Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Готівкові розрахунки. Повернення безготівкової передоплати готівкою

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2010/№ 46
Друк
Відповідь на запитання

Повернення безготівкової передоплати готівкою

 

Чи можна повернути фізичній особі з каси підприємства грошові кошти, раніше отримані від неї в безготівковій формі як аванс за товари (послуги), поставка (надання) яких з об’єктивних причин не відбулася? Якщо така можливість існує, чи обов’язково проводити операцію з повернення авансу через РРО?

(м. Харків)

 

Почнемо з того, що якщо

аванс за товари (послуги) вноситься в готівковій формі, то застосування РРО є обов’язковим (подробиці див. у статті «Аванси в РРО» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 97, с. 13). Якщо говорити стисло, то це пояснюється тим, що така господарська операція укладається у визначення розрахункової операції, під якою у ст. 2 Закону про РРО розуміється, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а також видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу).

Повернення авансу

(у разі виникнення такої необхідності), раніше внесеного покупцем через банківську установу, може бути здійснено в будь-який зручний для сторін договору спосіб. Особливо слід підкреслити, що чинне законодавство не обмежує суб’єкта господарювання у праві застосувати в цьому випадку як безготівкову (шляхом зарахування грошових коштів на банківський рахунок покупця — фізичної особи, якщо такий рахунок у нього є), так і готівкову форму розрахунку (шляхом видачі грошових коштів з каси підприємства).

Більше того, при поверненні авансу готівкою суб’єкт господарювання

не зобов’язаний дотримуватись вимоги про обмеження суми готівкових розрахунків граничною величиною, яку на сьогодні встановлено постановою Правління НБУ від 09.02.2005 р. № 32 у розмірі 10000 грн. Такий висновок випливає з п. 2.3 Положення № 637, згідно з яким зазначене обмеження не поширюється, зокрема, на розрахунки підприємств з фізичними особами.

Досить зваженим, на наш погляд, є підхід податківців до цієї проблеми, сформульований у

п. 2.2.45 листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-701 (далі — лист № 14083): «…якщо передоплата за товар (послуги) здійснювалася в безготівковій формі, то повернення коштів за неотриманий товар (ненадану послугу) провадиться в безготівковій формі через установу банку або в разі готівкової форми розрахунків чи використання банківської платіжної карти — із застосуванням РРО та оформленням відповідного розрахункового документа (касового чека РРО)»*. Однак і з таким підходом ми можемо погодитися далеко не в усьому.

* Вважаємо за необхідне попередити, що в консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2010, № 15, с. 42, ідеться тільки про один спосіб повернення безготівкового авансу — через банківську установу в безготівковій формі.

Що стосується

необхідності застосування РРО при поверненні авансу в готівковій формі, то оскільки про це частково йшлося у статті «Повернення товарів та передоплати через РРО» («Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 73), спочатку стисло нагадаємо її основні моменти.

Повернення передоплати

покупцю за товар, який фактично знаходився у продавця і покупцю не передавався, не відповідає визначенню розрахункової операції, наведеному в ст. 2 Закону про РРО. Адже для того, щоб така операція вважалася розрахунковою, повинен мати місце факт видачі готівкових коштів за повернений покупцем товар. А в нашому випадку продавець повертає покупцю грошові кошти в розмірі внесеної передоплати (авансу).

У свою чергу, покупець, отримуючи грошові кошти від продавця, нічого при цьому

не повертає продавцю. По суті, у цьому випадку має місце виключно повернення грошових коштів покупцю за відсутності факту зворотної передачі товару.

А якщо операція з видачі готівки покупцю при поверненні раніше внесеної ним передоплати за товар не вважається розрахунковою операцією, отже, при її виконанні цілком можна обмежитися виписуванням

видаткового касового ордера.

Однак незайвим буде застерегти наших читачів, що податкові органи на місцях мають із цього приводу свою точку зору. Так, вони категорично стверджують, що використовувати РРО в таких ситуаціях усе-таки потрібно, оскільки повернення грошових коштів (передоплати) покупцю за товар, на їх думку, є саме розрахунковою операцією. І відповідно до тих суб’єктів господарювання, які здійснювали такі операції без РРО

, податківці застосовують штрафні санкції у 5-кратному розмірі до суми операції згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО.

Безперечно, позиція податкових органів з цього питання не витримує жодної критики, проте саме в такому вигляді її викладено в

листі № 14083 (див. також пп. 2.2.55 і 2.2.147). У ньому, зокрема, зазначається, що у вичерпному переліку випадків звільнення суб’єктів господарювання від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок при проведенні розрахунків, що міститься в ст. 9 Закону про РРО, випадок незастосування РРО при поверненні покупцю готівкових грошових коштів за не отриманий ним товар не названо. Тому, найімовірніше, суб’єкти господарювання будуть змушені відстоювати свою правоту в суді.

Дещо інша ситуація, коли суб’єкту господарювання доводиться

повертати аванс за послуги, які ним фактично не було надано. Це пов’язане з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦКУ послуга споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, отже, некоректним буде аргумент про повернення послуги, навіть якщо цю послугу насправді було надано. Якщо ж послуга з тих чи інших причин не надавалася, то повернення авансу за таку послугу вважається розрахунковою операцією, оскільки, як зазначалося вище, до цього поняття входить, крім іншого, видача грошових коштів за ненадану послугу (див. ст. 2 Закону про РРО).

Таким чином,

повертати частковий або повний аванс за ненадану послугу доведеться із застосуванням РРО. А для тих СПД, які й у цьому випадку не захочуть мати справу з реєстратором розрахункових операцій, єдиним виходом буде безготівкове перерахування зазначеного авансу. До речі, таку операцію можна здійснити навіть без відкриття фізичній особі рахунка в банку.

Як випливає з

пп. 3.10 і 3.11 Інструкції № 22, розрахунки з такою особою провадяться шляхом перерахування коштів платіжним дорученням на зазначений цією особою відповідний рахунок у банку, який здійснюватиме виплату таких коштів готівкою. При цьому строк, протягом якого можна отримати такі готівкові кошти, не повинен перевищувати 30 робочих днів з дня їх надходження до банку або зазначеної платником дати валютування, після чого банк одержувача зобов’язаний протягом трьох робочих днів повернути їх платнику. Крім того, існує можливість повернення авансу в безготівковій формі через підприємство поштового зв’язку, яке, у свою чергу, виплатить отримані кошти фізичній особі готівкою (див. п. 3.12 Інструкції № 22).

 

Ігор Хмелевський, економіст-аналітик

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць