Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 575 та від 22 січня 1996 р. № 116

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Травень, 2010/№ 35
Друк
Постанова від 16.12.2009 р. № 1393

Кабінет Міністрів України

 

Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 575 та від 22 січня 1996 р. № 116

Постанова від 16 грудня 2009 р. № 1393

(витяг)

 

Кабінет Міністрів України

постановляє:

Внести до

<…> Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 (ЗП України, 1996 р., № 6, ст. 192, № 17, ст. 464; Офіційний вісник України, 1997 р., число 4, с. 29, число 51, с. 27), зміни, що додаються*.

* Зміни не публікуються, оскільки зазначений Порядок наводимо нижче в кодифікованому вигляді з урахуванням унесених змін. Зміни у тексті виділено

напівжирним курсивом. —
Прим. ред.

 

Прем’єр-міністр України Ю. Тимошенко

 

 

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей

(

із змінами і доповненнями, останні з яких унесено постановою КМУ від 16.12.2009 р. № 1393)

 

1. Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

2. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Р3 = [(Бв - А) х Іінф + ПДВ + Азб] х 2 + Вп + Вр,

де Р3 — розмір збитків (у гривнях); Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях); А — амортизаційні відрахування з дати початку експлуатації (у гривнях); Іінф — загальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку експлуатації на підставі визначених щомісяця Держкомстатом індексів інфляції; ПДВ — розмір податку на додану вартість (у гривнях); Азб — розмір акцизного збору (у гривнях); Вп — фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях); Вр — фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).

Показники Вп та Вр застосовуються для визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей та відповідних витрат, необхідних для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях, де таке відновлення необхідне для подальшого продовження роботи.

3. Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

4. Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на добавлену вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оптових цін підприємства-виробника і податку на добавлену вартість із застосуванням коефіцієнта 2.

5. У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.

6. Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оцінюються з додаванням до роздрібних цін суми дотацій.

7. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта:

5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;

50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.

8. Розмір збитків від розкрадання банкнотного або захищеного паперу, персоніфікованої захисної стрічки обчислюється:

із застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері;

у п’ятитисячократному розмірі від вартості захищеного паперу та персоніфікованої захисної стрічки.

9. У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, — у міру їх придбання) та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.

10. Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету.



коментар редакції

Збільшення розміру кратної матеріальної відповідальності

Зміни, що вносяться до тексту знайомого кожному бухгалтеру Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабміну від 22.01.96 р. № 116 (далі — Порядок № 116), стосуються самої

формули, за якою розраховується розмір заподіяних підприємству збитків. Вона тепер включає фактичні витрати підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матцінностей, у тому числі витрати на доставку матеріалів та усунення пошкоджень, тим самим збільшуючи розмір кратної матеріальної відповідальності.

Однак при цьому в оновлених положеннях Порядку № 116 зроблено важливе застереження: розмір збитків розраховується з урахуванням зазначених додаткових показників

тільки на безперервно діючих підприємствах, в установах та організаціях і тільки у випадку, якщо відновлення пошкоджених матцінностей необхідне для подальшого продовження роботи .

Якщо перший показник — безперервність роботи підприємства — має об’єктивний характер, то другий — необхідність певних матцінностей для продовження роботи — має високий ступінь оцінності, і відповідне рішення повинен буде приймати керівник при винесенні наказу про притягнення працівника до матеріальної відповідальності.

Як бачимо, у цій частині

зміни Порядку № 116 — перші за останні 12 років — стосуватимуться дуже небагатьох суб’єктів господарювання. Для всіх інших продовжує діяти стара формула розрахунку розміру збитків, заподіяних розкраданням, нестачею, знищенням (псуванням) матеріальних цінностей (докладно про правила її застосування див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 91, с. 47).

Слід також зауважити, що в Порядку № 116 збережено норму, згідно з якою

підприємство, якому завдано шкоди розкраданням, нестачею або знищенням матцінностей, суму, що перевищує витрати на покриття такої шкоди, має перерахувати до державного бюджету. Про необхідність виконання цього обов’язку регулярно нагадують держоргани (див., наприклад, «Вісник податкової служби України», 2009, № 45, с. 31; листи Держказначейства від 06.11.2009 р. № 15-10/2772-19131, Мінфіну від 20.08.2009 р. № 31-11080-17-19/22644). При цьому, як тепер зазначено в Порядку № 116, сума, що перераховується до держбюджету, не включає фактичні витрати підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартість робіт з їх відновлення.

Зміни

набрали чинності 11.01.2010 р.

 

Олена Уварова

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі