Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

II. Якщо розрахунок коригування забули відобразити в обліку або він запізнився

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Березень, 2010/№ 21
Друк
Лист від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517

Початок

Попередній фрагмент

6. Чи має право платник податку на додану вартість при формуванні податкових зобов’язань за звітний період врахувати розрахунки коригувань, які були виписані в попередніх, але не відображені в декларації з податку на додану вартість?

Відповідно до Порядку № 165 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається у двох примірниках — оригінал надається покупцю товарів (послуг), копія залишається у продавця.

Розрахунок коригування складається виключно продавцем — особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до пункту 2 цього Порядку), а також особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, та покупцем — отримувачем послуги, наданої йому на митній території України нерезидентом, який виступає податковим агентом такого нерезидента, із обов’язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов’язань та одночасним відображенням у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних з від’ємним чи позитивним значенням.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181 та пункту 4.4 Порядку № 166, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов’язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації. /p>

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону № 2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

При цьому слід звернути увагу, що відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1120-р нарахування податкового кредиту з використанням податкової накладної, отриманої у попередніх звітних періодах, з порушенням вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого платника податку органами державної податкової служби.



коментар редакції

Якщо розрахунок коригування забули відобразити в обліку або він запізнився

Із відповіді податківців можна зробити такі висновки:

1)

якщо розрахунок коригування забули відобразити в обліку, то зараз це можна зробити шляхом виправлення помилки: або через уточнюючий розрахунок, або в поточній декларації. Причому в цій консультації податківці не уточнювали, що забутий РК спричинив заниження зобов’язання за декларацією старішою ніж попередній період, то виправлятися слід тільки через уточнюючий розрахунок. Вони лише уточнили, що виправляти в УР або поточній декларації можна тільки один період;

2) якщо розрахунок коригування запізнився

, то тут, схоже, податківці орієнтуватимуться на розпорядження КМУ № 1120-р та вживатимуть ті самі заходи, які прописано щодо запізнілих податкових накладних, тобто ініціюватимуть позапланову виїзну перевірку. Ми вважаємо таку підставу для перевірки незаконною, оскільки її не прописано в Законі про ДПС. Не дивно, якщо податківці до запізнілих РК застосовуватимуть й інші введені ними умовності щодо запізнілих ПН, зокрема, вимогу документального підтвердження запізнювання у вигляді рекомендованого листа з повідомленням про вручення з відбитком календарного штемпеля, на що вони вказували в листі від 04.11.2009 р. № 24259/7/16-1517-26. Докладніше про це див. статтю «Заповнюємо Розрахунок коригування (додаток 1 до декларації з ПДВ)» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 9, с. 28

 

Наталія Яновська

Наступний фрагмент

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі