Теми статей
Обрати теми

Окремі питання бухгалтерського та податкового обліку операцій із тарою

Редакція ПБО
Стаття

Окремі питання бухгалтерського та податкового обліку операцій із тарою

 

Тема операцій із тарою насправді невичерпна. Незважаючи на те що вона неодноразово розглядалася на шпальтах газети, запитання все одно залишаються. У межах цієї статті розглянемо найактуальніші з них.

Юрій ГРАКОВСЬКИЙ, аудитор
Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Перелік № 1336

— Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів в розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Порядок № 224

— Порядок збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки), затверджений наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 02.10.2001 р. № 224.

Постанова № 1038

— постанова КМУ «Про встановлення строку повернення тари, яка за умовами договору (контракту) є зворотною (заставною)» від 27.07.2006 р. № 1038.

Указ № 727

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98.

 

Класифікація тари

Чи завжди продавець зобов’язаний передавати покупцю товар у тарі? Які різновиди тари існують?

Обов’язок продавця передати покупцю товар у тарі та (або) упаковці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов’язання, закріплено у

ст. 685 ЦКУ. Виняток становлять товари, які за своїм характером не потребують використання тари або упаковки (наприклад, автомобіль або об’єкт нерухомості). Підтвердження цьому знайти нескладно: у повсякденному житті більшість товарів відпускаються покупцям у тарі або упаковці. У розумінні п. 2 Порядку № 224 тара є основним елементом упаковки, що є виробом для розміщення товару. У свою чергу, під упаковкою розуміють технічний засіб чи комплекс засобів з розміщеним у ньому товаром, який забезпечує захист товару від пошкоджень та втрат у процесі транспортування, зберігання та продажу, а довкілля — від забруднень.

На практиці виділяють чимало класифікаційних ознак тари. Однак для облікових цілей інтерес становить класифікація тари

залежно від кратності використання (тобто оборотності). За цією ознакою тара поділяється на одноразову та багатооборотну (її можна застосовувати для упаковки продукції не один раз).

Так, одноразова тара реалізується разом із товарно-матеріальними цінностями та поверненню не підлягає (наприклад, бляшані банки, картонна, паперова, поліетиленова тара). Її вторинне використання неможливе згідно з вимогами технології. Одноразова тара відноситься на фактичну собівартість затареної в неї продукції та відповідно

збільшує відпускну вартість такої продукції.

Щодо багатооборотної тари, то в господарській діяльності її можна використовувати багато разів. До неї, зокрема, належить: металева тара (бідони, бочки тощо), дерев’яна тара (ящики, бочки тощо), скляна тара (пляшки, банки тощо), тканинна тара (мішки, кулі тощо). При відпуску товару в такій тарі умови її повернення необхідно прописати в договорі заздалегідь. У ньому слід застерегти, чи є тара

зворотною (тобто такою, яку передбачається повернути постачальнику) або незворотною (звільненою від повернення). І якщо вона зворотна, то тут же варто уточнити:

— строки та порядок повернення тари;

— заставна вона чи ні;

— чи передається тара з переходом або без переходу права власності.

Щодо останньої умови (про перехід права власності) зробимо декілька пояснень, оскільки від неї багато в чому залежатиме порядок відображення тари в обліку. Якщо за договором

право власності на тару переходить до покупця, то після закінчення попередньо встановленого строку покупець повертає тару того самого виду та якості (тобто подібну тару, але не ту ж саму). Наприклад, отримавши товар у пластмасових ящиках, покупець має право повернути такі самі (але не ті ж самі ящики), що залишилися після попередньої покупки.

У договорі навіть можна зафіксувати вимогу про повернення тари того ж виду та якості, тоді передача такої тари супроводжуватиметься переходом права власності і без спеціального застереження.

Якщо в договорі прописано, що

право власності на зворотну тару до покупця не переходить, то покупець має повернути ту ж саму тару (а не того ж виду та якості). Зрозуміло, що таку умову має сенс установлювати лише щодо тари, наділеної індивідуальними ознаками (спеціалізованих і універсальних контейнерів, тари-обладнання, номерних кегів тощо), оскільки її можна легко ідентифікувати. А от що стосується тари загального користування, то її краще відвантажувати на умовах переходу права власності.

На рисунку у вигляді схеми наведемо класифікацію тари залежно від кратності використання:

 

img 1

 

Обмеження щодо строків повернення тари

Підприємство відвантажує свою продукцію покупцям у зворотній тарі. Чи існують законодавчі обмеження щодо строків повернення такої тари?

Як уже зазначалося, умову про строки та порядок повернення тари від покупця назад до постачальника необхідно фіксувати в договорі. При цьому будь-якого нормативного документа, що регламентує такі строки, на сьогодні не існує. Звісно, за бажанням постачальник і покупець можуть орієнтуватися на вимоги

Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання в Україні, затверджених наказом Міндержресурсів від 16.06.92 р. № 15. Так, відповідно до п. 4 цих Правил у загальному випадку строк повернення тари становить 30 днів. Однак для деяких видів тари він може бути і дещо іншим, наприклад:

— для склотари з-під пива та безалкогольних напоїв — від 7 до 21 дня;

— для склотари з-під горілки та горілчаних виробів — від 15 до 30 днів;

— для склотари з-під вина, коньяку та шампанського — від 35 до 60 днів.

Однак на сьогодні норми цього документа

не є обов’язковими, оскільки приймалися вони для забезпечення потреб народного господарства тарою та тарними матеріалами лише у 1992 — 1995 рр. Наразі постачальник та покупець мають право самостійно встановлювати більш тривалий строк повернення тари, який може обчислюватися днями, місяцями та навіть роками.

Варто також зауважити, що, встановивши, наприклад, строк повернення понад 1 рік, в інтересах покупця повернути тару

не пізніше 12 місяців із моменту її отримання. Адже тільки в такому разі він зможе скористатися нормами п. 4.6 Закону про ПДВ та не включати вартість зворотної тари до бази оподаткування. Якщо ж покупець виконає умови договору та поверне тару після закінчення одного року з моменту її отримання, то він повинен нарахувати зобов’язання з ПДВ. Докладніше про це поговоримо в наступному розділі.

 

Нарахування зобов’язань з ПДВ при порушенні строків повернення тари

За умовами договору, укладеного між покупцем та постачальником, товар передається у зворотній тарі. Покупець мав повернути тару не пізніше 12 місяців із моменту її отримання. Однак після закінчення зазначеного строку він цього не зробив. Хто зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ у такій ситуації — постачальник чи покупець?

Відразу зауважимо, що обов’язок з нарахування зобов’язань з ПДВ виникає в

покупця, а не в постачальника товарів. Про це прямо йдеться в п. 4.6 Закону про ПДВ. Нагадаємо: відповідно до норм згаданого пункту вартість тари, визнаної за умовами договору зворотною (заставною), до бази оподаткування не включається. Якщо протягом строків, установлених КМУ, але не більше 12 календарних місяців з моменту отримання зворотної тари, вона не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування одержувача.

Слід зазначити, що граничні строки, установлені КМУ, про які йдеться у згаданому

пункті, визначено в постанові № 1038 і вони становлять ті самі 12 календарних місяців. Отже, якщо покупець прострочить 12-місячний строк повернення тари, він зобов’язаний буде нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості зворотної тари. На підтвердження виникнення зобов’язань з ПДВ складається податкова накладна у двох примірниках, обидва залишаються в покупця (з відміткою, приміром, «Неповернення зворотної тари після закінчення 12 місяців»).

На підставі виписаної податкової накладної покупець заповнює розділ II реєстру отриманих та виданих податкових накладних і переносить дані до рядка

8.4 декларації з ПДВ періоду, на який припадає закінчення 12 календарних місяців із дня отримання тари. До речі, використовувати цей рядок для відображення зобов’язань з ПДВ при порушенні строків повернення тари рекомендували і представники головного податкового відомства в п. 3 листа від 01.02.98 р. № 1592/10/16-1101// «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 38. Нагадаємо: при заповненні рядка 8 разом із декларацією з ПДВ в обов’язковому порядку подається додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість» (п. 5.6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166).

Щодо

постачальника, то в нього під об’єкт оподаткування підпадає лише вартість самого товару, а от на вартість тари зобов’язання з ПДВ не нараховуються за жодних обставин (тобто незалежно від того, повернув її покупець, чи ні). Кожного кварталу постачальник проводить розрахунок не внесених до бюджету сум ПДВ з причини зменшення бази оподаткування на вартість зворотної (заставної) тари та визначає в такий спосіб суму пільги. У подальшому ця сума відображається у Звіті про суми пільг в оподаткуванні юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності за формою № 1-ПП, затвердженою наказом ДПАУ від 23.07.2004 р. № 419/453 (код пільги — 14010124).

 

Передаємо зворотну тару без переходу права власності

Підприємство придбало багатооборотну тару, вартістю 960 грн. (у тому числі ПДВ — 160 грн.) та строком експлуатації понад 1 рік. У подальшому ця тара використовувалася для відвантаження товару покупцю. За умовами договору тара є зворотною без переходу права власності на неї до покупця (з індивідуальними ознаками). Строк повернення тари — 3 місяці. За домовленістю сторін з покупця справляється застава, що дорівнює вартості тари без ПДВ — 800 грн. Покупець повернув тару постачальнику своєчасно та в повному обсязі. Як такі операції з тарою відобразити в податковому та бухгалтерському обліку?

Придбання тари

. У податковому обліку продавця придбана тара, призначена для використання в господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення її в експлуатацію, вартість якої перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом, відноситься до основних фондів. Однак у нашому випадку вартість багатооборотної тари зі строком служби понад один рік не дотягує до 1000 грн., а тому витрати на її придбання повинні включатися до складу валових витрат та обліковуватися для цілей використання п. 5.9 Закону про податок на прибуток (п.п. 8.2.1 Закону про податок на прибуток) з оглядкою на бухгалтерську амортизацію (докладніше див. статтю «Операції з податковою малоцінкою: бухгалтерсько-податкові питання» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 83, а також див. лист ДПАУ від 29.01.2007 р. № 1564/7/15-0217* // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 11, лист ДПАУ від 07.09.2006 р. № 16636/7/31-3017 // « Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 83, с. 16).

* На сьогодні лист ДПАУ від 29.01.2007 р. № 1564/7/15-0217 відкликано листом ДПАУ від 05.03.2010 р. № 4676/7/10-1017/770, однак, це не означає зміну позиції головного податкового відомства. На вимогу КМУ, закріплену в постанові від 27.01.2010 р. № 86, ДПАУ повинна доводити свої роз’яснення

в узагальнюючих податкових роз’ясненнях, затверджених наказом.

Щодо вхідного ПДВ, то за наявності податкової накладної він включається до складу податкового кредиту в загальному порядку (підстава —

п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ)

У бухгалтерському обліку недорога тара зі строком корисного використання більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року) включається до інших необоротних матеріальних активів та відображається на субрахунку 115 «Інвентарна тара». Тільки майте на увазі, що спочатку витрати на придбання інвентарної тари акумулюються на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» (Дт 153 — Кт 631) і тільки потім списуються на субрахунок 115 (Дт 115 — Кт 153).

Амортизація інвентарної тари за вибором підприємства може здійснюватися із застосуванням двох методів: прямолінійного або виробничого (

п. 27 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92). При цьому суму нарахованої амортизації включають:

— до виробничої собівартості продукції (Дт 23, 91 — Кт 132), якщо тара використовується для затарювання готової продукції безпосередньо у процесі виробництва;

— до складу витрат на збут (Дт 93 — Кт 132), якщо тара використовується для затарювання товарів або готової продукції на складах.

Передача зворотної тари покупцю

. У ситуації, що розглядається, зворотна тара має індивідуальні ознаки і передається покупцю без переходу права власності на неї. Це означає, що після закінчення зазначеного в договорі строку покупець зобов’язаний буде повернути саме той екземпляр тари, який був ним отриманий раніше. Для податкового обліку така операція не є поставкою, тому ні валових доходів, ні валових витрат у сторін не виникає.

У ПДВ-обліку теж усе залишається без змін. Постачальник не повинен нараховувати зобов’язання з ПДВ з тієї причини, що тара є зворотною, а покупець — зважаючи на те, що він повернув тару до закінчення 12-місячного строку (

п. 4.6 Закону про ПДВ)

У бухгалтерському обліку зворотна тара продовжує значитися на балансі постачальника (за субрахунком 115) та на її вартість весь цей час нараховується амортизація. При цьому для зручності постачальник може відкрити окремі субрахунки третього порядку до субрахунку 115, наприклад: 1151 «Інвентарна тара, що знаходиться в експлуатації» та 1152 «Інвентарна тара, що знаходиться у покупця та підлягає поверненню».

У свою чергу, покупець обліковує зворотну тару на субрахунку

023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» за вартістю тари. Відповідно до вимог Інструкції № 291 облік таких матеріальних цінностей необхідно вести в розрізі постачальників-власників, видів тари та місць її зберігання.

Сума застави

. У податковому обліку обох сторін (як постачальника, так і покупця) операції з отримання застави та її повернення не відображаються. Тобто в цьому випадку не виникає ні валових доходів, ні валових витрат. До бази обкладення ПДВ суми застави теж не включаються, оскільки операція з її надання не вважається поставкою.

У бухгалтерському обліку

постачальник отримані від покупця як заставу грошові кошти відносить на розрахунки з останнім, збільшуючи кредиторську заборгованість (Дт 311 — Кт 685). Крім того, суму застави він відображає за балансом на рахунку 06 «Гарантії та забезпечення отримані».

На суму застави в бухгалтерському обліку

покупець збільшує дебіторську заборгованість (Дт 377 — Кт 311). Паралельно сума застави відображається на позабалансовому рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані».

В обліку сторін операції з тарою відобразяться так:

 

Облік зворотної (заставної) тари

(без переходу права власності)

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

Облік у постачальника

Придбання тари

1

Оприбутковано тару

153

631

800

800

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641/ПДВ

631

160

3

Перераховано грошові кошти продавцю тари

631

311

960

4

Уведено в експлуатацію тару

1151*

153

800

* У цьому випадку доцільно використовувати субрахунки третього порядку 1151 «Інвентарна тара, що знаходиться в експлуатації» і 1152 «Інвентарна тара, що знаходиться у покупця та підлягає поверненню».

Передача зворотної тари покупцю

5

Отримано від покупця суму застави за тару

311

685

800

6

Відображено суму застави на позабалансовому рахунку

06

800

7

Передано тару покупцю

1152

1151

800

8

Нараховано амортизацію тари за прямолінійним методом

93

132

45*

* Умовно.

9

Повернено тару покупцем

1151

1152

800

10

Повернено суму застави покупцю

685

311

800

11

Списано суму застави з позабалансового обліку

06

800

Облік у покупця

1

Перераховано заставу в забезпечення повернення тари

377

311

800

2

Відображено в позабалансовому обліку перераховане забезпечення

05

800

3

Отримано зворотну тару

023

800

4

Повернено тару постачальнику

023

800

5

Отримано суму застави від постачальника

311

377

800

6

Списано суму застави з позабалансового обліку

05

800

 

Якщо передається зворотна тара з переходом права власності

За договором купівлі-продажу постачальник реалізує покупцю товари у пластмасових ящиках вартістю 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.). Відповідно до умов договору ящики є зворотною (заставною) тарою, яку необхідно повернути через 2 місяці з моменту отримання. Сума застави дорівнює вартості тари — 2000 грн. Тара має тільки родові ознаки.

У відведений для повернення тари строк покупець не вклався та повернув тару через 4 місяці, за що сплатив штраф у розмірі 500 грн. Як такі операції з тарою відобразяться в обліку сторін?

Для оподаткування операцій зі зворотною тарою визначальним є наявність тільки родових ознак та відсутність індивідуальних. У нашому випадку тара наділена виключно родовими ознаками, тому право власності на неї переходить до покупця. З позиції

Закону про податок на прибуток така операція є звичайним продажем (п. 1.31), тому постачальник зобов’язаний відобразити валові доходи (виходячи з вартості тари), а покупець — валові витрати.

Щодо ПДВ-обліку, то тут діють спеціальні норми

п. 4.6 Закону про ПДВ. Зокрема, там зазначено, що вартість тари, яку за умовами договору (контракту) визначено як зворотну (заставну) до бази оподаткування не включається. Це означає, що при поставці товару разом зі зворотною тарою зобов’язання з ПДВ нараховуються виключно на вартість товару. На підтвердження виникнення таких зобов’язань постачальник виписує податкову накладну, у графі 11 розділу III якої він указує дані про зворотну тару. Вартість такої тари не включається до бази обкладення ПДВ, але збільшує загальну суму коштів, що підлягають сплаті (п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165).

Покупець при поверненні зворотної (заставної) тари зобов’язання з ПДВ також не нараховує. Адже виконати свої зобов’язання з повернення він устиг до закінчення 12-місячного строку, установленого

п. 4.6 Закону про ПДВ. Однак разом із цим він прострочив повернення тари за договором, тому штрафних санкцій йому не уникнути. Зауважимо, що сплачену суму штрафу покупець уключити до валових витрат не зможе (п.п. 5.3.5 Закону про податок на прибуток). Зате постачальник зобов’язаний буде відобразити валові доходи, як того вимагає п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток.

І не забудьте, що при поверненні тари назад постачальнику сторони зіткнулися зі ще однією операцією продажу, тому вони зобов’язані будуть відобразити валові доходи та валові витрати в загальному порядку за правилом першої події.

У бухгалтерському обліку зворотна тара, щодо якої переходить право власності, списується з балансу постачальника (Дт 377 — Кт 204, 284) та зараховується на баланс покупця (Дт 204, 284 — Кт 685). При цьому, на відміну від податкового обліку, подібна операція в бухгалтерському обліку не спричинює виникнення доходів. Це пов’язане насамперед із тим, що в цій ситуації збільшення економічних вигод не відбувається: після закінчення попередньо обумовленого строку покупець має повернути тару, а постачальник у свою чергу — суму застави. Адже саме збільшення економічних вигод і є головною умовою визнання доходу (

п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.03.99 р. № 87).

В обліку обох сторін такі операції із тарою відобразяться так:

 

Облік зворотної (заставної) тари

(з переходом права власності)

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

Облік у постачальника

1

Отримано від покупця суму застави за зворотну тару

311

685

2000

2000

06

2

Передано покупцю зворотну тару

377

204

2000

3

Відображено суму штрафу, нараховану за прострочення повернення тари

374

715

500

4

Списано доходи на фінансовий результат

715

791

500

5

Отримано від покупця суму штрафу

311

374

500

500*

* Фактично отримані суми штрафів уключаються до складу валових доходів (п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток).

6

Отримано зворотну тару

204

377

2000

2000

7

Перераховано покупцю суму застави

685

311

2000

06

Облік у покупця

1

Перераховано суму застави за тару постачальнику

377

311

2000

2000

05

2

Оприбутковано зворотну тару

284

685

2000

3

Нараховано штраф за прострочення повернення тари

948

685

500

4

Списано витрати на фінансовий результат

791

948

500

5

Погашено заборгованість перед постачальником

685

311

500

6

Повернено тару постачальнику

685

284

2000

2000

7

Отримано від постачальника повернення суми застави

311

377

2000

05

 

Грошова застава за зворотну тару: чи включати до бази обкладення єдиним податком?

Підприємству — платнику єдиного податку зараховано на розрахунковий рахунок від покупця суму застави, що дорівнює вартості зворотної тари. Чи включається ця сума до бази обкладення єдиним податком?

Основним нормативним документом, що регламентує правила застосування спрощеної системи оподаткування, є

Указ № 727. Відповідно до ст. 3 цього документа базою обкладення єдиним податком є виручка від реалізації продукції, під якою слід розуміти суму коштів, фактично отриману суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) до каси за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Представники головного податкового відомства трактують цю норму по-своєму та наполягають на включенні до бази обкладення єдиним податком не тільки надходжень на розрахунковий рахунок або до каси від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), а й сум позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації,

включаючи грошові кошти, що надійшли за тару. І тільки потім, коли грошові кошти буде повернено покупцю, податківці пропонують відкоригувати виручку в бік зменшення, використовуючи механізм виправлення помилок — шляхом подання уточнюючого розрахунку або через рядок 7 Розрахунку за відповідний звітний період (п. 2.2 Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами, затвердженого наказом ДПАУ від 07.04.2010 р. № 224).

Із таким підходом можна погодитися, якщо йдеться про сплату грошової застави за

зворотну тару, право власності на яку переходить від постачальника до покупця. У цьому випадку підприємство-постачальник фактично здійснює операцію продажу, тому всю суму плати (застави) воно зобов’язане включити до бази обкладення єдиним податком.

Інша справа, коли постачальник отримує заставу за

зворотну тару, право власності на яку до покупця не переходить. Як правило, це відбувається, якщо тара визначена індивідуальними ознаками (наприклад, спеціалізовані та універсальні контейнери, номерні кеги, тара-обладнання). У цій ситуації тара не є предметом купівлі-продажу. Тому отримана за неї сума грошових коштів під заставу не може бути виручкою від реалізації продукції. Як наслідок, вона не повинна включатися до бази обкладення єдиним податком.

Однак представники головного податкового відомства в ці нюанси не вникають та пропонують усю суму застави відразу обкладати єдиним податком, а вже після його повернення проводити відповідні коригування.

Якому з цих варіантів віддати перевагу та вибрати найбільш прийнятний, підприємство-єдиноподатник вирішить для себе самостійно, зваживши все «за» і «проти». Так, сміливі платники податків можуть використовувати описаний нами підхід, відстоюючи необкладення сум застави, отриманої за тару, наділену індивідуальними ознаками. Ну а обережним платникам податків або підприємствам, які не мають наміру спорити з податківцями, залишається порекомендувати обкладати всю суму застави єдиним податком із наступним його коригуванням.

На завершення зауважимо: при отриманні зворотної тари,

не забезпеченої заставою та не поверненої на кінець звітного періоду, жодних змін в обліку єдиноподатника не відбувається, адже в цьому випадку факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок або до каси підприємства відсутній.

 

РРО при прийманні тари в населення

Підприємство здійснює операції з приймання склотари в населення. Розрахунки з фізособами здійснюються готівковими грошовими коштами. Чи потрібно в такій ситуації застосовувати РРО? Як операції з приймання склотари в населення відображаються в бухгалтерському та податковому обліку?

Почнемо з того, що в розумінні

п. 2 Порядку № 224 зворотна тара є тарою багаторазового використання, яка належить до вторинних матеріальних ресурсів та підлягає повторному використанню. Отже, зворотна тара належить до вторсировини.

Оскільки приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту) згадується в

Переліку № 1336 (п. 19), то розрахунки з приймання склотари від населення можна здійснювати без РРО, але з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО). Причому здійснювати розрахунки в такий спосіб (без РРО, але із застосуванням РК та КОРО) суб’єкти господарської діяльності можуть незалежно від обсягу розрахункових операцій. Це пов’язане насамперед із тим, що дія обмежувального п. 2 постанови КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 р. № 1336, який установлює граничний обсяг у 200 тис. грн. на такий вид діяльності, як приймання вторсировини від населення, не поширюється.

Додатковим плюсом тут буде й те, що видачу коштів населенню за прийняту склотару можна оформляти з використанням

спрощеної розрахункової квитанції за формою № РК-2 (п. 12.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614). Вона містить невелику кількість реквізитів і може заповнюватися від руки або шляхом проштамповування.

Зверніть увагу: проведення розрахунків при прийманні склотари в такий самий спосіб (без РРО, але із застосуванням РК і КОРО) не викличе нарікань з боку представників головного податкового відомства, якщо йдеться про

пункти приймання склотари чи підприємства, які мають окремі приймальні пункти (або виносні пункти зі збирання тари). Що ж до підприємств торгівлі, що планують надавати послуги з приймання склотари від населення, то вони, на думку ДПАУ, повинні проводити розрахункові операції через РРО (п.п. 2.2.27 листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572).

Звісно, із подібним підходом можна не погодитись, адже згідно з вимогами

п. 1 ст. 3 Закону про РРО підприємства повинні використовувати касовий апарат при здійсненні розрахункових операцій у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. При цьому під розрахунковою операцією розуміють приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, чеків, жетонів за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу) (ст. 2 Закону про РРО). Як бачимо, операція з оплати фізособі склотари не відповідає цьому визначенню, а отже, не повинна потрапляти до сфери впливу Закону про РРО. Тому, на наш погляд, підприємства торгівлі, що мають окремі приймальні пункти зі збирання тари, РРО можуть і не застосовувати.

Однак, ураховуючи позицію ДПАУ з цього питання та значні штрафні санкції, торговельним підприємствам усе ж краще проводити операції зі збирання склотари через РРО. У цьому випадку РРО слід запрограмувати на два відділи:

— в одному фіксуватимуться операції з продажу товарів;

— а в другому — операції зі скупки тари.

При цьому видача готівкових коштів громадянам за прийняту від них склотару відбуватиметься з оформленням

фіскального касового чеку видачі коштів (за формою № ФКЧ-2, затвердженою наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614), а якщо РРО не має такої технічної можливості, то за допомогою операції «Службова видача».

Тепер перейдемо до облікових особливостей. Витрати, пов’язані з придбанням тари в населення, підприємство може включити до складу

валових витрат на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток як витрати, пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції. А от у ПДВ-обліку жодних змін не станеться. Підприємство не зможе відобразити податковий кредит з ПДВ, оскільки придбаває тару в громадян — неплатників ПДВ.

Щодо ПДФО, то тут необхідно зазначити таке. Відповідно до

п.п. 4.3.31 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV сума, отримана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину (за винятком брухту чорних та кольорових металів) до складу загального місячного оподатковуваного доходу не включається. А це означає, що при виплаті фізособам компенсації за здану ними тару податок з доходів фізичних осіб утримувати не потрібно.

Порядок відображення операцій із тарою в бухгалтерському та податковому обліку покажемо на прикладі.

Приклад

. Підприємство придбаває в населення пивні пляшки місткістю 0,5 л за ціною 0,25 грн. за 1 шт. Усього прийнято 2000 пляшок на загальну суму 500 грн.

В обліку операції з приймання від населення склотари та видачі грошових коштів відображаються так:

 

Облік операцій з приймання склотари в населення

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

Виплачено грошові кошти за тару

377

301

500

500

2

Оприбутковано склотару

204

377

500

 

На цьому завершуємо сьогоднішню розмову. Сподіваємося, що цей матеріал стане в нагоді у вашій щоденній роботі.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі