Без перших осіб: виконання функцій відсутніх директора та головбуха
Директора та бухгалтера без перебільшення можна назвати першими особами підприємства — саме вони представляють організацію у відносинах з контрагентами та контролюючими органами, ставлять свої підписи під документами, контролюють внутрішню діяльність підприємства. Однак їх відсутність на робочому місці з тієї чи іншої причини не може бути підставою для того, щоб життя на підприємстві зупинилося — не укладалися договори, не оплачувалися рахунки, не здавалася звітність, не виплачувалася зарплата. Хто і в якому порядку має взяти на себе виконання функцій директора та бухгалтера на час їх відсутності?
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.ГКУ
— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.Закон про АТ
— Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI.Закон про бухоблік
— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.Закон про госптовариства
— Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.Закон № 755
— Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Інструкція № 58
— Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58.Інструкція № 492
— Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Нацбанку від 12.11.2003 р. № 492.Порядок № 80
— Порядок обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затверджений наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80.
Варіанти заміни відсутнього працівника
Почнемо з деяких загальних моментів, на які слід орієнтуватися при вирішенні питання про заміну будь-якого відсутнього працівника, а не тільки директора чи бухгалтера.
Варіантів може бути декілька:
1.
Прийняти працівника за строковим трудовим договором на час відсутності співробітника. У цьому випадку виконуватиметься вимога ст. 23 КЗпП, відповідно до якої строковий договір із працівником укладається тільки у випадку, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру майбутньої роботи або умов її виконання, та в інших випадках, передбачених законодавством.У ситуації, що розглядається, тимчасова відсутність працівника — унаслідок хвороби, перебування у відпустці, відрядженні тощо — зумовлює необхідність укладення договору саме на цей період, а не на невизначений строк.
При укладенні строкового трудового договору необхідно пам’ятати про такі вимоги:
— тимчасового працівника слід попередити про тривалість його роботи. Необов’язково це має бути вказівка на конкретну дату. Якщо вона невідома (наприклад, якщо працівник, якого необхідно замінити, хворіє), достатньо застерегти, що трудовий договір укладається на період тимчасової відсутності працівника. Умова про тимчасовий характер роботи повинна обов’язково міститися в наказі про прийняття на роботу, з яким необхідно ознайомити новоприйнятого працівника під підпис;
— тимчасовому працівнику не встановлюється строк випробування;
— на тимчасових працівників ведуться трудові книжки в загальному порядку, якщо строк, на який укладено трудовий договір, перевищує 5 днів (
ст. 48 КЗпП, п. 1.1 Інструкції № 58);— відповідно до вимог
ст. 39 КЗпП працівник, з яким укладено строковий трудовий договір, може його достроково розірвати з власної ініціативи тільки з поважних причин. До таких причин, зокрема, належать: хвороба або інвалідність, які перешкоджають виконанню роботи за договором; переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або за дитиною-інвалідом тощо;— після закінчення дії строкового договору роботодавець зобов’язаний надати окремим категоріям тимчасових працівників іншу роботу. До таких категорій згідно зі
ст. 184 КЗпП належать вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до 3 років (якщо дитина потребує домашнього догляду — до досягнення віку, визначеного в медичному висновку, але не старше шестирічного віку), одинокі матері, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда (докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 73);— оплата праці тимчасових працівників здійснюється в загальному порядку.
2.
Перевести іншого працівника на посаду працівника, якого необхідно замінити на період його відсутності. Нагадаємо: переведенням на іншу роботу є доручення працівнику роботи за спеціальністю, кваліфікацією або посадою, не визначеною раніше укладеним трудовим договором (п. 31 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. № 9).Тимчасове переведення працівника має здійснюватися з дотриманням вимог
ст. 33 КЗпП. Відповідно до неї переведення працівника на іншу роботу допускається тільки за його згодою. У цьому випадку строки, на які здійснюється переведення, чинним законодавством не встановлюються (не обмежуються).Без згоди працівника може здійснюватися переведення при одночасному дотриманні таких умов: робота не протипоказана працівнику за станом здоров’я; переведення зумовлене запобіганням чи ліквідацією наслідків стихійного лиха, епідемій, виробничих аварій тощо; строк переведення не повинен перевищувати один місяць.
У разі переведення працівника для виконання ним трудових функцій тимчасово відсутнього працівника розмір заробітної плати не має бути нижче середнього заробітку на колишній роботі (робочому місці).
Переведення оформляється наказом керівника підприємства, з яким працівника має бути ознайомлено під підпис.
До трудової книжки запис про переведення на іншу посаду на час заміни відсутнього працівника не вноситься (
п. 2.4, п. 2.14 Інструкції № 58).3.
Трудові обов’язки відсутнього працівника може виконувати його заступник (помічник), що має бути передбачено умовами трудового договору з ним та його посадовою інструкцією. Відповідно заступнику (помічнику) різниця в окладах не виплачується, оскільки виконання обов’язків відсутнього працівника входить до його трудових функцій.Водночас Мінпраці визнає, що, наприклад, колективний договір підприємства може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством гарантії. Тому в межах своїх фінансових можливостей підприємство може передбачити виплату різниці в окладах заступника та працівника, обов’язки якого він виконує на період відсутності останнього (
лист Мінпраці від 20.01.2005 р. № 18-23).4.
Тимчасове виконання одним із працівників паралельно зі своєю основною роботою обов’язків відсутнього працівника. Один із працівників може одночасно зі своєю основною роботою виконувати роботу відсутнього працівника в межах свого робочого часу за основною роботою (лист Мінпраці від 10.02.2010 р. № 125/13/84-10). За це такому працівнику призначається доплата на умовах, передбачених у колдоговорі.Якщо колективний договір на підприємстві не укладався, роботодавець повинен погоджувати питання про доплату з профспілкою чи іншим уповноваженим представляти інтереси трудового колективу органом.
У наведеному в
додатку 3 до Генеральної угоди на 2008 — 2009 роки від 15.04.2008 р. (оскільки нова Генугода не укладалася, продовжує діяти стара) Переліку доплат і надбавок до тарифних ставок, окладів та посадових окладів працівників об’єднань, підприємств та організацій установлено надбавку за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі до 100 відсотків його тарифної ставки (окладу, посадового окладу).Тимчасове виконання посадових обов’язків відсутнього працівника покладається на іншу особу наказом керівника підприємства, в якому вказуються строк виконання таких обов’язків та розмір доплати. Запис до трудової книжки не вноситься.
Відмінність тимчасової заміни працівника від виконання обов’язків
Слід розмежовувати дві можливі ситуації —
виконання функцій тимчасово відсутнього працівника та виконання функцій на посаді, яка в цей момент є вакантною, до моменту прийняття на неї нового працівника. У другому випадку ми маємо справу з виконанням обов’язків.На відміну від перелічених варіантів оформлення заміни працівника на час його відсутності, якщо
відповідну посаду ніхто не обіймає (у зв’язку з тим, що її тільки-но запроваджено, або внаслідок розірвання трудового договору з особою, яка її обіймала раніше), виконання обов’язків оформлюється як суміщення професій (посад) або як розширення зони обслуговування (збільшення обсягу виконуваних робіт).Під розширенням зони обслуговування або збільшенням обсягу виконуваних робіт слід розуміти виконання працівником разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт за тією ж професією або посадою (див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 65, с. 41).
Доручення працівнику виконання додаткових обов’язків у межах вакантної посади можливе тільки за його згодою та оформлюється наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
Як передбачено
додатком 3 до Генеральної угоди , за суміщення професій (посад) доплата не обмежується максимальним розміром та встановлюється в межах економії фонду заробітної плати за тарифною ставкою та окладом посади працівника, що суміщується, за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт розмір доплати також не обмежується та визначається за тарифними ставками та окладами, які могли б виплачуватися за умови дотримання нормативної чисельності працівників.Удатися до будь-якого із зазначених вище варіантів як заміни тимчасово відсутнього працівника, так і виконання обов’язків за вакантною посадою, можна за умови, що працівник, який тимчасово виконуватиме трудові обов’язки відсутнього працівника, має необхідну для цього професійну підготовку та кваліфікацію. У зв’язку з цим розглянемо, хто може замінити головного бухгалтера (чи бухгалтера, якщо на підприємстві він один)* на час його відсутності.
* Нагадаємо: Мінфін і Мінпраці зійшлися в думці, відповідно до якої якщо на підприємстві тільки один бухгалтер, до штатного розпису не можна включити посаду головного бухгалтера (див. лист Мінпраці від 30.03.2010 р. № 3200/0/14-10/13, лист Мінфіну від 07.04.2010 р. № 31-34000-10-10/7408).
Порядок заміни бухгалтера на час його відсутності
Щоб на час відсутності бухгалтера його функції виконувала інша особа, як уже зазначалося, керівник може скористатися будь-яким із наведених способів — укласти зі спеціалістом строковий трудовий договір на час відсутності бухгалтера (доцільно це робити, якщо період відсутності більш-менш тривалий, наприклад, на час перебування у відпустці для догляду за дитиною), перевести на посаду бухгалтера іншого працівника, доручити виконання обов’язків відсутнього працівника одному з працівників підприємства паралельно зі своїми основними трудовими обов’язками або покласти виконання функцій головного бухгалтера на особу, яка обіймає посаду його заступника.
Деякі фахівці іноді вказують на те, що через пряму вказівку
Закону про бухоблік, відповідно до ч. 4 ст. 8 якого однією з форм забезпечення ведення бухгалтерського обліку є самостійне його ведення та складання звітності безпосередньо керівником підприємства, у разі тимчасової відсутності бухгалтера виконання його функцій охоплюється службовими обов’язками директора. Однак із таким твердженням ми погодитися не можемо. Цей варіант може бути використаний тільки тоді, коли на підприємстві немає посади бухгалтера. Наявність же такої посади, навіть якщо вона тимчасово вакантна або працівник, який її обіймає, через певні обставини тимчасово відсутній, означає, що підприємство вже вибрало таку форму організації ведення бухобліку, як включення до свого штату посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.Заміна на певний час головного бухгалтера (або бухгалтера, якщо на підприємстві немає бухгалтерської служби) потребує вчинення низки додаткових дій.
По-перше, головному бухгалтеру чи особі, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, може належати
право другого підпису (п. 18.2 Інструкції № 492). Як передбачено п. 2.4 Інструкції, в разі зміни складу осіб, які мають право розпоряджатися рахунком юридичної особи, новопризначена особа повинна особисто подати картку зі зразками підписів та відбитком печатки, пред’явити паспорт або документ, що його замінює, та документи, що підтверджують повноваження цієї особи.По-друге, стосовно
підписання звітності та інших документів, підписання яких віднесено до компетенції головного бухгалтера. У цьому питанні статус головного бухгалтера (або бухгалтера) близький до статусу керівника. Тому висновки ДПАУ, зроблені в листі від 03.10.2008 р. № 20187/7/16-1517-20 («Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 5) щодо підписання податкової звітності в разі відсутності директора можна поширити й на ситуацію, коли відсутній бухгалтер.Але перш ніж перейти до розгляду висновків ДПАУ, наведених у зазначеному
листі, нагадаємо, що згідно з п. 7.9 Порядку № 80 відомості про відповідальних за податковий облік осіб юридичної особи — керівника та головного бухгалтера (бухгалтера, якщо для забезпечення ведення бухгалтерського обліку за штатом платника податків передбачено тільки одну посаду бухгалтера без створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером) уносяться або змінюються органом державної податкової служби в Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі: реєстраційної заяви платника податків з позначкою «Зміни» або на підставі даних про таких осіб, які вказуються платником податків у податкових деклараціях, розрахунках, звітах, якщо таких даних вистачає для однозначної ідентифікації відповідальних осіб платника податків.За відсутності головного бухгалтера ця вимога, на нашу думку, поширюється тільки на ситуації, коли на період такої відсутності з іншою особою укладається строковий трудовий договір або здійснюється переведення працівника на посаду головного бухгалтера (бухгалтера). Якщо ж обов’язки відсутнього бухгалтера виконує його заступник або вони тимчасово покладаються на когось із працівників паралельно з їх основною роботою, то відомості про таку особу, оскільки вона не обіймає посаду бухгалтера, а тільки виконує його функції, подавати до податкового органу в зазначеному вище порядку не потрібно. Саме таку ситуацію й було розглянуто у згаданому
листі ДПАУ від 03.10.2008 р. № 20187/7/16-1517-20, яка також не наполягає на необхідності подання відомостей з дотриманням вимог п. 7.9 Порядку № 80.На думку ДПАУ, відсутність керівника (але, ще раз підкреслимо, це справедливо і для ситуації, коли відсутній бухгалтер) підприємства на робочому місці, у зв’язку з чим податкова декларація не може бути ним підписана, має бути підтверджена відповідними документами, які слід надати одночасно з податковою декларацією до податкового органу. ДПАУ в
листі не назвала наслідки недодання документів, що підтверджують «об’єктивні причини» відсутності керівника. Відмови у прийнятті декларації, на нашу думку, це спричинити в будь-якому разі не повинно (п.п. 4.1.2 ст. 4 Закону № 2181). Більш реальною є загроза того, що подану податкову звітність не буде визнано податковою декларацією. Обґрунтувати таке своє рішення податковий орган може посиланням на абзац п’ятий п.п. 4.1.2 ст. 4 Закону № 2181, відповідно до якого податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація, якщо вона, зокрема, не підписана відповідними посадовими особами. Порядок заповнення та подання податкової декларації, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166, такими посадовими особами називає керівника та бухгалтера (п. 3.4).Як ми вже звертали увагу, у платника податків немає обов’язку підтверджувати повноваження посадових осіб на підписання податкової звітності на стадії її подання до податкового органу. Більше того, викладені вище вимоги ДПАУ не зможе виконати навіть те підприємство, яке згодне з будь-якими її умовами, адже на момент подання декларації в підприємства ще немає документів, які могли б підтвердити причини відсутності керівника (немає ні оформленого посвідчення про відрядження, ні листка непрацездатності, про які згадує ДПАУ).
Тут ДПАУ могла б узяти приклад з НБУ, який у
листі від 26.08.2008 р. № 11-113/3421-115-75 визнав, що певні обов’язки керівника можуть покладатися в порядку, передбаченому законодавством про працю та цивільним законодавством, на інших працівників наказом (розпорядженням) керівника, довіреністю тощо («Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 82).Визнаємо, що дещо пізніше податківці (але вже не у формі листа, а тільки у вигляді консультації інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби) указали, що в разі відсутності керівника та головного бухгалтера юридичної особи на роботі з об’єктивних причин податкова декларація чи інші документи може бути підписано іншими особами, уповноваженими установчими та/або організаційно-розпорядчими документами виконувати обов’язки зазначених посадових осіб на час їх відсутності, за умови, що повноваження особи, яка підписала документ, підтверджено відповідним чином (витягом зі статуту, наказом тощо).
Слід також урахувати положення
ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», якими передбачено, що за відсутності посадової особи, підпис якої зазначений у документі, документ підписує особа, яка виконує її обов’язки, або її заступник. У цьому випадку обов’язково вказується посада та прізвище особи, яка підписала документ, наприклад: «Виконуючий обов’язки», «Заступник».У цілому, контролюючі органи повинні виходити з презумпції того, що звітність підписана уповноваженими на це посадовими особами, оскільки підпис завірено печаткою підприємства. Якщо сумніви все ж виникають, податковий орган уже після її прийняття може звернутися до підприємства з пропозицією надати документи, що підтверджують наявність у осіб, які підписали звітність, відповідних повноважень. Із такої презумпції виходять у своїй практиці суди, вказуючи: якщо в суду виникають сумніви щодо повноважень посадової особи підприємства на підписання того чи іншого документа, він витребує відповідні докази в підприємства (
п. 14 листа ВГСУ від 14.12.2007 р. № 01-8/973, п. 1.9 рекомендацій ВГСУ від 09.12.2004 р. № 04-5/3358).Питання щодо підписання первинних документів вирішується шляхом затвердження керівником переліку осіб, уповноважених на їх підписання (
п. 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88).У цьому переліку, крім головного бухгалтера, може бути зазначено інших працівників, до яких відповідні повноваження переходять у разі його відсутності.
Виконання функцій директора госптовариства в разі його тимчасової відсутності
Законодавство може встановлювати спеціальні вимоги в разі тимчасового виконання функцій відсутнього працівника іншим працівником. Насамперед це стосується керівника підприємства.
Нагадаємо: відповідно до
ст. 92 ЦКУ юридична особа набуває прав та обов’язків, а також здійснює їх через свої органи, які діють згідно з установчими документами та законом.Статут господарського товариства має містити відомості про те, є виконавчий орган одноосібним (директор) чи колегіальним (дирекція, правління), про його компетенцію та порядок формування. Директор або голова колегіального виконавчого органу можуть діяти від імені госптовариства в межах передбачених статутом повноважень без довіреності. Статут або затверджене загальними зборами учасників положення про виконавчий орган господарського товариства можуть наділяти повноваженнями вчиняти певні дії від імені юрособи без довіреності й інших членів виконавчого органу. Учасники госптовариства можуть бути наділені такими повноваженнями тільки у випадку, якщо відповідну можливість передбачено законом (наприклад, це передбачено щодо учасників повних та командитних товариств). Відомості про таких осіб (із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, дати призначення на посаду та ідентифікаційного номера) уключаються до Єдиного державного реєстру (
абзац одинадцятий ч. 2 ст. 17 Закону № 755).Оптимальним слід визнати варіант, коли до ЄДР уключено, наприклад, відомості про директора та його заступника, який здійснює відповідні повноваження в разі відсутності директора. Водночас варіант, коли директор та його заступник наділяються практично однаковими повноваженнями (право першого підпису, підписання контрактів, оформлення працівників на роботу тощо), на наш погляд, є неприйнятним. Виконавчий орган у відносинах з третіми особами діє від імені юридичної особи. І одночасно, умовно кажучи, у двох образах юрособа представлена бути не може. Діяти від її імені щодо того самого кола питань відразу дві особи не можуть. У статуті можна передбачити, що заступник директора наділений усіма зазначеними повноваженнями на час відсутності директора (хвороби, відпустки, відрядження) або чітко розмежувати компетенцію директора та його заступника, щоб питання не дублювалися.
Якщо ж у статуті як уповноважений діяти від імені юридичної особи зазначений тільки директор, або якщо і директор, і заступник відсутні одночасно (наприклад, у разі спільного відрядження), відповідні повноваження має бути передано іншій особі. Статутом директору може бути надано право наділяти такими повноваженнями когось із працівників. У цьому випадку він може:
—
видати наказ, яким на час своєї відсутності уповноважити виконувати функції директора когось із працівників;— первісно при прийнятті працівника на роботу обумовити
включення до переліку його трудових обов’язків виконання функцій директора на період його тимчасової відсутності;—
видати довіреність на виконання окремих дій, що входять до повноважень директора, третій особі. Однак довіреністю всі функції директора передано бути не може. Цей спосіб передачі повноважень директора може використовуватися для здійснення представництва перед третіми особами, але, наприклад, така особа не зможе замінити директора в межах трудових відносин із працівниками та для вирішення інших внутрішніх питань підприємства.Отже, ще раз підкреслимо:
директор підприємства може передати свої повноваження в повному обсязі іншій особі на час відсутності тільки у випадку, коли йому надано таке право установчими документами підприємства.Якщо статут не надає директору можливості передати свої повноваження іншій особі, то це питання має вирішуватися загальними зборами учасників, що, безумовно, потребуватиме часу для їх організації та проведення. Тому питання про можливе виконання функцій виконавчого органу в разі відсутності директора іншою особою краще вирішити ще при складанні статуту господарського товариства.
Більш детально це питання врегульоване щодо акціонерних товариств, які діють уже згідно із
Законом про АТ. Так, Закон про АТ передбачає, що голова колегіального виконавчого органу акціонерного товариства або особа, яка виконує функції одноосібного виконавчого органу (тобто або глава дирекції/правління, або директор), має право без довіреності діяти від імені товариства, представляти інтереси АТ, укладати правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов’язкові для всіх працівників товариства (абзац третій ч. 5 ст. 59, ч. 2 ст. 60 Закону про АТ). Якщо виконавчий орган колегіальний, то інших його членів теж може бути наділено зазначеними повноваженнями за умови, що таку можливість буде передбачено статутом АТ. Чинне законодавство, як уже згадувалося, передбачає декілька можливих процедур наділення відповідними повноваженнями (див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 83, с. 55). Але ще раз підкреслимо: така можливість має бути прямо передбачена статутом товариства.Спеціальне правило встановлено на випадок, якщо
виникли обставини, за яких керівник не може виконувати свої повноваження. Якщо в товаристві діє колегіальний виконавчий орган, то він згідно з ч. 6 ст. 59 Закону про АТ, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган, своїм колегіальним рішенням наділяє одного із членів, які входять до його складу, повноваженнями керівника на час відсутності останнього. Звертаємо увагу, у статуті або в положенні про виконавчий орган може бути передбачено інший варіант вирішення проблеми, наприклад, наділення повноваженнями керівника на час його відсутності конкретного члена виконавчого органу, який може обіймати посаду заступника керівника.Якщо ж керівник виконує функції виконавчого органу одноосібно, то на випадок неможливості їх виконання він наділяє ними іншу особу, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган (
ч. 3 ст. 60 Закону про АТ).Усе викладене справедливо для повноважень, які є виключною компетенцією виконавчого органу госптовариства зважаючи на спеціальну вказівку закону або положення статуту. Для передачі будь-яких інших повноважень директора достатньо наказу. Наприклад, підписувати податкові накладні, як визнає ВАСУ, може будь-який працівник підприємства, уповноважений на це наказом директора (див.
ухвалу ВАСУ від 09.02.2010 р. № К-3061/08).Повідомляти податкові чи інші державні органи про те, що функції директора тимчасово виконує інша особа, вносити зміни до ЄДР у зв’язку з його відсутністю не потрібно.
