Теми статей
Обрати теми

Порядок розрахунку відпускних

Редакція ПБО
Стаття

Порядок розрахунку відпускних

 

У зв’язку з настанням літнього сезону — сезону відпусток — у бухгалтерів додається роботи, пов’язаної з розрахунком сум відпускних. У межах цієї статті докладно на числових прикладах розглянемо порядок розрахунку відпускних.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Загальний порядок розрахунку відпускних

Розрахунок сум відпускних при наданні працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, творчої відпустки або при виплаті їм компенсації за невикористану відпустку провадиться відповідно до

Порядку № 100.

Нарахування виплат за час відпустки або компенсації за невикористану відпустку здійснюється виходячи з

розміру середньоденної заробітної плати шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед початком відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду. Отриманий результат помножується на кількість календарних днів відпустки.

Цей розрахунок зобразимо у вигляді формули:

В = Д х ЗП : (К - С - Н),

де

В — сума відпускних;

Д

— кількість календарних днів відпустки;

ЗП

— сума заробітної плати та інших виплат, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати та нараховані в розрахунковому періоді;

К

— загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді (за 12 місяців дорівнює 365 (у високосному році — 366) календарних днів або за інший менший період);

С

— кількість святкових та неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період;

Н

— час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, у розрахунковому періоді.

Отже, для правильного розрахунку суми відпускних необхідно правильно визначити:

— кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

— виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати.

 

Період, за який здійснюється розрахунок середньої заробітної плати

Відповідно до

п. 2 Порядку № 100 у загальному випадку розрахунковим періодом для визначення сум відпускних та компенсації за невикористану відпустку є 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Приклад 1.

Працівника прийнято на роботу 22.06.99 р. З 17.05.2010 р. працівнику надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні.

Середня заробітна плата працівнику обчислюватиметься виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців, що передували місяцю надання відпустки, а саме за період з 01.05.2009 р. по 30.04.2010 р.

Працівнику, який пропрацював менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з

виплат за фактично відпрацьований час, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу по перше число місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Приклад 2.

Працівника прийнято на роботу 29.09.2009 р. З 31.05.2010 р. працівнику надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні.

У зв’язку з тим, що працівник пропрацював менше року після прийняття на роботу, то розрахунковим періодом для визначення середньої заробітної плати буде фактично відпрацьований час (з 1-го по 1-ше число місяця), що передує місяцю надання відпустки. У нашому прикладі — це період з 01.10.2009 р. по 30.04.2010 р.

 

Визначення кількості календарних днів у розрахунковому періоді

Для розрахунку відпускних, як уже зазначалося, необхідно визначити кількість календарних днів у розрахунковому періоді. Слід мати на увазі, що із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді необхідно виключити кількість святкових та неробочих днів (

ст. 73 КЗпП), що припадають на розрахунковий період, та час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства чи з інших поважних причин у розрахунковому періоді не працював та за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

Далі докладно розглянемо, які

дні необхідно виключити із загальної кількості календарних днів розрахункового періоду.

1. Святкові та неробочі дні

, установлені ст. 73 КЗпП.

Для зручності визначення розрахункового періоду наведемо інформацію за 2009 і 2010 роки про святкові та неробочі дні, що виключаються з розрахунку, та календарні дні, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати, у табл. 1.

 

Таблиця 1

Місяць

Кількість календарних днів

Кількість святкових та неробочих днів відповідно до ст. 73 КЗпП (число місяця, на яке припадає свято)

Календарні дні, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати

2009 рік

Січень

31

2 (1, 7)

29

Лютий

28

28

Березень

31

1 (8)

30

Квітень

30

1 (19)

29

Травень

31

3 (1, 2, 9)

28

Червень

30

2 (7, 28)

28

Липень

31

31

Серпень

31

1 (24)

30

Вересень

30

30

Жовтень

31

31

Листопад

30

30

Грудень

31

31

2010 рік

Січень

31

2 (1, 7)

29

Лютий

28

28

Березень

31

1 (8)

30

Квітень

30

1 (4)

29

Травень

31

4 (1, 2, 9, 23)

27

Червень

30

1 (28)

29

Липень

31

31

Серпень

31

1 (24)

30

Вересень

30

30

Жовтень

31

31

Листопад

30

30

Грудень

31

31

 

Приклад 3.

Працівника підприємства прийнято на роботу 16.03.2009 р. У травні 2010 року він подав заяву з проханням про надання йому щорічної відпустки тривалістю 24 календарні дні з 31 травня 2010 року.

Розрахунковим у цьому прикладі буде період з 01.05.2009 р. по 30.04.2010 р. На цей період припадають такі святкові та неробочі дні: 3 дні у травні 2009 року (1, 2, 9 травня), 2 дні в червні 2009 року (7, 28 червня), 1 день у серпні 2009 року (24 серпня), 2 дні в січні 2010 року (1, 7 січня), 1 день у березні 2010 року (8 березня), 1 день у квітні 2010 року (4 квітня). Тому ці дні буде виключено з розрахункового періоду. Отже, період, за який здійснюватиметься розрахунок середньої заробітної плати, дорівнюватиме:

365 - 10 = 355 (календарних днів),

де 365 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді з 01.05.2009 р. по 30.04.2010 р.,

10 — кількість святкових та неробочих днів, що припадають на цей розрахунковий період.

Приклад 4.

Працівника підприємства прийнято на роботу 01.12.2009 р. У травні 2010 р. він звернувся до керівництва підприємства із заявою про надання йому частини щорічної відпустки тривалістю 10 календарних днів із 31.05.2010 р.

Розрахунковим в цьому прикладі буде період з 01.12.2009 р. по 30.04.2010 р. Святкові та неробочі дні, що припадають на цей період: 2 дні в січні 2010 року (1, 7 січня), 1 день у березні 2010 року (8 березня), 1 день у квітні 2010 року (4 квітня). Отже, період, за який провадитиметься розрахунок середньої заробітної плати, дорівнюватиме:

151 - 4 = 147 (календарних днів),

де 151 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

4 — кількість святкових та неробочих днів, що припадають на цей розрахунковий період.

2. Час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства чи з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

На цій підставі з розрахункового періоду виключають час перебування працівника

у відпустці без збереження заробітної плати.

Раніше Мінпраці

(див. лист від 28.07.2008 р. № 3144/0/10-08/13 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 73) наполягало на тому, що період, протягом якого працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до ст. 26 Закону про відпустки, не повинен виключатися з розрахункового періоду, оскільки в цьому випадку зменшення середньої заробітної плати працівника залежить від рішення самого працівника.

Такі висновки Мінпраці не відповідають нормі

п. 2 Порядку № 100, де йдеться про період, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством чи з інших поважних причин не працював і за ним не зберігалася заробітна плата або зберігалася частково. Адже надання відпустки без збереження заробітної плати на підставі ст. 26 Закону про відпустки та в межах тривалості, яку встановлено в цій статті Закону, здійснюється саме згідно з чинним законодавством.

Отже, виключатися з розрахункового періоду повинні дні неоплачуваної відпустки, що надається як на підставі

ст. 25 Закону про відпустки, так і на підставі ст. 26 Закону про відпустки. До речі, нещодавно в газеті «Праця і зарплата», 2010, № 13 фахівці Мінпраці у своїй консультації щодо визначення розрахункового періоду для оплати часу відпустки вказали на те, що з розрахункового періоду все-таки необхідно виключати час перебування у відпустці без збереження заробітної плати, що надається на підставі ст. 25 і 26 Закону про відпустки (див. на с. 43).

Якщо ж працівнику на підставі його заяви було надано відпустку без збереження заробітної плати більшої тривалості, ніж установлено

ст. 26 Закону про відпустки (не більше 15 календарних днів), наприклад, 25 календарних днів, то з розрахункового періоду необхідно виключити тільки 15 календарних днів, решта 10 календарних днів із розрахункового періоду не виключаються та беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати.

Також виключенню з розрахункового періоду для визначення середньої заробітної плати підлягає час:

перебування працівника у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (або шести років у випадках, передбачених законодавством);

простою не з вини працівника (якщо середній заробіток зберігався частково);

— коли працівники

з незалежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (згідно з наказом роботодавця по підприємству працівників було переведено на роботу в умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою нормальної тривалості протягом робочого тижня (ст. 32 КЗпП)).

Отже, якщо працівник з незалежних від нього причин (згідно з наказом по підприємству) працював у режимі неповного робочого тижня, період, за який здійснюється розрахунок середньої заробітної плати, зменшується на кількість святкових та неробочих днів, установлених

ст. 73 КЗпП, а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював при скороченому робочому тижні. Вихідні дні з розрахунку виключати не слід, оскільки відпустки надаються в календарних днях та оплачуються календарні дні відпустки (див. лист Мінпраці від 07.08.2009 р. № 472/13/84-09, с. 45).

Якщо ж працівник працює на умовах неповного робочого тижня

за власним бажанням (ст. 56 КЗпП), розрахунковий період для визначення середньої заробітної плати для розрахунку відпускних не зменшують на кількість невідпрацьованих днів.

Звертаємо увагу: відповідно до

частини третьої ст. 56 КЗпП робота в умовах неповного робочого часу не спричинює жодних обмежень обсягу трудових прав працівників. Тобто робота в умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня не спричинює зменшення тривалості їх щорічної відпустки або ненадання їм інших додаткових відпусток.

Приклад 5.

Працівницю прийнято на роботу 11.01.2010 р. З 07.06.2010 р. вона йде в щорічну відпустку. З 22.02.2010 р. по 26.02.2010 р. працівниця перебувала у відпустці без збереження заробітної плати у зв’язку з тим, що є інвалідом I групи (п. 7 ст. 25 Закону про відпустки).

Розрахунковим періодом у цьому прикладі буде період з 01.02.2010 р. по 31.05.2010 р. (120 календарних днів), зменшений на:

— кількість святкових та неробочих днів, що припадають на цей період (1 день у березні 2010 року (8 березня), 1 день у квітні 2010 року (4 квітня), 4 дні у травні 2010 року (1, 2, 9, 23 травня) — усього 6 календарних днів);

— кількість календарних днів, протягом яких працівниця не працювала і за нею не зберігався заробіток (час перебування у відпустці без збереження заробітної плати). Усього 5 календарних днів.

Отже, розрахунковий період дорівнюватиме 120 - 6 - 5 = 109 (календарних днів).

Приклад 6.

Працівника прийнято на роботу з 13.12.2009 р. із п’ятиденним робочим тижнем. З 01.04.2010 р. наказом по підприємству для всіх працівників було встановлено неповний робочий тиждень (четвер, п’ятниця, субота, неділя — неробочі дні). У травні працівник подав заяву з проханням надати йому частину щорічної відпустки тривалістю 10 календарних днів з 17.05.2010 р.

Розрахунковим періодом у цьому прикладі буде період з 01.01.2010 р. по 30.04.2010 р. (120 календарних днів), зменшений на:

— кількість святкових та неробочих днів, що припадають на цей період (2 дні в січні 2010 року (1, 7 січня), 1 день у березні 2010 року (8 березня), 1 день у квітні 2010 року (4 квітня) — усього 4 календарні дні);

— кількість робочих днів, протягом яких відповідно до наказу керівництва не провадилася робота на підприємстві. Усього 10 робочих днів.

Отже, розрахунковий період дорівнюватиме 120 - 4 - 10 = 106 (календарних днів).

3.

Для працівників з відрядною оплатою праці в разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду його можна замінити іншим місяцем, який безпосередньо передує розрахунковому періоду.

Приклад 7.

Працівниця підприємства, для якої встановлено відрядну систему оплати праці, з 01.06.2010 р. йде в щорічну відпустку. Оперативні дані про заробітну плату за травень 2010 року на момент розрахунку та виплати відпускних відсутні.

Розрахунковим для цього прикладу мав бути період з 01.06.2009 р. по 31.05.2010 р. Однак оскільки дані про заробітну плату за травень 2010 року на момент розрахунку відпускних відсутні, то розрахунковий період, що приймається для визначення суми відпускних, буде 01.05.2009 р. — 30.04.2010 р.

 

Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати

Відповідно до

п. 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються:

1.

Основна заробітна плата.

2.

Доплати і надбавки (наприклад, доплати за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт працівниками-погодинниками; високі досягнення у праці (висока професійна майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років тощо).

3.

Виробничі премії і премії за економію конкретних видів палива, електроенергії та теплової енергії.

Премії включаються до заробітної плати місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю із заробітної плати.

4.

Винагорода за підсумками роботи за рік, вислугу років тощо. Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік та вислугу років уключається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

5.

Виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (зокрема, за час попередньої відпустки, виконання державних та громадських обов’язків, службового відрядження тощо).

6.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, оплата за рахунок коштів підприємства перших п’яти днів тимчасової непрацездатності.

У

Порядку № 100 про допомогу по вагітності та пологах нічого не зазначається, але її також слід ураховувати при розрахунку середньої зарплати. Це підтверджує Мінпраці у своєму листі № 4201 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 94).

 

Виплати, що не враховуються при розрахунку середньої заробітної плати

Згідно з

п. 4 Порядку № 100 не включаються до розрахунку середньої заробітної плати:

1.

Виплати у зв’язку з виконанням окремих доручень (одноразового характеру), які не входять до обов’язків працівника. Виняток становлять (тобто враховуються при розрахунку середньої заробітної плати): доплати за суміщення професій та посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачуються працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками.

2.

Одноразові виплати. До одноразових виплат належать компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, у зв’язку з виходом на пенсію, вихідна допомога тощо.

3.

Компенсаційні виплати на відрядження та при переведенні на іншу роботу. До них належать добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових.

4.

Окремі види премій, а саме: премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів та раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання та здавання утилю чорних, кольорових та дорогоцінних металів, збирання та здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, уведення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком премій працівникам будівельних організацій, які виплачуються у складі премій за результатами господарської діяльності).

5.

Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо.

6.

Пенсії, державні допомоги, соціальні та компенсаційні виплати.

7.

Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що виплачується за авторським договором.

8.

Вартість безоплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, миючих та знешкоджуючих засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування.

9.

Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв та будинків відпочинку.

10.

Виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за багаторічну та бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо.

11.

Вартість безоплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування.

12.

Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких уключення її до середньої зарплати передбачено чинним законодавством).

13.

Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

14.

Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу та внесками членів трудового колективу до майна підприємства.

15.

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати.

Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Якщо працівник

не зі своєї вини не мав заробітку в розрахунковому періоді, обчислення середньої заробітної плати здійснюється виходячи з установленої йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.

Далі розглянемо докладно порядок включення окремих виплат до розрахунку середньої зарплати для визначення суми відпускних.

 

Премії та винагороди в розрахунку відпускних

Як уже зазначалося,

премії за місяць, квартал, півріччя, дев’ять місяців уключаються до заробітної плати місяця, в якому вони нараховані згідно з розрахунковою відомістю.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік та за вислугу років

уключається до розрахунку середньої заробітної плати шляхом додавання до заробітку за кожний місяць розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік. Наприклад, у 2010 році нараховано винагороду за підсумками роботи за 2009 рік.

Якщо ця умова не виконується, наприклад, винагорода нараховується

в поточному році за поточний рік, то така винагорода не включається до розрахунку середньої заробітної плати. На це неодноразово звертав увагу Мінпраці у своїх листах від 24.06.2008 р. № 411/13/84-08 і від 02.03.2007 р. № 696/0/10-07/13).

Звертаємо увагу: одноразова винагорода розподіляється не між місяцями року, за роботу в яких її було нараховано, а між місяцями розрахункового періоду, за який здійснюється розрахунок середньої заробітної плати.

Отже, у загальному випадку, якщо кількість місяців розрахункового періоду дорівнює 12, до розрахунку середньої зарплати для обчислення відпускних уключається вся сума одноразової винагороди за підсумками роботи за рік та за вислугу років.

Приклад 8.

Працівник іде в щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 31.05.2010 р. Розрахунковим для цього прикладу буде період з 01.05.2009 р. по 30.04.2010 р.

Інформацію про виплати, нараховані працівнику в розрахунковому періоді, та виплати, що включаються до розрахунку відпускних, наведемо в табл. 2

 

Таблиця 2

Період нарахування доходу працівнику

Нарахована зарплата працівнику, грн.

Зарплата працівника, що включається до розрахунку відпускних, грн.

оклад

щомісячна премія

щоквартальна премія

премія за підсумками роботи за 2009 рік

усього нараховано

оклад

щомісячна премія

щоквартальна премія

премія за підсумками роботи за 2009рік

усього

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Травень 2009

2600

780

 

 

3380

2600

780

 

25

3405

Червень 2009

2600

780

200

 

3580

2600

780

200

25

3605

Липень 2009

2600

780

 

 

3380

2600

780

 

25

3405

Серпень 2009

2600

780

 

 

3380

2600

780

 

25

3405

Вересень 2009

2600

780

200

 

3580

2600

780

200

25

3605

Жовтень 2009

2600

780

 

 

3380

2600

780

 

25

3405

Листопад 2009

2600

780

 

 

3380

2600

780

 

25

3405

Грудень 2009

2600

780

200

 

3580

2600

780

200

25

3605

Січень 2010

2600

780

 

300

3680

2600

780

 

25

3405

Лютий 2010

2600

780

 

 

3380

2600

780

 

25

3405

Березень 2010

2600

780

200

 

3580

2600

780

200

25

3605

Квітень 2010

2600

780

 

 

3380

2600

780

 

25

3405

Усього

31200

9360

800

300

41660

31200

9360

800

300

41660

Середньоденна заробітна плата, грн./дн.

117,35 (41660,00 грн. : (365 к. дн. - 10 к. дн.))

Сума відпускних за 24 календарні дні, грн.

2816,40 (117,350 грн./дн. х 24 к. дн.)

 

Прокоментуємо дані таблиці.

Щомісячні та квартальні премії відповідно до

абзацу першого п. 3 Порядку № 100 було включено до доходу місяця, в якому їх було нараховано згідно з розрахунковою відомістю.

Премію за підсумками роботи за рік розподілено за місяцями розрахункового періоду в сумі, що дорівнює 300 грн. : 12 міс. = 25 грн.

Приклад 9.

Працівника прийнято на роботу 11.11.2009 р. З 29.06.2010 р. він іде в щорічну відпустку тривалістю 14 календарних днів. Розрахунковим періодом у цьому випадку буде період з 01.12.2009 р. по 31.05.2010 р. Заробітна плата, нарахована працівнику в цьому розрахунковому періоді, становить 16350 грн. У січні 2010 р. працівнику було нараховано премію за підсумками роботи за 2009 рік у сумі 120 грн.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 182 к. дн.

Кількість святкових та неробочих днів, що припадають на цей період, — 8 к. дн.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати:

182 - 8 = 174 (к. дн.).

Оскільки розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати становить 6 місяців, річна премія потрапить до розрахунку відпускних у розмірі

6/12 від її суми

120 : 12 х 6 = 60 (грн.).

Середньоденна заробітна плата:

(16350 + 60) : 174 = 94,31 (грн.).

Сума відпускних:

94,31 х 14 = 1320,34 (грн.).

Приклад 10.

Працівника прийнято на роботу 11.11.2009 р. З 29.06.2010 р. він іде в щорічну відпустку тривалістю 14 календарних днів. Розрахунковим періодом для цього прикладу буде період з 01.12.2009 р. по 31.05.2010 р. Заробітна плата, нарахована працівнику в цьому розрахунковому періоді, становить 16350 грн. У грудні 2009 р. працівнику було нараховано премію за підсумками роботи за 2009 рік у сумі 120 грн. У березні 2010 року йому було виплачено премію у зв’язку з ювілеєм у розмірі 100 грн.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати, дорівнює 182 - 8 = 174 (к. дн.).

Обидві нараховані премії не братимуть участь у розрахунку середньої заробітної плати: премія за підсумками роботи за 2009 рік у зв’язку з тим, що її нарахування було здійснено у 2009 році (нарахована в поточному році за поточний рік), а премія у зв’язку з ювілеєм — на підставі

п.п. «и» п. 4 Порядку № 100.

Отже, розрахунок середньої заробітної плати провадитиметься виходячи з нарахованої в розрахунковому періоді заробітної плати без урахування премій:

16350 : 174 = 93,97 (грн.).

Сума відпускних становитиме:

93,97 х 14 = 1315,58 (грн.).

 

Виплати за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, у розрахунку відпускних

Виплати за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, уключаються до розрахунку середньої заробітної плати відповідно до

абзацу четвертого п. 3 Порядку № 100, а саме за період попередньої щорічної відпустки, за час виконання державних та громадських обов’язків, за час перебування працівника у службовому відрядженні тощо.

Приклад 11.

Працівник підприємства йде в щорічну відпустку з 14.06.2010 р. тривалістю 10 календарних днів. У розрахунковому періоді з 01.06.2009 р. по 31.05.2010 р. йому було нараховано такі виплати:

— заробітна плата — 28684,21 грн.

— відпускні (відпустка з 11.01.2010 р. по 24.01.2010 р. включно) — 1183 грн.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати:

365 - 11 = 354 (к. дн.).

Середньоденна заробітна плата:

(28684,21 + 1183,00) : 354 = 84,37 (грн.).

Сума відпускних:

84,37 х 10 = 843,70 (грн.).

Приклад 12.

Працівник підприємства подав заяву з проханням надати йому невикористані 10 календарних днів щорічної відпустки за попередній рік із 11.05.2010 р. та частину щорічної відпустки за поточний рік тривалістю 14 календарних днів з 21.05.2010 р.

У цьому прикладі відпустки за попередній рік та за поточний рік ідуть підряд.

Порядком № 100 не передбачено жодних особливостей розрахунку суми відпускних у такому разі. Отже, розрахунковим періодом для цього прикладу буде період з 01.05.2009 р. по 30.06.2010 р.

У розрахунковому періоді працівнику нараховано такі виплати:

— заробітна плата — 29577,46 грн.

— виплата за час перебування у службовому відрядженні (з 01.02.2010 р. по 05.02.2010 р.) — 422,54 грн.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати:

365 - 10 = 355 (к. дн.).

Середньоденна заробітна плата:

(29577,46 + 422,54) : 355 = 84,51 (грн.).

Сума відпускних:

84,51 х 24 = 2028,24 (грн.),

де 28 — загальна кількість календарних днів щорічних відпусток за поточний та попередній роки.

 

Оплата за рахунок коштів підприємства перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, допомога по тимчасовій непрацездатності в розрахунку відпускних

Відповідно до

абзацу четвертого п. 3 Порядку № 100 при розрахунку середньої заробітної плати для оплати періоду щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористану відпустку до розрахунку включаються оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомога по тимчасовій непрацездатності.

Таким чином, уся сума оплати листка непрацездатності включається до розрахунку середньої зарплати для визначення суми відпускних. Такої ж думки дотримується і Мінпраці (див.

лист від 04.04.2006 р. № 2300/0/14-06/13-15, № 31-18040-02-5/6826).

Приклад 13.

Працівник іде в щорічну відпустку з 07.06.2010 р. тривалістю 24 календарні дні. Розрахунковим періодом для цього прикладу буде період з 01.06.2009 р. по 31.05.2010 р.

Виплати, нараховані працівнику в розрахунковому періоді:

— заробітна плата — 28598,13 грн.;

— сума оплати листка непрацездатності за період тимчасової непрацездатності з 02.11.2009 р. по 13.11.2009 р. склала 1401,87 грн.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати:

365 - 11 = 354 (к. дн.).

Середньоденна заробітна плата:

(28598,13 + 1401,87) : 354 = 84,75 (грн.).

Сума відпускних:

84,75 х 24 = 2034,00 (грн.).

 

Допомога по вагітності та пологах у розрахунку відпускних

За час перебування в декреті за працівницею зберігається середній заробіток (допомога по вагітності та пологах), і вона перебуває у трудових відносинах зі своїм роботодавцем. Отже, час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами має включатися до розрахункового періоду, а сума допомоги — ураховуватися при визначенні середньої заробітної плати для оплати відпускних. Мінпраці дотримується такої ж думки (див.

лист № 4201).

Приклад 14.

Відразу після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами працівниці підприємства надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривала з 01.01.2010 р. по 06.05.2010 р. включно. У щорічну відпустку працівниця йде з 07.05.2010 р.

Розрахунковим періодом для визначення суми відпускних є період — травень 2009 року

квітень 2010 року.

Заробітна плата за розрахунковий період склала 24000,00 грн.

Загальна сума допомоги по вагітності та пологах становить 12326,58 грн., із них за травень 2010 року — 586,98 грн.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати:

365 - 10 = 355 (к. дн.).

Середньоденна заробітна плата:

(24000,00 + 12326,58 - 586,98) : 355 = 100,67 (грн.).

Сума відпускних:

100,67 х 24 = 2416,08 (грн.).

 

Одноразові виплати в розрахунку відпускних

Відповідно до

п.п. «б» п.п. 4 Порядку № 100 одноразові виплати не враховуються при розрахунку середньої заробітної плати для оплати щорічних відпусток. До таких одноразових виплат, наприклад, належать: компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо.

Приклад 15.

Працівник іде в щорічну відпустку з 31.05.2010 р. тривалістю 14 календарних днів.

У розрахунковому періоді (травень 2009 року — квітень 2010 року) йому було нараховано такі виплати:

заробітна плата — 33450 грн.;

відпускні (відпустка з 1 по 25 червня 2009 року включно) — 2433,84 грн.;

матеріальна допомога на оздоровлення до відпустки — 1000 грн.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати:

365 - 10 = 355 (к. дн.).

Середньоденна заробітна плата:

(33450 + 2433,84) : 355 = 101,08 (грн.).

Сума відпускних:

101,08 х 14 = 1415,12 (грн.).

 

Період перебування у відпустці для догляду за дитиною в розрахунку відпускних

Із положень

ст. 9 Закону про відпустки випливає, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, не включається період перебування працівника в частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шести років у випадках, передбачених законодавством.

Як уже зазначалося, і період, протягом якого працівниця перебувала в такій відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шести років, не включається до розрахункового періоду для визначення суми відпускних (

абзац шостий п. 2 Порядку № 100).

Приклад 16.

Працівниця відразу після виходу з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку йде в щорічну відпустку, не використану нею до вибуття у відпустку для догляду за дитиною, з 01.06.2010 р. тривалістю 10 календарних днів. Посадовий (місячний) оклад працівниці — 2000 грн.

У цьому прикладі працівниця перед вибуттям у щорічну відпустку не мала жодного повністю відпрацьованого місяця в розрахунковому періоді.

Відповідно до

абзацу третього п. 4 Порядку № 100 , якщо працівник перед вибуттям у відпустку не мав заробітку не зі своєї вини, розрахунки здійснюються виходячи з установленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.

Причому відповідно до

листа Мінпраці від 22.12.2005 р. № 717/018/84-05 обчислення середньої заробітної плати має здійснюватися виходячи з тарифної ставки, посадового окладу, установленого на день вибуття в щорічну відпустку.

Розрахунковий період: червень 2009 року — травень 2010 року.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати:

365 - 11 = 354 (к. дн.).

Середньоденна заробітна плата:

(2000 х 12) : 354 = 67,80 (грн.).

Сума відпускних:

67,80 х 10 = 678,00 (грн.).

Приклад 17.

Працівниця повернулася з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шести років 17.05.2010 р. У червні 2010 року вона подала заяву з проханням надати невикористану нею до вибуття у відпустку для догляду за дитиною щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 14.06.2010 р. Посадовий оклад працівниці — 2400 грн.

Оскільки перед вибуттям у відпустку працівниця не відпрацювала повністю жодного місяця, то відповідно до

абзацу третього п. 4 Порядку № 100 розрахунок середньої заробітної плати провадитиметься виходячи з її посадового окладу, установленого на день вибуття в щорічну відпустку.

Розрахунковий період: червень 2009 року — травень 2010 року.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати:

365 - 11 = 354 (к. дн.).

Середньоденна заробітна плата:

(2400 х 12) : 354 = 81,36 (грн.).

Сума відпускних:

81,36 х 24 = 1952,64 (грн.).

Приклад 18.

Працівниця з 29.12.2008 р. перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 01.03.2010 р. вона вийшла на роботу в режимі неповного робочого дня (6 годин на день), продовжуючи при цьому отримувати допомогу по догляду за дитиною. З 29.06.2010 р. працівниця йде в щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні.

Розрахунковим періодом у цьому випадку буде червень 2009 року — травень 2010 року. Оскільки з червня 2009 року по лютий 2010 року працівниця не працювала і за нею не зберігався середній заробіток, цей час виключається з розрахункового періоду (абзац шостий п. 2 Порядку № 100). Отже, до розрахунку включаються календарні дні за період її роботи в режимі неповного робочого часу (березень 2010 року — травень 2010 року).

Заробітна плата, нарахована в розрахунковому періоді, — 6000 грн.

Насамперед зауважимо, що відповідно до

ч. 3 ст. 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не передбачає будь-яких обмежень трудових прав працівників. У зв’язку з цим жінка (або особа, яка фактично доглядає дитину), яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та працює на умовах неповного робочого часу, має право на отримання щорічної відпустки.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати:

92 - 6 = 86 (к. дн.).

Середньоденна заробітна плата:

6000 : 86 = 69,77 (грн.).

Сума відпускних:

69,77 х 24 = 1674,48 (грн.).

 

Прогул у розрахунковому періоді, за який провадиться розрахунок середньої заробітної плати

Відповідно до

п. 2 Порядку № 100 із розрахункового періоду виключається тільки час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством чи з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігалася або зберігалася частково заробітна плата.

Час прогулу не належить до таких поважних причин, отже, і не виключається з розрахункового періоду.

Приклад 19.

Працівник підприємства йде в щорічну відпустку з 31.05.2010 р. тривалістю 24 календарні дні. 08.01.2010 р. працівник не з’явився на робочому місці без поважної причини, про що було складено акт, підписаний трьома працівниками підприємства.

Розрахунковим періодом є травень 2009 року — квітень 2010 року.

Заробітна плата, нарахована за розрахунковий період — 17921,05 грн.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати:

365 - 10 = 355 (к. дн.).

Середньоденна заробітна плата:

17921,05 : 355 = 50,48 (грн.).

Сума відпускних:

50,48 х 24 = 1211,52 (грн.).

 

Простій у розрахунковому періоді, за який здійснюється розрахунок середньої заробітної плати

Відповідно до

ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується в розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу).

Час простою

не з вини працівника, якщо його середній заробіток зберігався частково, із розрахункового періоду виключається на підставі абзацу шостого п. 2 Порядку № 100.

Якщо ж простій стався

з вини працівника, то він не оплачується та з розрахункового періоду, за який здійснюється розрахунок середньої заробітної плати для визначення суми відпускних, не виключається.

Також із розрахункового періоду

не виключається час простою не з вини працівника, якщо за час простою за працівником зберігався середній заробіток.

Приклад 20.

Працівник іде в щорічну відпустку з 25.05.2010 р. тривалістю 24 календарні дні. З 01.02.2010 р. по 31.03.2010 р. працівник не працював у зв’язку з простоєм не з його вини. Оплата за час простою здійснювалася в розмірі двох третин окладу.

Розрахунковим періодом є травень 2009 року — квітень 2010 року.

Заробітна плата, нарахована в розрахунковому періоді, — 40800 грн., у тому числі за період з 01.02.2010 р. по 31.03.2010 р. — 4800,00 грн.

У зв’язку з тим, що в розрахунком періоді є два місяці, не відпрацьовані працівником унаслідок простою не з його вини, оплата за які провадилася в розмірі двох третин посадового окладу, то вони виключаються з розрахункового періоду для визначення середньої заробітної плати.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати:

365 - 59 - 9 = 297 (к. дн.).

Середньоденна заробітна плата:

(40800 - 4800) : 297 = 121,21 (грн.).

Сума відпускних:

121,21 х 24 = 2909,04 (грн.).

Приклад 21.

Працівник іде в щорічну відпустку з 25.05.2010 р. тривалістю 24 календарні дні. З 01.02.2010 р. по 08.02.2010 р. працівник не працював у зв’язку з простоєм з його вини.

Розрахунковий період: травень 2009 року — квітень 2010 року.

Заробітна плата, нарахована в розрахунковому періоді, — 42120 грн.

Оскільки простій був з вини працівника, то цей період простою з розрахункового періоду для розрахунку середньої заробітної плати не виключається.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати:

365 - 10 = 355 (к. дн.).

Середньоденна заробітна плата:

42120 : 355 = 118,65 (грн.).

Сума відпускних:

118,65 х 24 = 2847,60 (грн.).

Сподіваємося, що ця стаття допоможе без помилок провести розрахунок відпускних та скоротить час, витрачений на пошук необхідної інформації, що стосується визначення середньої заробітної плати для розрахунку відпускних.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі