Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Рядок 26 декларації з ПДВ (заповнюємо, переносимо, виправляємо помилки)

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Травень, 2010/№ 39
Друк
Стаття

Рядок 26 декларації з ПДВ
(заповнюємо, переносимо, виправляємо помилки)

 

Сьогодні докладніше зупинимося на рядку 26 ПДВ-декларації. Ураховуючи, що він належить до числа підсумкових рядків та містить перехідні показники, які впливають на подальші періоди, при його заповненні слід бути особливо уважним. Тим більше, що податківці виявляють до нього останнім часом особливу цікавість. Про те, як визначити значення цього рядка, урахувати його в подальших деклараціях, а за потреби й виправити помилки, розповімо в цій статті.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

КпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Інструкція № 110

— Інструкція про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затверджена наказом ДПАУ від 17.03.2001 р. № 110.

Порядок № 165

— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.

Порядок № 166

— Порядок заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166.

Порядок № 253

— Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджений наказом ДПАУ від 21.06.2001 р. № 253 (у редакції наказу ДПАУ від 27.05.2003 р. № 247).

 

Рядок 26 — «мінус», що не став відшкодуванням поточного періоду

У рядку 26 завершального

розділу III «Розрахунки з бюджетом за звітний період» декларації з ПДВ відображається залишок накопиченого від’ємного значення, який не став бюджетним відшкодуванням у поточному періоді (тобто залишок рядка 24, що не потрапив до розрахунку суми, що відшкодовується) та який згідно з принципами складання декларації підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду та має шанс (наприклад, при здійсненні оплат постачальникам) стати відшкодуванням у майбутньому. Значення цього рядка визначається розрахунковим шляхом (як різниця рядків 24 і 25 декларації та фактично формується у графі 5 додатка 2 до декларації з ПДВ), за особовим рахунком не проводиться, а переноситься безпосередньо до рядка 23.2 наступної декларації.

Таким чином, у загальному випадку з накопиченого за рядком 24 «від’ємного» ПДВ сума, що підлягає відшкодуванню (тобто виведена з урахуванням здійснених проплат у додатках 2 і 3 до декларації з ПДВ), осідає в рядку 25 декларації, після чого залишок від’ємного значення, що не потрапив під відшкодування, переходить до рядка 26 (

п.п. 5.12.4 Порядку № 166). Водночас у деяких випадках до рядка 26 може перейти все від’ємне значення з рядка 24 декларації.

 

Коли до рядка 26 переходить увесь показник рядка 24 декларації?

Цілком очевидно, що в разі заповнення рядка 25 з прокресленням, до рядка 26 переходитиме весь показник рядка 24 декларації. Уточнимо, коли це можливо. Так, значення рядка 24

переносять до рядка 26 декларації:

— платники податків,

які не мають права на бюджетне відшкодування (п.п. 7.7.11 Закону про ПДВ, докладніше про це див. статтю «Хто не має права на відшкодування ПДВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 77) та відповідно які в рядку 25 проставляють прокреслення (причому про необхідність подання такими особами додатка 2 до декларації з ПДВ ішлося в п. 7 листа ДПАУ від 19.05.2008 р. № 10061/7/16-1417 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 47 та в консультації з рубрики «Думка фахівців офіційних органів» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 82, с. 59; цей додаток подається з прокресленнями за графою 4);

— платники податків,

які мають право на бюджетне відшкодування, однак у яких при цьому за розрахунками в рядку 25 (виведеному в додатках 2 і 3) виходить прокреслення (тобто не було фактичних оплат податкового кредиту).

У решті випадків добровільне перенесення значення рядка 24 (у повній сумі) до рядка 26 декларації без відповідного заповнення при цьому рядка 25 (тобто добровільна відмова платника податків від декларування відшкодування, тоді як усі дані для цього є, тобто, коли підприємство має право на бюджетне відшкодування і є оплати попередніх періодів), податківці, нагадаємо, трактують як

помилку — як заниження суми бюджетного відшкодування (лист ДПАУ від 19.09.2007 р. № 18727/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 83). Утім, у платника податків у такому разі є можливість самовиправитися (лист ДПАУ від 30.01.2009 р. № 1793/7/16-1517-07 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 20, докладніше особливості виправлення помилок розглянемо далі).

Таким чином, загальне правило заповнення підсумкових рядків декларації передбачає, що, отримавши значення за рядком 24 декларації, за наявності оплат попередніх періодів, платники податків — «відшкодуванці» заповнюють рядок 25 декларації (з підтвердженням розрахунку його значення в додатках 2 і 3), переносячи до рядка 26 тільки залишок, що не став відшкодуванням.

Нагадаємо також, що особливості розрахунку суми бюджетного відшкодування на числових прикладах досить докладно розглядалися в

листах ДПАУ від 06.08.2008 р. № 15844/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 66 та від 04.12.2009 р. № 27048/7/07-1217. Також на особливостях визначення суми, що відшкодовується, та заповненні додатків 2 і 3 до декларації з ПДВ ми докладно зупинялися в тематичному номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 77, присвяченому відшкодуванню ПДВ.

 

Значення рядка 26 не може бути списано у зв’язку із закінченням строку давності

Можливо, деяким із платників податків знайома ситуація, коли «

давнє» від’ємне значення, що переходить за рядком 26 із декларації до декларації, перевіряючі вимагали сторнувати, указуючи нібито на закінчення його строку давності, тобто на те, що дата його утворення — понад 3 роки. Відразу зауважимо: такі вимоги неправомірні. Адже встановлені ст. 15 Закону № 2181 строки давності (1095 днів) до суми з рядка 26 застосовуватися не можуть, оскільки вони діють у випадках:

— самостійного визначення податкових зобов’язань платника податків податковим органом (

п.п. 15.1.1 Закону № 2181);

— самостійного виправлення помилок платником податків (

п. 5.1 Закону № 2181; п. 4.4 Порядку № 166; лист ДПАУ від 18.05.2009 р. № 10191/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 47, с. 30);

— стягнення податкового боргу (

п. 15.2 Закону № 2181);

— подання заяв на повернення надмірно сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов’язкових платежів) (

п. 15.3 Закону № 2181).

На це зверталася увага й у

листі Мін’юсту від 06.06.2008 р. № 239-0-2-08-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 58.

Ситуація з рядком 26, що розглядається, ні під один з цих випадків не підпадає. У цьому разі платник податків

своєчасно в минулому показав податковий кредит, наслідком чого в подальшому і стало формування від’ємного об’єкта оподаткування за рядком 26 декларації. І будь-якого списання від’ємних сум, що накопичилися у такий спосіб, законодавством не передбачено. Тому значення рядка 26 у зв’язку із закінченням 3-річного строку давності списано бути не може. Адже ні Закон про ПДВ, ні Порядок № 166 будь-якої можливості списання «давнього» податкового кредиту не передбачають.

До речі, варте уваги, що схожа ситуація розглядалася й у

листі ДПАУ від 30.12.2005 р. № 26335/7/16-1217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 77. Щоправда, тоді йшлося про можливість списання сум, що заявляються до відшкодування (тобто декларованих у минулому за рядком 25 декларації). З нього також випливав висновок, що до сум заявленого бюджетного відшкодування строки давності не застосовуються. Як роз’яснювалося в листі, суми ПДВ, що враховуються як переплата в картці особового рахунка та задекларовані до відшкодування, не можуть бути списані в результаті закінчення строку давності, а підлягають відшкодуванню за умови підтвердження їх матеріалами документальних перевірок (докладніше про це також див. статтю «Строки давності невідшкодованих сум ПДВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 77).

 

Наслідки помилок

Помилки у рядку 26 декларації можуть бути зумовлені різними причинами: неправильними арифметичними обчисленнями, помилковим визначенням суми бюджетного відшкодування, що заявляється (невключенням до розрахунку відшкодування будь-яких сплачених або навпаки зайвим включенням неоплачених сум — а, у свою чергу, такі помилки в показнику рядка 25 декларації автоматично призводять до помилок у рядку 26), та іншими обставинами.

Та все ж розглянемо, мабуть, одну з найпоширеніших «помилкових» ситуацій — коли платник податків за власним бажанням (тобто добровільно, часто, щоб зайвий раз не піддаватися перевірці з приводу суми, що заявляється до відшкодування)

відмовляється від декларування бюджетного відшкодування, переносячи «мінус», що виник, із рядка 24 до рядка 26 декларації (і тим самим фактично завищуючи значення рядка 26), сподіваючись, що така від’ємна сума рано чи пізно в майбутньому зіграє у зменшення податкових зобов’язань, що виникають.

Якщо помилку виявлено при перевірці.

По суті, у результаті таких дій платник податків тим самим занижує суму бюджетного відшкодування. При цьому слід мати на увазі: якщо це буде виявлено при перевірці , то згідно з положеннями п.п. «а» п.п. 7.7.7 Закону про ПДВ у разі заниження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування, вважається, що платник податків добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування (тобто отримати її, скажімо, на рахунок у банку він уже не зможе), а враховує таку суму у зменшення податкових зобов’язань з цього податку майбутніх податкових періодів.

Як бачимо, у ситуації, що розглядається, занижена сума відшкодування не пропадає, а може бути спрямована виключно

у зменшення податкових зобов’язань, що виникають у майбутньому. Отже, якщо платника податків влаштовує такий варіант, тобто якщо він, припустимо, ніколи і не збирався претендувати на відшкодування таких сум «живими» грошима (на рахунок у банку з декларуванням за рядком 25.1 декларації), то, великою мірою, у разі такого помилкового недекларування відшкодування (перенесення рядка 24 до рядка 26) він нічого не втрачає*, оскільки «мінус», що виник, у будь-якому разі (чи то самостійно платником податків — у міру виникнення «плюса» в декларації, чи то після виявлення в результаті перевірки) буде зараховано у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ майбутніх податкових періодів. При цьому в такій ситуації важливо, щоб своєчасно не заявлена в минулих періодах до відшкодування сума не виявилася включеною до суми бюджетного відшкодування подальших періодів (тобто не потрапила до рядка 25 наступних декларацій). Інакше це вже може трактуватися як заниження суми бюджетного відшкодування в одному періоді та його завищення в іншому з відповідними фінансовими санкціями.

* Хіба що посадовим особам при перевірці в такому разі може загрожувати адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку згідно зі ст. 1631 КпАП (у розмірі від 5 до 10 нмдг, тобто від 85 до 170 грн.).

Підтверджують це і роз’яснення контролюючих органів (

лист ДПАУ від 30.01.2009 р. № 1793/7/16-1517-07 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 20; п. 17 листа ДПАУ від 18.05.2009 р. № 10191/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 47). Так, розглядаючи випадок заниження суми бюджетного відшкодування, виявлений за результатами перевірки, ДПАУ при цьому виділяла 3 можливі ситуації (див. таблицю, прийняте скорочення: БВ — бюджетне відшкодування):

 

Якщо перевіркою виявлено заниження суми бюджетного відшкодування

Ситуації

Примітки

1. Сума заниження БВ уже повністю зіграла у зменшення податкових зобов’язань майбутніх періодів (тобто повністю самостійно врахована платником податків у зменшення податкових зобов’язань за декларацією з моменту її виникнення та до початку перевірки)

У такому разі за результатами перевірки сума заниженого бюджетного відшкодування податківцями не визначається (оскільки «мінус» уже самостійно зарахувався платником податків при визначенні чергових платежів до бюджету); до жодних коригувань у податковому обліку це не призводить (додаткові податкові зобов’язання платнику податків за результатами перевірки не нараховуються)

2. Сума заниження БВ зіграла у зменшення податкових зобов’язань лише частково, її частина, що залишилася, досі обліковується в рядку 26 поточної декларації

За результатами перевірки податківці:
(1) визначають суму заниженого бюджетного відшкодування (до якої при цьому не включається частина суми, що вже зіграла у платника податків у зменшення податкових зобов’язань);
(2) така сума заниження БВ, виявлена при перевірці, відображається в податковому повідомленні за формою «В2», що направляється платнику податків (додаток 6 до Порядку № 253), і не може бути в подальшому заявлена платником податків до відшкодування ні за рядком 25.1, ні за рядком 25.2 декларації. У зв’язку з цим зазначена в повідомленні сума «виводиться» з декларації — відображається зі знаком «-» (мінус) у рядку 23.4 декларації наступної за періодом перевірки (п.п. 5.12.6 Порядку № 166). Тим самим на таку суму відповідно буде зменшено і значення рядка 26 декларації, така сума буде виключена з декларації та враховуватиметься в картці особового рахунка платника податків у зменшення майбутніх податкових зобов’язань, що виникають. У цьому випадку, ураховуючи, що такі суми «ідуть» із декларації, однак при цьому зараховуватимуться в рахунок подальшої сплати податку, платнику податків варто вести в себе їх окремий аналітичний облік

3. Суму заниження БВ у подальшому заявлено платником податків як бюджетне відшкодування (за рядком 25.1) подальших періодів (тобто «відкладене» бюджетне відшкодування стало бюджетним відшкодуванням інших періодів)

Цей варіант найбільш несприятливий для платника податків.
У цьому разі заниження суми бюджетного відшкодування в одному періоді фактично призводить до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування в іншому періоді. У зв’язку з цим податковими органами здійснюється перерахунок сум бюджетного відшкодування за податковий період, в якому відбулося заниження суми бюджетного відшкодування, а також за всі подальші податкові періоди. Причому якщо виявиться, що помилково завищене бюджетне відшкодування отримано платником податків, то за правилами п. 8 Інструкції № 110 платник податків визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства (найімовірніше, податківці в цьому випадку виступатимуть за застосування штрафу згідно з п.п. 17.1.3 Закону № 2181)

 

Один із можливих варіантів розвитку другої ситуації проілюструємо на такому прикладі.

Приклад

. Припустимо, виявлено, що в січні 2010 року платником податків не заявлено бюджетне відшкодування в сумі 15000 грн. (тобто в поданій січневій декларації весь залишок від’ємного значення (20000 грн.) із рядка 23.2 перейшов до рядка 26 декларації, тоді як 15000 грн. з нього слід було заявити як бюджетне відшкодування, і тільки 5000 грн. перенести до рядка 26). У такому разі виявлену при перевірці суму заниження БВ згідно з п.п. 5.12.6 Порядку № 166 зі знаком «-» (тобто «-15000») платник податків відображає в рядку 23.4 декларації, наступної за періодом перевірки; при цьому, припустимо, що за підсумками лютого виходить ПДВ до сплати в сумі 55000 грн. (див. таблицю):

 

img 1

 

У цьому випадку слід мати на увазі, що хоча за рядком 27 декларації виходить сума до сплати «55000 грн.», із неї фактично сплатити платнику податків потрібно лише 40000 грн., оскільки виведені за підсумками перевірки за рядком 23.4 декларації 15000 грн. уже враховуватимуться в картці особового рахунка у зменшення податкових зобов’язань, що виникають, а отже, зараховуватимуться в рахунок сплати ПДВ.

Зауважимо: рядок 23.4 декларації також заповнюватиметься й у разі, якщо за результатами податкової перевірки відбувається збільшення або зменшення залишку від’ємного значення, тобто перевіряючими виявлено

помилки (наприклад, при декларуванні податкового кредиту або податкових зобов’язань), що вплинули, у свою чергу, на показник рядка 26 (п.п. 5.12.5 Порядку № 166). У такому разі, якщо за підсумками перевірки відбувається:

— збільшення залишку від’ємного значення (що можливо, наприклад, при виявленні перевіряючими помилкового заниження задекларованої платником податків суми податкового кредиту та/або завищення податкового зобов’язання), то суму такого донарахування зі знаком «+» платник податків відображає в рядку 23.4 декларації, наступної за періодом перевірки, у результаті чого на цю суму відповідно буде збільшено показник рядка 26;

— зменшення залишку від’ємного значення (що може статися в результаті виявлення перевіряючими помилкового завищення задекларованої платником податків суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов’язання), то суму такого зменшення зі знаком «-» платник податків покаже в рядку 23.4 декларації, наступної за періодом перевірки, що, у свою чергу, призведе до зменшення на неї показника рядка 26.

Та все ж, ураховуючи, що ситуації можуть виявитися не дуже приємними для платника податків та іноді, як можна побачити з таблиці, мати навіть штрафонебезпечні наслідки, то, виявивши помилки, платнику податків краще їх виправити самостійно.

Самостійне виправлення помилки.

Як відомо, існують два способи виправлення помилок — у поточній декларації або через уточнюючий розрахунок. Водночас, оскільки спеціальних рядків для виправлення помилок у підсумкових рядках декларації не передбачено (тобто рядків, аналогічних «помилковим» рядкам 8.1 і 16.1, у підсумковій частині декларації немає), у цьому випадку виправити помилки, допущені за рядком 26 декларації, платник податків зможе, віддавши перевагу другому способу — уточнюючому розрахунку (пам’ятаючи при цьому, що одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки тільки однієї раніше поданої декларації, п. 4.4 Порядку № 166 ).

Про це йшлося й у

листах ДПАУ від 30.01.2009 р. № 1793/7/16-1517-07 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 20 і від 01.04.2009 р. № 6810/7/16-1517, де вказувалося на можливість самостійного виправлення помилок платником податків у цьому випадку (тобто податківці визнають за платником податків право на виправлення таких помилок) та зазначалося, що для проведення виправлень платник податків може подати уточнюючий розрахунок (за необхідності разом із заповненими додатками 2 і 3 до декларації).

Так, наприклад, при виправленні помилок, пов’язаних з добровільним недекларуванням бюджетного відшкодування, у такому уточнюючому розрахунку:

— відповідним чином буде заповнено рядки 1, 6, 7, 8 (у рядках 2 — 5 проставляються прокреслення);

— при цьому «помилкова» сума заниження бюджетного відшкодування відображається (як зменшення суми, що підлягає включенню до складу від’ємного значення) за рядком 8.6 уточнюючого розрахунку і одночасно (як збільшення декларованої в ході виправлення помилки суми бюджетного відшкодування) за рядком 8.7 (на рахунок у банку) або 8.9 (у рахунок зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових періодів) — залежно від вибраного підприємством способу отримання суми, що відшкодовується.

Після таких виправлень не слід забувати, що значення рядка 8.6 уточнюючого розрахунку зі знаком «-» слід перенести до рядка 23.3* наступної декларації. Це необхідно для того, щоб урахувати здійснені виправлення та виключити вплив помилкової суми на розрахунок бюджетного відшкодування майбутніх періодів.

* Зауважимо: у формі уточнюючого розрахунку досі так і не враховано зміни, унесені до ПДВ-звітності наказом ДПАУ від 21.01.2009 р. № 8, отже, як і раніше, у його рядках 8.5 і 8.6 є посилання на рядок 23.4 декларації.

Розглянемо приклад.

Приклад

. У січні 2010 року платник податків виявив, що в минулих періодах:

— у декларації за листопад 2009 року за наявності відповідних оплат постачальникам не заявлено бюджетне відшкодування (занижене БВ) у сумі 10000 грн.;

— у грудні 2009 року (також за наявності проплат постачальникам) не заявлено бюджетне відшкодування в сумі 4000 грн.

Припустимо, платник податків вирішив виправити ситуацію та заявити раніше незаявлене відшкодування на рахунок у банку. При цьому рядки декларації виявилися заповненими так.

 

img 2

 

У цьому випадку, виправляючи ситуацію та заявляючи занижену суму відшкодування на рахунок у банку, платник податків подає для цього два уточнюючі розрахунки (УР):

— 1-й УР — до декларації за листопад (яким заявляє відшкодування у розмірі 10000 грн.)

 

Код рядка

Показники

Загальна сума

1

2

3

1

Сума звітного періоду, в якому виявлена помилка (за кодами рядків декларації):

х

1.1

код

20

21

22

22.1

1.2

сума ПДВ

6000

1.3

код

22.2

23

23.1

23.2

1.4

сума ПДВ

6000

10000

10000

1.5

код

23.3

23.4

24

25

1.6

сума ПДВ

10000

1.7

код

25.1

25.2

26

27

1.8

сума ПДВ

— **

— **

10000

1.9

** з цієї суми відшкодовано

 

6

Уточнення показників рядків 20 — 26 декларації:

х

6.1

код

20

21

22

22.1

6.2

сума ПДВ

6.3

код

22.2

23

23.1

23.2

6.4

сума ПДВ

6.5

код

23.3

23.4

24

25

6.6

сума ПДВ

+10000

6.7

код

25.1

25.2

26

27

6.8

сума ПДВ

+10000**

— **

-10000

6.9

** з цієї суми відшкодовано

7

Уточнена сума звітного періоду, в якому виявлена помилка (з урахуванням виправлення помилки, за кодами рядків декларації):

х

7.1

код

20

21

22

22.1

7.2

сума ПДВ

6000

7.3

Код

22.2

23

23.1

23.2

7.4

сума ПДВ

6000

10000

10000

7.5

Код

23.3

23.4

24

25

7.6

сума ПДВ

10000

10000

7.7

Код

25.1

25.2

26

27

7.8

сума ПДВ

10000**

— **

7.9

** з цієї суми відшкодовано

8

Розрахунки у зв’язку з виправленням помилки:

 

8.6

зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду)

10000

8.7

збільшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку

10000

 

 

При цьому, ураховуючи, що показники такого уточнюючого розрахунку зачіпають рядки 24 і 25 декларації, разом із ним платнику податків слід подати додатки 2 і 3, заповнені на правильну суму відшкодування (10000 грн.), що заявляється, а також додаток 4 (заяву про повернення суми бюджетного відшкодування).

— 2-й УР — до декларації за грудень (яким буде дозаявлено відшкодування у розмірі 4000 грн.):

 

Код рядка

Показники

Загальна сума

1

2

3

1

Сума звітного періоду, в якому виявлена помилка (за кодами рядків декларації):

х

1.1

код

20

21

22

22.1

1.2

сума ПДВ

2000

1.3

код

22.2

23

23.1

23.2

1.4

сума ПДВ

16000

6000

10000

1.5

код

23.3

23.4

24

25

1.6

сума ПДВ

14000

1.7

код

25.1

25.2

26

27

1.8

сума ПДВ

— **

— **

14000

1.9

** з цієї суми відшкодовано

 

6

Уточнення показників рядків 20 — 26 декларації:

х

6.1

код

20

21

22

22.1

6.2

сума ПДВ

6.3

код

22.2

23

23.1

23.2

6.4

сума ПДВ

-10000 1)

-10000 1)

6.5

код

23.3

23.4

24

25

6.6

сума ПДВ

-10000 1)

+4000

6.7

код

25.1

25.2

26

27

6.8

сума ПДВ

+ 4000**

— **

-14000 1)

6.9

** з цієї суми відшкодовано

7

Уточнена сума звітного періоду, в якому виявлена помилка
(з урахуванням виправлення помилки, за кодами рядків декларації):

х

7.1

код

20

21

22

22.1

7.2

сума ПДВ

2000

7.3

код

22.2

23

23.1

23.2

7.4

сума ПДВ

6000

6000

7.5

код

23.3

23.4

24

25

7.6

сума ПДВ

4000

4000

7.7

код

25.1

25.2

26

27

7.8

сума ПДВ

4000**

— **

7.9

** з цієї суми відшкодовано

8

Розрахунки у зв’язку з виправленням помилки:

 

 

8.6

зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду)

4000

8.7

збільшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку

4000

 

1)

Щоб вийти на правильні показники грудневої декларації, вважаємо, у рядку 6 другого уточнюючого розрахунку повторно можна відобразити вже виправлену першим УР суму відшкодування, що заявляється, у розмірі 10000 грн., не включаючи її однак до підсумкового рядка 8 другого УР (про що, можливо, варто додати письмові пояснення до уточнюючого розрахунку). При цьому в рядку 8 другого уточнюючого розрахунку слід вказати тільки суму бюджетного відшкодування у розмірі 4000 грн., що заявляється додатково.

 

Ураховуючи, що показники другого уточнюючого розрахунку також зачіпають рядки 24 і 25 декларації, разом із ним (як і у випадку з першим УР) потрібно подати додатки 2 і 3, заповнені на правильну суму відшкодування (4000 грн.), що заявляється, а також додаток 4.

У подальшому виправлення, проведені через такі УР, платнику податків слід урахувати при складанні наступної декларації (так, якщо УР, скажімо, подаються в січні, то при складанні декларації за лютий), а саме перенести до рядка 23.3 наступної декларації (зі знаком «-») значення з рядків 8.6 таких УР. А отже, до рядка 23.3 декларації за лютий потрапить сума «-14000».

На завершення зауважимо: останнім часом від платників податків стали надходити вісті про відмови на місцях у прийнятті декларації із заповненим рядком 26. Не виключено, що вони навіяні телеграмою ДПАУ «Про завдання з контролю за формуванням податкового кредиту» від 12.04.2010 р. № 7186/7/99-1 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 35, с. 4), що приписує пильніше придивлятися до задекларованого за рядком 26 накопиченого від’ємного значення. Звісно ж, подібні вимоги не мають під собою законних підстав та порушують установлений порядок заповнення декларації з ПДВ. При виникненні таких труднощів можна порадити скористатися варіантом подання звітності поштою, особливості якого докладно розглядалися у статті «Як подати податкову звітність без відвідування податкової інспекції» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 23. До того ж хочемо попередити, що на розгляді у Верховній Раді знаходиться законопроект (прийнятий поки в першому читанні), що тимчасово обмежує можливість перенесення значення рядка 26 до рядка 23.2 наступних декларацій. Передбачається, що такий від’ємний залишок з рядка 26 впродовж 2010 року буде враховуватися окремо і його включення в звичному порядку до складу податкового кредиту наступного періоду поновиться з 2011 року. Але усе це стане реальністю лише після прийняття проекту в цілому і його набуття чинності, про що ми негайно повідомимо.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць