Помилково не нараховано ПДВ з послуг нерезидента
Підприємство помилково в березні не нарахувало (як податковий агент) ПДВ на вартість послуг нерезидента, отриманих на території України. Помилку виявлено та виправлено у квітні через поточну декларацію (у квітневій декларації заповнено «помилковий» рядок 8.1 — з послуг нерезидента донараховано ПДВ). Чи має право підприємство в наступному звітному періоді (травні) включити суму такого ПДВ до податкового кредиту? Який рядок для цього використовувати: рядок 12.4 чи «помилковий» рядок 16.1 декларації?
(м. Харків)
Як відомо, існує два способи виправлення помилок (
п. 4.4 Порядку № 166): у поточній декларації та через уточнюючий розрахунок. При цьому слід мати на увазі, що помилки з ПДВ, пов’язані із завищенням податкових зобов’язань, може бути виправлено будь-яким із цих двох способів. А от помилки, пов’язані із заниженням податку (як у ситуації із запитання), можна виправляти в поточній декларації тільки за умови, що помилку було допущено в декларації за попередній період (лист ДПАУ від 15.12.2003 р. № 19470/7/11-1217, у додатку до якого наводяться Методичні рекомендації щодо виправлення платниками помилок, самостійно виявлених ними в податковій декларації з податку на додану вартість). Або ж подібні помилки, що спричинюють заниження податкових зобов’язань, може бути виправлено через уточнюючий розрахунок. Тому в цьому випадку, виправляючи допущену в березні помилку, пов’язану із заниженням податкових зобов’язань, у наступній (квітневій) поточній декларації підприємство вчинило правильно.Нагадаємо, що за послугами нерезидента, отриманими на митній території України,
право на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ виникає на дату сплати податку за зобов’язаннями відповідно до п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ. При цьому, як роз’яснювалося в листі ДПАУ від 17.10.2005 р. № 20667/7/16-1517-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 97, датою сплати податку вважається дата подання до податкового органу декларації з ПДВ, в якій нараховані такі ПДВ-зобов’язання з нерезидентських послуг (отже, право на податковий кредит виникає в наступному після відображення в декларації таких ПДВ-зобов’язань періоді, лист ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27085/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 8). Ураховуючи, що, виправляючи ситуацію, підприємство нарахувало ПДВ-зобов’язання з послуг нерезидента в декларації за квітень, яка при цьому подавалася до податкових органів у травні, саме у травні в підприємства й виникає право на податковий кредит з ПДВ з послуг нерезидента. Для його відображення в декларації з ПДВ передбачено спеціальний рядок 12.4 «послуги, отримані від нерезидента». Його підприємству і слід заповнити в травневій декларації. А от заповнення «помилкового» рядка 16.1 у цьому випадку, на наш погляд, недоречно, оскільки підприємство не виправляє при цьому помилку, пов’язану із заниженням податкового кредиту, а саме формує податковий кредит за нерезидентськими послугами, право на який у нього після донарахування ПДВ-зобов’язань на цей момент щойно, власне, і виникло.При цьому підставою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту є податкова накладна, виписана підприємством (як податковим агентом) при виникненні ПДВ-зобов’язань з послуг нерезидента самому собі, в якій у рядках «Індивідуальний податковий номер продавця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)» при цьому проставляється відмітка «Х» (
п. 8.2 Порядку № 165, лист ДПАУ від 03.03.2006 р. № 3991/7/16-1117). Зауважимо, що, декларуючи податковий кредит, у розділі I Реєстру таку податкову накладну слід відобразити з проставленим у графі 7 «індивідуальний податковий номер» умовним кодом «300000000000» (п. 9.7 Порядку № 244) та зазначенням у графі 6 країни та найменування нерезидента (п. 9.6 Порядку № 244).
Людмила Солошенко, економіст-аналітик
