Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Акциз і алкоголь

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2010/№ 50
Друк
Стаття

Акциз і алкоголь

 

Як і очікувалося, Закон № 2275 приніс із собою підвищення ставок акцизного збору на низку підакцизних товарів. Утім, не обійшлося і без приємних моментів. Докладніше про це — у статті.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Акцизний збір

Експорт алкоголю та тютюну: звільнення від акцизу — за експортною ВМД

Як відомо, дотепер неодмінною

умовою звільнення експорту алкогольних та тютюнових виробів від акцизного збору було надходження за них валютної виручки на валютний рахунок підприємства (п. «г» ч. 2 ст. 3 Закону про акциз на алкоголь і тютюн, розділ 7 Положення № 111). При цьому якщо акцизний збір усе ж сплачувався в експортному випадку (скажімо, валютна виручка не надходила підприємству до моменту подання розрахунку з акцизного збору), то згодом за умови зарахування валютних коштів на валютний рахунок сума акцизного збору поверталася з бюджету платнику податків (абзац другий ч. 5 ст. 7 Закону про акциз на алкоголь і тютюн).

Тепер же після набрання чинності

Законом № 2275 ці підкориговані «експортні» норми передбачають таке:

 

Звільнення експорту алкоголю і тютюну від акцизу

П. «г» ч. 2 ст. 3 Закону про акциз на алкоголь і тютюн

до Закону № 2275

після Закону № 2275

Не підлягають обкладенню акцизним збором:

г) вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що експортуються за межі митної території України за іноземну валюту, за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства;

г) вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що експортуються за межі митної території України, якщо їх вивезення в митному режимі експорту (реекспорту) було засвідчено вантажною митною декларацією з належною відміткою митного органу

 

Як бачимо, віднині достатньою умовою для необкладення експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів акцизом є їх безпосереднє

вивезення (експорт). Отже, тепер експортери звільнятимуться від акцизного збору за фактом вивезення алкогольно-тютюнової продукції, підтвердженим експортною ВМД із відміткою митниці про перетин кордону, не чекаючи надходження валютної виручки.

Цю умову також ураховано і в

абзаці другому ч. 5 ст. 7 Закону про акциз на алкоголь і тютюн, де зазначається, що в разі сплати акцизного збору в експортному випадку підставою для повернення його раніше сплачених сум платнику податків тепер є факт експорту, підтверджений експортною ВМД з відміткою митного органу.

 

Підвищення ставок акцизного збору

Законом № 2275

запроваджено обіцяне збільшення ставок акцизного збору на:

— пиво із солоду (з 1 липня 2010 року,

ст. 1 р. II Закону № 2275; у період з 16.06.2010 р. до 01.07.2010 р. діє стара ставка 0,31 грн. за 1 л);

— спирт та алкогольні напої (з 1 вересня 2010 року — першого числа третього місяця, що настає за місяцем опублікування

Закону № 2275; ст. 1 р. II Закону № 2275);

— тютюнові вироби (з 1 липня 2010 року — першого числа місяця, що настає за місяцем опублікування

Закону № 2275; ст. 1 р. II Закону № 2275);

— інші спеціальні бензини, інші легкі дистиляти, бензини моторні тощо (з дати опублікування

Закону № 2275 ).

А також запроваджено окрему ставку акцизного збору на пічне паливо (код згідно з УКТЗЕД 2710 19 61 00, 2710 19 63 00, 2710 19 65 00, 2710 19 69 00) — 30 євро за 1000 кг.

При цьому, як передбачено

ст. 4 р. II «Прикінцеві положення» Закону № 2275, до 1 січня 2012 року встановлені цим Законом ставки акцизного збору на спирт етиловий, алкогольні напої та тютюнові вироби не підлягають збільшенню, крім випадків їх щорічної індексації (проведення якої після внесення змін Законом України від 31.03.2009 р. № 1201-VI, нагадаємо, передбачено відповідно ст. 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби» від 06.02.96 р. № 30/96-ВР та ст. 82 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» від 07.05.96 р. № 178/96-ВР). Нагадаємо також, що в цьому випадку КМУ доручено щорічно не пізніше 1 серпня публікувати в офіційних друкованих виданнях проіндексовані (на індекс інфляції за минулі 12 календарних місяців — період із червня року, в якому провадиться індексація, до червня попереднього року) ставки акцизного збору (округлені до 2 знаків після коми), які потрібно застосовувати починаючи з 1 січня наступного року.

Вочевидь, таке підвищення акцизу позначиться на розмірі мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на алкогольні напої (розмір яких, нагадаємо, на сьогодні для горілки і лікеро-горілчаних виробів, коньяку 3, 4, 5 зірочок, вин у склотарі місткістю 0,7 л та іншій тарі місткістю 1 л визначено

постановою КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» від 30.10.2008 р. № 957).

І ще один момент. Як відомо, установлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками або імпортерами таких товарів шляхом декларування таких цін (

ч. 15 ст. 6 Декрету про акцизний збір). При цьому згідно з існуючими правилами декларацію максимальних роздрібних цін виробники подають до податкових органів, а імпортери — до органів митної служби не пізніше, ніж за 5 календарних днів до моменту впровадження встановлених роздрібних цін. Установлені в ній максимальні роздрібні ціни запроваджуються з першого числа місяця, наступного за місяцем подання декларації до податкових чи митних органів. Як передбачено ст. 2 р. II «Прикінцеві положення» Закону № 2275, на часткову зміну положень Декрету про акцизний збір у зв’язку зі змінами законодавства, що відбулися, виробники та імпортери можуть подати нову декларацію про встановлені максимальні роздрібні ціни в місяці опублікування Закону № 2275 — тобто в червні (по 30 червня включно).

Також

Законом № 2275 доручено КМУ перешкоджати контрабандному ввезенню та виробництву фальсифікованих підакцизних товарів. Крім того, забороняється реалізація на території України підакцизних нафтопродуктів, які не відповідають вимогам стандартів (національних стандартів України та міждержавних стандартів, чинних в Україні).

 

А

лкогольні напої

Торгівля вином столовим у роздріб: без ліцензії та без РРО

Роздрібна торгівля вином столовим тепер набула особливого «привілейованого» статусу.

Законом № 2275 цей вид діяльності виведено з-під дії Закону № 481, який регулює алкогольно-тютюнову сферу (про що тепер прямо зазначається в преамбулі). А отже, починаючи з 16.06.2010 р. обмежувальні «алкогольні» умови цього Закону роздрібну торгівлю столовим вином не зачіпають. Зокрема, із цього випливає, що торгувати вином столовим у роздріб віднині можна без «роздрібної» ліцензії, а також без унесення відомостей про роздрібні місця його зберігання до Єдиного реєстру.

Крім того,

ст. 14 р. I Закону № 2275 звільнила роздрібних торговців столовими винами від застосування РРО. Так, тепер прямо визначено, що продаж вин столових здійснюється без РРО, однак з використанням РК та КОРО. Щоправда, як застосовуватиметься ця норма на практиці, поки що не зрозуміло. Адже відповідні зміни при цьому не внесено до спеціального Закону про РРО, у ст. 1 якого передбачено, що встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Попутно нагадаємо, що згідно з

п. 28 ст. 1, ст. 6 Закону про вино вино столове — це вино, виготовлене шляхом повного або неповного зброджування сусла, зі вмістом спирту не нижче 9 % об’ємних. При цьому залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Разом із тим

Законом № 2275 водночас уточнено, що столові вина, як алкогольні напої, потрапляють під обмеження зі ст. 152 Закону № 481 (щодо вживання — зокрема, заборону на розпивання у громадських місцях) та ст. 153 Закону № 481 (щодо продажу — зокрема, заборону на продаж особам, яким не виповнилося 18 років); докладніше про такі обмеження на прикладі пива див., приміром, лист ДПАУ від 15.03.2010 р. № 5195/7/32-0117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 27, с. 19. Щоправда, дозволяється вживати і продавати столові вина з лікувальною метою — на території санаторіїв.

 

Сидром та перрі торгувати в роздріб можна за «загальною» ліцензією

Нагадаємо:

Закон України від 25.12.2008 р. № 797-VI, що вніс зміни до Закону № 481, з 1 січня 2010 року запровадив ліцензування оптової та роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), установивши при цьому річну плату за ліцензію в розмірі 780 грн. — для оптової торгівлі та 780 грн. за кожне місце торгівлі — для роздрібної торгівлі такими алкогольними напоями (лист ДПАУ від 28.05.2009 р. № 2609/32-0415).

Тепер же

Законом № 2275 для роздрібного випадку зроблено таке уточнення: суб’єктам господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, дозволяється продавати сидр і перрі (без додавання спирту) без отримання для цього окремої ліцензії на роздрібну торгівлю такими алкогольними напоями. Отже, отримувати додаткову ліцензію на сидр і пері (грушеве вино) роздрібним торговцям, які вже мають ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем, тепер не потрібно.

 

У роздробі місце зберігання — не місце торгівлі

Як відомо, однією з умов здійснення операцій з алкогольними та тютюновими виробами є внесення відомостей про місця їх зберігання до Єдиного державного реєстру місць зберігання (Єдиний реєстр).

Нагадаємо: як останнім часом роз’яснювалося в

листі ДПАУ від 04.02.2010 р. № 1114/6/32-0615, у разі роздрібної торгівлі до Єдиного реєстру має вноситися будь-яке місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що знаходиться як у місці здійснення торгівлі, так і у відокремлених від об’єкта торгівлі місцях (складських приміщеннях). Тим самим податківці фактично вимагали від роздрібних торговців унесення до Єдиного реєстру відомостей про будь-яке місце знаходження «роздрібного» тютюну та алкоголю.

Разом із тим варто зауважити, що в самому Законі № 481 (ст. 1) при цьому все ж розрізняються такі поняття, як «місце зберігання» та «місце торгівлі». Схоже, тепер після Закону № 2275 для роздрібного випадку цей момент остаточно врегульовано на законодавчому рівні. Адже віднині ст. 15 Закону № 481 прямо встановлено, що суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі. Отже, роздрібні торговці відтепер уключатимуть до Реєстру тільки «інші» місця зберігання, відмінні від торговельної точки (окремі складські приміщення тощо).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі