Теми статей
Обрати теми

Щодо використання для підтвердження сплати ПДВ акта державного виконавця або лізингодавця

Редакція ПБО
Лист від 05.02.2010 р. № 2332/7/16-1517-26

Щодо використання для підтвердження сплати ПДВ акта державного виконавця або лізингодавця

Лист Державної податкової адміністрації України від 05.02.2010 р. № 2332/7/16-1517-26

 

Державна податкова адміністрація України розглянула лист <…> щодо можливості застосування частини 2 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі — Закон) з використанням для підтвердження сплати податку на додану вартість акта державного виконавця або лізингодавця про факт повернення предмета фінансового лізингу та, відповідно, погашення заборгованості лізингоодержувача у разі вилучення предмета фінансового лізингу через несплату лізингових платежів і в доповнення до листа від 06.02.2009 № 2288/7/16-1517-26 та часткову зміну листа від 23.03.2009 № 5945/7/16-1517-26 повідомляє.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 6 Закону визначено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Крім цього, пунктом 4 частини 1 статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Реалізація виконавчого напису здійснюється державними виконавцями в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», шляхом повернення предмета лізингу на користь лізингодавця, про що державний виконавець та представник лізингодавця складають акт вилучення у боржника предметів за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5 «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій».

Таким чином, ввраховуючи право лізингодавця самостійно здійснювати повернення предметів лізингу від лізингоотримувачів та особливості як документального оформлення такого повернення, так і оподаткування операцій з передачі та повернення предметів лізингу за підписом лізингодавця або акт вилучення у боржника предметів за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5 «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій», можуть вважатися документами, підтверджуючими факт сплати податку, за умови, що такі акти містять інформацію про податок на додану вартість, розрахований виходячи з вартості вилученого предмета лізингу

.

У разі відмови з боку лізингоодержувача надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, лізингодавець як отримувач таких вилучених (повернутих) товарів при поданні ним разом з податковою декларацією за звітний податковий період заяви зі скаргою на такого лізингоодержувача з метою отримання підстав для включення сум цього податку до складу податкового кредиту має право використати вищевказані акти в якості документів, підтверджуючих факт сплати податку за умови, що такий лізингоодержувач є зареєстрованим платником податку на додану вартість.

У зв’язку з вищевикладеним Державна податкова адміністрація України повідомляє, що /font>шшостий абзац листа від 23.03.2009 № 5945/7/16-1517-26 відкликається.

 

ЗЗаступник голови О. Любченко



коментар редакції

Документи, що підтверджують факт сплати ПДВ
при поверненні предмета фінансового лізингу

Свого часу податківці висловлювали важливі для платників податків висновки про те, що при поверненні предмета фінансового лізингу лізингоотримувач повинен нарахувати податкові зобов’язання, а лізингодавець

має право збільшити податковий кредит (див. лист ДПАУ від 23.03.2009 р. № 2558/6/16-1515-26, № 5945/7/16-1517-26 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 49).

Водночас у цьому листі були й інші висновки. Нагадаємо: якщо лізингоотримувач е виписує податкову накладну або виписує її з порушеннями, то

податковий кредит лізингодавця опиняється в підвішеному стані, оскільки згідно з п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ до відповідної заяви слід додати документи, що засвідчують факт сплати податку в результаті придбання товарів (послуг). Однак у випадку з поверненням предмета фінансового лізингу таких документів не буде, тому податківці відмовили лізингодавцю в податковому кредиті. Саме цей момент і викликає незбалансованість податкового обліку (хоча претензії тут слід пред’являти радше до законодавця, а не до авторів зазначеного листа, на що ми і звертали увагу в коментарі до нього).

У листі ДПАУ, що коментується, усе-таки змінила свою позицію: відповідний абзац зазначеного листа відкликається. При цьому податківці вказують, що документом, який засвідчує факт сплати податку, буде

акт вилучення у боржника предметів, складений держвиконавцем та представником лізингодавця за встановленою формою. Слід звернути увагу на важливий момент: податківці вимагають, щоб акт містив інформацію про суму ПДВ, розраховану виходячи з вартості вилученого предмета лізингу. Водночас типова форма цього документа взагалі не передбачає зазначення в ньому ані вартості вилученого предмета, ані тим більше суми нарахованого ПДВ. А враховуючи, що ці бланки затверджуються Мін’юстом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів та документів суворого обліку» від 19.04.93 р. № 283, то не виключено, що із зазначенням таких даних у цьому акті можуть виникнути проблеми.

Шостий абзац листа, що коментується, написано не досить вдало, однак ризикнемо припустити, що інший документ, який, судячи з усього, податківці не проти бачити як підтвердження факту сплати ПДВ, — це

акт передачі та повернення предмета лізингу, який також повинен містити інформацію про ПДВ (у цьому випадку проблем з такою інформацією бути не повинно).

Таким чином, можна констатувати, що ситуація зрушилася з мертвої точки, хай і з певними застереженнями. Головне, що

документи, які прямого відношення до підтвердження факту сплати ПДВ не мають, усе ж можуть додаватися до відповідної заяви, а вона, у свою чергу, даватиме право на податковий кредит.

 

Дмитро Костюк

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі