Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Оскарження анулювання реєстрації платника ПДВ

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Липень, 2010/№ 60
Друк
Стаття

Оскарження анулювання реєстрації платника ПДВ

 

Спори, пов’язані з оскарженням рішень податкових органів про анулювання ПДВ-реєстрації, — одні з найбільш численних та запеклих. І це зрозуміло. Якщо з незаконним, на думку платника податків, застосуванням штрафної санкції чи донарахуванням податкових зобов’язань інколи простіше змиритися, не вдаючись до тривалих судових розглядів, то питання наявності чи відсутності статусу платника ПДВ набагато більш принципове. Тут відступати нікуди. Як вести цю боротьбу, розповімо в цій статті.

Ніна Костенко, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Скарга до органу податкової служби

Процедуру так званого адміністративного (тобто позасудового) оскарження анулювання реєстрації платника ПДВ урегульовано дуже скупо.

Так, згідно із

п. 25.4 Положення № 79 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ з ініціативи органу державної податкової служби може бути оскаржено відповідно до чинного законодавства. У разі надходження скарги від особи, реєстрацію якої анулювали з ініціативи органу державної податкової служби, така скарга розглядається у строки та в порядку, визначені Законом України «Про звернення громадян».

Більше жодних спеціальних приписів, що розкривають процедуру оскарження рішень податкового органу про анулювання ПДВ-реєстрації, ані

Закон про ПДВ, ані Положення № 79 не містять.

З того незначного, що все ж зазначено в

п. 25.4 Положення № 79, випливає:

по-перше, третя особа, яка вважає, що анулювання реєстрації платника ПДВ порушує її права та законні інтереси (наприклад, контрагент такого платника), звертатися зі скаргою на відповідне рішення податкового органу не може; суб’єктом, якому надано право на таке оскарження, є сам платник ПДВ;

по-друге, оскарженню підлягає рішення про анулювання ПДВ реєстрації, проведеної з ініціативи податкового органу; якщо анулювання було здійснено за заявою самого платника ПДВ, таке рішення оскарженню не підлягає; у цьому випадку, якщо податковий орган припустився окремих порушень (наприклад, неправильно визначив дату, з якої ПДВ-реєстрацію має бути анульовано), платник податків може подати скаргу на дії самого податкового органу з вимогою усунути допущені порушення, вимагати повного скасування рішення про анулювання в суб’єкта господарювання підстав не буде;

по-третє, оскільки

п. 25.4 Положення № 79 прямо вказує на те, що оскарження здійснюється в порядку та у строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР. Це означає, що ні приписи Закону № 2181, ні норми Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПАУ від 11.12.96 р. № 29, безпосередньо до цієї категорії спорів застосовуватися не можуть. Їх можна використовувати тільки за аналогією як орієнтир.

Тепер наведемо основні правила, про які слід пам’ятати при використанні позасудового механізму оскарження рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ:

1.

У скарзі обов’язково зазначаються:

1) прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання фізичної особи — платника податків, а для юридичної особи — платника податків — його найменування, місцезнаходження, адреса, на яку необхідно направляти рішення (відповідь) за скаргою;

2) найменування органу державної податкової служби, рішення якого оскаржується, дата та номер рішення;

3) короткий опис ситуації із зазначенням, у якому порядку та на якій підставі податковим органом прийнято рішення про анулювання, чи було дотримано процедуру анулювання та повідомлення суб’єкта господарювання про виключення його з Реєстру платників ПДВ;

4) відомості про подання чи неподання адміністративного позову до суду про скасування рішення податкового органу, що оскаржується;

5) вимога, яку може бути сформульовано так: «Скасувати акт анулювання реєстрації платником ПДВ, зобов’язати податковий орган відновити реєстрацію платником ПДВ»;

6) підпис фізичної особи — платника податків, а для юридичної особи — платника податків — підпис керівника чи особи, яка виконує його обов’язки. Якщо скарга подається представником, то до неї необхідно додати копію довіреності;

7) перелік документів, що додаються до скарги, та підтверджують, на думку суб’єкта господарювання, його право на перебування в числі платників ПДВ та доводять неправомірність рішення податкового органу.

Якщо скаргу оформлено без дотримання цих вимог, її протягом 10 днів буде повернено заявникові з відповідними поясненнями про причини відмови в розгляді.

2. Скарга

подається в порядку підлеглості вищому органу. Так, скаргу на рішення районної в місті податкової інспекції необхідно подавати до обласної податкової.

3.

Скаргу може бути подано протягом одного року з моменту прийняття рішення, що оскаржується, але не пізніше місяця з часу ознайомлення суб’єкта господарювання із прийнятим рішенням.

4. Суб’єкт господарювання може включити до скарги вимогу про надання можливості бути присутнім при розгляді скарги та брати в ньому особисту участь.

5. Скаргу має бути розглянуто протягом не більше ніж одного місяця з дня її подання. Якщо в зазначений строк податковий орган вкластися не може, керівник приймає рішення про продовження строків розгляду скарги, про що повідомляє заявника. Але в будь-якому разі загальний строк розгляду заявлених у скарзі вимог не може перевищувати 45 днів.

6. За результатами розгляду скарги може бути прийнято одне з таких рішень:

1) про залишення рішення, що оскаржується, без змін, а скарги — без задоволення;

2) про скасування рішення та задоволення скарги;

3) про залишення скарги без розгляду та повернення її заявнику.

7. Рішення органу державної податкової служби про скасування анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланнями на Закон

, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформлюється на бланку та підписується керівником податкового органу.

8. Оскарження рішення податкового органу в порядку, зазначеному вище, не позбавляє його права в будь-який момент звернутися до суду з адміністративним позовом.

 

Судове оскарження

Оскаржити правомірність анулювання реєстрації платником ПДВ можна також в адміністративному суді. Більше того, значна частина платників податків, обходячи процедуру оскарження у вищому податковому органі (яка не є обов’язковою), одразу звертається з позовом до адміністративного суду, розраховуючи на більшу його об’єктивність.

Оскаржити рішення податкового органу потрібно в

окружному адміністративному суді (ч. 2 ст. 18 КАСУ) за місцезнаходженням платника податків, у чиїх інтересах подається скарга (ч. 2 ст. 19 КАСУ) (докладніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 93).

Нагадаємо,

подання позову до суду автоматично припиняє процедуру адміністративного оскарження (якщо така ініціювалася).

Для того щоб оскаржити рішення податкового органу, до адміністративного суду подається письмова заява, що називається адміністративним позовом. Кілька слів про те, як її скласти та подати.

У позові потрібно зазначити

:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім’я (найменування) позивача, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) ім’я (найменування) відповідача, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомо;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

5) у разі потреби до позову включається клопотання позивача, тобто звернення до суду з проханням вчинити певні дії, які сам позивач виконати не може. Це може бути клопотання про звільнення від сплати судового збору, про призначення судової експертизи, про витребування доказів, про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються.

Як позовна вимога зазначається вимога

скасувати рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Крім того, до позову можна також включити

вимогу про стягнення з податкового органу, що прийняв рішення, яке оскаржується, кошти на відшкодування збитків, заподіяних його незаконним рішенням (ст. 21 КАСУ, п. 8 Оглядового листа ВАСУ від 21.12.2007 р. № 1329/9/1/13-07 «Про практику застосування адміністративними судами приписів Кодексу адміністративного судочинства України щодо визначення юрисдикції адміністративних справ (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)»). Обґрунтувати таку вимогу можна посиланням на ст. 1173 Цивільного кодексу України, згідно з якою шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів. При цьому суди розглядають такі позови тільки за умови, що рішення було визнано незаконним (див., наприклад, постанови ВСУ від 21.10.2008 р., ВГСУ від 11.06.2008 р. № 15-6/413-06-10919). Суб’єкту господарювання в позові необхідно буде обґрунтувати, що йому було завдано шкоду у вигляді втраченого прибутку за період, коли він не міг здійснювати діяльність, оскільки був позбавлений статусу платника ПДВ. Але вимушені визнати: суди вкрай прискіпливо ставляться до доказів неотримання прибутку та наявності причинного зв’язку між незаконним рішенням та неможливістю його отримання.

Позовна заява підписується позивачем чи його представником із зазначенням дати підписання.

Подати позов можна або самостійно, або через представника, повноваження якого на представництво інтересів платника податків у суді має бути підтверджено довіреністю, або направивши позов поштою. Якщо позов подається представником, у ньому зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Звернутися до суду зі скаргою на рішення держоргану можна протягом року з дня отримання рішення, що оскаржується

(ч. 2 ст. 99 КАСУ). Однак уже в найближчий час цей строк може скоротитися до шести місяців: із набуттям чинності Законом України «Про судоустрій та статус суддів», який було прийнято Верховною Радою України, та за умови його підписання Президентом (вірогідність чого дуже висока, оскільки ініціатором прийняття цього Закону виступав якраз сам Президент).

Звернемо увагу ще на один момент. При поданні адміністративного позову завжди є можливість звернутися до суду з

клопотанням про припинення дії рішення податкового органу. Наприклад, якщо йдеться про оскарження рішення про стягнення податкового боргу чи податкового рішення-повідомлення, то таке припинення виглядає рятівним для платника податків. У цьому ж випадку подібне клопотання навряд чи допоможе: справа в тому, що на момент звернення платника податків до суду його вже виключено з Реєстру платників ПДВ, а зобов’язати податковий орган відновити запис у Реєстрі на час розгляду справи суд не може.

 

Результати розгляду скарги

Рішення суду, що набрало чинності, або рішення податкового органу про скасування анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника ПДВ — підстава для внесення до Реєстру платників ПДВ запису про скасування анулювання реєстрації, що відбулася з ініціативи органу державної податкової служби.

Як зазначено в

абзаці третьому п. 25.4 Положення № 79, рішення з копіями необхідних документів направляється до ДПАУ для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру. Хочемо звернути увагу: незважаючи на те, що фактичні дії з унесення змін до Реєстру платників ПДВ має зробити ДПАУ, адміністративний позов все одно має подаватися до податкового органу, в якого суб’єкт господарювання перебуває на обліку як платник податків (див., наприклад, постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 р. у справі № 2а-7023/10/2070, від 14.06.2010 р. у справі № 2а-6663/10/2070).

Однак незрозумілим є юридичний механізм такого відновлення, адже реєстрація платником ПДВ здійснюється шляхом унесення відповідного запису до Реєстру з формуванням за кожним записом окремого номера свідоцтва, а анулювання означає виключення відповідного номера з Реєстру. І

Положення № 79 процедури відновлення анульованого свідоцтва платника ПДВ не передбачає. На наш погляд, у суб’єкта господарювання є всі підстави діяти так: законодавство передбачає можливість відновлення правового статусу, що існував до порушення (причому відновлюється він саме з моменту, коли відбулося порушення, а не з моменту прийняття рішення про відновлення), і перешкодою для цього не може бути відсутність технічної можливості відновити свідоцтво ПДВ з тим самим номером платника ПДВ. Юридично виходить, що суб’єкт господарювання, реєстрацію якого як платника ПДВ було анульовано незаконно, ні на мить цього статусу не позбавлявся і виписані ним у цей період податкові накладні зі старим номером мають визнаватися дійсними.

Тому в разі відмови податкового органу видати свідоцтво платника ПДВ із старим номером суб’єкт господарювання може звернутися до суду із проханням роз’яснити порядок відновлення реєстрації платника ПДВ (див. ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.12.2009 р. у справі № 2-а-25186/09/1270, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2008 р. у справі № 2-а-11096/08).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі