Щодо ліцензійних карток та дорожніх листів при вантажних автоперевезеннях
Лист Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України від 06.05.2010 р. № 41/1-9-К-69
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті за дорученням Міністерства транспорту та зв’язку України в межах компетенції розглянула <…> лист <…> та повідомляє наступне.
Головавтотрансінспекція здійснює ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», та з урахуванням вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», у якому визначено види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлено державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.
Статтею 14 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено, що
до ліцензій на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом додаються ліцензійні картки на кожен автомобільний транспортний засіб. Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якого заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного транспортного засобу.Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Серед документів, на підставі яких автоперевізником здійснюються перевезення вантажів на договірних умовах,
обов’язковою є наявність ліцензійної картки.Враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Ліцензійних умов, встановлених для автоперевізної діяльності, з урахуванням особливостей організації та діяльності автомобільного транспорту, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»,
на кожен автотранспортний засіб оформлюється ліцензійна картка, яка обов’язково знаходиться у салоні автомобіля під час здійснення вантажних автоперевезень.Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 затверджено перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні серед яких необхідними є фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка. Однак у законах, якими регулюється діяльність та ліцензування автоперевезень, на сьогоднішній день
не містяться положення щодо можливості видачі на транспортний засіб фотокопії ліцензії замість ліцензійної картки .До прийняття відповідних змін до законів України «Про автомобільний транспорт» та «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» державні інспектори Головної державної інспекції на автомобільному транспорті при здійсненні перевірок щодо наявності необхідних документів у водія вантажного автомобіля користуються
виключно вимогами, встановленими статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».Стосовно наявності у водіїв, які є фізичними особами — підприємцями, дорожнього листа
під час надання послуг з перевезення вантажів повідомляємо, що відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:для автомобільного перевізника — ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія — посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Таким чином дорожній лист у водіїв, які є фізичними особами — підприємцями та надають послуги з перевезення вантажів, є іншим документом, передбаченим законодавством, а саме: статтею 16 Закону України «Про дорожній рух», відповідно до якої водій зобов’язаний мати при собі та передавати для перевірки дорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж, що перевозиться (крім власників транспортних засобів, які використовують їх в індивідуальних некомерційних цілях)
.Одночасно повідомляємо, що статтею 229 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — Кодекс) визначено, що від імені органу автомобільного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи Державного департаменту автомобільного транспорту, автотранспортних управлінь Міністерства транспорту України в Автономній Республіці Крим та областях.
На сьогоднішній день Державний департамент автомобільного транспорту, автотранспортні управління Міністерства транспорту України в Автономній Республіці Крим та областях позбавлені контрольних функцій і припинили своє існування.
Отже,
на даний час Кодексом не визначено орган контролю на автомобільному транспорті, від імені якого розглядаються справи про адміністративні правопорушення і накладаються адміністративні стягнення.
Начальник Ю. Майборода
коментар редакції
Обов’язкові документи при автоперевезеннях
У листі, що коментується, Головна держінспекція на автомобільному транспорті висловила свою думку з двох питань: чи можна замість ліцензійної картки використовувати завірену автоперевізником фотокопію ліцензії і чи має бути у водія дорожній лист, якщо перевізником є фізособа-підприємець.
Виникнення зазначених запитань насамперед зумовила постанова Кабміну від 25.02.2009 р. № 207, якою було затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (далі — Перелік № 207, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 28, с. 7). У коментарі до цього документа ми звертали увагу, що з можливістю використання при перевезеннях на договірних засадах
завіреної автоперевізником фотокопії ліцензії замість ліцензійної картки, як це запропоновано в Переліку № 207, можуть не погодитися контролюючі органи.Так і відбулося. Головдержінспекція на автомобільному транспорті, як бачимо, наполягає на необхідності в цьому питанні віддати пріоритет Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III (далі — Закон про автотранспорт). Визнаємо, підстави для цього є: ч. 14 ст. 14 Закону про автотранспорт вимагає наявності саме ліцензійної картки та будь-яких застережень про можливість відхилення від цього правила не містить. Маємо суперечність між нормами Переліку № 207 та приписами Закону про автотранспорт, яка дійсно має вирішуватися на користь Закону.
Утім, неоднорідна в цьому питанні судова практика дає шанс на успіх при оскарженні фінсанкцій у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (
1700 грн.) у разі їх застосування до перевізника за відсутність ліцензійної картки (ст. 60 Закону про автотранспорт). Щодо цього питання є як позитивні для суб’єктів господарювання рішення судів, що визнають правомірність використання Переліку № 207 (див. постанови Рівненського окружного адмінсуду від 05.01.2010 р., Львівського окружного адмінсуду від 25.06.2009 р. у справі № 2а-3194/09/1370 тощо), так і негативні, які вказують на пріоритет Закону про автотранспорт (див. постанови Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2010 р. у справі № 2а-28497/09/1270, Миколаївського окружного адмінсуду від 26.10.2009 р. у справі № 2а-4280/09/1470 тощо).Однозначне ж вирішення питання про те, чи достатньо наявності в салоні автотранспортного засобу фотокопії ліцензії або це обов’язково має бути ліцензійна картка, можна отримати тільки з унесенням відповідних змін до Закону про автотранспорт.
Дещо інша ситуація з питанням
про необхідність наявності у водія фізичної особи — підприємця дорожнього листа: якщо для водіїв перевізників-юросіб його наявність у ст. 48 Закону про автотранспорт передбачена як обов’язкова, то для водіїв перевізників-фізосіб дорожній лист серед обов’язкових документів не названо. Однак саме дорожній лист є тим документом, за допомогою якого можна підтвердити проходження водіями щозмінних передрейсового та післярейсового медичних та технічних оглядів. Від обов’язку проведення таких оглядів фізосіб-підприємців не звільнено, що є додатковим аргументом на користь висловленої в листі, що коментується, позиції Головтрансавтоінспекції.Проблема ж відсутності на сьогодні, як вказує наприкінці листа Головтрансавтоінспекція, держоргану, який був би уповноважений на складання адмінпротоколів у разі виявлення зазначених порушень, насправді питань, що розглядаються, не стосується. Річ у тім, що до компетенції Держдепартаменту автотранспорту, про який ідеться в листі, входить складання адмінпротоколів щодо чітко визначеного кола порушень. Відповідальність за відсутність передбачених законодавством документів, необхідних при здійсненні перевезень, передбачено ст. 126 Кодексу про адміністративні порушення. Складати протоколи при виявленні таких порушень та розглядати відповідні адмінсправи можуть названі у ст. 222 КпАП посадові особи підрозділів Державтоінспекцій МВС.
Олена Уварова
