Фінансова допомога на поворотній та безповоротній основі: як відобразити в обліку
Сьогодні фінансова допомога є досить поширеним джерелом залучення додаткових фінансових ресурсів. Адже оформити та отримати таку допомогу значно простіше, ніж отримати банківський кредит або добитися цільової субсидії. Відображення операцій, пов’язаних з отриманням та поверненням фінансової допомоги в бухгалтерському та податковому обліку підприємства має деякі особливості. Про них ви дізнаєтеся із запропонованої статті.
Юрій ГРАКОВСЬКИЙ, аудитор
Документи статті
ЦКУ
— Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон № 996
— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.Указ № 727
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98.Податкове роз’яснення № 26
— Узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики), затверджене наказом ДПАУ від 24.01.2003 р. № 26.
Поворотна фінансова допомога
У розумінні
Закону про податок на прибуток безоплатне надання грошових коштів у користування є поворотною фінансовою допомогою. Так, згідно з п.п. 1.22.2 цього Закону поворотна фінансова допомога — це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.З точки зору
ЦКУ, поворотна фінансова допомога є нічим іншим як позикою. Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума перевищує 170 грн. (10 нмдг), а в разі, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми. Однак, ураховуючи положення ст. 208 ЦКУ, яка вимагає, щоб договори між фізичною та юридичною особами укладались у письмовій формі (не беручи до уваги деякі винятки) доцільним усе ж буде укласти договір у письмовій формі й у випадку, коли юрособа є позичальником.І майте на увазі, що відповідно до
ст. 1048 ЦКУ позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. Тому якщо сторони не зафіксували в договорі умову про ненарахування процентів на суму позики, то можна говорити про надання грошових коштів на платній основі (під проценти). А це вже фінансова послуга*. До того ж для цілей оподаткування така позика вже не буде поворотною фінансовою допомогою. У зв’язку з цим у договорі позики, крім усього іншого, обов’язково слід зафіксувати умову про безоплатність користування грошовими коштами. Не завадить установити і конкретний строк їх повернення. Його відсутність може призвести до того, що при перевірці органами ДПС таку допомогу буде визнано безповоротною фінансовою допомогою.* Докладніше про це можна прочитати у статті «Що потрібно знати про договір позики», опублікованій у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 71.
Узагальнимо. Для цілей податкового обліку договір буде визнано договором про надання поворотної фінансової допомоги при виконанні таких умов:
— предметом договору є
грошові кошти;— у договорі зазначено
строк повернення грошових коштів;— грошові кошти надаються
на безоплатній основі.Щодо суб’єктів договору позики, то
ЦКУ не встановлює тут жодних обмежень. Тобто сторонами договору безпроцентної позики можуть бути як юридичні, так і фізичні особи (звичайні громадяни або підприємці). Причому їх податковий статус може бути найрізноманітнішим (платник податку на прибуток, єдиноподатник або платник фіксованого сільськогосподарського податку). А оскільки Закон про податок на прибуток передбачає різний підхід до визначення об’єкта оподаткування залежно від статусу сторін, рекомендуємо в договорі про надання фінансової допомоги зазначати інформацію щодо податкового статусу особи, яка надає таку допомогу (відомості про реєстрацію платником податку на прибуток, ставку податку, відсутність або наявність пільги зі сплати цього податку). Це допоможе уникнути помилок при визначенні правил оподаткування поворотної фінансової допомоги.Однак, якщо з будь-якої причини така інформація в договорі відсутня і до моменту перевірки сторони не встигли скласти додаткову угоду до договору, підтвердити податковий статус позикодавця за необхідності можуть і інші документи. Зокрема, таким документом може бути підписаний позикодавцем лист, в якому останній повідомляє позичальника про свій податковий статус, ставку сплачуваного податку на прибуток та дані про наявність або відсутність пільг.
Далі розглянемо порядок оподаткування поворотної фінансової допомоги в ситуаціях, коли позикодавцем є:
1) платник податку на прибуток на загальних підставах;
2) суб’єкт господарської діяльності, який користується пільгами з податку на прибуток (уключаючи право застосовувати ставку податку нижче, ніж установлено
п. 7.2 або ст. 10 Закону про податок на прибуток) або взагалі не є платником податку на прибуток (у тому числі нерезидент).Якщо фінансову допомогу надає звичайний платник податку на прибуток
. Відразу зауважимо, що факт надання поворотної фінансової допомоги в податковому обліку позикодавця ніяк не відображається. Тобто в особи, яка надала допомогу, валові витрати не збільшуються на суму переданих грошових коштів, а зворотне їх одержання не збільшує валові доходи, причому незалежно від того, в якому податковому періоді сума допомоги повертається. На це прямо вказує п. 2 розділу II Податкового роз’яснення № 26.Щодо
одержувача поворотної фінансової допомоги, то тут усе залежатиме від того, коли повертається така допомога. Якщо допомогу отримали і повернули в одному звітному періоді, то на податковий облік вона ніяк не вплине. Наприклад, отримавши фінансову допомогу в лютому та повернувши її в березні, ні валових доходів, ні валових витрат відображати не потрібно.Якщо ж якась частина допомоги залишається неповерненою на кінець звітного періоду, то одержувач допомоги нараховує
умовні проценти в розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої допомоги. При цьому під використанням допомоги слід розуміти період існування заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги. Це означає, що проценти повинні нараховуватися з дня одержання допомоги до останнього дня звітного періоду (включно).У розумінні
п.п. 1.22.1 Закону про податок на прибуток сума умовно нарахованих процентів є безповоротною фінансовою допомогою. А вона, як відомо, уключається до складу валових доходів платника податків (абзац другий п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток) та в подальшому відображається в рядку 01.6 «Інші доходи, крім зазначених у 01.1 — 01.5 декларації з податку на прибуток». При подальшому поверненні фінансової допомоги (тобто в наступних звітних періодах) сума умовно нарахованих процентів не коригується (п. 4.1 розділу II Податкового роз’яснення № 26).З викладеного видно, що будь-яких «підводних каменів» в оподаткуванні поворотної фінансової допомоги немає. Єдина складність у тому, щоб правильно розрахувати суму умовно нарахованих процентів у разі, якщо на кінець звітного періоду підприємство не повернуло (повністю або частково) надану йому допомогу.
Для цього необхідно виконати декілька дій:
1) помножити суму неповерненої на кінець звітного періоду фінансової допомоги на облікову ставку НБУ;
2) розділити отриманий результат на 366 або 365 днів (залежно від кількості днів у році);
3) помножити отриману суму на кількість днів, за які нараховуються проценти.
Як правило, умовно нараховані проценти розраховують
поквартально. Після чого отримані результати підсумовують. Тобто сума умовно нарахованих процентів, відображених у декларації за півріччя 2010 року, дорівнюватиме арифметичній сумі умовно нарахованих процентів за I і II квартали 2010 року.Розрахунок умовно нарахованих процентів покажемо на прикладі.
Приклад 1
. ТОВ «Юпітер» одержало 15.07.2009 р. від ТОВ «Сатурн» (обидва підприємства — платники податку на прибуток на загальних підставах) поворотну фінансову допомогу в сумі 35000 грн. на строк до 30.01.2010 р. Частково допомогу в сумі 22000 грн. було повернено 31.07.2009 р. Залишок у сумі 13000 грн. повернено 06.01.2010 р.Облікова ставка НБУ в період використання неповерненої допомоги становила:
— з 15.07.2009 р. по 11.08.2009 р. — 11 % річних;
— з 12.08.2009 р. — 10,25 % річних
На підставі наявної інформації здійснюємо розрахунок умовно нарахованих процентів у табл. 1.
Таблиця 1
Розрахунок умовно нарахованих процентів
| Період | Кількість днів користування фінансовою допомогою | Залишок неповерненої допомоги на кінець періоду, грн. | Облікова ставка НБУ, % | Сума умовних процентів, грн.гр.2 х ( гр.3 х гр.4 : 365 : 100 %) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Липень 2009 року | 17 | 13000,00 | 11,00 | 66,60 |
| Серпень 2009 року | 11 | 13000,00 | 11,00 | 43,10 |
| 20 | 13000,00 | 10,25 | 73,01 | |
| Вересень 2009 року | 30 | 13000,00 | 10,25 | 109,52 |
| Разом: III квартал 2009 року | 292,23 | |||
| Жовтень 2009 року | 31 | 13000,00 | 10,25 | 113,17 |
| Листопад 2009 року | 30 | 13000,00 | 10,25 | 109,52 |
| Грудень 2009 року | 31 | 13000,00 | 10,25 | 113,17 |
| Разом: IV квартал 2009 року | 335,86 | |||
У декларації з податку на прибуток отримані суми, як уже зазначалося, відображаються за рядком 01.6:
— за 3 квартали 2009 року — 292 грн.;
— за 2009 рік — 628 грн. (292 грн. + 336 грн.).
Якщо фінансову допомогу надає неплатник податку на прибуток.
Особливості відображення такої операції в податковому обліку обумовлено в абзаці третьому п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток. Так, згідно з цим підпунктом неповернені на кінець звітного періоду суми поворотної фінансової допомоги включаються до складу валових доходів одержувача. Якщо ж у майбутніх періодах їх повертають (у повному обсязі або частково), то платник податків збільшує валові витрати на суму поворотної фінансової допомоги (її частини) за результатами податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. Нарахування умовних процентів при цьому не здійснюється.У податковому обліку
позикодавця ні видача поворотної фінансової допомоги, ні її зворотне отримання не відображаються.Порядок оподаткування поворотної фінансової допомоги в її одержувачів наведемо в табл. 2.
Таблиця 2
Порядок оподаткування поворотної фінансової допомоги в одержувача — платника податку на прибуток
| Позикодавець | Поворотну фінансову допомогу не повернено до закінчення звітного періоду | Поворотну фінансову допомогу повернено до закінчення звітного періоду | |
| валові доходи (ВД) | валові витрати (ВВ) | ||
| Стандартний платник податку на прибуток: — юрособа — платник податку на прибуток за ставками, установленими п. 7.2 і ст. 10 Закону про податок на прибуток; — представництво нерезидента — платник податку на прибуток на загальних підставах | Умовно нараховані проценти | — | ВД і ВВ не виникають |
| Неплатник податку на прибуток (нерезидент, фізособа, юрособа-єдиноподатник, юрособа — платник фіксованого сільгоспподатку) або суб’єкт підприємницької діяльності, який користується пільгами з податку на прибуток | Уся сума допомоги (у періоді одержання) | Уся сума допомоги або її частина (у періоді повернення) | |
Єдиний податок
Як відомо, при обчисленні бази обкладення єдиним податком необхідно керуватися нормами
Указу № 727. Відповідно до ст. 3 цього Указу для суб’єктів підприємницької діяльності — юридичних осіб базою оподаткування є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). У свою чергу, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) до каси за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).При одержанні поворотної фінансової допомоги єдиноподатник нічого не реалізує. Він тільки одержує грошові кошти, які після закінчення ви- значеного часу
має повернути. А тому поворотну фінансову допомогу не можна прирівнювати до виручки від реалізації (чи інших доходів) та включати її до бази обкладення єдиним податком.Однак представники податкових органів дотримуються абсолютно іншої думки. Вони відносять поворотну фінансову допомогу до інших доходів, що виникають у процесі звичайної діяльності підприємства, які необхідно відображати у графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації» Книги обліку доходів та витрат. А потім роблять висновок про обкладення таких сум єдиним податком (
лист ДПАУ від 27.06.2000 р. № 8921/7/15-1317, консультації, опубліковані в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 23; 2009, № 36).Проти подібного підходу вже досить тривалий час виступає Держкомпідприємництва, підкреслюючи, що
Указ № 727 не передбачає застосування касового методу обчислення виручки з урахуванням усіх надходжень. У ньому йдеться тільки про обчислення виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг, листи Держкомпідприємництва від 16.07.2008 р. № 6017, від 12.12.2006 р. № 8939, від 13.09.2006 р. № 6645 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 92 та від 28.10.2004 р. № 7489). В останньому з цих листів Держкомпідприємництва прямо вказав таке: «З урахуванням того, що трактування питання щодо визначення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та обкладення єдиним податком Держкомпідприємництва і ДПА є різними, для остаточного вирішення цього питання суб’єкт підприємницької діяльності має право звернутися до суду в порядку, передбаченому законодавством». Тому ті, хто вже постраждав від штрафів при перевірці, сміливо можуть відстоювати свої інтереси в судовому порядку. Тим більше, що приклади позитивного результату вже є (постанова ВГСУ від 23.06.2005 р. у справі № 29/521а).
Бухгалтерський облік
Відображення поворотної фінансової допомоги в бухгалтерському обліку
одержувача залежить від строків її повернення:— якщо суму допомоги необхідно повернути раніше, ніж через 12 місяців із дня її отримання, вона визнається
поточним зобов’язанням та відображається на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Збільшення заборгованості фіксується проводкою Дт 301 (311) — Кт 685, а її погашення — Дт 685 — Кт 301 (311);— якщо строк повернення допомоги перевищує 12 місяців, то така допомога визнається іншим довгостроковим зобов’язанням та підлягає відображенню на рахунку
55 «Інші довгострокові зобов’язання». За кредитом цього рахунка показують збільшення зобов’язань (Дт 301, 311 — Кт 55), а за дебетом — їх погашення (Дт 55 — Кт 301, 311). І не забудьте, що при настанні строку погашення заборгованості протягом 12 місяців, її слід перевести з розряду довгострокової до розряду поточної, що відобразиться записом (Дт 55 — Кт 611).Щодо
умовних процентів, які нараховуються на суму допомоги, що залишилася неповерненою на кінець звітного періоду, то вони в бухгалтерському обліку не відображаються. Річ у тім, що бухгалтерський облік ведеться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст. 9 Закону № 996). При цьому під господарською операцією розуміють дію чи подію, що спричинює зміни у структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Нарахування умовних процентів не викликає змін у структурі зобов’язань підприємства, а тому ніяк не відобразиться в бухгалтерському обліку. Аналогічну думку висловив і Мінфін у листі від 14.11.2003 р. № 31-04200-30-25/5432 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 92.Порядок обліку поворотної фінансової допомоги у
позикодавця знову-таки залежить від строків її повернення:— якщо строк повернення не перевищує 12 місяців з моменту надання допомоги, то сума такої допомоги відображається як короткострокова заборгованість на субрахунку
377 «Розрахунки з іншими дебіторами». За дебетом цього рахунка фіксують виникнення дебіторської заборгованості (Дт 377 — Кт 301, 311), а за кредитом — її погашення (Дт 301, 311 — Кт 377);— якщо строк повернення більше 12 місяців, то сума допомоги визнається довгостроковою заборгованістю. Її обліковують на субрахунку
183 «Інша дебіторська заборгованість». За дебетом цього рахунка відображається виникнення дебіторської заборгованості (Дт 183 — Кт 301,311) а за кредитом — її погашення (Дт 301, 311 — Кт 183). Переведення довгострокової заборгованості до розряду короткострокової (при настанні строку погашення протягом 12 місяців з дати балансу) показують записом (Дт 377 — Кт 183).Далі розглянемо порядок відображення операцій з надання та одержання поворотної фінансової допомоги в бухгалтерському та податковому обліку, використовуючи дані прикладу 1.
Таблиця 3
Облік поворотної фінансової допомоги
(позикодавець — платник податку на прибуток на загальних підставах)
| Дата | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума,грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | |||
| Облік в одержувача | ||||||
| 15.07.2009 р. | Одержано поворотну фінансову допомогу | 311 | 685 | 35000,00 | — | — |
| 31.07.2009 р. | Повернено частину допомоги | 685 | 311 | 22000,00 | — | — |
| 30.09.2009 р. | Відображено суму умовно нарахованих процентів (за період з 15.07.2009 р. по 30.09.2009 р.) | — | — | — | 292, 23 | — |
| 31.12.2009 р. | Відображено суму умовно нарахованих процентів (за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р.) | — | — | — | 335,86 | — |
| 06.01.2010 р. | Повернено суму допомоги | 685 | 311 | 13000,00 | — | — |
| Облік у позикодавця | ||||||
| 15.07.2009 р. | Перераховано фінансову допомогу | 377 | 311 | 35000,00 | — | — |
| 31.07.2009 р. | Отримано назад частину фінансової допомоги | 311 | 377 | 22000,00 | — | — |
| 06.01.2010 р. | Отримано назад фінансову допомогу повністю | 311 | 377 | 13000,00 | — | — |
Приклад 2.
Тепер змінимо умови прикладу 1 і припустимо, що позикодавець (ТОВ «Сатурн») є платником єдиного податку. У цьому випадку в одержувача (ТОВ «Юпітер») отримання допомоги та наступне її повернення відобразиться так:
Таблиця 4
Облік поворотної фінансової допомоги
(позикодавець — неплатник податку на прибуток)
| Дата | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума,грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | |||
| 15.07.2009 р. | Одержано поворотну фінансову допомогу | 311 | 685 | 35000 | — | — |
| 31.07.2009 р. | Повернено частину допомоги | 685 | 311 | 22000 | — | — |
| 30.09.2009 р. | Відображено суму неповерненої допомоги у складі валових доходів | — | — | — | 13000* | — |
| * У декларації з податку на прибуток відображається за рядком 01.6 «Інші доходи, крім визначених у 01.1 — 01.5». | ||||||
| 06.01.2010 р. | Повернено залишок допомоги | 685 | 311 | 13000 | — | 13000* |
| * У декларації з податку на прибуток відображається за рядком 04.13 «Інші витрати, крім визначених у 04.1 — 04.12». | ||||||
Безповоротна фінансова допомога
У податковому законодавстві
сума грошових коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, що не передбачають відповідної компенсації або повернення таких грошових коштів (за винятком бюджетних дотацій та субсидій), або без укладання таких угод, визначається як безповоротна фінансова допомога (п.п. 1.22.1 Закону про податок на прибуток).З точки зору цивільного права такий вид безповоротної фінансової допомоги має ознаки
дарування і регулюється главою 55 ЦКУ. Так, відповідно до ст. 717 гл. 55 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Предметом договору дарування можуть бути рухомі речі (у тому числі гроші та цінні папери), нерухомі речі, а також майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому. Це означає, що одна сторона може передавати іншій стороні не тільки грошові кошти, а й будь-які інші матеріальні цінності, що належать їй на праві власності*.* Майте на увазі, що підприємницькі товариства можуть укладати між собою договори дарування тільки в разі якщо право здійснювати дарування прямо
закріплено в установчих документах дарувальника (ч. 3 ст. 720 ЦКУ).Щоправда, тут необхідно пам’ятати, що в розумінні
Закону про податок на прибуток безповоротною фінансовою допомогою можна вважати тільки допомогу у вигляді грошових коштів. Що ж до товарів, то вони розглядаються як безоплатно отримані, а не як фінансова допомога (п. 1.23). Однак тема безоплатно отриманих товарів виходить за межі нашої статті.Порядок оподаткування безповоротної фінансової допомоги регулюється
п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток. Відповідно до нього подібні надходження включаються до складу валових доходів підприємства у відповідному звітному періоді.У бухгалтерському обліку
одержувача безповоротна фінансова допомога визнається доходом (п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87). У загальному випадку інформація про нього відображається на субрахунку 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів». Але якщо при укладенні договору про надання безповоротної фінансової допомоги сторонами обумовлено цільовий характер її використання, то застосовується рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Нагадаємо: відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11. 99 р. № 291, на цьому рахунку ведеться облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів, призначених для фінансування конкретних заходів. Такі кошти можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільових внесків фізичних та юридичних осіб тощо. За кредитом рахунка 48 відображається надходження грошових коштів, а за дебетом — їх використання.В обліку підприємства, що надало грошові кошти, сума безповоротної фінансової допомоги може визнаватися витратами операційної діяльності та обліковуватися на субрахунку
949 «Інші витрати операційної діяльності».А тепер наведемо приклад.
Приклад 3
. За договором дарування підприємство ТОВ «Меркурій» надало безповоротну фінансову допомогу ТОВ «Марс» у розмірі 20000 грн. Згідно з укладеною угодою ці кошти має бути спрямовано на поточний ремонт адміністративної будівлі.Ця операція відобразиться в бухгалтерському та податковому обліку сторін так:
Таблиця 5
Облік безповоротної фінансової допомоги
| № з/п | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума,грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | |||
| Облік у одержувача | ||||||
| 1 | Одержано безповоротну фінансову допомогу | 311 | 48 | 20000 | 20000* | — |
| * Відобразиться в рядку 01.6 декларації з податку на прибуток. | ||||||
| 2 | Визнано як дохід одержані кошти | 48 | 718 | 20000 | — | — |
| 3 | Отримано послуги з ремонту | 92 | 631 | 20000 | — | — |
| 4 | Перераховано оплату за послуги | 631 | 311 | 20000 | — | — |
| 5 | Закрито рахунки доходів та витрат | 718791 | 79192 | 20000 | — | — |
| Облік у підприємства, що надало допомогу | ||||||
| 1 | Перераховано грошові кошти як безповоротну фінансову допомогу | 949 | 311 | 20000* | — | — |
| 2 | Списано витрати на фінансовий результат | 791 | 949 | 20000 | — | — |
| * У податковому обліку ця операція не відображається. | ||||||
На цьому завершуємо розгляд особливостей відображення операцій з надання та отримання фінансової допомоги в бухгалтерському та податковому обліку. Як бачите, тут є своя специфіка. Отже, збережіть цей матеріал, він стане вам у нагоді у відповідному випадку.
