Витрати торговельної діяльності: оновлений облік від Мінекономіки
Ще в середині минулого року Мінфін у своєму листі від 20.08.2009 р. № 31-34000-20-5/22614 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 92) вказав Мінекономіки на невідповідність низки положень Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності чинним нормам П(С)БО. І от наказом № 226 (витяг див. на с. 7) згадані Методрекомендації викладено в новій редакції.
Знайомимося…
Тетяна ВОЙТЕНКО, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»
Документи статті
Інструкція № 291
— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.П(С)БО 3
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.П(С)БО 7
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.П(С)БО 8
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242.П(С)БО 9
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246.П(С)БО 16
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.Методрекомендації № 145
— Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002 р. № 145 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 02.03.2010 р. № 226).
Оновлені
Методрекомендації № 145 за своєю правовою природою, як і раніше, не є нормативно-правовим актом, а мають виключно рекомендаційний, роз’яснювальний, інформаційний характер і не обов’язкові для виконання. Їх положення може бути застосовано на практиці тільки в частині, що не суперечить законодавству України. На цьому Мінекономіки акцентувало увагу в листі від 08.02.2010 р. № 3503-26/53.Як зазначено в
п. 1 Методрекомендацій № 145, вони визначають склад поточних витрат торговельної діяльності та порядок їх планування на підприємствах усіх форм власності незалежно від організаційно-правових форм господарювання. При цьому до підприємств торгівлі згідно з п. 2 Методрекомендацій № 145 належать не тільки власне підприємства, що здійснюють торговельну діяльність, а й заклади ресторанного господарства.У цьому документі наведено класифікацію витрат, склад витрат операційної діяльності за економічними елементами, номенклатуру статей витрат звичайної та надзвичайної діяльності, порядок планування витрат звичайної діяльності. Крім того, у
додатку до Методрекомендацій № 145 надано кореспонденцію рахунків з обліку витрат зазначеними суб’єктами господарювання.
Сутність витрат та їх класифікація
Під
витратами торговельної діяльності у п. 2 Методрекомендацій № 145 розглядаються:— витрати
підприємств, які здійснюють торговельну діяльність, що виникають у процесі руху товарів;— витрати
закладів ресторанного господарства, пов’язані з випуском та реалізацією продукції власного виробництва.Поточні витрати в торгівлі класифікують за різними ознаками, вибір яких обумовлено цілями управління та завданнями обліку. Для наочності класифікацію витрат торговельного підприємства наведемо в табл. 1.
Таблиця 1
Класифікація витрат торговельної діяльності
| Класифікаційні ознаки | Види витрат | Характеристика витрат |
| 1 | 2 | 3 |
| Для цілей планування та обліку | ||
| За видами діяльності | Витрати операційної діяльності | Витрати операційної діяльності підрозділяють на: |
| Витрати фінансової діяльності | До фінансових витрат належать витрати на проценти (за користування отриманими кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями. Такі витрати є витратами періоду, крім фінансових витрат, що включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БО 31 «Фінансові витрати»
| |
| Інші витрати звичайної діяльності | До складу інших витрат включаються витрати, що виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) | |
| Надзвичайні витрати | До надзвичайних витрат належать втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), уключаючи витрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних катастроф | |
| За економічними елементами (виключно для витрат операційної діяльності) | Матеріальні затрати | Під економічними елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат у грошовому виразі за їх видами (таке групування дозволяє відповісти на запитання, що витрачено підприємством за цей звітний період) |
| Витрати на оплату праці | ||
| Відрахування на соціальні заходи | ||
| Амортизація | ||
| Інші операційні витрати | ||
| За статтями витрат | Номенклатура статей витрат та їх склад наведені в розділі 4 Методрекомендацій № 145
| Статті витрат характеризують склад використаних ресурсів залежно від напрямів діяльності (операційна, фінансова, інвестиційна, надзвичайна) та об’єкта витрат. |
| Для цілей управління (додатково) | ||
| За ступенем реагування на зміну обсягів діяльності | Умовно-постійні | До умовно-постійних відносять витрати, розмір яких при зміні обсягу товарообігу не змінюється (або змінюється незначно). До постійних належать витрати, пов’язані з управлінням діяльністю підприємства, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва закладу ресторанного господарства тощо |
| Змінні | Змінні витрати включають ті види витрат, величина яких змінюється із зміною обсягів товарообігу. До змінних витрат відносять витрати підприємств торгівлі на сировину, купівельні напівфабрикати, технологічне паливо та енергію, на оплату праці торговельно-оперативного персоналу та відповідні суми відрахувань на соціальні заходи, а також інші витрати | |
| За періодами | Поточного періоду | Витрати поточного періоду — це витрати на управління, збут товарів (продукції) та інші операційні витрати, що відносяться до того періоду, в якому їх було здійснено |
| Майбутніх періодів | Витрати майбутніх періодів — це витрати, які мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але відносяться до наступних звітних періодів. | |
| За центрами відповідальності чи місцем виникнення | Витрати відділу | Виділення центрів відповідальності в самостійні об’єкти обліку дозволяє вже на початковому етапі бухгалтерського обліку класифікувати витрати, що виникають у підрозділах підприємства, тобто «прив’язує» облік витрат до організаційної структури підприємства |
| Витрати дільниці | ||
| Витрати служби | ||
| Витрати іншого структурного підрозділу підприємства | ||
| За ступенем однорідності | Прості (одноелементні) | Прості витрати мають однорідний зміст, тобто складаються з одного елемента витрат, наприклад, заробітна плата або амортизаційні відрахування |
| Комплексні | До складу комплексних витрат включають елементи з різною економічною природою, наприклад, витрати на зберігання, підсортування товарів | |
| За можливістю контролю в конкретному структурному підрозділі (центрі відповідальності) | Контрольовані | Контрольованими є витрати, які піддаються контролю з боку суб’єктів управління |
| Неконтрольовані | Неконтрольовані — це витрати, що не залежать від діяльності цього структурного підрозділу | |
| За принципами організації (управління) | Плановані | Плановані — це витрати, розраховані на певний обсяг товарообігу |
| Позапланові | Непланованими (позаплановими) вважаються витрати, що не включаються до плану та відображаються тільки у складі фактичних витрат (втрати від крадіжок, простоїв тощо) | |
Наведені групування витрат за класифікаційними ознаками необхідні також для проведення їх аналізу. Адже правильно виконані групування поточних витрат дозволяють виявити закономірності їх зміни та дати об’єктивну оцінку результативності прийнятих управлінських рішень.
Економічні елементи витрат
Насамперед уточнимо, що класифікація витрат операційної діяльності за економічними елементами стандартизована, єдина та обов’язкова для всіх підприємств, оскільки її встановлено
п. 21 П(С)БО 16 та продубльовано в п. 14 Методрекомендацій № 145. Нагадаємо, що за економічним змістом витрати операційної діяльності об’єднано в п’ять груп:— матеріальні затрати;
— витрати на оплату праці;
— відрахування на соціальні заходи;
— амортизація;
— інші операційні витрати.
Розглянемо кожну з цих груп докладніше.
Так,
елемент «Матеріальні затрати» (п. 15 Методрекомендацій № 145) включає вартість витрачених (спожитих) у процесі операційної діяльності:—
матеріалів та комплектуючих виробів, що використані у процесі торгівлі, для забезпечення виробництва продукції, для господарський потреб, технічних цілей та для гарантійного ремонту, гарантійного обслуговування реалізованих товарів;—
сировини та купівельних напівфабрикатів, які використані в закладах ресторанного господарства для приготування власної продукції;—
паливно-мастильних матеріалів усіх видів, які придбані у сторонніх підприємств і організацій та використані на технологічні та інші операційні цілі, у тому числі для належної експлуатації транспортних засобів;—
будівельних матеріалів та запасних частин для проведення поточного ремонту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, у тому числі взятих у тимчасове користування згідно з договорами про операційну оренду (лізинг), а також малоцінних та швидкозношуваних предметів;—
тари й тарних матеріалів, що використані в операційній діяльності підприємства;—
товарів для власного використання (без продажу) та відібраних для оцінки їх якості з наступним порушенням цілості зразків, а також для фізико-хімічних і мікробіологічних досліджень;—
малоцінних та швидкозношуваних предметів, які використовуються в операційній діяльності підприємства протягом одного року чи нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;—
інших матеріальних витрат, які пов’язані з виконанням підприємством робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру (здійснення окремих операцій з реалізації товарів (продукції), виробництва продукції; проведення лабораторних аналізів сировини, яку використовують заклади ресторанного господарства у виробництві власної продукції тощо).Варто звернути увагу на те, що
п. 15 Методрекомендацій № 145 пропонує при вибутті запасів на торговельних підприємствах здійснювати їх оцінку лише чотирма із п’яти можливих методів, регламентованих П(С)БО 9: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат. Як бачимо, залишився незадіяним ще один метод оцінки вибуття запасів — метод ціни продажу. Пояснюється це тим, що останній із згаданих методів застосовується підприємствами роздрібної торгівлі (які мають значну та змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки) для визначення собівартості реалізованих товарів. А саме собівартість реалізованих товарів до складу елемента «Матеріальні затрати» не включається. Це приписано п. 38 П(С)БО 3 та підкреслено в п. 15 Методрекомендацій № 145.До складу
елемента «Витрати на оплату праці» включаються основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а також інші витрати на оплату праці. Докладний перелік витрат, що належать до цього елемента витрат, надано в п. 16 Методрекомендацій № 145. Нам залишається лише додати, що відповідно до імперативної норми, установленої П(С)БО 26 «Виплати працівникам», затвердженим наказом Мінфіну від 28.10.2003 р. № 601, та П(С)БО 11 «Зобов’язання», затвердженим наказом Мінфіну від 31.01.2000 р. № 20, для оплати відпусток працівникам усі підприємства (у тому числі й торговельні) зобов’язані створювати забезпечення на оплату відпусток працівникам, уключаючи відрахування на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, з віднесенням суми забезпечення до операційних витрат діяльності. При цьому, як визначено у п. 16 Методрекомендацій № 145, сума забезпечення визначається щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам та відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. Це повністю відповідає методиці розрахунку цього забезпечення, викладеній у характеристиці субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток» Інструкції № 291.Елемент «Відрахування на соціальні заходи»
формують витрати, склад яких обумовлено п. 17 Методрекомендацій № 145, у вигляді відрахувань на:— обов’язкове державне пенсійне страхування;
— загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
— загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
— загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
— індивідуальне страхування персоналу підприємства;
— медичне страхування;
— інші соціальні заходи.
Водночас сюди, крім перелічених витрат, згідно з
п. 17 Методрекомендацій № 145 пропонується включати оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства. Тим часом з віднесенням такої виплати до цього елемента операційних витрат не все так однозначно. Наприклад, ті ж органи статистики на місцях вимагають оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства показувати у складі елемента «Інші операційні витрати». Нам ближче саме така позиція.До складу
елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів.Процедура нарахування амортизації необоротних активів (основних засобів, інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів) описана в
п. 18 Методрекомендацій № 145 і у принципі відповідає положенням П(С)БО 7 та П(С)БО 8. Щоправда, на відміну від п. 27 П(С)БО 7, що встановлює можливість амортизації із застосуванням методів «50 % х 50 %» (тобто в розмірі 50 % вартості, що амортизується, у першому місяці використання об’єкта і 50 % — у місяці вилучення зі складу активів (списання з балансу)) або ж «100 %» (тобто у розмірі 100 % вартості в першому місяці використання об’єкта) не лише щодо малоцінних необоротних матеріальних активів, а й бібліотечних фондів, у п. 18 Методрекомендацій № 145 не згадується про застосування таких методів до бібліотечних фондів.Крім того, не відповідають вимогам
п. 29П(С)БО 8 положення п. 18 Методрекомендацій № 145 про початок нарахування амортизації нематеріальних активів виробничим методом. Як відомо, унаслідок внесених змін до названого пункту П(С)БО 8 з 1 листопада 2009 року нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, наступної за датою введення об’єкта нематеріальних активів у господарський обіг.
Усі інші витрати операційної діяльності, що не ввійшли до складу собівартості реалізованих товарів, а також до складу інших, зазначених у
п. 14 Методрекомендацій № 145 економічних елементів, формують елемент «Інші операційні витрати». Список витрат, що належать до елемента «Інші операційні витрати», надано в п. 19 Методрекомендацій № 145. Уточнимо, що названі в пп. 3, 5, 6, 9 і 17 п. 19 Методрекомендацій № 145 витрати (вартість транспортно-експедиційних послуг, не пов’язаних з придбанням товарних та інших запасів; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів; витрати на охорону праці; витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування; витрати на облаштування та утримання кімнат відпочинку, роздягалень, душу, шаф для спеціального одягу й іншого обладнання) акумулюються у складі цього елемента, якщо роботи виконано (послуги надано) сторонніми підприємствами та організаціями. Власні ж витрати підприємства розподіляються за відповідними видами економічних елементів витрат, зокрема: матеріальні затрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи та амортизація.Варто також зауважити, що в
п.п. 13 п. 19 Методрекомендацій № 145 недоречним є застереження про включення до складу елемента «Інші операційні витрати» нестач грошових коштів та інших цінностей, втрат від псування цінностей за умови «якщо на час установлення нестачі винуватця не встановлено». Насправді, списання нестач та втрат від псування цінностей до складу витрат періоду здійснюється незалежно від того, установлені винні в цьому особи чи ні.Описане групування витрат за економічними елементами витрат не дозволяє виявити напрями використання та цільове призначення окремих видів витрат, тому у плануванні і обліку поточних витрат торговельної діяльності застосовується їх класифікація
за статтями витрат.
Статті витрат
Перелік
(номенклатура) статей витрат залежно від напряму діяльності (операційна, фінансова, інвестиційна) та об’єкта витрат установлено п. 20 Методрекомендацій № 145, де витрати підприємств торгівлі підрозділяються на відповідні групи, а кожній статті витрат присвоєно свій номер та найменування, які збережено за ними в усіх подальших розділах Методрекомендацій.Зважаючи на те що статті витрат показують, як формуються ці витрати в цілях їх
аналізу та контролю, одні витрати відображають за їх видами (елементами), інші — за комплексними статтями (уключаючи декілька елементів). Причому один економічний елемент витрат може бути присутнім у декількох статтях калькуляції. Наприклад, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі можуть формувати як адміністративні витрати, так і витрати на збут.Отже, підприємствам, що здійснюють торговельну діяльність, рекомендовано застосовувати таку номенклатуру статей витрат (див. табл. 2):
Таблиця 2
Номенклатура статей витрат підприємств торгівлі
| Витрати діяльності | Статті витрат | Пункт Методрекомендацій № 145 |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. Собівартість реалізованих товарів (продукції) | 1.1. Собівартість реалізованих товарів і продукції власного виробництва | П. 21 |
| 2. Адміністративні витрати | 2.1. Витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу | П. 22 |
| 2.2. Відрахування на соціальні заходи | ||
| 2.3. Витрати на оренду основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, що забезпечують адміністративні потреби | ||
| 2.4. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, малоцінних швидкозношуваних предметів, що забезпечують адміністративні потреби | ||
| 2.5. Амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів, що забезпечують адміністративні потреби | ||
| 2.6. Витрати на страхування майна | ||
| 2.7. Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі | ||
| 2.8. Загальні корпоративні витрати | ||
| 2.9. Інші адміністративні витрати | ||
| 3. Витрати на збут | 3.1. Витрати на оплату праці персоналу, | П. 23 |
| 3.2. Відрахування на соціальні заходи | ||
| 3.3. Витрати на оренду основних засобів, | ||
| 3.4. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, малоцінних швидкозношуваних предметів, що забезпечують збут товарів (продукції) | ||
| 3.5. Амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що забезпечують збут товарів (продукції) | ||
| 3.6. Витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів (продукції) | ||
| 3.7. Витрати на транспортування | ||
| 3.8. Витрати на проведення маркетингових заходів | ||
| 3.9. Витрати на тару | ||
| 3.10. Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі |
| |
| 3.11. Інші витрати на збут | ||
| 4. Інші операційні витрати | 4.1. Витрати на дослідження та розробки | П. 24 |
| 4.2. Собівартість реалізованої іноземної валюти | ||
| 4.3. Собівартість реалізованих виробничих запасів, необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу | ||
| 4.4. Сумнівні та безнадійні борги | ||
| 4.5. Втрати від операційної курсової різниці | ||
| 4.6. Втрати від знецінення запасів | ||
| 4.7. Нестачі і втрати від псування цінностей | ||
| 4.8. Визнані штрафи, пені, неустойки | ||
| 4.9. Інші витрати операційної діяльності | ||
| 5. Витрати фінансової діяльності | 5.1. Відсотки за кредит | П. 25 |
| 5.2. Інші фінансові витрати | ||
| 6. Втрати від участі в капіталі | 6. Втрати від участі в капіталі | П. 26 |
| 7. Інші витрати звичайної діяльності | 7. Інші витрати звичайної діяльності | П. 27 |
| 8. Надзвичайні витрати | 8. Надзвичайні витрати | П. 28 |
Детальну розшифровку елементів кожної з наведених статей витрат надано в
пп. 21 — 28 Методрекомендацій № 145.Зверніть увагу: в описі
статті 1.1 п. 21 Методрекомендацій № 145 стверджується, що собівартість реалізованих товарів — це первісна вартість товарів, що вибули, а відповідно собівартість реалізованої продукції власного виробництва — первісна вартість продуктів (сировини), витрачених на її виготовлення. Це суперечить п. 24П(С)БО 9, згідно з яким у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності запаси відображаються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. При цьому запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна зменшилася або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду (п. 25 П(С)БО 9). Інакше кажучи, собівартість реалізованих товарів та продукції власного виробництва дорівнюватиме не первісній, а балансовій вартості, тобто вартості, за якою актив включається до підсумку балансу.
Також зауважте, що згадані в
п.п. 2 статті 2.9 п. 22 Методрекомендацій № 145 виплати на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, уже давно здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Підприємства ж усього лише здійснюють сплату страхових внесків до цього Фонду і саме такі суми включають до складу витрат у вигляді відрахувань на соціальні заходи.Щодо витрат на службові відрядження адміністративно-управлінського та іншого загальногосподарського персоналу, то вони підлягають віднесенню до складу
статті 2.9 «Інші адміністративні витрати» у фактично виплаченій сумі, а не «виходячи з норм, передбачених законодавством», як це визначено п.п. 3 статті 2.9 п. 22 Методрекомендацій № 145. Адже розмір тих же добових може бути встановлено підприємством вище законодавчо затверджених норм.Ще одне зауваження стосується витрат на транспортування, перелічених у
статті 3.7 п. 23 Методрекомендацій № 145. Зазначені витрати включаються до складу витрат на збут, якщо вони пов’язані саме з реалізацією товарів (продукції власного виробництва). Витрати ж, понесені підприємством при заготівлі і транспортуванні придбаних товарних та інших запасів (так звані транспортно-заготівельні витрати) формують первісну вартість придбаних запасів (товарів).Наведена класифікація поточних витрат торговельної діяльності за статтями дає можливість визначити їх структуру, виявити найбільш великі статті витрат. Причому підприємствам торгівлі ніхто не забороняє скорочувати або збільшувати перелік статей відповідно до специфіки своєї роботи.
Кореспонденції рахунків
У
додатку до Методрекомендацій № 145 в табличній формі наведено операції з обліку витрат торговельної діяльності із зазначенням кореспонденції рахунків та статей витрат. Однак до використання вмісту таблиці слід ставитися з обережністю, оскільки в непоодиноких випадках в ній спостерігаються невідповідності, неточності та протиріччя.Уточнені та підправлені позиції
додатка до Методрекомендацій № 145 наведені в табл. 3, де для зручності сприйняття зміни та доповнення виділено жирним шрифтом.
Таблиця 3
Уточнені кореспонденції рахунків
з обліку витрат діяльності торговельних підприємств
| № | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Стаття витрат | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Відображення собівартості реалізованих товарів (продукції) | ||||
| 1.3 | На підприємствах ресторанного господарства:
| 901 | 91 | 1.1. Собівартість реалізованої продукції |
| 2. Відображення адміністративних витрат | ||||
| 2.3 | Сума збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі валюти | 92 | 651 | 2.7. Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі |
| 2.6 | Витрати на утримання (опалення, освітлення, водопостачання та інші комунальні послуги) об’єктів, що забезпечують адміністративні потреби | 92 | 63, 685, 20, 661, 65* | 2.4. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, МШП, що забезпечують адміністративні потреби |
| 2.11 | Списання вартості використаних бланків, документів і канцелярських приладів | 92 | 209 | 2.9. Інші адміністративні витрати |
| 2.13 | Нарахування податків та інших обов’язкових платежів | 92 | 641, 642
| 2.7. Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі |
| 2.15 | Комісійна винагорода банку за купівлю іноземної валюти | 92 | 377 | 2.9. Інші адміністративні витрати |
| 3. Відображення витрат на збут | ||||
| 3.3 | Нарахування амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що забезпечують збут товарів (продукції) | 93 | 13 (відповідні субрахунки) | 3.5. Амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що забезпечують збут товарів
|
| 3.4 | Витрати на ремонт основних засобів, що забезпечують збут товарів | 93 | 63, 685, 20, 661, 65 | 3.4. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, МШП, що забезпечують збут товарів
|
| 3.5 | Витрати на утримання (опалення, освітлення, водопостачання та інші комунальні послуги) об’єктів основних засобів, що забезпечують збут товарів | 93 | 63, 685, 20, 661, 65* | 3.4. Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, МШП, що забезпечують збут товарів
|
| * Рахунки 20, 65 і 66 кредитуються, якщо витрати на утримання необоротних активів уключають не тільки вартість послуг сторонніх організацій, а й витрати на матеріали, оплату праці працівників та відрахування на соціальне страхування (наприклад, при автономному опаленні). | ||||
| 3.6 | Плата за операційну оренду об’єктів основних засобів, що забезпечують збут товарів (продукції) | 93 | 685 | 3.3. Витрати на оренду основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що забезпечують збут товарів (продукції) |
| 4. Відображення інших операційних витрат | ||||
| 4.8 | Нестача товарів (продукції) в межах норм природного убутку при зберіганні | 947 | 28, 26 | 4.7. Нестачі і втрати від псування цінностей |
| 4.9 | Втрати товарів понад норми природного убутку при зберіганні та реалізації | 947 | 28 | 4.7. Нестачі і втрати від псування цінностей |
| 4.10 | Віднесення суми ПДВ до витрат періоду (до операції 4.9**) | 947 | 644*** | 4.7. Нестачі і втрати від псування цінностей |
| 4.12 | Віднесення суми ПДВ до витрат періоду (до операції 4.11) | 947 | 644*** | 4.7. Нестачі і втрати від псування цінностей |
| ** За нестачами товарів (продукції) в межах норм природного убутку при зберіганні та реалізації (операція 4.8) податковий кредит з ПДВ не коригується. | ||||
| 4.16 | Нарахування державного мита за придбання бланків векселів | 209**** | 642 | 4.9. Інші витрати операційної діяльності |
| **** Відповідно до п. 9 П(С)БО 9 сума державного мита формує первісну вартість придбаних запасів (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 22, с. 12). | ||||
| 7. Відображення інших витрат звичайної діяльності | ||||
| 7.2 | Залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів | 976 | 10, 11 | 7. Інші витрати звичайної діяльності |
| 7.7 | Відображено вартість товарів (продукції), переданих безоплатно фізичним особам, неприбутковим організаціям як благодійна допомога | 977 | 28, 26 | 7. Інші витрати звичайної діяльності |
| 7.9. | Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ (операції 7.7 і 7.8) | 977 | 641 | 7. Інші витрати звичайної діяльності |
| Списання витрат діяльності | ||||
|
| Списання для визначення фінансового результату наприкінці місяця, кварталу чи року: | 791 | 901, 902, 92, 93, 94 |
|
На завершення ще раз зауважимо:
Методрекомендації № 145 мають рекомендаційний характер і не обов’язкові до застосування. Водночас у повсякденній роботі їх може бути використано торговельними підприємствами як орієнтир, безумовно, з урахуванням норм бухоблікових стандартів.
