Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Зовнішньоекономічна діяльність. Експорт (імпорт) товару без вивезення (ввезення) з позиції резидента-покупця

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2010/№ 46
Друк
Відповідь на запитання

Експорт (імпорт) товару без вивезення (ввезення) з позиції резидента-покупця

 

Укладено потрійний договір, сторонами якого є нерезидент (1), резидент-постачальник (2) та резидент — покупець товару (3). За умовами договору резидент-постачальник (2) відвантажує товар резиденту-покупцю (3). У свою чергу, резидент-покупець (3) реалізує товар на митній території України та перераховує іноземну валюту в оплату придбаного товару нерезиденту (1), який оплачує вартість цього товару у валюті резиденту-постачальнику (2).

Чи поширюється на резидента — покупця товару (3) 180-денне обмеження?

Чи показувати йому таку операцію у валютній декларації?

(м. Харків)

 

Насамперед, покажемо для наочності зазначені операції на рисунку:

 

img 1

 

Отже, в описаній ситуації відбувається фактично дві операції: купівля товару нерезидентом (1) на митній території України у резидента-постачальника (2) та наступний продаж такого товару резиденту-покупцю (3) на цій же території без фактичного його вивезення за межі України та ввезення з-за кордону.

З позиції

Закону про ЗЕД ці операції визнаються експортом та імпортом. При цьому згідно зі ст. 1 Закону про ЗЕД під експортом (експортом товарів) розуміють продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Імпортом

(імпортом товарів) ст. 1 Закону про ЗЕД визначає купівлю (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без увезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Як бачимо, експорт товарів згідно із

Законом про ЗЕД може здійснюватися без фактичного вивезення товарів за межі митної території України, а будь-яке придбання (купівля) товарів у нерезидента належить у цілях згаданого Закону до імпорту.

Практично аналогічне визначення термінів «імпорт» і «експорт» наведено і в

Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженій постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136 (далі — Інструкція № 136), положеннями якої керуються банки при взятті експортних, імпортних операцій на валютний контроль та знятті їх з цього контролю. Отже, у цілях взяття на валютний контроль не має значення, ввозитимуться чи ні товари на територію України. Вирішальним тут є те, що в оплату товару резидентом-покупцем перераховано нерезиденту іноземну валюту.

Валютний контроль.

Строк завершення імпортних операцій резидентів, що проводяться на умовах відстрочення поставки, визначено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР . Згідно зі згаданою нормою Закону ці операції має бути завершено протягом 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставляння векселя або проведення уповноваженим банком платежу за акредитивом на користь нерезидента. Як визначено п. 3.2 Інструкції № 136, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після здійснення авансового платежу в оплату товару, що імпортується.

У нашій ситуації питання про валютний контроль виникне навіть незважаючи на післяоплату, адже при такому специфічному імпорті без перетинання товаром кордону України в банку не буде імпортної ВМД.

На жаль,

Інструкція № 136 не містить прямого механізму зняття з обліку імпортних операцій, проведення яких не передбачає ввезення товарів на митну територію України (п. 3.6 у цьому випадку незастосовний, оскільки призначений для випадку здійснення імпортної операції без увезення товару на митну територію України з подальшим продажем цього товару за її межами нерезиденту). Водночас у п. 3.3 названої Інструкції зазначено, що банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після надання останнім документа, що засвідчує здійснення нерезидентом поставки товарів згідно з умовами договору. І хоча в цьому пункті йдеться про імпорт товару з увезенням його на територію України, вважаємо, що його дію може бути поширено й на цей випадок. Адже товар фактично не покидав меж України: його було придбано нерезидентом у резидента-постачальника на митній території України і на цій же території продано резиденту-покупцю.

Для можливості зняття такої імпортної операції з валютного контролю необхідно дуже уважно поставитися до зовнішньоекономічного контракту, яким

установлюються, змінюються чи припиняються права та обов’язки українського та іноземного суб’єктів підприємницької діяльності. При складанні контракту в зовнішньоекономічній діяльності необхідно, крім звичайних істотних умов, передбачених Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201, указати всі необхідні деталі та нюанси зазначених операцій. Так, у розділі контракту «Предмет договору (контракту)» необхідно вказати, що товари купуються резидентом без фактичного їх увезення на митну територію України, у розділі «Умови здавання (приймання) товарів» — місце доставки товарів, перелік товаросупровідних документів, згідно з якими, по-перше, буде посвідчено здійснення нерезидентом поставки товару резиденту-покупцю, а по-друге, здійснюватимуться записи в бухгалтерському та податковому обліку.

Декларування валютних цінностей.

Нагадаємо, що валютні цінності та майно, що знаходяться за межами України, згідно зі ст. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93 підлягають обов’язковому декларуванню. Причому декларуванню підлягають валютні цінності та майно, які фактично перебувають за межами України на дату заповнення резидентом України форми валютної декларації. Порядок складання валютної декларації докладно висвітлено у статті «Валютна декларація за даними бухобліку» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 50, тут же лише вкажемо, що сума коштів в іноземній валюті, перерахованих за кордон, та вартість імпортованих товарів підлягають відображенню в розділі V «Інформаційні відомості» декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затвердженої наказом МФУ від 25.12.95 р. № 207, окремо за кожним видом валют цифрами і прописом, з обов’язковим зазначенням коду валюти. Причому майте на увазі: якщо підприємство не внесло такі відомості до розділу V валютної декларації, то штрафні санкції за це до суб’єкта господарювання не застосовуються. Про це ж говорить ДПАУ в п. 5 листа від 08.10.2003 р. № 15657/7/23-5317 та листі від 29.07.2004 р. № 14170/7/23-5317.

Якщо ж резидент-покупець перерахує нерезиденту іноземну валюту в оплату товару та у 180-денний строк не отримає цей товар від постачальника-резидента (не зніме цю операцію з валютного контролю), то він просто буде

зобов’язаний подати валютну декларацію із заповненим рядком 13 «Сума коштів, перерахованих за кордон, та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів» розділу II «Фінансові вкладення».

 

Тетяна Войтенко

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць