Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Облік на підприємствах з ремонту побутової техніки

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Травень, 2010/№ 35
Друк
Стаття

Облік на підприємствах з ремонту побутової техніки

 

Як відомо, побутові послуги є діяльністю із забезпечення повсякденних потреб громадян. Їх основна мета — звільнити споживачів від частини справ, які їм іноді не до снаги. Так, наприклад, не багато споживачів зможуть самостійно відремонтувати телевізор, що вийшов з ладу, або пральну машину. Тому сьогодні діяльність з надання побутових послуг, зокрема з ремонту побутової техніки, стає все більш поширеною.

Про те, як правильно оформити замовлення на ремонт побутової техніки, про найбільш поширені методи формування забезпечення гарантійних зобов’язань, особливості податкового та бухгалтерського обліку таких операцій та багато про що інше, ви дізнаєтеся із запропонованої статті.

Юрій ГРАКОВСЬКИЙ, аудитор

 

Документи статті

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про патентування

— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон № 1023

— Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Інструкція № 8

— Інструкція по використанню форм документів суворої звітності, що використовуються для оформлення замовлень та розрахунків із споживачами за побутові послуги, затверджена наказом Укрсоюзсервісу від 29.09.95 р. № 8.

Інструкція № 20

— Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутових машин і приладів, ремонту та виготовлення металовиробів, затверджена наказом Укрсоюзсервісу від 27.08.2000 р. № 20.

Інструкція № 291

— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

Правила № 313

— Правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 16.05.94 р. № 313.

П(С)БО 11

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20.

П(С)БО 15

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290.

Методрекомендації № 157

— Методичні рекомендації щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 р. № 157.

 

Як оформляється замовлення при ремонті побутової техніки

Поточна діяльність підприємств з ремонту побутової техніки заснована на договірних відносинах із замовником, які починаються з оформлення та приймання замовлення. Особливості приймання замовлень викладено в

Інструкції № 20. Відповідно до п. 2.1 цієї Інструкції замовлення на ремонт побутової техніки оформляється договором, функцію якого в цьому випадку виконує квитанція № ПО-Р1 (її форму затверджено Інструкцією № 8). При прийманні побутової техніки на ремонт у цьому документі зазначаються ознаки виробу (його комплектність, колір, заводський номер тощо), оціночна вартість, яка узгоджується із замовником та підтверджується його підписом.

При прийманні замовлення у присутності замовника визначаються несправності, а також агрегати, запасні частини, комплектуючі вироби, матеріали, необхідні для усунення несправностей. У цей же момент обговорюється і порядок розрахунків за послуги ремонту: у готівковій чи безготівковій формі; до надання послуг чи після.

Послуги з ремонту виконуються відповідно до переліку та цін, установлених виконавцем. При цьому для виконання ремонту може бути використано запасні частини та комплектуючі вироби, надані самим замовником.

Щодо проведення розрахунків за послуги з ремонту побутової техніки, то відповідно до

п. 13 Правил № 313 та пп. 2.7 — 2.8 Інструкції № 20 вони можуть оформлятися:

— або

касовим чеком РРО (розрахунковою квитанцією в разі виходу РРО з ладу або тимчасового відключення електроенергії) та другим примірником договору (копією квитанції № ПО-Р1);

— або тільки

квитанцією за формою № ПО-Р1, якщо суб’єкт господарювання відповідно до законодавства не використовує РРО.

Варте уваги, що згідно з вимогами

Інструкції № 8 квитанція за формою № ПО-Р1 має бути бланком суворого обліку. Звернувшись до Номенклатури бланків цінних паперів і документів суворого обліку, що виготовляються за ліцензією Мінфіну, наведеної в додатку до постанови Кабміну від 19.04.93 р. № 283, ми побачимо, що квитанції за формою № ПО-Р1 можна знайти місце серед документів, що обслуговують грошовий обіг. Це означає: використовувати суворий бланк квитанції, що нас цікавить, зобов’язані не всі ремонтні майстерні, а тільки ті з них, які згідно з чинним законодавством не застосовують ні РРО, ні КОРО, ні розрахункові квитанції*. Щодо решти суб’єктів господарювання, то вони цілком можуть використовувати звичайний бланк квитанції за формою № ПО-Р1, а не суворий.

* До речі, на це звертав увагу і Держкомпідприємництва в п. 2 листа від 08.08.2003 р. № 4738.

Нагадаємо, коло суб’єктів господарювання, звільнених від використання РРО та розрахункових книжок, визначене

ст. 9 Закону про РРО. У п. 1 цієї статті прямо зазначено, що підприємства сфери послуг (юрособи), які приймають плату за послуги, можуть не використовувати ні РРО, ні РК у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних та завірених у встановленому порядку. Норми цього пункту цілком можуть застосовуватися при розрахунках за надані послуги з ремонту побутової техніки.

Не варто забувати й про те, що деякі види послуг з ремонту побутової техніки згадано в

Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08. 2000 р. № 1336, а отже, готівкові розрахунки за ними можна здійснювати без використання РРО, але із застосуванням розрахункових книжок та КОРО (причому без обмежень розміру річного обсягу розрахункових операцій). До таких послуг належать:

— послуги з ремонту та встановлення побутових машин і пристроїв, а також радіоелектронної апаратури

вдома у замовника;

— послуги з ремонту радіоелектронної апаратури, побутових машин і пристроїв

суб’єктами підприємницької діяльності з 1 — 2 працівниками.

 

Патентування

Порядок патентування діяльності з надання побутових послуг визначено

Законом про патентування. Так, відповідно до п. 31 цього Закону патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами.

При наданні побутових (платних) послуг патент потрібний як при розрахунках за готівкові кошти, так і з використанням інших форм розрахунків, уключаючи кредитні картки. Однак необхідність в отриманні патенту виникає тільки в разі, якщо суб’єкт підприємницької діяльності здійснює види послуг, що ввійшли до

Переліку побутових послуг, що підлягають патентуванню, затвердженого постановою КМУ від 27.04.98 р. № 576. До нього, зокрема, було включено послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- та відеоапаратури (крім структурних підрозділів, розташованих у сільській місцевості).

Для отримання патенту суб’єкт підприємницької діяльності подає до податкового органу, розташованого за місцезнаходженням пункту з надання побутових послуг,

заявку. Форму такої заявки затверджено Положенням про виготовлення, зберігання та реалізацію торгових патентів, затвердженим постановою КМУ від 13.07.98 р. № 1077. Причому разом із заявкою дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі можна не подавати (нагадаємо, що зазначення інформації про нього потребує форма заявки)*. Замість дозволу подається довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (листи ДПАУ від 07.09.2009 р. № 10759/5/15-0416, від 22.01.2008 р. № 650/5/15-0416 та Держкомпідприємництва від 03.10.2008 р. № 8461 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 74).

* Докладніше про порядок придбання торгового патенту і необхідні для цього документи можна прочитати у статті «Торгові патенти: основні моменти» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 27.

Однак це ще не означає, що отримувати такий дозвіл та сплачувати відповідний збір ремонтній майстерні взагалі не доведеться. Як повідомила ДПАУ в

п. 3 Узагальнюючого роз’яснення щодо місцевих податків і зборів, затвердженого наказом ДПАУ від 25.03.2010 р. № 184, у ситуації, що склалася, перешкод для сплати збору за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі не існує і сплачувати його потрібно при отриманні дозволу відповідно до рішень органів місцевого самоврядування. Отже, якщо ви не маєте наміру спорити з представниками головного податкового відомства, то дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі все ж доведеться отримати. Цю проблему ми розглядали нещодавно у статті «Як сплачується збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 32, с. 32.

 

Порядок відображення основних операцій з ремонту побутової техніки в бухгалтерському та податковому обліку

Бухгалтерський облік

. Почнемо з формування собівартості послуг з ремонту побутової техніки. Відповідно до п. 3.5 Методрекомендацій № 157 при калькуляції собівартості послуг застосовується, як правило, позамовний метод, що передбачає ведення обліку для кожного виду робіт (послуг) за статтями витрат. Об’єктом обліку та калькуляції є окреме замовлення. Виконавець — суб’єкт господарювання відразу при прийманні одиниці побутової техніки в ремонт відкриває «виробниче замовлення», якому присвоюється код. Далі цей код проставляється в первинних документах, що підтверджують витрати на виконання цього замовлення: на бланках за формою № ПО-Р1, у наряді при обчисленні відрядної заробітної плати, в актах на брак тощо. Крім того, номер замовлення проставляється на ярликах, які прикріпляються до вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, наданих замовником, а також на самій побутовій техніці, прийнятій у ремонт.

Як уже зазначалося раніше, для оформлення замовлень та розрахунків із замовниками суб’єкти господарювання у сфері побутового обслуговування застосовують документи, передбачені

Інструкцією № 8. Але для цілей обліку фактичних витрат замість бланка наряду-замовлення може бути використано картку обліку фактичних витрат для накопичення інформації щодо витрат за кожним із прийнятих замовлень. При цьому вартість матеріалів, вузлів, запасних частин, агрегатів, отриманих від замовника для виконання замовлення, до вартості послуг не включається.

Отримані від замовника комплектуючі виконавець відображає в бухгалтерському обліку на позабалансовому рахунку

022 «Матеріали, прийняті для переробки», А от для узагальнення інформації про наявність та рух побутової техніки, прийнятої на ремонт, використовується рахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні».

У решті порядок формування витрат на підприємствах з ремонту побутової техніки звичайний, тобто здійснюється відповідно до

Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.

Щодо порядку відображення доходу від реалізації наданих послуг, то він визначений

П(С)БО 15. Так, відповідно до п. 10 П(С)БО 15 дохід, пов’язаний із наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно визначено результат цієї операції. У нашому випадку операція з надання послуг вважається завершеною на дату підписання акта виконаних робіт (наданих послуг), а отже, саме на цю дату і відображається дохід. Для відображення інформації про суму отриманого доходу застосовують субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг». За кредитом цього субрахунку відображається збільшення (отримання) доходу, а за дебетом — сума непрямих податків (наприклад, ПДВ) та списання в порядку закриття на рахунок 791.

Податковий облік.

Відображення операцій з ремонту побутової техніки в податковому обліку здійснюється у звичайному порядку. Валові доходи у виконавця (виходячи з вартості наданих послуг) виникають за правилом першої події (п.п. 11.3.1 Закону про податок на прибуток):

— або на дату отримання оплати;

— або на дату фактичного надання результатів послуг.

Вартість комплектуючих виробів, що придбавалися в постачальників для виконання послуг з ремонту побутової техніки, включається до складу валових витрат та бере участь у перерахунку за

п. 5.9. Закону про податок на прибуток до моменту їх списання.

Щодо ПДВ-обліку, то, зрозуміло, під обкладення ПДВ у виконавця — платника ПДВ потрапляє плата за послуги з ремонту. При цьому податкові зобов’язання щодо неї також виникають на дату першої з подій (або на дату отримання оплати, або на дату підписання акта виконаних робіт).

Сума вхідного ПДВ у вартості комплектуючих виробів збільшить податковий кредит з ПДВ на підставі

п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ.

 

Для чого створюється забезпечення гарантійних зобов’язань

Досить часто підприємствам побутового обслуговування через неякісне виконання робіт або встановлення неякісних запасних частин доводиться виконувати гарантійні ремонти. Для відшкодування майбутніх операційних витрат на виконання гарантійних ремонтів на підприємстві створюється

забезпечення, як це передбачено п. 13 П(С)БО 11.

Розмір забезпечення, порядок відрахувань до нього слід передбачити в наказі про облікову політику підприємства. У зв’язку з цим виникає запитання про механізм розрахунку сум відрахувань на забезпечення гарантійних зобов’язань, адже ні в

П(С) БО 11, ні в Інструкції № 291 порядок резервування не описано. На наш погляд, підприємства сфери побутового обслуговування мають право застосовувати свої методи розрахунку, правильні з точки зору економічної доцільності. Перелічимо найпоширеніші з них.

Згідно з

першим методом забезпечення визначається виходячи із суми витрат, пов’язаних із забезпеченням гарантійних зобов’язань у розрахунку на 1000 грн. наданих послуг за будь-який минулий проміжок часу (2 — 3 роки). Наведемо приклад. Підприємство побутового обслуговування планує в поточному році надати послуги з ремонту побутової техніки на суму 600000 грн. (у тому числі ПДВ — 100000 грн.). Аналіз, проведений фінансово-економічною службою підприємства, свідчить, що витрати, пов’язані із забезпеченням гарантійних зобов’язань перед замовниками (ремонти, технічне обслуговування, грошові компенсації, заміни виробів побутової техніки) за попередні два роки* становлять 92 грн. на 1000 грн. наданих послуг (без урахування ПДВ).

* Утім, чим більше період, вибраний для аналізу, тим точніше і економічно обґрунтованіше будуть результати розрахунку.

У цьому випадку розмір забезпечення складе

4600 грн. на рік [(50000 : 1000) х 92], або 383,33 грн. (4600 : 12) у розрахунку на один місяць.

Другий метод

базується на застосуванні питомої ваги витрат, пов’язаних із забезпеченням гарантійних зобов’язань, у загальній сумі витрат попередніх періодів. У такому разі величина забезпечення визначається як добуток прогнозної суми витрат, пов’язаних з наданням послуг з ремонту та питомої ваги витрат.

Так, наприклад, за попередніми розрахунками витрати, пов’язані з наданням послуг з ремонту побутової техніки, мають скласти 420000 грн. Статистика попередніх років свідчить, що питома вага витрат, пов’язаних із забезпеченням гарантійних зобов’язань, у загальній сумі витрат, становить 1,1 %. За такого підходу розмір забезпечення дорівнюватиме

4620 грн. на рік [(420000 х 1,1) : 100], або 385 грн. (4620 : 12) у розрахунку на один місяць.

Третій метод

застосовується у випадку, коли обсяг послуг з ремонту побутової техніки не повинен істотно змінитися. У цій ситуації розмір забезпечення поточного року приймається на рівні минулого року. Наприклад: згідно з даними бухгалтерського обліку за попередні три роки сума «гарантійного» забезпечення, що створюється та використовується, становить 4650 грн. на рік. Ураховуючи, що обсяг послуг з ремонту побутової техніки не повинен істотно змінитися, підприємство приймає рішення залишити його на тому ж рівні. Розмір забезпечення в розрахунку на один місяць становитиме 387,5 грн. (4650 : 12).

У межах цієї статті ми розглянули тільки три методи розрахунку забезпечення, хоча на практиці їх може бути значно більше. Так, резервування можливе окремо за кожним із видів послуг з ремонту побутової техніки (наприклад, з ремонту годинників, пральних машин, кондиціонерів тощо). Звичайно, у цьому випадку одним із завдань головного бухгалтера підприємства буде забезпечення максимально точного розподілу витрат (матеріальних, трудових тощо) за видами послуг.

Бухгалтерський облік

інформації про рух та залишки коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів, ведеться на субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань». За кредитом цього субрахунку відображається нарахування забезпечень (Дт 93 — Кт 473), а за дебетом — їх використання (Дт 473 — Кт 20, 22, 25, 631, 661, 65, 685).

Відповідно до

абзацу першого п. 18 П(С)БО 11 залишок такого забезпечення переглядається на кожну дату балансу та за необхідності коригується (збільшується або зменшується).

Щодо відображення витрат на гарантійний ремонт

у податковому обліку, то тут можна провести своєрідну аналогію з обліком витрат на виправлення технічно неминучого браку. Нагадаємо: витрати на виправлення технічно неминучого браку в межах установлених норм включаються до складу валових витрат (підстава — п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток). А от додаткові витрати на виправлення недоліків наднормативного браку, як не пов’язані з госпдіяльністю, до валових витрат не потрапляють. Про це повідомляла ДПАУ в листі від 03.10.2007 р. № 4819/г/15-0214 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 89. Викладений у цьому листі підхід повною мірою застосовний і в нашій ситуації:

— витрати на проведення гарантійних ремонтів, які вписуються в межі виправлення технічно неминучого браку, слід відображати у складі валових витрат*;

— витрати на наднормативні ремонти не включаються до валових витрат.

* Майте на увазі: обмеження щодо розміру валових витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів у межах 10 % сукупної вартості таких товарів, установлене п.п. 5.4.3 Закону про податок на прибуток, поширюється на торговельні підприємства, але ніяк не на підприємства, що виконують ремонт або обслуговування.

Для розмежування таких витрат необхідно, щоб на підприємстві:

— було розроблено положення про порядок гарантійного ремонту та затверджено норми його проведення з посиланням на відповідну нормативну документацію;

— здійснювали роздільний оперативний облік робіт, що виконуються, — з оплатою замовниками та в рахунок гарантії.

Бажано, щоб усі ремонти реєструвалися в журналах із зазначенням підстави: або квитанції про оплату, або гарантійного талона.

А тепер узагальнимо викладене на прикладі.

Приклад.

У квітні 2010 року ТОВ «Техносервіс» прийняло від замовників несправну побутову техніку вартістю 25000 грн. та комплектуючі матеріали на суму 3000 грн.

Для виконання ремонтних робіт підприємство додатково придбало комплектуючі вироби на суму 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). При цьому частина з них (вартістю 7200 грн. разом з ПДВ) використана при наданні платних послуг, а частина (вартістю 4800 грн. разом з ПДВ) — при виконанні робіт у рахунок гарантійних зобов’язань.

Розмір нарахованої у квітні 2010 року заробітної плати працівників за виконання платних послуг становить 14000 грн., за виконання гарантійних ремонтів — 3000 грн. Відрахування на соціальне страхування склали відповідно 5096 грн. і 1092 грн.

Згідно з розрахунком у поточному місяці забезпечення сформовано в розмірі 21000 грн.

Виручка ТОВ «Техносервіс» від надання послуг з ремонту побутової техніки за січень 2010 року склала 90000 грн., у тому числі ПДВ — 15000 грн.

У бухгалтерському та податковому обліку зазначені операції відображаються так:

 

Облік операцій з ремонту побутової техніки

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

Облік витрат, пов’язаних з наданням послуг з ремонту побутової техніки

1

Створено забезпечення гарантійних зобов’язань

93

473

21000

2

Прийнято в ремонт побутову техніку та комплектуючі вироби

023

25000

022

3000

3

Придбано комплектуючі вироби, що використовуються при наданні послуг з ремонту

207

631

12000

10000*

* Вартість комплектуючих виробів бере участь у перерахунку за п. 5.9 до моменту їх списання.

4

Відображено суму ПДВ

641

631

2000

5

Списано вартість агрегатів, використаних при наданні послуг, оплачених замовниками

23

207

6000

6

Списано вартість агрегатів, використаних при виконанні гарантійних робіт

473

207

4000

— *

7

Нараховано заробітну плату працівникам за виконання робіт, оплачених замовниками

23

661

14000

14000

8

Нараховано внески на обов’язкове соціальне страхування із заробітної плати працівників за виконання робіт, оплачених замовниками (цифра умовна)

23

65

5096

5096

9

Нараховано заробітну плату працівникам за виконання гарантійних робіт

473

661

3000

— *

10

Нараховано внески на обов’язкове соціальне страхування із заробітної плати працівників за виконання гарантійних робіт (цифра умовна)

473

65

1092

— *

* До складу валових витрат потрапляють лише ті витрати на проведення гарантійних ремонтів, які вписуються в межі технічно неминучого браку, а от витрати на наднормативні ремонти до валових витрат не включаються.

Облік доходів від реалізації послуг з ремонту побутової техніки

11

Відображено вартість наданих послуг з ремонту побутової техніки

377

703

90000

75000

12

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

703

641

15000

13

Віднесено суму доходу на фінансові результати

703

791

75000

14

Оприбутковано в касі виручку від реалізації

301

377

90000

15

Списано фактичну собівартість наданих послуг

903

23

25096

16

Віднесено фактичну собівартість наданих послуг на фінансові результати звітного періоду

791

903

25096

17

Повернено відремонтовану побутову техніку клієнтам

023

25000

18

Списано вартість використаних комплектуючих виробів

022

3000

 

От ми й нагадали найважливіші облікові особливості діяльності з ремонту побутової техніки. Бажаємо процвітання вашому бізнесу!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі