Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

ПДВ та податок на прибуток: важливі зміни

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2010/№ 50
Друк
Стаття

ПДВ та податок на прибуток: важливі зміни

 

Не зупиняючись на нормах, що стосуються досить вузького кола платників (увезення газу, оподаткування банків), у цій статті розглядатимемо зміни, які стосуватимуться або кожного, або більшості платників. У плані ПДВ такими можна назвати обов’язкове подання реєстрів в електронному вигляді, новації в плані анулювання реєстрації платника ПДВ та, що найважливіше, — обмеження на перенесення від’ємного значення ПДВ. Щодо податку на прибуток, безумовно, найактуальніша норма — обмеження на перенесення збитків.

Дмитро КОСТЮК, заступник головного редактора

 

1. ПДВ

 

Електронні реєстри

Закон про ПДВ

приписує подавати разом із декларацією з ПДВ копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних. Насправді для платників ПДВ це не новина: багатьох і так примушують подавати копії реєстрів, без відповідної законодавчої норми. Однак тепер такі копії мають подаватися обов’язковов електронному вигляді. Судячи з тексту оновленого п.п. 7.2.8 Закону про ПДВ, ДПАУ повинна надати безоплатно платникам податків відповідне програмне забезпечення*.

* Звернемо увагу, що самі реєстри не підписуються відповідальними особами платника (у них відсутній відповідний рядок) податків, тому найімовірніше в цьому випадку все обійдеться без застосування електронного цифрового підпису, принаймні, якщо подавати копії реєстрів до ДПІ на носії (флешці, диску).

Можна тільки здогадуватися про відповідальність за неподання копії реєстрів — найімовірніше, декларацію

просто не приймуть з усіма негативними наслідками, що звідси випливають. Інша справа, якщо податківці вирішать використовувати нове програмне забезпечення, яке так і не буде готове. У такому разі у платників податків не буде фізичної можливості виконати вимоги Закону і вони не повинні потерпати через нерозторопність ДПАУ.

Ця норма

Закону № 2275 набирає чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду за періодом, на який припадає набуття чинності самим Законом № 2275 (набрав чинності з дати опублікування, яке відбулося в газеті «Голос України» від 16.06.2010 р. № 109). Отже, ця норма про обов’язкове подання електронних копій реєстрів набирає чинності з липня (для квартальних платників — з III кварталу) 2010 року. Поки що невідомо, чи будуть податківці вимагати подання електронних реєстрів уже разом із декларацією за червень (формально вона подаватиметься вже в період дії оновленого п.п. 7.2.8 Закону про ПДВ). Але потрібно готуватися до найгіршого варіанту розвитку подій.

Хоча прив’язка у

Прикінцевих положеннях саме до періоду, а не до конкретної дати дозволяє все-таки сподіватися, що нові правила застосовуватимуться до декларації, що подається за такий звітний період — липень (III квартал) 2010 року.

 

Від’ємне значення ПДВ

Скільки існує ряд. 26 у декларації з ПДВ, стільки існують проблеми з його заповненням. І проблеми ці спричинені не стільки заплутаністю

Закону про ПДВ чи Порядку складання декларації з ПДВ, скільки з перешкодами, що штучно створюються податківцями на місцях. Про ці проблеми ми писали у статті «Рядок 26 декларації з ПДВ (заповнюємо, переносимо, виправляємо помилки)» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 39. До речі, там же ми звертали увагу на майбутні зміни у правилах перенесення від’ємного значення ПДВ. Саме у Законі № 2275 і містяться ці обмеження (п. 3 Прикінцевих положень). Причому набирають чинності ці обмеження з моменту опублікування, тобто за червень (II квартал) уже потрібно подавати декларацію за новими правилами. Тут слід відзначити два важливі моменти:

1. Точно кажучи, для реалізації ідеї законодавця

необхідно внести зміни до декларації з ПДВ, адже Закон № 2275 передбачає відображення неоплаченого постачальнику від’ємного значення ПДВ в окремому рядку, якого наразі в декларації не існує. А як «швидко» розробляються нові форми декларації, ми знаємо, виходячи з останніх змін, унесених до декларації з ПДВ наказом ДПАУ від 12.05.2010 р. № 313: цих змін довелося чекати близько півроку. З іншого боку, ДПАУ може спростити собі завдання, зобов’язавши директивним листом усіх платників податків самостійно внести відповідні зміни до форми декларації (як це, наприклад, було свого часу щодо збору за забруднення навколишнього природного середовища, див. лист ДПАУ 10.04.2007 р. № 7110/7/15-0817 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 32).

Не виключений і більш простий варіант: функції нового окремого рядка виконуватиме вже існуючий ряд. 26 з умовою, що до ряд. 23.2 його показник переноситиметься тільки при оплаті ПДВ постачальнику або до бюджету. Зважаючи на простоту реалізації цього варіанта він виглядає цілком реальним. До речі, у цьому випадку відпадає необхідність упровадження ще одного нового рядка, який би дублював функції ряд. 23.2, адже формально він призначений для перенесення показника саме ряд. 26 декларації минулого періоду, а не «окремого» рядка.

2. Техніка впровадження цих змін

не витримує жодної критики. Прикінцеві положення не вносять змін до Закону про ПДВ. Тим часом згідно з п. 11.4. Закону про ПДВ зміни порядку обкладення ПДВ можуть здійснюватися лише шляхом унесення змін до Закону про ПДВ окремим законом з питань обкладення цим податком. Більше того, у цьому ж пункті зазначено: якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, установлюються правила оподаткування, що відрізняються від зазначених у Законі про ПДВ, пріоритет мають норми Закону про ПДВ.

Немає жодного сумніву, що правила перенесення від’ємного значення ПДВ відрізняються від аналогічних правил, установлених у

Законі про ПДВ. Тому, точно кажучи, п. 3 Перехідних положень Закону № 2275 застосовуватися не повинен. Водночас не доводиться сумніватися, що така «дрібниця» не завадить ДПАУ.

Тепер власне про новації. Як відомо, від’ємне значення податку в поточному періоді не може потрапити під відшкодування. У наступному періоді воно включається до складу податкового кредиту в повній сумі (ряд. 23.1), а до бюджетного відшкодування (ряд. 25) уключається тільки в сумі, що дорівнює сумі податку, сплаченій постачальникам відповідних товарів (послуг) або до бюджету при імпорті. Та ж частина, яку не було сплачено, переноситься до ряд. 26 декларації та може потрапити під відшкодування тільки в періоді, наступному за періодом оплати. Водночас

навіть без оплати сума, відображена в ряд. 26 декларації, зменшувала поточні зобов’язання з ПДВ.

Судячи з усього, саме таке зменшення поточної суми податку непокоїло законодавця. Із

п. 3 Прикінцевих положень Закону № 2275 випливає, що тепер суму від’ємного значення податку, яку не оплачено і яка відповідно не підпадає під відшкодування, не може бути включено до складу податкового кредиту наступного періоду. Її має бути відображено в окремому рядку декларації (який ще, імовірно, належить розробити ДПАУ). Отже, сума, що відображається в цьому окремому рядку, не може зменшувати поточну суму податку. Виходить, що за наявності від’ємного значення податку, сформованого в минулих періодах, платник податків змушений усе-таки заплатити суму податку в разі, якщо в поточному періоді податок буде додатним!

Щодо показника цього окремого рядка, то, судячи із сумісного прочитання «оновлених»

першого і другого абз. п. «б» п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ, при оплаті суми податку постачальникам у наступних періодах, він усе-таки може потрапити під бюджетне відшкодування . Якщо ж його так і не буде оплачено, то окремий рядок «заморожується» до першого періоду 2011 року (схоже, що саме про це говориться у третьому абзаці п. «б» п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ, хоча в ньому прямо не зазначено, що він стосується неоплаченої частини).

Ця норма набирає чинності з 16.06.2010 р., а тому нові правила повинні застосовуватися починаючи зі звітності за червень (II квартал). Причому під нове обмеження підпадає не лише те від’ємне значення, яке сформоване у звітності після набуття чинності

Законом № 2275 , а й уже існуючий ряд. 26 декларації (про що ми, до речі, попереджали у згаданій статті «Рядок 26 декларації з ПДВ (заповнюємо, переносимо, виправляємо помилки)»).

Наведемо приклад заповнення декларації з ПДВ.

 

img 1

 

Припустимо, що від’ємне значення, сформоване у травні (50 грн.), не оплачено. Крім того, не оплачено і від’ємне значення, сформоване в попередніх періодах (300 грн.). У червневій декларації такі суми не можуть потрапити до податкового кредиту наступного періоду (тобто ряд. 23 заповнюється з прокресленням), а переходять до окремого рядка. Причому додатне значення податку в червні (130 грн.) доведеться сплатити до бюджету. Припустимо, що в червні розрахунки з постачальником дозволяють вважати сформоване раніше від’ємне значення оплаченим. У такому разі показник окремого рядка може перейти до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 23), але оскільки в декларації за липень податкові зобов’язання більше податкового кредиту, то в ряд. 24 обліковується різниця між двома цими сумами (350 - 80 = 270).

У деяких випадках

у ряд. 26 декларації значиться оплачена сума від’ємного значення . Наприклад, платник податків, який зареєстрований менше 12 календарних місяців, може оплатити суму ПДВ, що входить до вартості придбаних товарів (послуг), але право на бюджетне відшкодування в нього виникне тільки після закінчення зазначеного дванадцятимісячного періоду (п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ). У такому разі, на наш погляд, він повинен мати право на відшкодування незважаючи на введені Законом № 2275 обмеження.

Друга категорія платників податків, які відображають у ряд. 26 оплачені суми, — це ті, хто допустив «помилку» при розрахунку бюджетного відшкодування, тобто мав оплачене від’ємне значення податку, але все-таки збільшив не ряд. 25, а ряд. 26. Як правило, це ті, хто не має наміру стикатися з проблемами, пов’язаними з поданням декларації із сумами на відшкодування. Найімовірніше, податківці наполягатимуть на тому, що такі суми також повинні відображатися в

новому окремому рядку без зменшення поточної суми податку.

Варте уваги питання щодо виправлення такими платниками допущеної раніше «помилки» через уточнюючий розрахунок. Мета такого виправлення цілком зрозуміла: поставити ці суми на відшкодування (принаймні у рахунок майбутніх платежів), щоб уникнути заморожування в окремому рядку. Свого часу податківці були не проти такого виправлення, про що свідчить

лист ДПАУ від 30.01.2009 р. № 1793/7/16-1517-07 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 20, с. 22). Однак не виключено, що зараз ДПАУ використовуватиме зміни, що вносяться Законом № 2275, як аргумент на користь того, щоб не приймати таке виправлення помилок.

 

Анулювання реєстрації платником ПДВ

До набуття чинності

Законом № 2275 у Законі про ПДВ передбачалося анулювання реєстрації платника ПДВ, зокрема у разі, коли платник податків ліквідується за власним бажанням або за рішенням суду. Питання щодо застосування цієї норми порушувалося зовсім недавно — у довідці ВАСУ про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 15 квітня 2010 року (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 48). Саме в цьому документі ВАСУ звертав увагу, що прийняття судом рішення про ліквідацію особи зовсім не означає автоматичного анулювання її реєстрації платником ПДВ.

Закон № 2275

запроваджує як підставу для анулювання реєстрації платником ПДВ випадок, коли установчі документи особи, зареєстрованої платником ПДВ, за рішенням суду визнаються недійсними. Насправді проблема з визнанням установчих документів недійсними не нова. Податківці в таких ситуаціях часто намагаються визнати недійсними податкові накладні, видані таким платником податку, причому «заднім числом», що створює проблеми не стільки для нього, скільки для його контрагентів-покупців. Причому відомі прецеденти, коли суди в таких спорах займали позицію платника податків (див., наприклад, постанову ВСУ від 26 вересня 2006 року, постанову ВАСУ від 23 жовтня 2007 року № 07/138 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 4 та 2008, № 53 відповідно).

Ще одна нова підстава для анулювання реєстрації платником ПДВ — запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

 

2. П

одаток на прибуток

 

Обмеження на збитки

Мабуть, найбільш важливою зміною щодо податку на прибуток є

обмеження на включення збитків минулого року до складу валових витрат цього року. Ідеться про суми, які відображено в ряд. 04.9 декларації за I квартал цього року. Як випливає із Закону № 2275, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. Неврахована у 2010 році сума включається до складу валових витрат у 2011 році без обмежень.

Відразу виникає запитання: з якого періоду застосовується ця норма? У

Прикінцевих положеннях Закону № 2275 зазначено, що вона набирає чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності Законом № 2275. Оскільки Закон набрав чинності 16.06.2010 р., то наступний звітний (податковий) період для податку на прибуток — 9 місяців 2010 року. Однак прив’язка саме до початку цього періоду — а будь-який період з податку на прибуток починається з 1 січня — наводить на думку, що застосовувати цю норму потрібно немовби «заднім числом».

На наш погляд, таку мудровану дату набуття чинності відповідною нормою слід розуміти так.

Відображати всі наслідки нової норми слід тільки в декларації за наступний період, тобто в декларації за 9 місяців 2010 року. Однак застосовуватися ця норма повинна починаючи з 1 січня 2010 року. При цьому жодних виправлень помилок робити не потрібно.

Наведемо приклад, для наочності припустивши, що діяльність у 2009 році була збитковою, а у 2010 році діяльність велася тільки в I кварталі.

 

img 2

 

Таким чином, у декларації за 9 місяців виходить податкове зобов’язання до сплати, сформоване за рахунок «обрізання» збитків 2009 року. Цю суму податку буде скомпенсовано в декларації за I квартал 2011 року: у ній ряд. 04.9 можна буде збільшити на суму 64, незважаючи на те що ця сума сформована зі збитків не 2010 року, а 2009 року.

 

Великі платники

Для платників податків (крім банків та інших фінансових установ), які мають доходи (зверніть увагу, ідеться

не про валові доходи, а про доходи, тобто орієнтуватися потрібно на дані бухгалтерського обліку) за рік більше 100 млн грн., Закон № 2275 привніс деякі новації. Такі платники повинні подавати до податкового органу фінансову звітність у строки, установлені законодавством. Судячи з усього, ідеться тільки про річний звіт, який подати слід не пізніше 20 лютого 2011 року (оскільки ця дата припадає на неділю, то його можна подати в понеділок, 21 лютого).

Крім того, платники (крім банків та інших фінансових установ), доходи яких (а саме чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи, інші доходи та надзвичайні доходи) згідно з річною фінансовою звітністю за попередній рік становлять 100 млн грн. і більше, повинні вести бухгалтерський облік тимчасових та постійних податкових різниць, визначених за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України. Нагадаємо, що Положення про порядок розрахунку податкових різниць за даними бухгалтерського обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2006 р. № 1316, було скасовано.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць