Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту при реімпорті товарів

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2010/№ 48
Друк
Лист від 15.04.2010 р. № 7463/7/16-1517-04

Щодо віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту при реімпорті товарів

Лист Державної податкової адміністрації України від 15.04.2010 р. № 7463/7/16-1517-04

<…>

 

Згідно зі статтями 190, 191 Митного кодексу України (далі — Кодекс)

реімпорт — митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.

Товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реімпорту, якщо вони:

1) походять з митної території України;

2) ввозяться на митну територію України не пізніше ніж через один рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України;

3) не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку;

4) ввозяться у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

При цьому згідно зі статтею 192 Кодексу оформлення митним органом товарів у режимі реімпорту можливе лише за умови, що товари, заявлені у режим реімпорту, можуть бути ідентифіковані як такі, що були раніше експортованими товарами.

Відповідно підпункту 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі — Закон) ввезення товару в митному режимі реімпорту є об’єктом оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до правил формування податкового кредиту, встановлених підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

— придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

— придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів (послуг), мають бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Враховуючи зазначене,

у разі повернення нерезидентом попередньо експортованого товару (реімпорту) платник податку на додану вартість має право віднести до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені при його ввезенні, за умови наявності належним чином оформленої вантажної митної декларації та подальшого використання такого товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку на додану вартість.

У разі якщо реімпортовані товари будуть використовуватися у неоподатковуваних операціях чи будуть використані не у господарській діяльності, то зазначені суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту не включаються

.

 

Заступник голови О. Любченко



коментар редакції

Податковий кредит при реімпорті: ДПАУ дає добро

Розмірковуючи про долю

ввізного ПДВ, який сплачується при реімпорті товару, що повертається (див. статтю «Повернення товару у ЗЕД: нерезиденту та від нерезидента» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 45), перед нами поставало те саме запитання, на яке відповідає лист ДПАУ, що коментується: може платник податків уключити такий ПДВ до податкового кредиту чи ні? На нашу думку, при відповіді на це запитання слід орієнтуватися на те, будуть використовуватися повернені товари в господарській діяльності підприємства чи ні.

Так, якщо повернений товар підприємство-продавець у подальшому планує використовувати в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, то суму ввізного ПДВ з повним правом можна віднести до податкового кредиту. І звісно ж, неодмінною умовою формування податкового кредиту за такими сумами є

наявність належним чином оформленої ВМД.

Якщо ж, навпаки, у господарській діяльності товар, що повертається, не використовуватиметься, то, очевидно, податковий кредит платник податків відобразити не зможе. Останнє справедливо й у випадку, якщо передбачається використання реімпортованих товарів в операціях, що не обкладаються ПДВ.

Зауважимо, що такі наші рекомендації щодо ввізного ПДВ, сплаченого при реімпорті товарів, базувалися безпосередньо на нормах п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ, яким установлено загальні правила формування податкового кредиту, і до останнього часу не підтверджувалися (але й не були спростовані!) жодними висловлюваннями представників ДПАУ.

Однак при роз’ясненні податкових наслідків аналогічних ситуацій фіскальний підхід податківців викристалізувався досить чітко, і про нього варто нагадати нашим читачам. Так, у декількох листах головного податкового відомства, що стосуються імпорту, простежувалася така лінія: з посиланням на той же п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ підкреслювалося, що до податкового кредиту може потрапити тільки ввізний ПДВ, сплачений у зв’язку з

придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Відсутність же факту придбання, на думку податківців, рівнозначно забороні на відображення податкового кредиту.

Роз’яснення такого характеру (з акцентом на непридбання товарів) було надано, зокрема, п. 2 розд. I листа ДПАУ від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 15 (у ньому вказувалося на відсутність податкового кредиту з ПДВ, сплаченого при ввезенні безоплатно отриманих товарів), а також листом ДПАУ від 18.05.2009 р. № 10191/7/16-1517 (тут говорилося про неможливість уключення до податкового кредиту ввізного ПДВ, сплаченого при поверненні на митну територію України об’єкта оренди).

Судячи з висновків листа, що сьогодні коментується, податківці погодилися з правомірністю нашого підходу:

при включенні до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при реімпорті товарів, на передній план слід виносити зв’язок операцій, що здійснюються, з господарською діяльністю. Однак говорити про те, що вони в цілому змінили свої погляди на цю проблему (наприклад, щодо таких операцій, як ввезення безоплатно отриманих товарів або повернення на митну територію України об’єкта оренди), думаємо, поки що передчасно.

 

Ігор Хмелевський

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі