язку з чим податковий орган може відмовити в анулюванні (див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2010 р. № 2а-13456/09/2670)

Примітка. Платники ПДВ можуть анулювати ПДВ-реєстрацію на цій підставі, якщо вони одночасно:
— були зареєстровані платниками цього податку у зв’язку з досягненням граничних обсягів оподатковуваних операцій, тобто 300000 грн.;
— перебували в цьому статусі понад
24 календарних місяців;
— за останні 12 поточних календарних місяців не досягли обсягу оподатковуваних операцій 300000 грн.

П.п. «б» п. 9.8 Закону про ПДВ

Ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, завершує роботу або платник податку ліквідовується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбавляється статусу суб’єкта господарювання)

Анулювання може відбуватися з ініціативи як податкового органу, так і самого платника податків.

Якщо анулювання ініціює платник податків, податковий орган за наявності зазначених підстав не може відмовити в анулюванні

Рішення про анулювання
ПДВ-реєстрації може бути прийнято за наявності таких документів (відомостей):
— інформації ліквідатора чи ліквідаційної комісії про закінчення її роботи, або про судове рішення про ліквідацію юридичної
особи-банкрута чи про припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця у зв’язку з визнанням його банкрутом;
— повідомлення державного реєстратора про внесення до Єдиного держреєстру запису
про припинення банкрута;

— заяви про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, іншого повідомлення платника податків, уповноваженого ним органу чи особи про прийняття рішення про ліквідацію за власним бажанням;

— відомостей із Єдиного держреєстру про внесення запису про рішення засновників (учасників) чи уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, прийняття фізособою рішення про припинення підприємницької діяльності;
— судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізособою-підприємцем, не пов’язане з банкрутством, або повідомлення держреєстратора про внесення відповідного запису до реєстру

Відсутність доказів наявності перелічених відомостей — підстава для визнання анулювання реєстрації платника ПДВ незаконним (див. ухвалу ВАСУ від 01.08.2007 р. № К-21884/06).

Якщо підставою для анулювання
ПДВ-реєстрації є припинення юридичної особи, то таке анулювання можливе тільки після виключення суб’єкта господарювання із Єдиного державного реєстру.

До такого виключення анулювання реєстрації може здійснюватися лише з ініціативи юридичної особи (через ліквідаційну комісію, ліквідатора, орган управління юридичної особи, якщо на нього покладено виконання функцій комісії з припинення юридичної особи) після складання ліквідаційною комісією (ліквідатором) ліквідаційного балансу.

До анулювання реєстрації особа, яка перебуває у процесі ліквідації, має право та зобов’язана у відповідних випадках видавати податкові накладні на загальних підставах. Припиненою юрособа вважається із дати внесення до Єдиного держреєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Тільки після цього суб’єкт господарювання може бути виключений з Реєстру платників ПДВ (довідка ВАСУ про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 15.04.2010 р. )

П.п. «в» п. 9.8 Закону про ПДВ

Особа, зареєстрована платником ПДВ, реєструється платником єдиного податку або стає суб’єктом інших спрощених систем оподаткування, які встановлюють особливий порядок нарахування та сплати ПДВ, відмінний від установлених Законом про ПДВ, або звільняють таку особу від сплати ПДВ за рішенням суду чи з певних інших причин

Анулювання може відбуватися з ініціативи як податкового органу, так і самого платника податків.

Податковий орган зобов’язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації за наявності зазначених підстав

Рішення про анулювання реєстрації таких платників приймається на підставі:
— Свідоцтва чи корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 % чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати ПДВ, який відрізняється від установлених Законом про ПДВ;
— судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва про звільнення від сплати ПДВ;
— документа, який засвідчує, що на підставі відповідного законодавчого акта особа, зареєстрована платником ПДВ, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку;
— інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора чи відомостей з Єдиного державного реєстру про смерть фізособи-підприємця;

— судового рішення про оголошення фізособи-підприємця померлою, про визнання фізособи — підприємця без вісті відсутньою, про визнання фізособи-підприємця недієздатною чи обмеження її цивільної дієздатності, або інформації про таке рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора чи відомостей з Єдиного державного реєстру;
— Свідоцтва чи корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення строку його дії;
— документа, що підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розділ продукції

Формулювання п.п. «в» п. 9.8. Закону про ПДВ, згідно з яким підставою для анулювання ПДВ-реєстрації можуть бути «будь-які інші причини», суди тлумачать як наявність «причин, за яких особа не може бути платником податку», а не будь-яких інших причин, як це схильні сприймати податкові органи. Відповідно підтверджуючим документом, на підставі якого податковим органом може бути прийнято рішення про анулювання ПДВ-реєстрації, незважаючи на те що його прямо не зазначено в Положенні № 79, є документ, який свідчить, що згідно із відповідним законодавчим актом особа, зареєстрована платником ПДВ, звільняється від сплати цього податку, не є його платником чи не має права на збереження статусу платника ПДВ (див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2009 р. № 2а-930/09/2670).

Тому, наприклад, порушення, допущені при проходженні процедури реєстрації платником ПДВ, підставою для її анулювання за п.п. «в» п. 9.8 Закону про ПДВ бути не можуть (ухвала ВАСУ від 08.04.2010 р. К-9577/08).

Водночас та обставина, що певну підставу анулювання ПДВ-реєстрації прямо не зазначено в п. 9.8. ст. 9 Закону про ПДВ, а вона підводиться під «інші причини», не змінює процедури анулювання ПДВ-реєстрації. Анулювання здійснюється податковим органом із власної ініціативи чи з ініціативи платника. Звертатися до суду з вимогою про анулювання реєстрації платником ПДВ ні податковий орган, ні платник не повинні (ухвала ВАСУ від 04.03.2010 р. у справі № К-23381/07).

При поданні філіями заяв про анулювання реєстрації платника ПДВ підставою для такого анулювання зазначається «Підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону — «Анулювання реєстрації з будь-яких інших причин». Підстава — «Відсутність підстав для перебування в якості платника податку на додану вартість» (див. лист ДПАУ від 18.05.2009 р. № 10191/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 47, с. 5)

П.п. «г» п. 9.8 Закону про ПДВ

Особа, зареєстрована платником ПДВ, обирає відповідно до Закону про ПДВ спеціальний режим оподаткування за ставками, що відрізняються від установлених у статтях 6 та 81 Закону про ПДВ

Рішення про анулювання реєстрації таких платників приймається на підставі:
— Свідоцтва чи іншого документа про реєстрацію або вибір платником податку відповідно до Закону спеціального режиму оподаткування за ставками, що відрізняються від установлених у статтях 6 та 81 Закону про ПДВ

 

П.п. «ґ» п. 9.8 Закону про ПДВ

Особа, зареєстрована як платник ПДВ, не надає до податкового органу декларації з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців або надає декларацію з ПДВ, що свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом 12 послідовних податкових місяців, а також інші випадки, встановлені законодавством про порядок реєстрації суб’єктів господарювання

Рішення про анулювання реєстрації таких платників приймається на підставі:
— акта чи довідки підрозділу оподаткування юридичних чи фізичних осіб про неподання платником податків податковому органу декларації з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців;
— реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, що свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом 12 послідовних податкових місяців.

У реєстрі (переліку) зазначаються:
— дані про реєстрацію особи платником ПДВ та за кожною декларацією (податковим розрахунком) — податковий період;
— дата надходження декларації (податкового розрахунку) до органу державної податкової служби;
— загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду, зазначені у відповідних рядках і колонках податкової декларації (податкового розрахунку)

При розгляді питання про те, чи були підстави для анулювання ПДВ-реєстрації у зв’язку з відсутністю оподатковуваних поставок протягом 12 послідовних податкових місяців, суди переважно виходять з того, що під оподатковуваними поставками слід розуміти всі операції, за якими виникають як податкові зобов’язання, так і податковий кредит. Тому, якщо за зазначений період платником податків подавалися декларації, в яких було задекларовано податковий кредит з ПДВ, анулювання на цій підставі здійснюватися не повинне. Хоча, слід визнати, судова практика в цьому питанні не завжди на боці платників податків (постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 р. у справі № 2а-1648//09/2670, Господарського суду АРК від 25.01.2008 р. № 2-11/16471-2007А).

«Випадки, встановлені законодавством про порядок реєстрації суб’єктів господарювання», які можуть бути підставою для анулювання реєстрації платником ПДВ, має бути прямо зазначено в законодавстві України. Так, Положенням № 79 затверджено форму заяви № 3-ПДВ про анулювання реєстрації платника ПДВ. У зазначеній заяві форми № 3-ПДВ наведено перелік випадків, установлених законодавством про порядок реєстрації суб’єктів господарювання, зокрема ними можуть бути смерть фізичної особи — підприємця чи оголошення особи померлою; винесення судового рішення про визнання фізичної особи — підприємця без вісті зниклою, недієздатною чи обмеженою в цивільній дієздатності.

На підставі зазначених положень суди доходять висновку, що податковий орган може анулювати реєстрацію платника ПДВ у випадках, установлених законодавством про порядок реєстрації суб’єктів господарювання, тільки за умови, що було здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи чи припинення підприємницької діяльності фізособи — підприємця (див. постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2009 р. у справі № 2-а-9129/09/1070).

Примітка. При розрахунку 12-місячного періоду не враховується місяць реєстрації суб’єкта господарювання платником ПДВ, якщо така реєстрація відбулася пізніше, ніж 1 числа цього місяця.

Для платників ПДВ, для яких установлено квартальний податковий період, винятків немає — для зняття їх із реєстрації на цій підставі також орієнтуються на
12 послідовних податкових місяців.

 

П.п. «д» п. 9.8 Закону про ПДВ

 

 

Установчі документи особи, зареєстрованої платником ПДВ, за рішенням суду визнано недійсними

 

Оскільки ця підстава анулювання реєстрації платником ПДВ є новою (відповідні зміни внесено Законом № 2275 // див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 50, с. 40), знайти відображення в Положенні № 79 вони ще не встигли, тому в ньому поки що відсутня вказівка на документи, які можуть бути підтвердженням наявності зазначеної підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ. Водночас, це не може стати перешкодою для застосування цієї підстави. Зі змісту п.п. «д» п. 9.8 Закону про ПДВ можна зробити висновок, що таким підтверджуючим документом має бути рішення суду про визнання установчих документів недійсними

Практика застосування цієї підстави ще не склалася.

Можливість застосування цього пункту ст. 9 Закону про ПДВ, на наш погляд, може бути оскаржена, оскільки чинне законодавство наділяє суди повноваженням на прийняття рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи, підставою для чого можуть бути, зокрема, порушення, що були допущені при її створенні та які не можна усунути. Винесення такого рішення охоплюється передбаченою п.п. «б» п. 9.8 Закону про ПДВ підставою для анулювання

 

П.п. «е» п. 9.8 Закону про ПДВ

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи чи фізичної особи за її місцезнаходженням

Цю підставу також унесено до п. 9.8 ст. 9 Закону про ПДВ Законом № 2275. Положення № 79 переліку документів (відомостей), які можуть бути підтвердженням її наявності, не наводить.

Зі змісту самого п.п. «е» п. 9.8 Закону про ПДВ випливає, що в цьому випадку підтвердженням виступають відомості із Єдиного держреєстру

Практика застосування цієї підстави, враховуючи її нещодавню появу, також іще не склалася. Однак, на відміну від п.п. «д» п. 9.8 Закону про ПДВ, упевнені, податкові органи до неї активно звертатимуться. Справа в тому, що ще до включення цієї підстави до Закону про ПДВ податківці робили спроби обґрунтувати правомірність анулювання реєстрації платника ПДВ, посилаючись на його відсутність за місцезнаходженням. Суди, зазначаючи, що Закон про ПДВ такої підстави не називає, визнавали такі дії податкових органів неправомірними (див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 р. у справі № 2а-11528/09/2670, постанову Київського окружного адміністративного
суду від 04.09.2009 р. у справі
№ 2-а-9129/09/1070).

Тепер цю підставу закріплено на рівні Закону, чим, безумовно, виявлять бажання скористатися податкові органи. Більше того, уже з перших днів дії цієї норми податкові органи намагаються суттєво розширити можливості її застосування (див. лист ДПАУ від 05.07.2010 р. № 13215/7/29-1017 на с. 45.

Так, за інформацією, розміщеною на сайті Ради підприємців при Кабміні, податковим інспекціям висунуто вимогу анулювати реєстрацію тих платників ПДВ, які не подали державному реєстратору підтвердження відомостей про себе. У зв’язку з цим суб’єктам господарювання рекомендують подати державному реєстратору форму № 6 — підтвердження.

Хочемо у зв’язку з цим нагадати, що відповідно до вимог Закону № 755 непідтвердження юридичною особою відомостей про себе далеко не завжди призводить до появи в Єдиному держреєстрі запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Так, згідно з ч. 11 ст. 19 Закону № 755 юридична особа зобов’язана подавати (направляти) щорічно протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі ненадходження в установлений строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов’язаний направити рекомендованим листом протягом 5 робочих днів із дати, установленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення про необхідність подання зазначеної реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати отримання нею відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей державний реєстратор має внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей.

Якщо рекомендований лист із позначкою відділення зв’язку про відсутність юридичної особи надійшло за зазначеною адресою, державний реєстратор має внести до Єдиного держреєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як бачимо, у разі неподання юридичною особою державному реєстратору підтвердження відомостей про себе запис про відсутність такої юрособи за місцезнаходженням, що є підставою для анулювання ПДВ-реєстрації, з’явиться тільки в тому випадку, якщо до держреєстратора повернеться лист з відміткою відділення зв’язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою. Ужити заходів для запобігання такої ситуації досить просто: потрібно лише забезпечити отримання кореспонденцій за своєю юридичною адресою.

Запис же про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу як підставу для анулювання ПДВ-реєстрації в п. 9.8. ст. 9 Закону про ПДВ не зазначено.

Слід також звернути увагу, що запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням може бути зроблено в Єдиному держреєстрі й на інших підставах, не пов’язаних із необхідністю підтвердження відомостей про юридичну особу. Так, повідомлення про відсутність юрособи за її місцезнаходженням держреєстратору може надійти від податкового органу. У цьому випадку держреєстратор протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення має знову ж таки надіслати рекомендований лист на адресу реєстрації юридичної особи з повідомленням про необхідність подання реєстраційної картки. Якщо такий лист не повернеться до держреєстратора з відміткою відділення зв’язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, то запис про її відсутність за місцезнаходженням у Єдиному держреєстрі також не з’явиться, а отже, підстав для анулювання ПДВ-реєстрації за п.п. «е» п. 9.8 Закону про ПДВ не буде

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі