Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Пошта редакції. Платник ФСП сплачує збір за спецводокористування у складі фіксованого сільгоспподатку

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Травень, 2010/№ 35
Друк
Відповідь на запитання

Платник ФСП сплачує збір за спецводокористування у складі фіксованого сільгоспподатку

 

Фермерське господарство — платник фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП), у своїй господарській діяльності з вирощування курей-бройлерів використовує воду з каптажного джерела. Чи необхідно господарству сплачувати ще якісь податки чи збори за використану воду та одержувати дозвіл на водокористування?

(м. Львів)

 

За прийнятою в гірничій справі термінологією, під каптажем розуміються пристрої, що дозволяють збирати та виводити підземні води на поверхню для їх виміру та використання. Іншими словами,

каптажні водозабори (каптажі) застосовують для використання природних виходів підземних вод на денну поверхню (гірських джерел). Підземні води, за визначенням цього терміна ст. 1 Водного Кодексу України від 06.06.95 р. № 213/95-ВР (далі — ВКУ), це води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах. Найпростіші види каптажу — колодязь і свердловина.

З передбачених

ст. 46 ВКУ двох видів водокористування (загальне та спеціальне) зосередимося на останньому. Відповідно до ст. 48 ВКУ спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами, насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. У цій же статті ВКУ наведено визначення терміна «спеціальне водокористування»: забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Як передбачено

ст. 49 ВКУ , спеціальне водокористування є платним. Загальні принципи справляння збору за спецводокористування встановлено ст. 30 ВКУ, а конкретизовані вони в Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою КМУ від 16.08.99 р. № 1494 (далі — Порядок № 1494).

Згідно з

п. 3 Порядку. № 1494 платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

По суті аналогічне визначення кола платників збору дається в

п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води, затвердженої наказом Мінфіну, ДПАУ, Мінекономіки та Мінекобезпеки від 01.10.99 р. № 231/539/118/219 (далі — Інструкція).

Об’єктом обчислення збору

за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання (п. 5 Порядку № 1494, п. 4.1 Інструкції). Збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об’єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод (п. 2 Порядку № 1494, п. 1.7 Інструкції).

Фермерське господарство

є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону (п. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 р. № 973-IV (далі — Закон № 973)).

Разом з тим звертаємо увагу, що згідно з

ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.98 р. № 320-XIV (далі — Закон про ФСП), фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов’язкових платежів): податку на прибуток підприємств; плати (податку) за землю; комунального податку; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності та збору за спеціальне водокористування.

Інші податки та збори (обов’язкові платежі), визначені Законом України «Про систему оподаткування», сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.

Отже, як платник ФСП фермерське господарство

сплачує збір за спеціальне водокористування у складі фіксованого сільгоспподатку.

Щодо правових підстав використання фермерським господарством води із каптажного джерела зазначимо, що згідно зі

ст. 18 Закону № 973, фермерське господарство має право використовувати для потреб господарства загальнопоширені корисні копалини (пісок, глина, гравій, торф тощо), лісові угіддя, водні об’єкти та прісні підземні води, що знаходяться на земельній ділянці, відповідно до законодавства України.

Статтею 49

ВКУ
встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. На обов’язок водокористувачів здійснювати спецводокористування лише за наявності дозволу вказує також п. 9 ст. 44 ВКУ.

Разом з тим

абзацом другим ст. 2 ВКУ встановлено, що водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства. Так, ст. 23 Кодексу України про надра від 27.07.94 р. № 132/94-ВР установлено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Отже, у разі якщо:

— видобувається

прісна вода (а не, скажімо, мінеральні підземні води);

— вода використовується для

господарських і побутових потреб;

— забір води здійснюється

не глибше 20 метрів (те, що вода підземна зрозуміло із поняття каптажного джерела);

— каптажне джерело знаходиться

в межах земель фермерського господарства,

то господарство має

право без спеціального дозволу здійснювати спецводокористування.

До речі, склад земель фермерського господарства визначено

ст. 12 Закону № 973. Землі фермерського господарства можуть складатися із земельних ділянок, що:

— належать на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

— належать громадянам — членам фермерського господарства на праві приватної власності;

— використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

 

Анатолій БОБРО, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі