Про матеріальну відповідальність бухгалтерів підприємств та залучених фахівців з бухгалтерського обліку
Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 02.04.2010 р. № 65/06/186-10
Юридичне управління Міністерства в межах своєї компетенції розглянуло <…> листи <…> та повідомляє таке.
Мінпраці не є дозвільним органом у розумінні Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки не уповноважене відповідно до Закону видавати документи дозвільного характеру.
Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:
уведення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
користування послугами фахівця з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи;
ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;
самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.
На працівників, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, поширюються норми трудового законодавства, у тому числі щодо матеріальної відповідальності.
Так, відповідно до статті 130 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права та законні інтереси працівників гарантуються шляхом установлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, тільки в межах та порядку, передбачених законодавством, та за умови, що таку шкоду завдано підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру завданої шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково.
До прямої дійсної шкоди належать, зокрема, сплачені на користь контрагентів за господарськими договорами, Державного або місцевого бюджетів, державних органів суми неустойки, фінансових санкцій, пені.
Відповідно до статті 132 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку (загальне правило). Це означає, що якщо пряма дійсна шкода, заподіяна працівником підприємству, перевищує середній місячний заробіток працівника, з останнього відшкодовується тільки сума, яка дорівнює середньому місячному заробітку.
Згідно з цим правилом притягується до матеріальної відповідальності бухгалтер підприємства.
Якщо на підприємстві існує посада головного бухгалтера
, який очолює самостійний структурний підрозділ, то відповідальність цієї категорії працівників настає відповідно до пункту 2 статті 133 КЗпП за шкоду, заподіяну надмірними грошовими виплатами в розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.У разі користування послугами фахівця на засадах цивільно-правових договорів
відповідальність за шкоду, заподіяну ними підприємству, має наставати згідно з нормами цивільного законодавства. Однак ці питання перебувають за межами компетенції Мінпраці, визначеної Положенням про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. № 1543.
ННачальник Юридичного управління І. Тубелець
коментар редакції
Матеріальна відповідальність головбуха
Питання, пов’язані з притягненням головних бухгалтерів до відповідальності, останнім часом користуються особливою популярністю (див., наприклад, листи Мінпраці від 04.12.2009 р. № 302/06/186-09, від 15.02.2010 р. № 30/06/186-10 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 27, с. 22; лист Мін’юсту від 19.02.2010 р. № 607-0-26-10-34 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 33, с. 15).
У листі, що коментується, Мінпраці знову нагадує про основні правила покладення матеріальної відповідальності на працівника, який обіймає посаду бухгалтера:
по-перше,
відповідальність настає тільки за пряму дійсну шкоду, тобто вимагати від працівника відшкодування неотриманого з його вини прибутку підприємство не може (наприклад, унаслідок несвоєчасного перерахування бухгалтером плати за видачу того чи іншого дозвільного документа його було отримано пізніше, у зв’язку з чим підприємство не змогло почати госпдіяльність у заплановані строки);по-друге,
бухгалтер, як і більшість працівників, несе обмежену матеріальну відповідальність, тому сума, яку він виплачує як відшкодування шкоди, не може перевищувати його середнього місячного заробітку. Відхилення від цього правила можливе тільки в разі, якщо працівник відшкодовує завдану ним шкоду добровільно.Від себе додамо, що підприємство зможе
примусово стягнути з бухгалтера заподіяну з його вини шкоду повністю (без обмеження середнім місячним заробітком такого працівника), якщо її було завдано у зв’язку з учиненням бухгалтером злочину і цей факт підтверджено вироком суду. Однак стягувати таку суму доведеться через суд шляхом подання відповідної позовної заяви.
Олена Уварова
