Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Про штрафні санкції за порушення порядку нарахування та сплати внесків

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2010/№ 50
Друк
Лист від 12.05.2010 р. №

Про штрафні санкції за порушення порядку нарахування та сплати внесків

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 12.05.2010 р. № ДЦ-04-3038/0/6-10

 

Державний центр зайнятості — виконавча дирекція Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за дорученням голови правління Фонду розглянула <…> звернення <…> щодо виконання вимог Указу Президента України від 26.02.2010 р. № 275/2010 у частині здійснення аналізу законодавства у сфері зайнятості населення та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і повідомляє таке.

До запитання 1: яку відповідальність передбачено чинним законодавством для підприємства та його посадових осіб у разі, якщо соціальні внески було нараховано та утримано, але перераховано несвоєчасно?

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі — Закон) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг).

У разі нестачі в роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату та перерахування страхових внесків до Фонду здійснюються у пропорційних сумах.

У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати ці банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

Якщо роботодавці несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються санкції, передбачені статтею 38 Закону.

Так, статтею 38 Закону встановлено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, які сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків роботодавцями або неповної їх сплати роботодавці сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення — у трикратному розмірі зазначеної суми.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Посадові особи роботодавців, винні в несвоєчасній та неповній сплаті страхових внесків, несуть адміністративну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 1653 Кодексу України про адміністративні правопорушення несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття тягне накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, учинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за аналогічні правопорушення, тягнуть накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До запитання 2: чи дійсно сьогодні штраф застосовується до підприємства-страхувальника тільки в разі, якщо під час перевірки виявлено, що суму заробітної плати, на яку нараховуються внески, не відображено в розрахунковій відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття?

Розрахункова відомість до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — Фонд) складається на підставі даних бухгалтерського обліку. Тому, якщо страхувальник помилково або умисно не включив будь-які виплати до фонду оплати праці, з якого нараховуються страхові внески до Фонду, і не нарахував страхові внески, то він не може в розрахунковій відомості показати інший фонд оплати праці, ніж за даними бухгалтерського обліку. Інакше при складанні розрахункової відомості у страхувальника виникне заборгованість (недоїмка). Наявність недоїмки є передумовою для включення такого страхувальника до плану перевірок районного центру зайнятості.

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженої наказом Мінпраці від 18.12.2000 р. № 339, якщо платник страхових внесків до Фонду допустив у Розрахунковій відомості помилки за минулі звітні періоди та виявив їх самостійно, то він повинен відкоригувати такі показники в наступному звітному періоді та самостійно сплатити суми донарахованих внесків (недоїмки) та пені, якщо такі є.

У такому разі, коли роботодавець самостійно до початку перевірки виявив помилки, правильно донарахував страхові внески, нарахував пеню і перерахував до Фонду відповідні суми, то на такого роботодавця штраф не накладається.

До запитання 3: якщо в розрахунковій відомості відображено суму коштів, на яку має бути нараховано страхові внески, але на неї внески не нараховані або нараховані, але сплачені несвоєчасно — чи дійсно нараховується тільки пеня?

Відповідно до статті 38 Закону роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, які сплачують застраховані осіб через рахунки роботодавців. Штраф накладається в розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхові внески нараховано, але сплачено несвоєчасно або не в повному обсязі, роботодавець буде зобов’язаний тільки сплатити недоїмку та пеню.

До запитання 4: яка саме ставка НБУ приймається для розрахунку санкцій при їх сплаті?

Відповідно до частини першої статті 38 Закону пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Моментом сплати є день отримання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу).

До запитання 5: чи зобов’язаний роботодавець повідомляти центр зайнятості про майбутнє звільнення? Які санкції в разі неподання такого повідомлення?

Відповідно до статті 492 Кодексу законів про працю України та частини п’ятої статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності повідомляють про це не пізніше ніж за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, зазначаючи підстави та строки вивільнення, назви професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення — направляють списки фактично вивільнених працівників, указуючи в них інвалідів.

Таке повідомлення має здійснюватися за встановленими формами № 4-ПН (план) «Звіт про заплановане вивільнення працівників» та № 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників», затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 р. № 420.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та використовуються для фінансування заходів щодо працевлаштування та соціального захисту працівників, які вивільняються.

 

Директор Державного центру зайнятості — керівник виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття В. Галицький



коментар редакції

Відповідальність за порушення у сфері соціального страхування на випадок безробіття

Лист, що коментується, присвячено питанням, що стосуються відповідальності страхувальників та їх посадових осіб за порушення у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та зайнятості населення.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III (далі — Закон № 1533) роботодавець несе відповідальність

за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

У разі несвоєчасної або неповної сплати страхових внесків страхувальники сплачують

суму недоїмки, штраф та пеню.

Штраф

накладається в розмірі прихованої суми виплат, на які згідно із Законом № 1533 нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення — у трикратному розмірі зазначеної суми. Інших штрафів Законом № 1533 не передбачено.

Зважаючи на таке формулювання щодо розміру штрафу виникає запитання: в яких випадках він застосовується, тобто коли сума виплат, що підлягають включенню до бази обкладення страховими внесками, вважається прихованою?

Із роз’яснень Державного центру зайнятості, наведених у листі, що коментується, можна зробити такі висновки.

Штраф застосовується

в разі, якщо страхувальник несвоєчасно або не в повному обсязі сплатив страхові внески з виплат, які включаються до бази для обкладення внесками до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (далі — Фонд), і не відобразив такі виплати в розрахунковій відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду (далі — розрахункова відомість).

Водночас, якщо

страхувальник самостійно до початку перевірки виявив допущену в розрахунковій відомості помилку, відкоригував відповідні показники в наступному звітному періоді, правильно донарахував страхові внески, нарахував пеню та сплатив зазначені суми, штраф не накладається.

Ситуацію, коли виплати, які включаються до бази для обкладення страховими внесками, відображено в розрахунковій відомості, але не відображено в бухгалтерському обліку, Державний центр зайнятості вважає практично неможливою, оскільки розрахункова відомість складається на підставі даних бухгалтерського обліку. Якщо ж таке трапляється, то у страхувальника при складанні розрахункової відомості виникне недоїмка, наявність якої є підставою для перевірки. Від штрафу, який загрожує підприємству, якщо виплата, включена до розрахункової відомості, але не відображена з якихось причин у бухгалтерському обліку, підлягає обкладенню страховими внесками, врятує тільки своєчасне самовиправлення. Нагадаємо, що раніше в листі від 08.01.2003 р. № ДЦ-09-43 Державний центр зайнятості цю ситуацію розглядав серед випадків, коли штраф не застосовується.

Не застосовується штраф

у разі, якщо страхувальник нарахував виплати, з яких справляються внески до Фонду, нарахував суму внесків та відобразив ці суми в розрахунковій відомості, але несвоєчасно або не в повному обсязі сплатив внески. Зауважимо: щодо незастосування штрафу в зазначеній ситуації позиція Державного центру зайнятості, викладена в тому ж листі від 08.01.2003 р. № ДЦ-09-43, не змінилася

Суму недоїмки і пені страхувальник сплачує в усіх випадках, коли страхові внески було сплачено несвоєчасно або не в повному обсязі. Пеня обчислюється виходячи зі

120 % облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. При цьому моментом сплати є день отримання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу). Аналогічні роз’яснення наведено в листі Державного центру зайнятості від 23.03.2001 р. № ДЦ-05-901.

Крім того, за несвоєчасну або неповну сплату страхових внесків передбачено

адміністративну відповідальність винних у цьому посадових осіб. Відповідно до ст. 1653 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків до Фонду тягне накладення штрафу на посадових осіб підприємства в розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 до 255 грн.). Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ті самі правопорушення, тягнуть накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 грн.).

Державний центр зайнятості нагадав і про відповідальність страхувальників за неподання або порушення строків подання форм № 4-ПН (план) «Звіт про заплановане вивільнення працівників» та № 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників», затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 р. № 420. За зазначені дії з роботодавців стягується

штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Нагадаємо, що повідомляти державну службу зайнятості шляхом подання вищезазначеної звітності необхідно в разі звільнення працівників на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р.

 

Катерина Скрипкіна

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі