Даєш зарплату двічі на місяць!
20 листопада 2010 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» від 23.09.10 р. № 2559-VI, згідно з яким змінено редакції ст. 115 Кодексу законів про працю від 10.12.71 р. та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР щодо вимог до порядку виплати зарплати (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 85, с. 5). Сьогодні докладніше розглянемо, що це за вимоги, на кого вони поширюються та яка відповідальність за їх недодержання.
Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.КпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про оплату праці
— Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.Закон № 2559
— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» від 23.09.2010 р. № 2559-VI.Закон № 3356
— Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII.Порядок № 225
— Порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів, затверджений постановою КМУ від 05.04.94 р. № 225.
Нагадаємо, що і сьогодні трудове законодавство містить вимоги до порядку виплати заробітної плати. Так, згідно з
ч. 1 ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 24 Закону про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.Після набуття чинності
Законом № 2559 з’явиться ще одна вимога до строків виплати заробітної плати.
Вимоги щодо строків виплати заробітної плати
З урахуванням нової вимоги, що діятиме з 20.11.2010 р., заробітна плата повинна виплачуватися працівникам:
1)
не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;2)
не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.Ці вимоги поширюються на всіх роботодавців: як на юридичних, так і на фізичних осіб — підприємців.
Тепер докладніше про кожну з них.
Слід мати на увазі, що
КЗпП визначено вимогу щодо мінімальної кількості виплат заробітної плати на місяць (не рідше двох), якої роботодавець зобов’язаний дотримуватись при встановленні строків виплати зарплати. Водночас роботодавець має право виплачувати зарплату і більше двох разів (наприклад, один раз на тиждень або кожні 10 днів тощо).Виплата заробітної плати мінімум двічі на місяць є
обов’язком роботодавця, який він повинен виконувати незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць.Установлення роботодавцем у документах, що регламентують періодичність та строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірним, адже згідно зі
ст. 97 КЗпП власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, установлені законодавством. Навіть за наявності заяв працівників з проханням виплачувати заробітну плату один раз на місяць, виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства. Адже в цьому випадку вимогу про виплату не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено. Якщо працівник відмовляється від отримання авансу, роботодавець усе одно зобов’язаний розрахувати йому аванс, зняти суму авансу в банку, оприбутковувати в касі підприємства, якщо працівник не отримав аванс, після закінчення трьох робочих днів скласти відомість депонованих сум та здати неодержану працівником суму авансу в банк, а потім виплатити його разом із сумою заробітної плати за другу половину місяця. Якщо заробітна плата на підприємстві перераховується на зарплатні картки, то роботодавець зобов’язаний перераховувати її працівнику, як мінімум, двічі на місяць у дні, установлені для виплати авансу та заробітної плати, незалежно від бажання працівника.Порушенням буде і виплата в аванс усієї суми заробітної плати, що належить працівнику за поточний місяць, оскільки вимогу про виплату не рідше двох разів на місяць через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.
Невиплата заробітної плати за першу половину місяця у зв’язку з відсутністю грошових коштів на банківському рахунку підприємства або фізичної особи — підприємця також не звільняє посадових осіб підприємства або підприємця від відповідальності за порушення вимог змінених редакцій
ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці.Згідно з роз’ясненнями фахівця Мінпраці (див. с. 43) періодом, за який виплачується аванс, вважається період з 1 по 15 число (хоча цей 15-денний строк нізвідки не випливає), а періодом, за який виплачується зарплата, — місяць. Обмеження щодо виплати заробітної плати не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, застосовується і для авансу, і для заробітної плати.
Виплата заробітної плати здійснюється
в робочі дні. Якщо день виплати заробітної плати збігся зі святковим, неробочим або вихідним днем, заробітна плата виплачується напередодні (ч. 2 ст. 115 КЗпП).Таким чином, заробітну плату за першу половину місяця, тобто за перші 15 днів, має бути виплачено не пізніше 22 числа поточного місяця (15 + 7), заробітну плату за другу частину місяця має бути виплачено не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати. При цьому повинна додержуватися вимога про 16 календарних днів між виплатами зарплати.
Приклад 1
. Виплата заробітної плати на підприємстві здійснюється двічі на місяць не пізніше 4 днів після закінчення періоду, за який провадиться виплата. Визначимо конкретні строки виплати заробітної плати за першу (аванс) та другу половину місяця.Перша половина місяця — це період з 1 по 15 число (15 календарних днів), отже, датою виплати авансу буде 19 число місяця (15 + 4). Строк виплати заробітної плати за другу половину місяця — 4 число місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати.
Вимоги щодо розміру заробітної плати за першу половину місяця (авансу)
Згідно зі зміненими редакціями
ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці, що діятимуть з 20.11.2010 р., розмір заробітної плати за першу половину місяця має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.Як уже зазначалося, перша половина місяця — це перші 15 календарних днів поточного місяця, отже, розрахунок суми авансу має провадитися з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) з урахуванням відпрацьованого працівником часу за період з 1 по 15 число місяця, за який виплачується зарплата.
При визначенні суми авансу
премії, доплати, надбавки та інші заохочувальні і компенсаційні виплати не враховуються. Нарахування таких виплат провадиться в кінці місяця, а їх виплата здійснюється з частиною окладу за другу половину місяця у строки, установлені для виплати заробітної плати за другу половину місяця. Тобто розмір авансу слід визначати виходячи з тарифної ставки (посадового окладу), установленого працівнику у штатному розписі, без урахування інших виплат, що входять до фонду оплати праці.Приклад 2.
На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними — субота і неділя. Заробітна плата працівника становить 2500 грн. Виплата заробітної плати здійснюється двічі на місяць — 22 і 7 числа місяця. Визначимо мінімальний розмір авансу, який повинен отримати працівник у листопаді 2010 року, якщо за період з 1 по 15 число ним відпрацьовано 11 робочих днів.Мінімальна сума авансу, що належить працівнику за першу половину листопада 2010 року, становитиме:
2500 : 22 х 11 = 1250 (грн.),
де 22 — кількість робочих днів у листопаді 2010 року.
Таким чином, розмір заробітної плати за першу половину листопада 2010 року становить 50 % окладу працівника (1250 : 2500 х 100).
Приклад 3.
Використовуючи умови прикладу 2, розрахуємо мінімальну суму авансу, яку має бути виплачено працівнику в лютому 2011 року.Мінімальна сума авансу, що належить працівнику за першу половину лютого 2011 року, становитиме:
2500 : 20 х 11 = 1375 (грн.),
де 20 — кількість робочих днів у лютому 2011 року;
11 — кількість робочих днів, відпрацьованих працівником за першу половину лютого 2011 року (з 1 по 15 число).
У цьому прикладі розмір заробітної плати за першу половину лютого 2011 року склав 55 % окладу (1375 : 2500 х 100).
Як бачимо, у різні місяці календарного року розмір авансу працівника може коливатися. Тому для дотримання вимог нових редакцій
ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці, що наберуть чинності 20.11.2010 р., для спрощення бухгалтерської роботи доцільно встановити розмір авансу в більшому розмірі, ніж 50 % від окладу (наприклад, 55 або 60 %). Якщо в колективному договорі буде зазначено, що розмір авансу становить 50 % тарифної ставки (посадового окладу) з урахуванням графіка роботи, щомісячно необхідно стежити за тим, щоб розмір авансу був не менше оплати за фактично відпрацьований час протягом першої половини кожного місяця (з 1 по 15 число).На практиці можливі ситуації, коли працівник з якихось причин не повністю відпрацював першу половину місяця. У таких випадках розмір авансу може складати менше 50 % тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Приклад 4.
Використовуючи умови прикладу 2, розрахуємо мінімальну суму авансу, яку має бути виплачено працівнику в листопаді 2010 року, якщо з 1 по 5 листопада 2010 року працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати (ст. 26 КЗпП).Мінімальна сума авансу, що належить працівнику за першу половину листопада 2010 року, складе:
2500 : 22 х 6 = 681,82 (грн.),
де 6 — кількість робочих днів, відпрацьованих працівником за першу половину листопада 2010 року.
У цьому випадку мінімальна сума авансу працівника становить 27,27 % окладу (681,82 : 2500 х
х 100).
Таким чином, при визначенні суми авансу необхідно враховувати фактично відпрацьований працівником час за першу половину місяця (з 1 по 15 число), щоб не виплатити працівнику суму авансу більшу, ніж сума заробітної плати, що належить йому за місяць.
Звертаємо увагу: вимоги законодавства про працю щодо розміру авансу, так само, як і щодо строків та порядку виплати заробітної плати, є обов’язковими як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб — підприємців.
Заробітна плата за першу половину місяця повинна виплачуватися всім працівникам, незалежно від системи оплати праці, установленої на підприємстві або приватним підприємцем. Тому незважаючи на те, що в оновлених
ч. 3 ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці про визначення авансу для відрядників, яким зарплату нараховують залежно від виробітку з розрахунку відрядної розцінки, нічого не зазначено, не виплачувати їм аванс тільки на цій підставі не можна, оскільки обов’язковість такої виплати визначена нормами ч. 1 ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 24 Закону про оплату праці. На нашу думку, для працівників з відрядною оплатою праці необхідно використовувати наявні оперативні дані для розрахунку розміру авансу за першу половину місяця (період з 1 по 15 число).
Податковий та бухгалтерський облік
Нарахування заробітної плати, як правило, здійснюється один раз після закінчення місяця. Щодо авансу, то в бухгалтерському обліку відображається тільки його виплата.
Нагадаємо, що заробітна плата обкладається внесками до соціальних фондів (і в частині нарахувань, і в частині утримань) та податком з доходів фізичних осіб (далі — ПДФО).
Згідно з чинним законодавством, здійснюючи виплату авансу, роботодавець зобов’язаний перерахувати ПДФО, внески до Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у частини нарахувань та внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття в частині нарахувань та утримань із суми авансу. Внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і до Пенсійного фонду в частині утримань перераховувати не потрібно
(абз. 1 ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, п.п. 5.2.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, абз. 2 п. 4.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16).Нарахування й утримання внесків до фондів соціального страхування та утримання ПДФО з усієї суми заробітної плати за місяць відображаються в бухгалтерському обліку при нарахуванні заробітної плати, тобто в кінці місяця. При виплаті зарплати за другу половину місяця перераховується різниця між сумами ПДФО і внесків, нарахованими (утриманими) з усієї суми заробітної плати, та перерахованими до бюджету при виплаті авансу.
Щоб полегшити працю бухгалтерів, пов’язану з набиранням та рознесенням зарплатних платежів, роботодавець може прийняти рішення про перерахування ПДФО та внесків до фондів соціального страхування з усієї суми заробітної плати за поточний місяць авансом при виплаті заробітної плати за першу половину місяця. Тоді при виплаті зарплати за другу половину місяця податки та внески перераховувати не доведеться, оскільки вони вже сплачені при виплаті авансу. Однак цим способом мінімізації трудових витрат, найімовірніше, наразі зможуть скористатися тільки ті підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати з виручки. Якщо ж заробітна плата перераховується на зарплатні картки працівників або знімається в банку для виплати через касу підприємства, уникнути сплати ПДФО та соціальних внесків не вдасться, оскільки банки приймають платіжні доручення на перерахування зарплати або грошові чеки на видачу коштів для виплати заробітної плати тільки за умови одночасного надання платіжних документів на перерахування ПДФО та соцвнесків.
Інформацію щодо необхідності перерахування внесків до фондів соціального страхування та ПДФО із суми авансу та заробітної плати за другу половину місяця, а також строки, протягом яких необхідно провести такі перерахування, для наочності наведемо в таблиці.
Умовні позначення:
ПФ — Пенсійний фонд;
ФТВП — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
ФБ — Фонд соціального страхування на випадок безробіття;
ФНВ — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві;
«+» — підлягає перерахуванню;
«-» — можна не перераховувати.
| ПДФО | Внесок до ПФ | Внесок до ФТВП | Внесок до ФБ | Внесок | |||
| утримання | нарахування | утримання | нарахування | утримання | нарахування | утримання | нарахування |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Аванс (заробітна плата за першу половину місяця) | |||||||
| Грошові кошти отримано з банку до каси підприємства або перераховано на карткові рахунки працівників | |||||||
| + 1 | + 1 | - 2 | - 3 | - 3 | + 1 | + 1 | + 1 |
| 1 Перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) грошових коштів.2 Перераховуються не пізніше 20 числа, наступного за останнім днем звітного місяця. 3 Перераховуються не пізніше дня, установленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця. | |||||||
| Виплата з виручки підприємства | |||||||
| + 1 | + 2 | - 3 | - 4 | - 4 | + 2 | + 2 | + 5 |
| 1 Перераховуються протягом банківського дня, наступного за днем виплати авансу.2 Перераховуються в день виплати авансу. 3 Перераховуються не пізніше 20 числа, наступного за останнім днем звітного місяця. 4 Перераховуються не пізніше дня, установленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця. 5 Перераховуються не пізніше наступного дня після виплати авансу. | |||||||
| Заробітна плата за другу половину місяця | |||||||
| Грошові кошти отримано з банку до каси підприємства або перераховано на карткові рахунки працівників | |||||||
| + 1 | + 1 | + 2 | + 1 | + 1 | + 1 | + 1 | + 1 |
| 1 Перераховуються одночасно з отриманням коштів.2 Перераховуються не пізніше 20 числа, наступного за останнім днем звітного місяця. | |||||||
| Виплата з виручки підприємства | |||||||
| + 1 | + 2 | + 3 | + 4 | + 4 | + 2 | + 2 | + 4 |
| 1 Перераховуються протягом банківського дня, наступного за днем виплати зарплати.2 Перераховуються в день виплати зарплати. 3 Перераховуються не пізніше 20 числа, наступного за останнім днем звітного місяця. 4 Перераховуються не пізніше наступного дня після виплати. | |||||||
| Виплата в натуральній формі
| |||||||
| + 1 | + 2 | + 3 | + 4 | + 4 | + 5 | + 5 | + 4 |
| 1 Перераховуються протягом банківського дня, наступного за днем виплати зарплати.2 Перераховуються в день виплати зарплати. 3 Перераховуються не пізніше 20 числа, наступного за останнім днем звітного місяця. 4 Перераховуються не пізніше наступного дня після виплати зарплати. 5 Перераховуються одночасно з отриманням товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок виплати заробітної плати (доходу). | |||||||
Бухгалтерський облік виплат заробітної плати за першу та другу половину місяця розглянемо на конкретному прикладі.
Приклад 5.
Згідно з положеннями колективного договору, укладеного на підприємстві:— заробітна плата на підприємстві виплачується двічі на місяць 7 і 22 числа. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні;
— розмір заробітної плати за першу половину місяця складає 60 % від окладу;
— при розрахунку суми авансу необхідно враховувати фактичну зайнятість працівника.
Посадовий оклад працівника відділу збуту становить 3000 грн., доплата за суміщення професій — 1600 грн.
Визначимо суму авансу за листопад 2010 року та заробітної плати за другу половину листопада 2010 року, що належать працівнику відділу збуту.
Сума зарплати за першу половину місяця листопада 2010 року становитиме:
3000 х 60 % = 1800 (грн.).
Сума заробітної плати працівника за листопад 2010 року:
3000 + 1600 = 4600 (грн.).
У бухгалтерському обліку операції, пов’язані з виплатою авансу та заробітної плати за другу половину листопада 2010 року, відображаються так:
| Дата | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума | ||
| Дт | Кт | ||||
| 22.11.2010 | Перераховано внесок до ПФ (1800,00 х 33,2 %) | 651 | 311 | 597,60 | |
| 22.11.2010 | Перераховано внески у ФБ | — нарахування (1800,00 х 1,6 %) | 653 | 311 | 28,80 |
| — утримання (1800,00 х 0,6 %) | 10,80 | ||||
| 22.11.2010 | Перераховано ПДФО (1800,00 - 10,80) х 15 % | 641/ПДФО | 311 | 268,38 | |
| 22.11.2010 | Перераховано внесок до ФНВ (1800,00 х 1,06* %) | 656 | 311 | 19,08 | |
| 22.11.2010 | Отримано грошові кошти з банку | 301 | 311 | 1520,82 | |
| 22.11.2010 | Видано заробітну плату за першу половину листопада 2010 року (1800,00 - 268,38 - 10,80) | 661 | 301 | 1520,82 | |
| 30.11.2010 | Нараховано заробітну плату за листопад 2010 року | 93 | 661 | 4600,00 | |
| Проведено нарахування на фонд оплати праці | |||||
| 30.11.2010 | Нараховано внесок до ПФ (4600,00 х 33,2 %) | 93 | 651 | 1527,20 | |
| Нараховано внесок до ФТВП (4600,00 х 1,4 %) | 93 | 652 | 64,40 | ||
| Нараховано внесок до ФБ (4600,00 х 1,6 %) | 93 | 653 | 73,60 | ||
| Нараховано внесок до ФНВ (4600,00 х 1,06 %) | 93 | 656 | 48,76 | ||
| Проведено утримання із заробітної плати працівника | |||||
| 30.11.2010 | Утримано внесок до ПФ (4600,00 х 2 %) | 661 | 651 | 92,00 | |
| Утримано внесок до ФТВП (4600,00 х 1 %) | 661 | 652 | 46,00 | ||
| Утримано внесок до ФБ (4600,00 х 0,6 %) | 661 | 653 | 27,60 | ||
| Утримано ПДФО ((4600,00 - 92,00 - 46,00 - 27,60) х 15 %) | 661 | 641/ПДФО | 665,16 | ||
| Перераховано внески до фондів соціального страхування із суми заробітної плати працівника | |||||
| 07.12.2010 | Перераховано внесок до ПФ (1527,20 + 92,00 - 597,60) | 651 | 311 | 1021,60 | |
| Перераховано внесок до ФТВП (64,40 + 46,00) | 652 | 311 | 110,40 | ||
| Перераховано внесок до ФБ (73,60 + 27,60 - 28,80 - 10,80) | 653 | 311 | 61,60 | ||
| Перераховано внесок до ФНВ (48,76 - 19,08) | 656 | 311 | 29,68 | ||
| 07.12.2010 | Перераховано ПДФО (665,16 - 268,38) | 641/ПДФО | 311 | 396,78 | |
| 07.12.2010 | Отримано грошові кошти з банку | 301 | 311 | 2248,42 | |
| 07.12.2010 | Виплачено заробітну плату працівнику за другу половину місяця (4600,00 - 92,00 - 46,00 - 27,60 - 665,16 - 1520,82) | 661 | 301 | 2248,42 | |
| * Ставку внеску до ФНВ прийнято умовно. | |||||
Документи, що регламентують порядок виплати зарплати
Відповідно до нових редакцій
ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці, що наберуть чинності з 20.11.2010 р., порядок виплати заробітної плати (періоди виплати, строки, розмір заробітної плати) має бути встановлено:—
колективним договором;або
—
нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (далі — профспілка) (а за відсутності таких органів — представниками, вибраними та уповноваженими трудовим колективом (далі — представник трудового колективу)).Таким чином, підприємствам, на яких укладений колективний договір, необхідно привести положення такого договору, що визначають порядок виплати зарплати, у відповідність до вимог нових редакцій
ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці, шляхом внесення до нього змін (доповнень).Якщо на підприємстві колективний договір не укладено, роботодавець зобов’язаний розробити відповідний
внутрішній документ (локальний акт роботодавця), в якому буде зазначено порядок, строки виплати заробітної плати, розмір заробітної плати за першу половину місяця, та погодити його з профспілкою або представником трудового колективу.Розробити такий документ можна й у випадку, якщо в колективному договорі, що є на підприємстві, порядок виплати заробітної плати прописаний загальними фразами, без зазначення конкретних періодів, строків виплати заробітної плати та розміру авансу.
Однак який би шлях роботодавець не вибрав, він зобов’язаний привести свої документи, що регулюють порядок виплати заробітної плати, у відповідність до нових вимог трудового законодавства.
Як це зробити, розглянемо нижче.
Уносимо зміни до колективного договору
Згідно зі
ст. 14 Закону № 3356 протягом строку дії колективного договору до нього можуть вноситися зміни та доповнення . Такі зміни (доповнення) вносяться тільки за взаємною згодою сторін, якими є власник або уповноважений ним орган, з одного боку, та один або декілька профспілкових або інших уповноважених на представництво трудовим колективом органів, а в разі відсутності таких органів — представники трудящих, вибрані та уповноважені трудовим колективом, з іншого боку, у порядку, визначеному колективним договором. Тобто порядок унесення змін до колективного договору має бути встановлено сторонами ще на етапах ведення переговорів та укладення колективного договору.Якщо такий порядок у колективному договорі не прописаний, сторонам необхідно керуватися нормами
Закону № 3356, що регулюють порядок укладення колективного договору (див. лист Національної служби посередництва та примирення України від 04.11.2004 р. № 05-01/38).Розглянемо їх докладніше.
Отже, внесенню змін до колективного договору мають передувати
колективні переговори сторін. Починаються такі переговори у строки, визначені ст. 10 Закону № 3356, а саме протягом 7 днів із дня отримання другою стороною письмового повідомлення від сторони — ініціатора внесення змін про початок проведення переговорів. Порядок ведення переговорів з питань унесення змін (доповнень) до колективного договору визначається сторонами та оформляється протоколом.З метою розробки проекту змін (доповнень) до колективного договору створюється
робоча комісія, склад якої визначається сторонами колективного договору. Проект змін до колективного договору розробляється робочою комісією з урахуванням пропозицій, що надійшли від працівників, профспілки, адміністрації підприємства. Рішення комісії щодо проекту змін (доповнень) оформляється відповідним протоколом.Якщо під час проведення переговорів члени робочої комісії не дійшли згоди щодо змін (доповнень), які вносилися, то робочою комісією складається
протокол розбіжностей, до якого вносяться остаточно сформовані пропозиції сторін щодо заходів, необхідних для усунення цих розбіжностей, а також строки відновлення переговорів. Порядок вирішення розбіжностей визначено ст. 11 Закону № 3356.Розроблений робочою комісією проект змін (доповнень) виноситься на обговорення загальних зборів трудового колективу. У разі
схвалення загальними зборами проекту змін (доповнень) до колективного договору він підписується уповноваженими представниками не пізніше 5 днів з моменту його схвалення, якщо інше не встановлено зборами трудового колективу (ст. 13 Закону № 3356). Інформація про те, що загальні збори трудового колективу схвалили проект внесення змін (доповнень), розроблений робочою групою, відображається у протоколі загальних зборів трудового колективу. Нагадаємо, що такі збори є правомочними, якщо на них присутні не менше половини осіб, які працюють на підприємстві.Якщо загальні збори трудового колективу підприємства
відхилили проект унесення змін (доповнень) до колективного договору, сторони відновлюють переговори для пошуку необхідного рішення. Строк таких переговорів не повинен перевищувати 10 днів, після чого проект знову виноситься на розгляд зборів трудового колективу.Схвалений та підписаний сторонами проект змін підлягає
повідомній реєстрації місцевими органами виконавчої влади за місцем знаходження підприємства. Порядок такої реєстрації визначено постановою КМУ «Про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів» від 05.04.94 р. № 225.Для проведення повідомної реєстрації змін (доповнень) сторони, які їх підписали, подають:
— зміни (доповнення) до колективного договору у трьох примірниках (перший, другий та копія);
— протоколи розбіжностей;
— інформацію про склад уповноважених представників сторін, які брали участь у колективних переговорах.
Реєстрація змін (доповнень) здійснюється у двотижневий строк із дня отримання зазначених документів. Наступного дня після проведення реєстрації або прийняття рішення про відмову в реєстрації перший і другий примірники змін (доповнень) з відмітками реєструючих органів повертаються сторонам, які подали їх на реєстрацію. Копія зберігається в органі, що проводив реєстрацію.
Звертаємо увагу:
зміни (доповнення) до колективного договору набирають чинності з дня їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного в самих змінах (доповненнях) незалежно від дати їх реєстрації (ст. 9 Закону № 3356).
Розробляємо нормативний акт роботодавця
Чинне законодавство не містить визначення поняття «нормативний акт роботодавця». Можливо, вживаючи це поняття, законодавець спирається на перспективне законодавство. Річ у тім, що поняття «нормативний акт роботодавця» зустрічається в новому
Трудовому кодексі України, проект якого прийнято Верховною Радою в першому читанні. У проекті під ним розуміється наказ, розпорядження, рішення, які у випадках, передбачених законодавством, колективною угодою або колективним договором, приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).На нашу думку, аналогом локального акта роботодавця, в якому буде відображено інформацію щодо періодів, строків виплати та розміру заробітної плати, може бути Положення про оплату праці.
Розробка такого Положення, як правило, здійснюється планово-економічним відділом підприємства за розпорядженням роботодавця.
Готовий проект Положення про оплату праці має бути надано роботодавцем
профспілці або представнику трудового колективу для погодження. На жаль, на сьогодні порядок погодження нормативних актів роботодавця (строки, вирішення спірних питань тощо) відсутній. Можливо, найближчим часом це питання буде врегульовано КМУ, якому згідно з п. 1 Прикінцевих положень Закону № 2559 доручено в місячний строк із дня опублікування зазначеного Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність до нього.У разі
схвалення профспілкою або представником трудового колективу поданого на погодження Положення про оплату праці, ставиться гриф «Погоджено», дата та підпис уповноваженого профспілки або представника трудового колективу.Погоджене з профспілкою або представником трудового колективу Положення про оплату праці передається роботодавцю, який, у свою чергу, ставить гриф «Затверджено», дату та підпис.
Положення про оплату праці вводиться в дію наказом (розпорядженням) по підприємству.
Відповідальність
За порушення вимог законодавства про працю, про оплату праці та про колективні договори та угоди передбачено дисциплінарну та адміністративну відповідальність відповідно до чинного законодавства.
Дисциплінарна відповідальність
передбачена ст. 147 — 152 КЗпП та полягає у застосуванні власником або уповноваженим ним органом дисциплінарного стягнення (у вигляді догани чи звільнення) до посадової особи, яка порушила трудове законодавство.Крім того,
на вимогу профспілки власник підприємства або уповноважений ним орган зобов’язаний вжити заходів (аж до звільнення), передбачених трудовим законодавством, до керівника підприємства, який порушує законодавство про працю, про колективні договори та угоди (ст. 45 КЗпП).Адміністративну відповідальність
передбачено КпАП за порушення вимог КЗпП та Закону про оплату праці щодо строків виплати заробітної плати та розміру виплачуваного авансу, а також Закону № 3356 щодо порядку розробки, складання, внесення змін до колективного договору (угоди) та здійснення контролю.Інформацію про розміри адмінштрафів наведемо в таблиці.
| Порушення | Відповідальність | Підстава | Примітка |
| Порушення встановлених строків, періодичності виплати заробітної плати, розміру авансу | Штраф на посадових осіб підприємства, установи, організації та фізичних осіб — підприємців у розмірі від 30 до 100 нмдг* (від 510 до 1700 грн.) | Ч. 1 ст. 41 КпАП | Порушення може бути виявлено при перевірці посадовими особами територіальної державної інспекції праці, які складають протоколи про адміністративне правопорушення. Після оформлення та підписання протоколу формується справа про адміністративне правопорушення для направлення до суду. Рішення про накладення адміністративного штрафу на посадових осіб підприємства згідно зі ст. 41 КпАП виноситься судом. Штраф може бути накладено протягом трьох місяців із дня вчинення правопорушення |
| Ухилення від участі в переговорах про укладення, зміну або доповнення колективного договору (угоди), умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій у встановлений строк | Штраф на винних осіб** у розмірі від 3 | Ст. 411 КпАП, ст. 17 Закону № 3356 | |
| Порушення або невиконання зобов’язань щодо колективного договору (угоди) | Штраф на винних осіб у розмірі від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) | Ст. 412 КпАП, ст. 18 Закону № 3356 | |
| Ненадання сторонами інформації для ведення колективних переговорів та здійснення контролю за виконанням колективного договору | Штраф на винних осіб у розмірі від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн.) | Ст. 413 КпАП, ст. 19 Закону № 3356 | |
| Невиконання законних вимог перевіряючих щодо усунення порушень законодавства про працю або створення перешкод для діяльності цих органів | Штраф на посадових осіб підприємства, установи або організації та фізичних осіб — підприємців у розмірі від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) | Ст. 1886 КпАП | Накладається за фактом невиконання припису інспектора з праці. Рішення про накладення штрафу приймає територіальна державна інспекція праці |
| * Неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. | |||
Звертаємо увагу: посадових осіб підприємств та фізичних осіб — підприємців, які наразі порушують чинні сьогодні вимоги
ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці щодо виплати зарплати двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, може бути притягнуто до адміністративної відповідальності (штраф від 510 до 1700 грн.), якщо таке правопорушення буде виявлено при перевірці посадовими особами територіальної державної інспекції праці, за умови, що з дня вчинення такого правопорушення минуло не більше трьох місяців.Сподіваємося, що ця стаття допоможе роботодавцям не лише розібратися з нововведеннями щодо порядку виплати заробітної плати, а й привести свої документи, які регулюють порядок її виплати, у відповідність до нових вимог трудового законодавства.
