Початок
Попередній фрагмент
2. Який порядок відображення сум податку на додану вартість в податковій декларації з податку на додану вартість при продажу легкового автомобіля?
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Відповідно до пункту 5.3.1 Порядку № 166 в рядках 1 — 5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов’язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об’єктом оподаткування (пункту 3.2 статті 3 Закону).
Отже, операція з продажу легкового автомобіля є об’єктом оподаткування податку на додану вартість, оподатковується за ставкою 20 % та підлягає відображенню по рядку 1 розділу I «Податкові зобов’язання» податкової декларації з податку на додану вартість.
Щодо включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту при придбанні легкового автомобіля, то згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище від рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пункту 6.1 статті 6 та статті 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до другого абзацу підпункту 7.4.2 статті 7 Закону сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів, до податкового кредиту не включається.
Пунктом 5.7 Порядку № 166 та формою податкової декларації з податку на додану вартість передбачено, що у рядку 10.1 в розділі II «Податковий кредит» відображаються обсяги придбання товарів (послуг) та основних фондів, що в подальшому використовуються в оподатковуваних операціях за ставкою 20 % у межах господарської діяльності платника податку.
Отже, у разі виключення легкового автомобіля зі складу основних фондів і продажу його як товару, платник податку на додану вартість на дату такого продажу може віднести до складу податкового кредиту частину суми ПДВ, нараховану (сплачену) при придбанні такого автомобіля, яка відповідає незамортизованій частині його вартості, але не вище від рівня звичайної ціни, що склалася на момент такого продажу, та відобразити у рядку 10.1 розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з податку на додану вартість.
При цьому, враховуючи строки давності та порядок їх застосування при визначення податкових зобов’язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов’язкових платежів), встановлені статтею 15 Закону № 2181, а також те, що сума податку на додану вартість, віднесена за податковою накладною до податкового кредиту, впливає безпосередньо на розмір податкових зобов’язань платника податку, у разі виключення автомобіля зі складу основних фондів і продажу його як товару, платник податку не має право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною, отриманою при придбанні легкового автомобіля, якщо з моменту його придбання минуло понад 1095 днів.
коментар редакції
Податковий кредит за авто відновити можна, але…
Історію «вхідного» ПДВ при придбанні легкового авто (не товару і не таксомотора) не можна назвати інакше ніж багатостраждальною. Як ви пам’ятаєте, усе почалося в уже далекому 2005 році, коли Закон № 2505 перекрив такому ПДВ дорогу до податкового кредиту, але дозволив йому бути присутнім у валових витратах. Усе було б нічого, та тільки такий дозвіл на валововитратність прописали не у профільному законі, а в Законі про ПДВ (п.п. 7.4.2), що за формальними ознаками звело нанівець такий дозвіл. До того ж, у Законі про податок на прибуток не знайшлося відповідної норми, щоб уключити такий ПДВ або до валових витрат, або до балансової вартості, що підлягає амортизації (виняток становили лише ті підприємства, які здійснювали неоподатковувані ПДВ операції, докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 41, с. 31).
Спочатку ДПАУ використовувала таку помилку законодавців і не визнавала за таким ПДВ ані ВВ (або збільшення БВ) при придбанні авто, ані відновлення ПК при продажу авто (див., наприклад, лист ДПАУ від 14.06.2008 р. № 5977/6/16-1515-20). Пізніше ДПАУ дозволила відновлювати ПК у разі продажу авто,
але не на повну суму, а в межах недоамортизованої вартості та не вище податкових зобов’язань, що відображаються при продажу авто (див. лист ДПАУ від 05.11.2008 р. № 22622/7/16-1517-21 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 6, с. 18). Як реалізувати ці дві умови на практиці, ми докладно описували у статті «Податковий кредит та легкове авто» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 41, с. 31.У листі, що коментується, ДПАУ підтвердила свою позицію щодо відновлення ПК у разі продажу авто, але до вже озвучених умов вона додала ще одну: «
строк придатності» податкової накладної не повинен перевищувати 1095 днів. У вже згаданій статті ми виражали сподівання, що податківці не апелюватимуть до п.п. 15.1.1 Закону № 2181 і не говоритимуть про 1095 днів дії ПН, що для цього випадку, на наш погляд, некоректно. Однак надіям не судилося збутися.Відверто кажучи, ідея ДПАУ про відновлення ПК у такий спосіб не випливає з жодного нормативного документа, і ми ще раз повторюємо свою рекомендацію, що користуватися нею краще
за наявності подібного листа на вашу адресу. Якщо ж ви вирішили дотримуватися позиції ДПАУ (з індивідуальним листом чи без), то місце для відновленого ПК у декларації — це рядок 10.1, про що ми також зазначали у згаданій статті.Якщо ж ви не прихильники позиції ДПАУ і мали сміливість уключити всю суму «вхідного» ПДВ до валових витрат, то тут у спорі з перевіряючими вам зможе допомогти
позитивна судова практика, про яку ми докладно розповідали у статті «Податковий кредит та легкове авто»// «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 41, с. 31.
Наталія Яновська
Наступний фрагмент
