Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Виплати по тимчасовій непрацездатності: порядок розрахунку

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Березень, 2010/№ 24
Друк
Стаття

Виплати по тимчасовій непрацездатності: порядок розрахунку

 

Допомога по тимчасовій непрацездатності та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності розраховуються виходячи із середньої заробітної плати. Про особливості порядку розрахунку лікарняних, а також про податковий та бухгалтерський облік цієї виплати йтиметься в цій статті.

Катерина Скрипкіна, Лілія Ушакова економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»

 

Порядок визначення сум виплат по тимчасовій непрацездатності

Сума виплат по тимчасовій втраті працездатності (допомога по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд), та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, розраховуються відповідно до

п. 20 Порядку № 1266 шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті згідно з графіком роботи підприємства.

Відразу ж виникає запитання: в яких випадках використовується середньоденна заробітна плата, а в яких середньогодинна заробітна плата.

Згідно з

п. 13 Порядку № 1266 у випадках, не пов’язаних із застосуванням підсумованого обліку робочого часу або обліку робочого часу в годинах та встановлення неповного робочого дня в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньоденна заробітна плата (дохід) за відпрацьований час або за один календарний день.

Відповідно до

п. 15 Порядку № 1266 у разі коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, установлюється неповний робочий день, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата.

При розрахунку середньоденної (середньогодинної) заробітної плати насамперед необхідно визначити

розрахунковий період , за який вона обчислюється.

 

Розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата

Згідно з

п. 3 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку виплат по тимчасовій непрацездатності, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

У загальному випадку розрахунковим періодом для застрахованих осіб (уключаючи осіб, які працюють неповний робочий день чи робочий тиждень, та добровільно застрахованих осіб) є останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (

п. 4 Порядку № 1266).

Для осіб, які працюють на підприємствах, в організаціях, робота яких пов’язана із сезонним характером виробництва згідно зі

Списком сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженим постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278, розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Приклад 1.

Працівника прийнято на роботу 16 лютого 2009 року. З 15 по 24 березня 2010 року він хворів, про що свідчить наданий листок непрацездатності.

У цьому випадку розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати будуть 6 календарних місяців, що передують місяцю настання тимчасової непрацездатності, а саме вересень 2009 року — лютий 2010 року.

Якщо застрахована особа працювала менше 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактичну кількість відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку.

Приклад 2.

Працівника прийнято на роботу 12 жовтня 2009 року. З 22 по 29 березня 2010 року він хворів, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності.

Розрахунковим періодом для обчислення суми оплати за період тимчасової непрацездатності в цьому випадку будуть 4 календарні місяці, що передують місяцю настання тимчасової непрацездатності, а саме листопад 2009 року — лютий 2010 року.

На практиці також можлива ситуація, коли працівник відпрацював повний місяць, але прийнято на роботу його було не в перший календарний день місяця (наприклад, перший календарний день місяця є вихідним або святковим днем). У такому разі при визначенні розрахункового періоду місяць, який відпрацьовано не з 1-го числа, не враховується. Таке роз’яснення надано Мінпраці в

листі від 19.10.07 р. № 595/020/99-07.

Приклад 3.

Працівника прийнято на роботу 2 листопада 2009 року. З 15 по 19 березня 2010 року він хворів, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності.

У цьому випадку розрахунковим періодом для обчислення суми оплати за період тимчасової непрацездатності будуть 3 календарні місяці, що передують місяцю настання тимчасової непрацездатності, а саме грудень 2009 року — лютий 2010 року. Місяць прийняття на роботу (листопад 2009 року) не включається до розрахункового періоду, оскільки працівник почав працювати не з 1-го числа календарного місяця.

Якщо працівник

не відпрацював повний календарний місяць, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Приклад 4.

Працівника прийнято на роботу 17 лютого 2010 року. З 19 по 26 березня 2010 року він хворів, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності.

У зв’язку з тим, що працівник не відпрацював повний місяць, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є період з 17 лютого по 18 березня 2010 року включно.

Згідно з

абзацом п’ятим п. 4 Порядку № 1266 місяці розрахункового періоду (з 1-го до 1-го числа), протягом яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду. Звертаємо увагу: у п. 4 Порядку № 1266 наведено вичерпний перелік поважних причин.

Приклад 5.

Працівника прийнято на роботу 2 лютого 2009 року. З 15 по 24 березня 2010 року він хворів, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. З 1 жовтня по 6 листопада 2009 року працівник перебував на лікарняному.

Розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати в цьому випадку є вересень 2009 року — лютий 2010 року. Однак у зв’язку з тим, що в жовтні 2009 року працівник не відпрацював жодного дня з поважної причини (тимчасова непрацездатність), цей місяць повністю виключається з розрахункового періоду.

У результаті місяцями розрахункового періоду є вересень, листопад, грудень 2009 року, січень та лютий 2010 року.

Згідно з

п. 10 Порядку № 1266, якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітної плати з поважних причин, які зазначено в п. 4 Порядку № 1266, то середня зарплата для розрахунку страхових виплат визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку. До поважних причин належать тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком.

Далі розглянемо, які

виплати беруть участь в розрахунку середньоденної (середньогодинної) заробітної плати.

 

Виплати, які включаються до розрахунку середньої заробітної плати

Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), що визначаються згідно з

Інструкцією № 5 та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, з яких сплачувалися страхові внески до Фонду.

Таким чином, до розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності включаються виплати працівникам за умови, що такі виплати:

1) включаються до фонду оплати праці згідно з

Інструкцією № 5;

2) обкладаються податком з доходів фізичних осіб;

3) було включено до бази для справляння внесків до Фонду.

Виплати за час, протягом якого працівник не працював і за ним зберігався середній заробіток, обчислений відповідно до

Порядку № 100 (відпускні, компенсація за невикористану відпустку, середня заробітна плата за період виконання громадських обов’язків у робочий час тощо), не беруть участі в розрахунку середньоденної (середньогодинної) заробітної плати. Це обумовлено тим, що оплата періоду тимчасової непрацездатності здійснюється за відпрацьований час у розрахунковому періоді. Оскільки в зазначених випадках працівник фактично не працював, при розрахунку середньої заробітної плати не враховуються ані сума, ані дні, протягом яких за працівником зберігалася середня заробітна плата. Такі роз’яснення надано Мінпраці в листі від 25.06.2004 р. № 20-338 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 98).

Однак нещодавно

для однієї з виплат за невідпрацьований час Мінпраці зробило виняток . У листах від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 33), від 05.06.2009 р. № 138/18/99-09 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 50) було зазначено, що період простою не з вини працівника (робочі дні за графіком роботи підприємства, протягом яких працівник не працював у зв’язку з простоєм), а також сума його оплати повинні брати участь у розрахунку середньої заробітної плати для оплати листка непрацездатності. Аргументи такі: оплата простою включається до фонду оплати праці згідно з п.п. 2.2.12 Інструкції № 5 та з неї сплачуються внески до Фонду.

Час перебування працівника у відрядженні та сума заробітної плати, нарахованої працівнику за період його відрядження, уключаються до розрахунку середньої заробітної плати

для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, оскільки в цей період працівник виконував свою роботу.

Слід пам’ятати, що нарахована заробітна плата включається до розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми допомоги по тимчасовій втраті непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності тільки

в межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до фондів соціального страхування.

Максимальний розмір зарплати, з якої сплачуються страхові внески, визначається на рівні п’ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб.

У 2009 році діяли такі розміри максимальної заробітної плати, з якої справляються внески до фондів соціального страхування: січень — жовтень — 10035 грн., листопад — грудень — 11160 грн.

Фонд у

листі від 29.12.2009 р. № 01-16-2801 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 10) зазначив, що в січні — березні 2010 року розмір максимальної заробітної плати, з якої сплачуються внески до соціальних фондів, становить 13035 грн.

Звертаємо увагу: якщо

працівник частину місяця працював, а частину місяця перебував у відпустці (або не працював з інших причин і за цей період йому зберігався середній заробіток) і при цьому загальна сума нарахованого доходу перевищувала максимальну величину, на яку нараховуються страхові внески, то до розрахунку середньої заробітної плати включається сума заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, у пропорційних розмірах між видами нарахувань.

 

Порядок включення до розрахунку середньої зарплати одноразових виплат

Порядок включення до розрахунку середньоденної (середньогодинної) заробітної плати заохочувальних та компенсаційних виплат, що мають

разовий характер, регулюється абзацом другим п. 9 Порядку № 1266 і має свої особливості.

Так, відповідно до

абзацу другого п. 9 Порядку № 1266, якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного та шестирічного віку за медичним висновком), то для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, які не передбачені актами законодавства або здійснюються понад установлені зазначеними актами норми, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

Таким чином, до заохочувальних та компенсаційних виплат застосовується особливий порядок включення до розрахунку середньої зарплати для визначення лікарняних. Перелік таких виплат наведено в

п. 2.3 Інструкції № 5. До них, зокрема, належать:

— матеріальна допомога до відпустки;

— винагорода за підсумками роботи за рік;

— щорічна винагорода за вислугу років;

— премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;

— одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних дат).

Особливі правила включення до розрахунку середньої зарплати згаданих виплат діють тільки у випадку, коли в розрахунковому періоді є місяць, який не відпрацьовано повністю з однієї з

поважних причин і в цьому ж місяці нараховані заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер. До поважних причин належать виключно такі:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного та шестирічного віку за медичним висновком.

Отже, якщо в місяці розрахункового періоду, який відпрацьовано не повністю з однієї з перелічених

поважних причин, було нараховано одноразову заохочувальну або компенсаційну виплату, при розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності така виплата бере участь у розрахунку тільки в сумі, пропорційній відпрацьованому часу.

Якщо місяць розрахункового періоду, в якому було нараховано заохочувальну або компенсаційну виплату, відпрацьований повністю, то в розрахунку середньої заробітної плати братиме участь уся сума такої виплати.

Приклад 6.

Працівник підприємства хворів з 3 по 10 березня 2010 року включно, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. Страховий стаж — 7 років.

У розрахунковому періоді (вересень 2009 року — лютий 2010 року) працівнику було нараховано такі виплати:

— вересень 2009 року — заробітна плата в розмірі 3000,00 грн.;

— жовтень 2009 року — заробітна плата в розмірі 3000,00 грн.;

— листопад 2009 року — відпускні (з 2 по 15 листопада включно) у розмірі 1301,44 грн., зарплата за відпрацьовані дні листопада (з 16 по 30 листопада включно) у розмірі 1571,43 грн.; матеріальна допомога до відпустки в розмірі 1000,00 грн.;

— грудень 2009 року — заробітна плата в розмірі 3100,00 грн.;

— січень 2010 року — заробітна плата в розмірі 3100,00 грн.;

— лютий 2010 року — заробітна плата в розмірі 3100,00 грн.

Перш ніж розрахувати суму лікарняних, варто звернути увагу на те, що в розрахунковому періоді (вересень 2009 року — лютий 2010 року) є місяць, який не відпрацьовано повністю (листопад 2009 року). Однак, оскільки причина, за якою цей місяць не відпрацьовано повністю, не входить до переліку поважних причин, перелічених у

п. 9 Порядку № 1266, при настанні яких одноразова виплата (у цьому випадку матеріальна допомога) повинна включатися пропорційно відпрацьованому часу, то така матеріальна допомога повністю включається до розрахунку середньоденної заробітної плати для визначення суми лікарняних.

Інформацію про кількість відпрацьованих днів та нараховані у розрахунковому періоді виплати наведемо в таблиці.

 

Місяці розрахункового періоду

Кількість відпрацьованих робочих днів

Загальна сума нарахованого доходу, грн.

Сума заробітної плати, що включається до розрахунку лікарняних, грн.

Вересень 2009

22

3000,00

3000,00

Жовтень 2009

22

3000,00

3000,00

Листопад 2009

11

3872,87

2571,43

Грудень 2009

23

3100,00

3100,00

Січень 2010

19

3100,00

3100,00

Лютий 2010

20

3100,00

3100,00

РАЗОМ

117

19172,87

17871,43

 

Розрахуємо середньоденну заробітну плату:

17871,43 : 117 = 152,75 (грн.).

У зв’язку з тим, що страховий стаж працівника більше 5 років, але менше 8 років, розмір виплат по тимчасовій втраті працездатності становитиме 80 % середньої заробітної плати.

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності:

152,75 х 3 х 0,8 = 366,60 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності:

152,75 х 2 х 0,8 = 244,40 (грн.).

Загальна сума оплати листка непрацездатності:

366,60 + 244,40 = 611,00 (грн.).

Приклад 7.

Працівник підприємства хворів з 1 по 10 березня 2010 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності.

Страховий стаж — 6 років.

У розрахунковому періоді (вересень 2009 року — лютий 2010 року) працівнику було нараховано такі суми доходу:

— вересень 2009 року — заробітна плата в розмірі 2500,00 грн.;

— жовтень 2009 року — відпускні в розмірі 1825,35 грн. (відпустка з 1 по 24 жовтня 2009 року включно), матеріальна допомога до відпустки — 1000,00 грн.;

— листопад 2009 року — заробітна плата в розмірі 1904,76 грн., лікарняні (з 26 жовтня по 6 листопада 2009 року включно) — 1209,70 грн.;

— грудень 2009 року — заробітна плата в розмірі 2600,00 грн.;

— січень 2010 року — заробітна плата в розмірі 2600,00 грн.;

— лютий 2010 року — заробітна плата в розмірі 2600,00 грн.

У розрахунковому періоді (вересень 2009 року — лютий 2010 року) є місяць (жовтень 2009 року), в якому працівник не відпрацював жодного дня. Оскільки в жовтні 2009 року працівник хворів і в цьому ж місяці йому було нараховано разову виплату (матеріальну допомогу), то для ситуації, що розглядається в прикладі 7, матеріальна допомога повинна включатися до розрахунку середньоденної заробітної плати пропорційно відпрацьованим у цьому місяці дням. Однак, оскільки в цьому місяці (жовтні) немає жодного відпрацьованого дня у зв’язку з перебуванням працівника у відпустці, а також у зв’язку з його тимчасовою непрацездатністю, сума матеріальної допомоги до відпустки повністю виключається з розрахунку середньоденної заробітної плати для визначення суми лікарняних.

Інформацію про кількість відпрацьованих днів та нараховані у розрахунковому періоді виплати наведемо в таблиці.

 

Місяці розрахункового періоду

Кількість відпрацьованих робочих днів

Загальна сума нарахованого доходу, грн.

Сума заробітної плати, що включається до розрахунку лікарняних, грн.

Вересень 2009

22

2500,00

2500,00

Жовтень 2009

2825,35

Листопад 2009

16

3114,46

1904,76

Грудень 2009

23

2600,00

2600,00

Січень 2010

19

2600,00

2600,00

Лютий 2010

20

2600,00

2600,00

РАЗОМ

100

16239,81

12204,76

 

Розрахуємо середньоденну заробітну плату:

12204,76 : 100 = 122,05 (грн.).

У зв’язку з тим, що страховий стаж працівника більше 5 років, але менше 8 років, розмір виплат по тимчасовій втраті працездатності становитиме 80 % середньої заробітної плати.

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності:

122,05 х 5 х 0,8 = 488,20 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності:

122,05 х 2 х 0,8 = 195,28 (грн.).

Загальна сума оплати листка непрацездатності:

488,20 + 195,28 = 683,48 (грн.).

Приклад 8.

Працівник підприємства хворів з 1 по 12 березня 2010 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності.

Страховий стаж — 10 років.

У розрахунковому періоді (вересень 2009 року — лютий 2010 року) працівнику було нараховано такі суми доходу:

— вересень 2009 року — заробітна плата в розмірі 3000,00 грн.;

— жовтень 2009 року — заробітна плата в розмірі 3000,00 грн.;

— листопад 2009 року — заробітна плата в розмірі 3100,00 грн.;

— грудень 2009 року — заробітна плата в розмірі 3100,00 грн.;

— січень 2010 року — заробітна плата в розмірі 3200,00 грн.;

— лютий 2010 року — заробітна плата за фактично відпрацьовані дні лютого 800,00 грн., лікарняні — 720,45 грн. (хворів з 8 по 12 лютого), відпускні — 1828,24 грн. (відпустка з 15 по 28 лютого включно), матеріальна допомога до відпустки — 1000,00 грн.

У цій ситуації суму матеріальної допомоги, нараховану працівнику в лютому, має бути включено до розрахунку середньоденної заробітної плати для визначення суми лікарняних пропорційно відпрацьованим у лютому робочим дням. Сума матеріальної допомоги, що підлягає включенню до розрахунку середньоденної зарплати , становитиме:

1000,00 : 20 х 5 = 250,00 (грн.),

де 20 — кількість робочих днів згідно з графіком роботи підприємства в лютому 2010 року;

5 — кількість фактично відпрацьованих працівником днів у лютому 2010 року.

Інформацію про кількість відпрацьованих днів та нараховані у розрахунковому періоді виплати наведемо в таблиці.

 

Місяці розрахункового періоду

Кількість відпрацьованих робочих днів

Загальна сума нарахованого доходу, грн.

Сума заробітної плати, що включається до розрахунку лікарняних, грн.

Вересень 2009

22

3000,00

3000,00

Жовтень 2009

22

3000,00

3000,00

Листопад 2009

21

3100,00

3100,00

Грудень 2009

23

3100,00

3100,00

Січень 2010

19

3200,00

3200,00

Лютий 2010

5

4348,69

1050,00

РАЗОМ

112

19748,69

16450,00

 

Розрахуємо середньоденну заробітну плату:

16450 : 112 = 146,88 (грн.).

Листок непрацездатності в цьому прикладі оплачується виходячи зі 100 % середньої зарплати, оскільки страховий стаж працівника становить більше 8 років

.

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок підприємства:

146,88 х 5 = 734,40 (грн.).

Сума оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності:

146,88 х 4 = 587,52 (грн.).

Загальна сума оплати листка непрацездатності:

734,40 + 587,52 = 1321,92 (грн.).

Приклад 9.

Працівник підприємства хворів з 1 по 12 березня 2010 року, про що свідчить наданий листок непрацездатності.

Страховий стаж — 20 років.

У розрахунковому періоді (вересень 2009 року — лютий 2010 року) працівнику нараховано такі суми доходу:

— вересень 2009 року — заробітна плата в розмірі 3000,00 грн.;

— жовтень 2009 року — заробітна плата в розмірі 1636,36 грн., лікарняні — 1451,61 (хворів з 19 по 30 жовтня 2009 року), премія до ювілею — 3000,00 грн.;

— листопад 2009 року — заробітна плата в розмірі 3000,00 грн.;

— грудень 2009 року — заробітна плата в розмірі 3000,00 грн.;

— січень 2010 року — заробітна плата в розмірі 3500,00 грн.;

— лютий 2010 року — заробітна плата в розмірі 1750,00 грн., відпускні — 1277,75 грн. (відпустка з 15 по 28 лютого 2010 року), матеріальна допомога до відпустки в розмірі 2000,00 грн.

У цьому прикладі в розрахунковому періоді є два місяці, в яких нараховано разові виплати та які повністю не відпрацьовано.

Перший місяць — жовтень 2009 року. Оскільки причиною, з якої цей місяць не відпрацьовано повністю, є тимчасова непрацездатність, разова виплата (премія до ювілею) включається до розрахунку середньоденної заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу. Сума премії до ювілею, що включається до розрахунку середньоденної зарплати для розрахунку лікарняних, становитиме:

3000,00 : 22 х 12 = 1636,36 (грн.),

де 22 — загальна кількість робочих днів у жовтні 2009 року за графіком роботи підприємства;

12 — кількість фактично відпрацьованих працівником робочих днів у жовтні 2009 року.

Щодо другого не відпрацьованого повністю місяця (лютого), то разова виплата (матеріальна допомога до відпустки), уключається до розрахунку середньоденної заробітної плати для розрахунку лікарняних загальною сумою, оскільки причину, за якою не відпрацьовано повністю зазначений місяць, не включено до переліку причин, зазначених у

п. 9 Порядку № 1266.

Інформацію про кількість відпрацьованих днів та нараховані у розрахунковому періоді виплати наведемо в таблиці.

 

Місяці розрахункового періоду

Кількість відпрацьованих робочих днів

Загальна сума нарахованого доходу, грн.

Сума заробітної плати, що включається до розрахунку лікарняних, грн.

Вересень 2009

22

3000,00

3000,00

Жовтень 2009

12

6087,97

3272,72

Листопад 2009

21

3000,00

3000,00

Грудень 2009

23

3000,00

3000,00

Січень 2010

19

3500,00

3500,00

Лютий 2010

10

5027,75

3750,00

РАЗОМ

107

23615,72

19522,72

 

Розрахуємо середньоденну заробітну плату:

19522,72 : 107 = 182,46 (грн.).

Листок непрацездатності в цьому прикладі оплачується виходячи зі 100 % середньої зарплати, оскільки страховий стаж працівника перевищує 8 років

.

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності:

182,46 х 5 = 912,30 (грн.).

Сума оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності:

182,46 х 4 = 729,84 (грн.).

Загальна сума оплати листка непрацездатності:

912,30 + 729,84 = 1642,14 (грн.).

 

Обчислення середньої заробітної плати

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачуються страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді.

При розрахунку середньої заробітної плати слід ураховувати обмеження, установлене

абзацом п’ятим п. 14 Порядку № 1266, згідно з яким середньоденна (середньогодинна) заробітна плата не може перевищувати максимальну суму заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, у розрахунку на один день (годину), що розраховується шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на норму робочого часу в цьому місяці.

Приклад 10.

Демченка В. П. прийнято на роботу 14 листопада 2005 року. З 15 по 24 березня 2010 року він перебував на лікарняному. Страховий стаж — 7 років 4 місяці.

Розрахунковий період — вересень 2009 року — лютий 2010 року. З 14 по 27 вересня 2009 року працівник перебував у щорічній відпустці. З 1 по 11 грудня 2009 року працівник хворів. Виплати, нараховані працівнику в розрахунковому періоді, наведемо в таблиці.

 

Місяці розрахункового періоду

Заробітна плата, грн.

Відпускні, грн.

Лікарняні, грн.

Матеріальна допомога на оздоровлення, грн.

Вересень 2009 року

1309,09

1132,60

1200,00

Жовтень 2009 року

2400,00

Листопад 2009 року

2400,00

Грудень 2009 року

1460,87

885,33

Січень 2010 року

2400,00

Лютий 2010 року

2400,00

Разом

12369,96

1132,60

885,33

1200,00

 

Дні, протягом яких працівник перебував у щорічній відпустці (з 14 по 27 вересня 2009 року), а також сума відпускних (1132,60 грн.) у розрахунку середньої заробітної плати участі не беруть, оскільки цю виплату нараховано працівнику за невідпрацьований час.

Не враховується при розрахунку середньої заробітної плати дні тимчасової непрацездатності (з 1 по 11 грудня 2009 року) та сума лікарняних (885,33 грн.), оскільки ця виплата не включається до фонду оплати праці та не обкладається внесками до Фонду.

Матеріальна допомога на оздоровлення включається до розрахунку середньої заробітної плати в повному обсязі, оскільки вересень 2009 року (місяць її нарахування) відпрацьовано не повністю, бо в цьому місяці працівник перебував у щорічній відпустці, що не є поважною причиною, перелік яких наведено в

п. 9 Порядку № 1266.

Розрахуємо середньоденну заробітну плату працівника.

 

Місяці розрахункового періоду

Кількість фактично відпрацьованих робочих днів

Загальна сума нарахованого доходу, грн.

Сума заробітної плати, що включається до розрахунку лікарняних, грн.

Вересень 2009 року

12

3641,69

2509,09

Жовтень 2009 року

22

2400,00

2400,00

Листопад 2009 року

21

2400,00

2400,00

Грудень 2009 року

14

2346,20

1460,87

Січень 2010 року

19

2400,00

2400,00

Лютий 2010 року

20

2400,00

2400,00

Разом

108

15587,89

13569,96

 

Середньоденна заробітна плата Демченка В. П. для розрахунку виплат по тимчасовій непрацездатності становитиме:

13596,96 : 108 = 125,65 (грн.).

У зв’язку з тим, що страховий стаж працівника більше 5 років, але менше 8 років, розмір виплат по тимчасовій втраті працездатності становитиме 80 % середньої заробітної плати.

Розрахуємо суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства:

125,65 x 0,8 x 5 = 502,60 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності:

125,65 x 0,8 x 3 = 301,56 (грн.).

Тепер розглянемо на конкретному прикладі ситуацію, коли для оплати періоду тимчасової непрацездатності, працівнику необхідно розрахувати середньогодинну заробітну плату.

Приклад 11.

Томілко А. В. хворів з 22 по 30 березня 2010 року. Оклад працівника становить 2000 грн. З листопада 2009 року працівника було переведено на роботу в режимі неповного робочого дня (0,5 від норми робочого часу за місяць). Страховий стаж — 9 років 3 місяці.

Згідно з

п. 15 Порядку № 1266 у цьому випадку для визначення суми лікарняних необхідно розрахувати середньогодинну заробітну плату. Розрахунковим періодом для розрахунку середньої зарплати є вересень 2009 року — лютий 2010 року.

У таблиці наведемо дані про відпрацьовані години та суму зарплати.

 

Місяць розрахункового періоду

Кількість фактично відпрацьованих годин

Сума заробітної плати, грн.

Вересень 2009 року

176

2000,00

Жовтень 2009 року

176

2000,00

Листопад 2009 року

84

1000,00

Грудень 2009 року

91,5

1000,00

Січень 2010 року

75,5

1000,00

Лютий 2010 року

80

1000,00

Разом

683

8000,00

 

Уся сума заробітної плати бере участь у розрахунку середньої заробітної плати.

Розрахуємо середньогодинну зарплату: 8000 : 683 = 11,71 (грн.).

Сума оплати перших п’яти днів становитиме: 11,71 x 20 = 234,20 (грн.), де 20 — кількість робочих годин, пропущених згідно з графіком роботи працівника протягом п’яти днів тимчасової непрацездатності.

Визначимо суму допомоги по тимчасовій непрацездатності: 11,71 x 8 = 93,68 (грн.), де 8 — кількість робочих годин, пропущених згідно з графіком роботи працівника, що оплачуються за рахунок коштів Фонду.

Якщо в розрахунковому періоді перед настанням тимчасової непрацездатності застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, зазначених у

п. 4 Порядку № 1266 (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком), або якщо тимчасова непрацездатність настала в перший день роботи, середньоденна заробітна плата за один робочий день (годину) визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві або за індивідуальним графіком роботи.

При цьому з роз’яснень Мінпраці (див.

лист від 08.01.2008 р. № 9783/0/14-07/020 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 8) випливає, що середньомісячна кількість робочих днів розраховується шляхом ділення кількості робочих днів за балансом робочого часу підприємства в розрахунковому періоді (6 календарних місяців) на 6.

Приклад 12.

Авдєєнко А. С. вийшла з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 17 березня 2010 року і цього ж дня вона захворіла. Згодом було надано листок непрацездатності, згідно з яким хвороба тривала з 17 по 26 березня 2010 року. Страховий стаж працівниці — 6 років 8 місяців.

У розрахунковому періоді (вересень 2009 року — лютий 2010 року) працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з чим у цей період вона не мала заробітку.

Посадовий оклад працівниці на момент настання тимчасової непрацездатності становив 1800 грн. На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями (субота та неділя).

Визначимо середньомісячну кількість робочих днів.

Загальна кількість робочих днів за балансом робочого часу підрозділу в розрахунком періоді (вересень 2009 року — лютий 2010 року) становить:

22 + 22 + 21 + 23 + 19 + 20 = 127 (роб. дн.).

Розрахуємо середньомісячну кількість робочих днів:

127 : 6 = 21,17 (роб. дн.).

Середньоденна заробітна плата:

1800 грн. : 21,17 = 85,03 грн.

Визначимо суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності:

85,03 грн. x 3 x 0,8 = 204,07 грн.

Сума допомоги по тимчасовій втраті працездатності:

85,03 грн. х 5 х 0,8 = 340,12 грн.

 

Особливості розрахунку лікарняних зовнішнім сумісникам

Відповідно до

п. 21 Порядку № 1266, якщо застрахована особа працює за сумісництвом, страхові виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, завіреного підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Якщо застрахована особа працює на декількох місцях роботи за сумісництвом, для призначення страхової виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця додатково до документів, зазначених вище, додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення

нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи.

Якщо особа в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом

не працювала декілька днів, які припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, то середньоденна (середньогодинна) заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески за фактично відпрацьовані календарні місяці (відпрацьований час), на кількість робочих днів (годин) за місцем роботи за сумісництвом (абзац четвертий п. 21 Порядку № 1266).

Таким чином, якщо в розрахунковому періоді за основним місцем роботи працівником відпрацьовано робочих днів більше, ніж за цей же період за сумісництвом, то середня зарплата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді зарплати, на кількість робочих днів за місцем роботи за сумісництвом.

Звертаємо увагу: сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати по тимчасовій втраті працездатності, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються внески до фондів соціального страхування. Отже, якщо в місяці (місяцях) розрахункового періоду загальна сума нарахованої заробітної плати за основним місцем роботу та за місцем роботи за сумісництвом перевищує максимальний розмір заробітної плати, з якої справляються внески до соціальних фондів, до розрахунку середньої заробітної плати за місцем роботи за сумісництвом включається різниця між максимальною величиною зарплати та зарплатою за основним місцем роботи.

Приклад 13.

Працівник підприємства Шевеленко С. І. хворів з 22 по 31 березня 2010 року. На підприємстві А він працює за основним місцем роботи, на підприємстві Б — за сумісництвом. Стаж роботи — 9 років 10 місяців.

Розрахунковим періодом для цього працівника при розрахунку лікарняних за основним місцем роботи є вересень 2009 року — лютий 2010 року. На підприємстві А встановлено п’ятиденний робочий тиждень. Інформацію про відпрацьовану кількість робочих днів та нараховану суму заробітної плати за основним місцем роботи зазначено в довідці про середню заробітну плату, яку видано підприємством А та надано працівником на підприємство Б.

 

img 1

img 2

 

Середня заробітна плати для визначення сум оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється виходячи з розрахункового періоду за основним місцем роботи. Розрахунковим періодом є вересень 2009 року — лютий 2010 року.

На підприємстві Б також установлено п’ятиденний робочий тиждень. Інформацію про відпрацьовану кількість робочих днів та нараховану суму заробітної плати за місцем роботи за сумісництвом наведемо в таблиці.

 

Місяці розрахункового періоду

Кількість відпрацьованих днів

Сума нарахованої заробітної плати

Вересень 2009 року

22

700,00

Жовтень 2009 року

22

700,00

Листопад 2009 року

21

700,00

Грудень 2009 року

23

700,00

Січень 2010 року

19

700,00

Лютий 2010

20

700,00

Разом

127

4200,00

 

Сума загальної нарахованої заробітної плати за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом за місяцями розрахункового періоду не перевищує максимальної величини заробітної плати, з якої справляються внески до соціальних фондів. Тому в розрахунку середньої заробітної плати за сумісництвом бере участь уся сума заробітної плати, нарахована в розрахунковому періоді.

Розрахуємо середньоденну зарплату за місцем роботи за сумісництвом:

4200 : 127 = 33,07 (грн.).

Визначимо суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності:

33,07 х 5 = 165,35 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності:

33,07 x 3 = 99,21 (грн.).

 

Податковий та бухгалтерський облік виплат по тимчасовій непрацездатності

Відповідно до останнього абзацу

п.п. 4.3.1 Закону № 889 виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, уключаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку.

Для цілей обкладення податком з доходів фізичних осіб виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, які виплачуються платникам податку з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із

Законом № 2240, для цілей оподаткування розглядаються як заробітна плата (див. лист ДПАУ від 06.07.2004 р. № 4207/ч/17-3115). Тому до суми лікарняних також застосовується податкова соціальна пільга.

Для визначення права на податкову соціальну пільгу за «перехідними» лікарняними відповідно до

листів ДПАУ від 18.02.2005 р. № 3059/7/17-3117 та від 14.03.2005 р. № 75/4/17-3114 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 17 і № 25) суму оплати періоду тимчасової непрацездатності необхідно розподілити за місяцями пропорційно часу, на який припадає період хвороби (аналогічно «перехідним» відпускним).

Оскільки згідно з

пп. 3.2 і 3.3 Інструкції № 5 допомога по тимчасовій непрацездатності та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності не належать до фонду оплати праці, то на такі суми підприємство не здійснює нарахування (утримання) внесків до соціальних фондів (крім внесків до Пенсійного фонду).

Щодо внесків до Пенсійного фонду важливо зазначити таке.

Згідно з

п. 15 ст. 11 Закону № 1058 до осіб, які підлягають обов’язковому пенсійному страхуванню, належать також особи, яким здійснюються виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності. На підставі п. 19 Закону № 1058 страхові внески до Пенсійного фонду нараховуються (утримуються) на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до

Інструкції № 21-1 на суму лікарняних здійснюються нарахування (у загальному випадку 33,2 %) та утримання (у загальному випадку 2 %) внесків до Пенсійного фонду з урахуванням застосування максимальної величини, з якої справляються страхові внески.

Застосування максимальної величини

, установленої законодавством, при нарахуванні «перехідних» лікарняних, здійснюється за кожний місяць окремо (п.п. 5.1.7 Інструкції № 21-1).

Відповідно до

п. 7 Порядку № 439 витрати, пов’язані з оплатою перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, відносяться згідно з п.п. 5.6.2 ст. 5 Закону про податок на прибуток до валових витрат.

Щодо нарахування внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування на суму оплати (у тому числі й перших п’яти днів) тимчасової непрацездатності, то, на думку ДПАУ (див.

лист ДПАУ від 11.05.2004 № 8365/7/15-1117), такі внески відносяться до валових витрат підприємства на підставі п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток.

У бухгалтерському обліку суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності відображаються

за кредитом субрахунку 663 у кореспонденції з дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності». Можуть використовуватися й інші рахунки витрат — 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут».

Допомога, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображається проводкою дебет субрахунку 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням» — кредит субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами».

Бухгалтерський облік операцій з нарахування та виплати лікарняних проілюструємо на умовному числовому прикладі.

Приклад 14.

Менеджер відділу збуту хворів з 1 березня 2010 року по 9 березня 2010 року включно, а з 15 березня 2010 року по 19 березня 2010 року перебував на лікарняному по догляду за дитиною до 3-х років у зв’язку з хворобою матері, яка здійснює догляд за такою дитиною. Листки непрацездатності було надано до комісії із соціального страхування в березні 2010 року.

Працівнику призначено такі виплати:

— за першим листком непрацездатності — середньоденна зарплата за розрахунковий період з вересня 2009 року по лютий 2010 року — 141,73 грн.; страховий стаж — 7 років; загальна сума виплат 680,28 грн., з яких: 566,90 грн. — за рахунок коштів підприємства, 113,38 грн. — за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

— за другим листком непрацездатності — середньоденна заробітна плата за розрахунковий період з вересня 2009 року по лютий 2010 року — 141,73 грн.; страховий стаж — 7 років; загальна сума виплат 566,90 грн. за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

За відпрацьовані дні березня 2010 року працівнику було нараховано заробітну плату в розмірі 1500,00 грн.

Загальна сума нарахованого доходу в березні 2010 року становить 2747,18 грн.

Звертаємо увагу: допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня хвороби матері за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (

ч. 5 ст. 35 Закону № 2240, п. 3.13 Інструкції № 455).

Бухгалтерський облік операцій, пов’язаних з нарахуванням та оплатою суми лікарняних, наведемо в таблиці.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

1

Нараховано заробітну плату

93

661

1500,00

2

Нараховано оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця

949

663

566,90

3

Нараховано допомогу по тимчасовій непрацездатності (113,38 + 566,90)

652

663

680,28

4

Нараховано внесок до Пенсійного фонду на суму заробітної плати (1500,00 х 33,2 %)

93

651

498,00

5

Нараховано внесок до Пенсійного фонду на суму лікарняних ((566,90 + 680,28) х 33,2 %)

949

651

414,06

6

Нараховано внесок до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму заробітної плати (1500,00 х 1,4 %)

93

652

21,00

7

Нараховано внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття на суму заробітної плати (1500,00 х 1,6 %)

93

653

24,00

8

Нараховано внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві на суму заробітної плати (1500,00 х 0,86 %*)

93

656

12,90

9

Утримано внесок до Пенсійного фонду із суми заробітної плати (1500,00 х 2 %)

661

651

30,00

10

Утримано внесок до Пенсійного фонду із суми лікарняних ((566,90 + 680,28) х 2 %)

663

651

24,94

11

Утримано внесок до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із суми заробітної плати (1500,00 х 1 %)

661

652

15,00

12

Утримано внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття із суми заробітної плати (1500,00 х 0,6 %)

661

653

9,00

13

Утримано податок з доходів фізичних осіб із суми заробітної плати (1500,00 - 30,00 - 15,00 - 9,00) х 15 %

661

641/ПДФО

216,90

14

Утримано податок з доходів фізичних осіб із суми лікарняних ((680,28 + 566,90 - 24,94) х 15 %)

663

641/ПДФО

183,34

15

Перераховано внески до Пенсійного фонду (498,00 + 414,06 + 30,00 + 24,94)

651

311

967,00

16

Перераховано внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

652

311

Розрахункова сума

17

Перераховано внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (24,00 + 9,00)

653

311

33,00

18

Перераховано внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

656

311

12,90

19

Перераховано податок з доходів фізичних осіб (216,90 + 183,34)

641/ПДФО

311

400,24

20

Виплачено заробітну плату за березень 2010 року (1500,00 - 30,00 - 15,00 - 9,00 - 216,90)

661

301

1229,10

21

Виплачено лікарняні (680,28 + 566,90 - 24,94 - 183,34)

663

301

1038,90

* Ставку внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві прийнято умовно.

 

Порядок відображення виплат по тимчасовій непрацездатності у звітності

Суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, що виплачується застрахованим особам за рахунок коштів підприємства, установи, та допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком, яка виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,

підлягають відображенню в таких звітах та формах:

1. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ). Складається та подається до органів державної податкової служби України за місцем реєстрації підприємства (установи) окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності відображаються в загальній сумі заробітної плати, інших виплат, винагород нарахованих (виплачених) платнику податку

з ознакою доходу «01».

2. Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності (Ф4-ФССзТВП). Складається щоквартально наростаючим підсумком з початку року та подається до органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за місцем реєстрації не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом місяця.

Суми допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком, відображаються в:

— Таблиці III «Розрахунки по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування» у рядку 14 у загальній сумі витрат страхувальника за звітний період із розшифровкою за періодами: «На початку кварталу» та «За звітній період» з розбиттям за місяцями звітного періоду. Розшифровка даних рядка 14 таблиці  III за видами витрат відображається в таблиці IV «Витрати за рахунок страхових внесків»;

— Таблиці IV «Витрати за рахунок страхових внесків» у першій її частині «Матеріальне забезпечення» у:

— рядку 1 «По тимчасовій непрацездатності (за винятком допомоги по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім’ї)» заповнюються дані про

кількість робочих днів, втрачених працівниками в результаті тимчасової непрацездатності (колонка 3), за винятком днів тимчасової непрацездатності, оплачених за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи — страхувальника, та суму нарахованої допомоги за рахунок коштів Фонду (тобто нараховану починаючи з шостого календарного дня непрацездатності) за звітний період (колонка 4). Дані проставляються наростаючим підсумком з початку року;

— рядку 2 «По тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім’ї» проставляються дані

про кількість робочих днів, втрачених працівниками в результаті необхідності догляду за хворою дитиною або хворим членом сім’ї (колонка 3), та суму нарахованої допомоги за рахунок коштів Фонду (колонка 4). Слід мати на увазі, що допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім’ї виплачується за рахунок коштів Фонду з першого дня непрацездатності. Дані проставляються наростаючим підсумком з початку року.

3. Звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України (додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України). Подається страхувальниками до органів Пенсійного фонду не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Суми оплати допомоги перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

«звичайним» роботодавцем відображаються в:

3.1. Таблиці 1 додатка 4. «Нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у:

Розділі I «За період з 01.01.2004»

— у рядку 1.1.1 «а) сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності» відображається нарахована

сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності;

— у рядку 1.1.2 «б) сума допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю» відображається нарахована

сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Фонду;

— у рядках 2, 2.1, 2.2, 2.3, 4, 6а, 7а відображаються

суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності в загальній сумі фактичних витрат на оплату праці звітного місяця, з урахуванням максимальної величини, на яку нараховуються страхові внески.

Розділі III «Суми, нараховані у звітному базовому періоді за минулі та майбутні місяці, на які нараховуються страхові внески» заповнюється платниками, які до розрахунку за звітний базовий період

уключають суми, нараховані за минулі та/або майбутні місяці, у тому числі суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності за минулі місяці.

3.2. Таблиці 7 додатка 4. «Суми нараховані за дні тимчасової непрацездатності, щорічні та додаткові відпустки та суми нараховані в минулих періодах» відображається

сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що оплачується за рахунок коштів роботодавця, з кодом типу нарахувань «1» при заповненні графи 11 таблиці 7, та сума допомоги зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, яка оплачується за рахунок коштів Фонду, з кодом типу нарахувань «2» при заповненні графи 11 таблиці 7.

Сьогодні розрахунок лікарняних та декретних істотно відрізняється, незважаючи на те що і виплати по тимчасовій непрацездатності, і допомога по вагітності та пологах розраховуються відповідно до Порядку № 1266. У наступній статті розглянемо порядок розрахунку допомоги по вагітності та пологах, яка повністю виплачується за рахунок коштів Фонду.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі