Як філія сплачує окремі податки і збори
Ви знаєте, що філія не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації. Проте дуже часто потрібна її реєстрація в органах податкової служби як платника окремих податків. В якому порядку здійснюється філією сплата окремих податків і зборів та подання звітності за ними? Відповідь на це запитання — у запропонованій статті.
Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Філія як платник податків: загальні положення
Почнемо з того, що згідно з
п. 1.1 Порядку № 80 до платників податків належать юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус підприємців (самозайнятих осіб) або які не мають такого статусу, на яких відповідно до законів покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.Узяття на облік як платників податків юридичних осіб та
відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними податковими органами після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром (п. 4.1 Порядку № 80).Підставою для взяття на облік відокремленого підрозділу юридичної особи є
надходження повідомлення про його створення від державного реєстратора до податкового органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. На це вказує п. 4.4 Порядку № 80.Якщо такі відомості від державного реєстратора до органу податкової служби за місцезнаходженням відокремленого підрозділу не надійшли, юридична особа
за власним бажанням може звернутися до податківців з проханням про взяття відокремленого підрозділу на облік (п. 4.7 Порядку № 80). Для цього потрібно подати документи, перелічені в п. 4.10 цього Порядку:— заяву за ф. № 1-ОПП (додаток 1 до
Порядку № 80);— копію витягу з Єдиного державного реєстру із зазначенням відомостей про відокремлений підрозділ, якщо заявником є відокремлений підрозділ юридичної особи, відомості про який включаються до Єдиного державного реєстру;
— копію документа (свідоцтва) про реєстрацію, акредитацію, легалізацію, створення тощо та копію документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, якщо заявником є відокремлений підрозділ юридичної особи, відомості про який включаються до Єдиного державного реєстру.
Одночасно з поданням заяви надаються оригінали зазначених документів.
Після взяття платника податків на облік орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облік платника податків за ф. № 4-ОПП (додаток 4 до
Порядку № 80), яка надсилається такому платнику на наступний робочий день після дня взяття на облік або за його згодою в такий самий строк видається йому або його представнику в органі податкової служби (п. 4.17 Порядку № 80).Ця довідка є єдиним документом, що підтверджує взяття платника податків на облік в податкових органах (
п. 4.18 Порядку № 80).Таким чином, для податкових органів існують
два види платників податків:—
само підприємство (з підрозділами чи без);—
відокремлений підрозділ з кодом ЄДРПОУ.На підрозділи без коду ЄДРПОУ податківці не реагують, що підтверджують і
Методрекомендації № 784//«Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 16, с. 5.Перейдемо безпосередньо до порядку сплати філіями деяких видів податків і зборів.
Податок з доходів фізичних осіб
Для цілей нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб
Закон № 889 розрізняє відокремлені підрозділи юридичних осіб, яким у встановленому порядку надано повноваження з нарахування, утримання та сплати до бюджету податку (уповноважені підрозділи), та відокремлені підрозділи, не наділені такими повноваженнями (неуповноважені підрозділи).Інакше кажучи, згідно із
Законом№ 889 наділяти повноваженнями в частині сплати (нарахування) податку з доходів фізичних осіб свій підрозділ може тільки головне підприємство, незалежно від того, має підрозділ код ЄДРПОУ чи ні. Отже:а) уповноважені філії повинні самостійно
:— зареєструватися як платники податку з доходів фізосіб у ДПІ за своїм місцезнаходженням;
— нараховувати доходи «своїм» фізособам, утримувати з них податок та сплачувати його;
— подавати податковий розрахунок за ф. № 1 ДФ до ДПІ за своїм місцезнаходженням;
б) неуповноважені філії не повинні
робити всі названі вище дії. За них це зобов’язане зробити головне підприємство: воно має стати на облік до ДПІ філії як платник податку з доходів фізичних осіб, перераховувати податок за місцезнаходженням філії та подавати податковий розрахунок за ф. № 1ДФ (про те, в яку ДПІ його подавати, див. далі).Однак після набуття чинності
Законом № 889 з’явилися роз’яснювальні підзаконні документи, в яких дещо інакше розуміється «уповноваженість». Ідеться про Податкове роз’яснення № 232 та Порядок № 451 (п. 5.3 ). Із їх норм можна зробити висновок: якщо відокремленому підрозділу присвоєно код ЄДРПОУ, то він автоматично набуває статусу уповноваженого, та має все робити самостійно (реєструватися, нараховувати та перераховувати податок, подавати податковий розрахунок за ф. № 1ДФ), ніби не беручи до уваги бажання головного підприємства. От і виходило, що філії, які завжди мають код ЄДРПОУ, апріорі в очах ДПІ не могли бути неуповноваженими.Сьогодні справедливість деякою мірою відновлено
Методрекомендаціями № 784. Там зазначено: якщо в підприємства є неуповноважена філія , то зареєструватися як платник податку з доходів фізичних осіб за місцезнаходженням цієї філії зобов’язане головне підприємство (див. абзац третій п. 2.1). Також визначено, що в разі якщо філія не є уповноваженим підрозділом, податковий розрахунок за ф. № 1ДФ у вигляді окремої порції за філію подає головне підприємство за своїм місцезнаходженням. Як бачите, у цьому документі вже враховується бажання головного підприємства (немає прив’язки до коду ЄДРПОУ), що більше відповідає Закону № 889 . При цьому зверніть увагу на вимогу подавати податковий розрахунок за ф. № 1ДФ за даними неуповноваженої філії до ДПІ головного підприємства, тоді як сплата податку здійснюється за місцезнаходженням неуповноваженої філії.
Податок з власників транспортних засобів
Нагадаємо, що згідно зі
ст. 1 Закону № 1963 платниками податку з власників транспортних засобів є підприємства, установи та організації — юридичні особи, іноземні юридичні особи, а також фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства), які мають зареєстровані в Україні відповідно до чинного законодавства власні транспортні засоби, що є об’єктами оподаткування.Отже,
філії та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, не є самостійними платниками цього податку.Ураховуючи це, а також те, що сплата податку та подання Розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів прив’язані
до місця реєстрації транспортного засобу (див. ст. 3 і 6 Закону № 1963), перераховувати податок та звітувати за транспортний засіб, закріплений за філією, має головне підприємство, яке є юридичною особою. Разом із тим, якщо відокремлений підрозділ підприємства виділено на окремий баланс і він має код ЄДРПОУ, то відповідно до п. 2.4 Методрекомендацій № 784 суб’єктом обліку в цьому випадку може бути як головне підприємство, так і його філія. На це звертають увагу представники податкового відомства і в консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 14, с. 54.Про рішення головного підприємства
делегувати філії з кодом ЄДРПОУ право зі сплати податку з власників транспортних засобів та з подання звітності за транспортний засіб, що перебуває в його віданні, слід письмово проінформувати податкові органи за місцем реєстрації і головного підприємства, і філії.У такій ситуації на обліку в податковій інспекції за місцем реєстрації транспортного засобу перебуватиме
відокремлений підрозділ (філія), а головне підприємство на облік податківці не братимуть.Залишається нагадати, що можливість реєстрації транспортних засобів головним підприємством за місцезнаходженням філії обумовлена в
п. 21 Порядку № 1388. Так, згідно з цим пунктом транспортні засоби юридичних осіб реєструються за місцезнаходженням таких осіб. Однак якщо стоянка транспортних засобів розташована за місцезнаходженням філії, то ці транспортні засоби юрособа реєструє за місцем їх стоянки (тобто за місцем розміщення філії).
Плата за землю
Згідно зі
ст. 2 Закону № 2535 використання землі в Україні є платним. При цьому власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів — учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.Суб’єктами плати за землю можуть бути тільки
юридичні особи та фізичні особи — підприємці (у тому числі резиденти та нерезиденти), які відповідно до законодавства придбали право власності на землю в Україні або яким за законодавством надані в користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.Це означає, що відносно юридичних осіб, які мають у своєму складі
філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, обов’язки з реєстрації платниками плати за землю, з її сплати та з подання звітності покладаються саме на таких юридичних осіб (див. п. 3.1 Методрекомендацій № 784).Якщо за суб’єктом господарювання значаться у власності або користуванні
земельні ділянки в декількох адміністративно-територіальних одиницях, то в кожному з органів державної податкової служби, які обслуговують такі одиниці, цей суб’єкт має перебувати на обліку як платник плати за землю. Про це, до речі, зазначається й у п. 9.2 Порядку № 80.Докладніше земельні питання розглянуто у статтях
«Складаємо звітність із земельного податку» та « Звітність з орендної плати за землю: ви запитували — ми відповідаємо» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 6).
Комунальний податок
У
ст. 15 Декрету № 56-93 визначено, що комунальний податок сплачують тільки юридичні особи , за винятком бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.Оскільки відокремлений структурний підрозділ не має статусу юридичної особи, то він, за логікою, не має сплачувати цей податок.
Однак не все так просто. Річ у тім, що порядок сплати місцевих податків і зборів самостійно встановлюють та визначають органи місцевого самоврядування (
ст. 18 Декрету № 56-93).Наприклад, у
Положенні про комунальний податок, затверджений рішенням Запорізької міської ради від 30.11.2005 р. № 6, до числа платників комунального податку включені не тільки юридичні особи, а й їхні філії (окремі та інші відокремлені підрозділи), у тому числі ті, які не мають окремого балансу та поточного рахунка в установах банку, виходячи з чисельності працівників у складі підприємств, що є юридичними особами.При цьому місцева влада керується
п. 3 ст. 15 Закону № 1251, згідно з яким механізм справляння та порядок сплати місцевих податків установлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку та в межах граничних розмірів ставок.Податківці завжди підтримували місцеві органи влади, що зобов’язали філії сплачувати комунальний податок. Так, ще в
листі від 24.05.2002 р. № 3244/6/15-3116 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2002, № 64) ДПАУ зазначила, що дії місцевої влади відповідають наданим їй повноваженням, тобто її вимога про сплату комунального податку філіями цілком законна.За роз’ясненнями головного податкового органу, викладеними в
листах від 13.10.2006 р. № 19126/7/15-0617 та від 13.10.2006 р. № 11600/6/15-0616 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 80), якщо відокремлений структурний підрозділ не складає окремий баланс і не має поточного рахунку в банку, то комунальний податок за працівників такого підрозділу до місцевого бюджету територіальної громади міста за місцем його розташування має сплачувати головне підприємство — юридична особа.Отже, якщо це передбачено положенням про комунальний податок, прийнятим органом місцевого самоврядування за місцем розташування відокремленого безбалансового підрозділу, головне підприємство повинне
зареєструватися (стати на облік) в органі державної податкової служби за місцем знаходження такого підрозділу як платник окремого виду податку (комунального податку), подавати до такого податкового органу податковий розрахунок комунального податку, складений з урахуванням середньооблікової кількості штатних працівників такого підрозділу, та сплачувати комунальний податок до відповідного місцевого бюджету.Дещо інакше, коли відокремлений структурний підрозділ
виділено на окремий баланс, має поточний рахунок у банку та власний ідентифікаційний код за ЄДРПОУ. Такому підрозділу головне підприємство згідно з п. 2.3 Методрекомендацій № 784 може делегувати повноваження з подання податкових розрахунків та сплати комунального податку. Для цього до податкового органу подаються документально підтверджена згода юридичної особи та установчі документи, що підтверджують передачу повноважень філії (відокремленому підрозділу) зі сплати комунального податку від імені юридичної особи або за юридичну особу (див. консультацію фахівця ДПАУ, опубліковану в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 6, с. 14).Узяття на облік в податковому органі платника здійснюється
за фактом подання ним податкового розрахунку комунального податку (абзац п’ятий п. 2.3 Методрекомендацій № 784).
Збір за спеціальне використання водних ресурсів
У
ст. 49 Водного кодексу передбачено, що спеціальне водокористування є платним. Загальні принципи справляння збору за спеціальне водокористування встановлено ст. 30 цього Кодексу, а конкретизовано в Порядку № 1494.Згідно зі
ст. 30 Водного кодексу платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів поряд з підприємствами — юридичними особами є також їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.У
Водному кодексі не описано порядок сплати збору філіями (відділеннями та іншими відокремленими підрозділами), тому за додатковими уточненнями з цього питання слід звернутися до Інструкції № 231. Виходячи з її вимог можна зробити висновок, що до числа платників збору за спеціальне використання водних ресурсів входять тільки ті філії (відділення та інші відокремлені підрозділи), які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності та складають окремий баланс (див. пп. 2.2 і 2.3).Для зручності інформацію про порядок сплати збору філіями наведемо в таблиці.
Порядок сплати філіями збору за спеціальне використання водних ресурсів
| Вид філії | Порядок сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів |
| Філії, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс
| Збір сплачується такими філіями самостійно за місцем своєї податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах податкової служби) (п. 2.2 Інструкції № 231). Сюди ж філії самостійно подають звітність зі збору
|
| Філії, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, не складають окремий баланс
| Збір сплачується підприємством-водокористувачем, до складу якого входять такі філії, за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах податкової служби) таких філій (п. 2.3 Інструкції № 231). Тобто в цьому випадку головне підприємство додатково реєструється платником окремих видів податків у місцевому органі податкової служби, де розташовуються такі філії, і туди ж подає звітність зі збору
|
Описаний порядок сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів та подання звітності за ним передбачено і
п. 2.5 Методрекомендацій № 784.До викладеного додамо, що можлива ще й така ситуація, коли відокремлені підрозділи споживають воду на території, яка не є місцем їх податкової реєстрації. Згідно з роз’ясненнями ДПАУ, викладеними в
п. 2 листа від 22.01.2008 р. № 613/5/15-0816, у кожному конкретному випадку для цілей справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів слід визначитися зі статусом відокремленого підрозділу, а також з’ясувати, з якою метою ним використовувалася вода, після чого діяти за наведеною вище схемою. Детально питання, що стосуються справляння водозбору, розглянуто у статті « Збір за спеціальне використання водних ресурсів» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 32).
Збір за забруднення навколишнього природного середовища
Згідно з
п. 2.1 Інструкції № 162 платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища є:— суб’єкти господарювання незалежно від форм власності;
— юридичні особи, які не здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність;
— бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації;
— постійні представництва нерезидентів, зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції щодо таких нерезидентів або їх засновників;
— громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.
Як бачимо, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж головне підприємство, територіальної громади,
не входять до складу платників збору за забруднення навколишнього природного середовища. Звертаємо увагу, що виключення філій, відділень та інших відокремлених підрозділів із числа платників збору відбулося зовсім недавно, а саме з 31 липня 2009 року (докладніше про це читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 62, с. 4 і № 84, с. 8).Згідно з правилами, установленими
пп. 7.1 і 7.2 Інструкції № 162, а також п. 3.9 Методрекомендацій № 784 платники збору подають податкові розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища та сплачують збір:—
за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення — у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів;—
за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць або об’єктів — у разі розміщення відходів;—
за місцем перебування платника збору на податковому обліку — у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення.Із цього випливає, що підприємства, які мають у своєму складі
філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, повинні подавати податкові розрахунки та сплачувати збір з урахуванням викидів, скидів та розміщення відходів, здійснених такими філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, у тому числі за їх місцезнаходженням (за місцем перебування на податковому обліку), у частині пересувних джерел забруднення та/або за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення та/або спеціально відведених для розміщення відходів місць або об’єктів (див. лист ДПАУ від 22.10.2009 р. № 23120/7/15-0817 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 88).Те, що в разі здійснення філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами викидів пересувними та стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів
збір сплачує головне підприємство, до складу якого входять такі філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, підтверджено у листі ДПАУ від 24.09.2009 р. № 20856/7/15-0817 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 84) та консультації працівників ДПАУ, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 40, с. 21.За таких обставин, як передбачається в
п. 9.2 Порядку № 80, податкові органи повинні відносити платників збору за забруднення навколишнього природного середовища (тобто головне підприємство) до категорії платників окремих податків:—
за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення та/або спеціально відведених для розміщення відходів місць або об’єктів, розташованих на територіях інших, ніж платник, сільських, селищних або міських рад при здійсненні викидів та скидів стаціонарними джерелами забруднення та розміщення відходів;—
за місцем знаходження об’єднань, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів у разі здійснення викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.Рішення про зарахування до категорії платників окремих податків приймається
на підставі реєстраційної заяви або податкового розрахунку збору, поданих платником збору (тобто головним підприємством) до відповідної податкової інспекції, або за результатами документальної перевірки, проведеної податковим органом. Так зазначено в листі ДПАУ від 22.10.2009 р. № 23120/7/15-0817 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 88).Тепер ви знаєте, в якому порядку відбувається сплата філіями окремих видів податків і зборів. Сподіваємося, що ці знання допоможуть вам грамотно скоординувати свої дії та об’єктивно оцінити економічний ефект від роботи філій.
