Застосування касового методу з ПДВ
Закон про ПДВ пропонує декілька методів обліку податку: за загальним правилом першої події, та за спеціальним — так званим касовим методом. Останнім можуть скористатися не всі, а тільки ті, хто в змозі виконати певні вимоги. Саме про них і йтиметься у цій статті. Крім того, ми нагадаємо щасливим користувачам касового методу про обережність і чому для них важливо не втрачати пильність.
Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»
Документи статті
Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Положення № 79
— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.Лист № 4890
— лист ДПАУ від 31.05.2005 р. № 4890/6/31-0015.Лист № 8533
— лист ДПАУ від 30.04.2005 р. № 8533/7/15-2417.
Що таке касовий метод?
Як відомо, за загальним правилом першої події датою виникнення податкових зобов’язань (права на податковий кредит) є одна з двох подій, яка сталася раніше — дата відвантаження товарів, робіт, послуг (отримання податкової накладної) чи дата отримання (здійснення) оплати. Однак за дотримання певних умов платник податку може скористатися іншим правилом — так званим касовим методом (див.
п. 1.11 та п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ), коли податкові події будуть виникати тільки на дату отримання (здійснення) оплати (чи інших видів компенсацій). Особливості застосування касового методу розглянемо нижче, а поки звернемось до термінології.Пункт 1.11
Закону про ПДВ:«
Касовий метод — метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг)».
А навіщо нам це треба?
І дійсно, навіщо нам застосовувати касовий метод, коли майже всі працюють за правилом першої події?
Касовий метод містить
дві відносні переваги.По-перше
, оскільки податкове зобов’язання та податковий кредит визначаються за датою отримання (здійснення) оплати, то й податкове зобов’язання до сплати за декларацією з ПДВ кожного поточного податкового періоду визначається у межах наявних коштів підприємства. А якщо підприємство вчасно (в періоді отримання) сплачує постачальникам отримані товари (роботи, послуги) та невчасно (не в періоді відвантаження продукції) отримує оплату від своїх покупців і при цьому користується правилом першої події, податкове зобов’язання до сплати за декларацією з ПДВ буде визначене за коштами, які підприємство ще не отримало від покупців. Тобто на сплату такого ПДВ потрібно відволікати додаткові оборотні кошти.Хоча ця перевага не абсолютна. Адже підприємство може вчасно (в періоді відвантаження продукції) отримувати оплату від покупців та невчасно (не в періоді отримання) розраховуватися зі своїми постачальниками. Для таких касовий метод, швидше за все, буде невигідним.
Не отримає особливих переваг також підприємство, яке вчасно (в періоді відвантаження продукції) як отримує кошти від покупців, так і (в періоді отримання товарів, робіт, послуг) розраховується з постачальниками. Для такого підприємства немає особливої різниці, яким методом користуватися.
По-друге
, касовий метод спонукатиме покупців нашого підприємства швидше розраховуватися за отримані від нього товари (роботи, послуги). Адже податкову накладну наше підприємство випише і зможе надати покупцю тільки в момент виникнення податкових зобов’язань — на дату отримання оплати. З іншого боку, касовий метод буде спонукати й наше підприємство не зволікати з оплатою придбаних ним товарів (робіт, послуг).Отже, як бачите, переваги застосування касового методу вельми відносні. Одним касовий метод значно спростить життя, іншим принесе додаткові неприємності. Тому кожне підприємство повинне само вирішити, з огляду на особливості власної діяльності, чи підходить йому касовий метод і чи слід з ним зв’язуватися.
Хто може перейти на застосування касового методу?
Згідно з
абз. 1 п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ на застосування касового методу може перейти будь-яка особа, якщо протягом останніх дванадцяти календарних місяців вона мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує суму, визначену у п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ, тобто 300000 грн. (без урахування ПДВ).Тут нам слід з’ясувати кілька моментів.
1. Які операції включаються до оподатковуваних поставок?
На погляд ДПАУ (
листи № 4890 та № 8533), до оподатковуваних включаються операції з поставки на митній території України і експортні поставки, які обкладаються податком за ставкою 20 %, 0 % та звільнені від оподаткування. Тобто, за версією ДПАУ, це операції, зазначені в п. 3.1, ст. 5, п. 6.2 Закону про ПДВ. Не входять сюди операції, які не є об’єктом оподаткування згідно з п. 3.2 Закону про ПДВ.Щодо операцій за
пп. 3.1 та 6.2 жодних питань немає. Інша справа — звільнені від оподаткування операції за ст. 5. Які підстави включати їх до обсягу оподатковуваних поставок?Наприклад, згідно з
п.п. 7.2.8 Закону про ПДВ платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об’єктами оподаткування згідно із ст. 3 та звільнених від оподаткування згідно із ст. 5 цього Закону. Тобто операції, які підлягають обкладенню ПДВ (це і є оподатковувані поставки) та звільнені від оподаткування за ст. 5 — це зовсім різні групи операцій. Тому, на наш погляд, немає підстав уключати звільнені від оподаткування за ст. 5 операції до обсягу оподатковуваних поставок.Але ж місцева податкова, посилаючись на зазначені
листи ДПАУ, може не погодитися з підприємством, яке не включить до обсягу оподатковуваних поставок операції за ст. 5. Тому на практиці залишається або погодитися з податковою, або вирішувати конфлікт у судовому порядку.
2. Чи може перейти на касовий метод особа, яка зареєстрована як юрособа чи фізособа — суб’єкт підприємницької діяльності менше дванадцяти календарних місяців?
На жаль,
п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ сформульовано таким чином, що немає змоги дати однозначну відповідь. Якщо підходити до прочитання цієї норми формально, то раніше спливу дванадцяти місяців від моменту своєї держреєстрації як юрособа (фізособа — суб’єкт підприємництва) підприємство (підприємець) не може перейти на касовий метод. З іншого боку, цю норму цілком можливо розуміти й інакше — для новоствореної юрособи (фізособи-підприємця) мається на увазі будь-який період, але не більше дванадцяти місяців.Вважаємо, що з урахуванням правила конфлікту інтересів (
п.п. 4.1.1 Закону № 2181) рішення в цьому разі слід приймати на користь платника податку. Тобто на касовий метод може перейти навіть особа, зареєстрована як юрособа (фізособа-підприємець) менше дванадцяти календарних місяців.3. Чи можуть на касовий метод перейти платники єдиного податку, сільськогосподарські підприємства, які користуються спецрежимом за
ст. 81 Закону про ПДВ та переробні підприємства, які нараховують дотацію сільскогосподарським товаровиробникам згідно з п. 11.21 Закону про ПДВ?Жодних винятків для таких платників
Закон про ПДВ не містить. Тому вони також можуть перейти на касовий метод.Те саме підтверджується й формами декларацій для сільськогосподарських підприємств та переробників, у яких міститься поле для відмітки про вибір застосування касового методу.
І наостанок.
4. Чи зобов’язана особа переходити на касовий метод, якщо вона не перевищила граничної межі обсягу поставки (300000 грн.)?
Відповідь однозначна: ні, не зобов’язана, вона може перейти за власним бажанням, а може і не переходити, якщо того не хоче.
Хто ще обліковує ПДВ не за правилом першої події?
Закон про ПДВ
містить ще кілька норм, які зобов’язують визначати податкові зобов’язання та/або податковий кредит не за загальним правилом першої події, а за коштами:1) стосовно посередницьких договорів:
датою збільшення суми
податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів (п. 4.7 Закону про ПДВ); датою збільшення податкових зобов’язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера (п. 4.7 Закону про ПДВ);у разі коли платник податку (далі — повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі — довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов’язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю
(п. 4.7 Закону про ПДВ);2) стососовно бюджетних коштів
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед таким бюджетом (
п.п. 7.3.5 Закону про ПДВ);3) стосовно особих товарів/послуг для фізосіб, бюджетників, ЖЕКів
. Тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких уключається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі — ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку (п. 11.11 Закону про ПДВ).Незважаючи на те що в перелічених випадках податкові зобов’язання та/або податковий кредит визначається за фактом оплати,
до нашого касового методу вони не мають відношення. Тому що стосуються окремих операцій з поставки товарів (послуг). Таким підприємствам не потрібно для застосування іх правил обліку ПДВ переходити на касовий метод за умови досягнення обсягу поставки 300000 грн. тощо*. Тому в цій статті зазначені випадки не розглядаються.* Крім того, вони зобов’язані дотримуватись своїх особливих правил обліку ПДВ, тобто ЖЕКи не можуть на свій розсуд застосовувати правило першої події (див. «Вісник податкової служби України», 2009, № 12, с. 23).
Процедура переходу на касовий метод
Перейти на касовий метод підприємство може
під час первинної реєстрації платником ПДВ або ж вже перебуваючи платником ПДВ.В обох випадках особа повинна подати до ДПІ
Рішення (заяву) щодо вибору касового методу. Форма заяви законодавством не встановлена, тому вона встановлюється на розсуд підприємства (див. нижче зразок). У першому випадку Рішення (заява) додається до Реєстраційної заяви платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення № 79), а в другому — до декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, протягом якого був зроблений такий вибір (про що в останньому розділі декларації в полі «Рішення (заява) щодо вибору касового методу» робиться відповідна помітка — «Х»).
У першому випадку касовий метод починає застосовуватися з моменту реєстрації особи платником ПДВ, а в другому — з податкового періоду, наступного за податковим періодом, в якому був зроблений вибір касового методу. Наприклад, якщо Рішення (заява) прийняте й додане до декларації з ПДВ за січень 2010 р., то касовий метод починає застосовуватися з лютого 2010 р.
Надалі платник повинен буде протягом всього періоду застосування касового методу робити відповідну відмітку в кожній декларації з ПДВ, які будуть подаватися за цей період (див. нижче зразок заповнення відмітки).
Особливості застосування касового методу
Касовий метод містить кілька особливостей, які слід брати до уваги.
1. Перехідні операції
З початку застосування касового методу на підставах, визначених цим
Законом, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту, що виникли до застосування касового методу, не підлягають перерахунку у зв’язку з початком такого застосування (абз. 13 п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ).Це означає, що коли в період застосування правила першої події підприємство відвантажило товари (роботи, послуги) та відобразило податкові зобов’язання, а оплату отримало вже перебуваючи на касовому методі, повторно відображати податкові зобов’язання не слід. У той же час раніше відображені податкові зобовязання не коригуються. Те саме стосується придбання товарів (робіт, послуг) та відображення податкового кредиту.
2. Обмеження касового методу
Платник податку, що обрав касовий метод обліку, не має права його застосовувати до:
—
імпортних та експортних операцій;— операцій з поставки
підакцизних товарів (абз. 6 — 8 п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ).Платнику, який здійснює такі операції, доцільно вести окремий їх облік — в окремих відомостях, чи на окремих субрахунках, чи в одній відомості з іншими операціями, тільки на окремій її сторінці тощо.
3. Що робити, якщо відвантажені товари (роботи, послуги) залишаються неоплаченими
Порядок дій у цій ситуації описано в
абз. 9 п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ:«
Якщо товари (послуги) залишаються неоплаченими у повній сумі (з урахуванням цього податку) протягом трьох податкових місяців, наступних за місяцем, у якому відбулася їх поставка платником податку, що вибрав касовий метод (протягом кварталу, наступного за кварталом їх надання, для платників податку, що вибрали квартальний податковий період), та такий платник не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості відповідно до законодавства, то сума нарахованих податків підлягає включенню до складу податкових зобов’язань такого платника податку за наслідками наступного податкового періоду».Отже, припустимо, що місячний платник, який застосовує касовий метод, відвантажив товари у вересні 2009 р. Протягом наступних трьох місяців (з жовтня по грудень 2009 р.) товари залишилися неоплаченими і платник не розпочав процедуру врегулювання заборгованості. Тоді платник повинен нарахувати податкові зобов’язання у січні 2010 р.
Те саме й для квартального платника. Скажімо, відвантажив у третьому кварталі 2009 р., у четвертому кварталі оплата не надійшла, податкове зобов’язання підлягає нарахуванню в першому кварталі 2010 р.
Але виникає запитання:
що мається на увазі під початком процедури врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості відповідно до законодавства?Єдиною законодавчою нормою, яка встановлює процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості, є
п. 12.1 Закону про податок на прибуток.До речі, тут слід зауважити, що в
Законі про ПДВ ідеться не про всю процедуру, а тільки про її початок. Тобто, на відміну від Закону про податок на прибуток, для Закону про ПДВ не важливо, чим закінчиться така процедура, головне, щоб вона тільки розпочалася, а там нехай навіть вона й закінчиться без усякого позитивного результату.Отже, виходячи зі змісту
п.п. 12.1.1 Закону про податок на прибуток, про початок процедури врегулювання можуть свідчити такі події:— звернення платника до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;
— направлення претензії покупцю;
— учинення нотаріусом за поданням нашого платника виконавчого напису про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна.
Слід також зазначити, що розглянута нами норма стосується тільки операції відвантаження та формування податкових зобов’язань. До формування податкового кредиту вона не має жодного відношення. Якщо платник податку отримає товари (роботи, послуги) та з якихось причин не оплатить їх, податковий кредит не буде відображатися до моменту оплати, або ж до моменту відмови від касового методу, про що йтиметься далі.
4. Бартерні операції
Хоча наш метод і називається касовим, проте він не забороняє замість грошової оплати застосовувати інші види компенсацій, тобто проводити бартерні операції.
Причому при бартері згідно з
п. 1.11 Закону про ПДВ продавець на касовому методі відображає:— податкові зобов’язання — за датою отримання товарів (робіт, послуг), наданих контрагентом бартерного договору;
— право на податковий кредит — за датою відвантаження власних товарів (виконання робіт, надання послуг) контрагенту за бартерним договором.
Однак мати право на податковий кредит ще не означає його відобразити. Адже право на податковий кредит кореспондує з обов’язком контрагента нарахувати податкові зобов’язання, що засвідчується податковою накладною.
Якщо контрагент також перебуває на касовому методі, то він нарахує податкові зобов’язання в той момент, коли у нашого платника виникне право на податковий кредит. У цей же момент контрагент випише податкову накладну і наш платник зможе відобразити податковий кредит.
Якщо ж контрагент перебуває на звичайній системі обліку ПДВ, податкові зобов’язання у нього виникнуть не в момент отримання товарів (робіт, послуг) від нашого платника, а в момент відвантаження товарів (робіт, послуг). Тому й податковий кредит наш платник зможе відобразити не раніше отримання товарів від такого контрагента.
Приклад
. ПП «Кот», що перебуває на касовому методі, уклало бартерний договір з ТОВ «Ром», на суму 1200 грн., у т. ч. ПДВ — 200 грн. на продаж та придбання товару.Варіант 1
. Першою подією за бартерним договором є отримання товару від ТОВ «Ром». Відвантаження товару ТОВ «Ром» здійснене в наступному податковому періоді.Варіант 2
. Першою подією за бартерним договором є відвантаження товару ТОВ «Ром», який перебуває також на касовому методі обліку ПДВ. Отримано товар від ТОВ «Ром» у наступному податковому періоді.Варіант 3
. Першою подією за бартерним договором є відвантаження товару ТОВ «Ром», який перебуває на звичайній системі сплати ПДВ. Отримано товар від ТОВ «Ром» у наступному податковому періоді.У бухгалтерському та податковому обліку ПП «Кот» зазначені операції відображаються таким чином.
Бартерні операції при застосуванні касового методу обліку ПДВ
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума,грн. | Податковий облік ПДВ | ||
| Дт | Кт | ПЗ | ПК | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Варіант 1. Перша подія — отримання товару | ||||||
| Перший податковий період | ||||||
| 1 | Отримано товар від ТОВ «Ром» | 28 | 631 | 1000 | — | — |
| 2 | Відображено розрахунки за податковим кредитом | 644 | 631 | 200 | — | — |
| 3 | Відображено податкові зобов’язання | 643 | 641 | 200 | 200 | — |
| Другий податковий період | ||||||
| 4 | Відвантажено товар ТОВ «Ром» | 361 | 702 | 1200 | — | — |
| 5 | Відображено розрахунки з ПДВ з раніше відображеним податковим зобов’язанням | 702 | 643 | 200 | — | — |
| 6 | Відображено податковий кредит з ПДВ на підставі податкової накладної від ТОВ «Ром» | 641 | 644 | 200 | — | 200 |
| 7 | Проведено залік заборгованостей | 631 | 361 | 1200 | — | — |
| Варіант 2. Перша подія — відвантаження товару ТОВ «Ром», який перебуває на касовому методі | ||||||
| Перший податковий період | ||||||
| 8 | Відвантажено товар ТОВ «Ром» | 361 | 702 | 1200 | — | — |
| 9 | Відображено розрахунки за податковим зобов’язанням з ПДВ | 702 | 643 | 200 | — | — |
| 10 | Відображено податковий кредит на підставі податкової накладної від ТОВ «Ром» | 641 | 644 | 200 | — | 200 |
| Другий податковий період | ||||||
| 11 | Отримано товар від ТОВ «Ром» | 28 | 631 | 1000 | — | — |
| 12 | Відображено розрахунки з ПДВ з раніше нарахованим податковим кредитом | 644 | 631 | 200 | — | — |
| 13 | Відображено податкові зобов’язання | 643 | 641 | 200 | 200 | — |
| 14 | Проведено залік заборгованостей | 631 | 361 | 1200 | — | — |
| Варіант 3. Перша подія — відвантаження товару ТОВ «Ром», який перебуває на звичайній системі обліку ПДВ | ||||||
| Перший податковий період | ||||||
| 15 | Відвантажено товар ТОВ «Ром» | 361 | 702 | 1200 | — | — |
| 16 | Відображено розрахунки за податковим зобов’язанням з ПДВ | 702 | 643 | 200 | — | — |
| Другий податковий період | ||||||
| 17 | Отримано товар від ТОВ «Ром» | 28 | 631 | 1000 | — | — |
| 18 | Відображено податковий кредит на підставі податкової накладної від ТОВ «Ром» | 641 | 631 | 200 | — | 200 |
| 19 | Відображено податкові зобов’язання | 643 | 641 | 200 | 200 | — |
| 20 | Проведено залік заборгованостей | 631 | 361 | 1200 | — | — |
Повернення з касового методу на звичайну систему обліку ПДВ
Платник податку
може відмовитися від касового методу та перейти на звичайну систему обліку ПДВ за власним бажанням (абз. 11 п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ), але за певних умов (див. далі).Однак він
зобов’язаний відмовитися від касового методу та перейти на звичайну систему обліку ПДВ, якщо в поточному податковому періоді перевищено граничну суму — вартість оподатковуваних поставок протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує суму, визначену у п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ, тобто 300000 грн. (без урахування ПДВ) (абз. 12 п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ).В обох випадках він повинен написати Заяву про відмову, з указанням причини переходу
та додати цю Заяву до декларації з ПДВ того періоду, коли прийнято рішення про відмову чи перевищено граничну суму. Форма Заяви законодавчо не встановлена, тому вона пишеться у довільній формі, аналогічно наведеному вище Рішенню про перехід на касовий метод. Причому про додання Заяви до декларації з ПДВ у останньому її розділі у рядку «Заява про відмову від застосування касового методу» робиться відповідна помітка — «Х». Окрім того, у такій останній декларації заповнюється відповідний розділ про дату закінчення застосування касового методу (див. зразок заповнення нижче, де дата початку застосування касового методу — жовтень 2008 р., після реєстрації платником ПДВ, дата закінчення — лютий 2010 р.)
Щоправда, платник
не може повернутися з касового методу на звичайну систему обліку ПДВ:—
до кінця року, протягом якого відбулася реєстрація платника ПДВ з одночасним вибором ним касового методу (абз. 2 п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ);—
протягом дванадцяти місячних (чотирьох квартальних) податкових періодів, наступних за податковим періодом, коли відбувся перехід зі звичайної системи обліку на касовий метод, якщо такий перехід здійснювався після реєстрації особи як платника ПДВ (абз. 2 п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ).Але ж як бути в тому випадку, коли до кінця року чи протягом дванадцяти місячних (чотирьох квартальних) податкових періодів платник перевищить граничну межу оподатковуваних операцій — 300000 грн.?
Якщо зважати на зміст
абз. 2 чи абз. 3 п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ, то платник не може перейти на загальну систему. Якщо ж виходити зі змісту абз. 12 п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ, платник зобов’язаний перейти на загальну систему. Але судячи з листів ДПАУ (від 24.01.2007 р. № 666/6/16-1515-26// «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 21, від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117 (п. 16)// «Податки та бухгалтерський облік»,2008, № 15), податківці будуть вимагати обов’язкового переходу на першу подію за фактом перевищення 300 тис. грн. не чекаючи закінчення 12 місяців (4-х кварталів)На дату переходу з касового методу на звичайну систему, незалежно від причини переходу, платник повинен зробити
перерахунок податкових зобов’язань та податкового кредиту:—
сума податкових зобов’язань платника збільшується на суму, нараховану на вартість товарів (послуг), поставлених платником, але не оплачених коштами чи іншими видами компенсацій на дату переходу такого платника до звичайного режиму оподаткування;—
сума податкового кредиту платника збільшується на суму, нараховану на вартість товарів (послуг), отриманих таким платником, але не оплачених коштами або іншими видами компенсацій на дату переходу такого платника до звичайного режиму оподаткування.Отже, ми розглянули всі основні особливості застосування касового методу. Сподіваємося, ця стаття допоможе вам, шановні читачі, прийняти зважене рішення щодо необхідності переходу та вирішити всі питання, пов’язані з механізмом функціонування касового методу.
