Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

V. Нерезидент продає нерухомість та товари на території України: чи бути платником ПДВ?

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Березень, 2010/№ 21
В обраному У обране
Друк
Лист від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517

Початок

Попередній фрагмент

10. Чи оподатковуються податком на додану вартість операції з поставки товарів на митній території України нерезидентом, у якого немає представництва, резиденту?

Згідно зі статтею 5 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», із змінами та доповненнями, іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Реєстрацію зазначених представництв здійснює центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.

Відповідно до пункту 1.17 статті 1 та пункту 2.5 статті 2 Закону № 334 постійне представництво нерезидента в Україні до початку своєї господарської діяльності стає на облік в податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у податковому обліку, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, операції з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту та операції з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі — експорту).

Визначення місця поставки товарів і місця поставки послуг надано відповідно у пункту 6.4 і пункту 6.5 статті 6 Закону.

Реєстрація платників податку на додану вартість здійснюється з урахуванням вимог статті 2 Закону. Зокрема, відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування ПДВ). При цьому, відповідно до підпункту «а» пункту 9.6 статті 9 Закону такі особи заяву про реєстрацію повинні подати (надіслати) податковому органу не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону.

Визначення терміна «особа» надано у пункту 1.2 статті 1 Закону. Зокрема, згідно із зазначеним пунктом, особа — це будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом чи ні: суб’єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій; інша юридична особа, що не є суб’єктом підприємницької діяльності; фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно із законодавством, або імпортує товари на митну територію України; представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Таким чином, операції з поставки товарів, основних засобів, які знаходяться на митній території України (без фактичного ввезення їх на територію України) нерезидентом резиденту є об’єктом оподаткування податком на додану вартість і платником податку на додану вартість по зазначених операціях виступатиме представництво, яке повинно бути зареєстроване платником податку на додану вартість у порядку, визначеному статті 9 Закону.



коментар редакції

Нерезидент продає нерухомість та товари на території
 України: чи бути платником ПДВ?

Це запитання дуже непросте, щоб на нього відповісти так однозначно, як це зробила ДПАУ. На її думку, нерезидент, який продає або основні засоби, або товари (без їх фактичного ввезення на територію України),

повинен зареєструвати представництво, а воно, у свою чергу, досягши оподатковуваних обсягів (300 тис. грн.) або інших ознак для реєстрації платником ПДВ, повинно ним стати.

Однак далеко не завжди один лише факт продажу нерезидентом ОЗ або товарів спричиняє обов’язкову реєстрацію представництва.

Українське податкове законодавство поділяє представництва нерезидентів на два типи:

1) що здійснюють госпдіяльність (назвемо їх

комерційні);

2) що не здійснюють госпдіяльність (назвемо їх

некомерційні).

Перші

обов’язково реєструються в податковому органі як платники (це так звані постійні представництва), а другі стають на облік у податковому органі, тільки якщо вони повинні згідно із законодавством України сплачувати податки (збори) — пп. 2.2.2, 6.1.1, 6.1.2 Порядку обліку платників податків № 80.

Розглянемо, як співвідносяться ці вимоги до нерезидентів, які володіють нерухомістю на території України/ продають таку нерухомість. Варіантів тут може бути три:

1)

нерухомість брала участь у госпдіяльності нерезидента, отже, мало бути створено комерційне представництво, воно ж постійне з реєстрацією в податковому органі як повноцінний платник податків;

2)

нерухомість не брала участі в госпдіяльності нерезидента, але її наявність потребує сплати податків, наприклад, податку на землю, тоді представництво теж створюється (див. лист ДПАУ від 15.09.2006 р. № 17193/7/29-1017), але вже некомерційне, і ставиться на облік у податковому органі;

3)

нерухомість не брала участі в госпдіяльності нерезидента та її наявність не потребує сплати податків. Тоді створення представництва — це суто воля нерезидента. Якщо він вважає, що йому зручніше обслуговувати таку нерухомість (комунальні платежі, охорона, прибирання тощо) через спеціально створене представництво, то будь ласка. Якщо ж ні, то він цілком може обійтися без представництва, це за його дорученням може зробити резидент (агент з незалежним статусом) або як варіант нерезидент може щомісячно відряджати свого працівника для врегулювання подібних питань.

Тепер переходимо

до етапу реалізації нерухомості . Тут виникає потенційна загроза з боку ПДВ, якщо такий продаж досяг обсягу 300 тис. грн.

У перших двох варіантах

(комерційне та некомерційне представництво) вони мають бути зареєстровані як платники ПДВ, якщо не були такими до такої реалізації.

У третьому варіанті

, ДПАУ наполягає на реєстрації представництва (мовляв, з’являється обов’язковий податок для сплати) і одночасної реєстрації платником ПДВ. Однак така операція для нерезидента може бути єдиною: продав нерухомість та взагалі забув про Україну, навіщо городити город з представництвом, тим більше, що ця операція, яка досягла 300 тис. грн. (але не перевищила 600 тис. грн.), ще не повинна оподатковуватися, адже за правилами Закону про ПДВ заяву про реєстрацію слід подати протягом 20 днів після місяця, в якому було здійснено такий продаж. Якщо ж продаж перевищує 600 тис. грн., тоді за правилами Закону про ПДВ заяву про реєстрацію слід подати «… до кінця такого звітного податкового періоду». За ідеєю й ця норма не потребує реєстрації платником ПДВ до здійснення операції (так, наприклад, із листа ДПАУ від 11.09.2007 р. № 17995/7/16-1517-26 випливає: якщо й укладення договору на суму більше 600 тис. грн., і здійснення поставки відбулися в першій декаді місяця, то така операція все-таки залишається неоподатковуваною). Хоча в цьому питанні не все так однозначно: докладно ми його висвітлювали у статті «Нерухомість від учасника-нерезидента: хто сплачує ПДВ?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 92, с. 30, там же ми зазначали і про сумнівність притягнення нерезидента до відповідальності в разі нереєстрації платником ПДВ.

Аналогічно слід міркувати й у разі продажу товарів: усе залежатиме від того, разова це продаж чи це частина комерційної діяльності нерезидента, досягли обороти 300 тис. грн. чи ні тощо.

 

Наталія Яновська

Наступний фрагмент

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць