Щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при проведенні рекламних заходів
Лист Державної податкової адміністрації України від 20.10.2010 р. № 22314/7/16-1517-16
ДПАУ розглянула лист <…> щодо оподаткування ПДВ при проведенні рекламних заходів і повідомляє.
Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі — Закон) операції з безоплатної передачі товарів, у тому числі й безоплатне пригощання під час рекламних заходів гостей гарячими та холодними стравами з власної готової продукції та з незначної кількості покупних продуктів харчування, прирівнюються до операцій з поставки товарів, які, у свою чергу, є об’єктом оподаткування (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону).
Отже,
при безоплатному пригощанні на рекламних заходах гостей гарячими та холодними стравами, підприємство, що здійснює дані операції, має відобразити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи зі звичайних цін (пункт 4.2 статті 4 Закону).При визначенні платником податку права на податковий кредит необхідно враховувати, що відповідно до підпункту 7.4.1 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 Закону, протягом звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Враховуючи те, що рекламні заходи у вигляді прийомів, презентацій і свят, ярмарків тощо, проводяться платником податку з метою покращення рівня реалізації власної готової продукції,
суми ПДВ, сплачені при придбанні продуктів харчування, що будуть використані у приготуванні гарячих та холодних страв для пригощання гостей при проведенні рекламних заходів, можуть бути включені таким платником податку до складу податкового кредиту за умови, що вони визнаються такими, що використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.У випадку, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги),
які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону.
Заступник голови О. Любченко
коментар редакції
Пригощання на презентаціях: нараховуємо податкові зобов’язання
Незважаючи на очевидність питання, тривалий час воно залишалося не висвітленим податківцями, та й думки незалежних фахівців були неоднозначними. Запитання стосується такої ситуації: платник ПДВ проводить презентацію, у ході якої учасникам цього заходу роздаються угощення. Ось і виникає запитання: чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання в разі такого роздавання?
Думка податківців, наведена в цьому листі,
не викличе здивування у наших читачів. Ще у статті «Презентація як крок до успіху» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 87) ми попереджали про можливість такого розвитку подій. Наші побоювання було викликано позицією працівників ДПАУ щодо аналогічних ситуацій: видача молока окремим категоріям працівників із важкими та шкідливими умовами праці (див. консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 23, с. 27) та забезпечення працівників обідами за рахунок коштів підприємства (див. консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 23, с. 30). В обох консультаціях податківці наполягали на нарахуванні податкових зобов’язань за звичайними цінами як із безоплатно переданих товарів.Заради справедливості слід указати на
специфіку ситуації, що розглядається в листі: роздавання холодних і гарячих страв при проведенні презентації, як правило, не персоніфіковане. На цій підставі деякі фахівці стверджують, що розглядати таке роздавання як поставку товарів недоцільно, оскільки через неможливість визначити одержувача таких закусок складно говорити про перехід права власності на них.Ми б з радістю підтримали таку позицію, однак норми Закону про ПДВ все ж говорять про протилежне. Такі страви мають певну матеріальну цінність як для сторони, яка передає, так і для тієї, що одержує, і вважаються товаром для цілей податкового обліку (на відміну від листівок, каталогів та інших носіїв інформації, роздавання яких не вважається поставкою; див. листи ДПАУ від 13.06.2006 р. № 6421/6/16-1515-26, від 03.06.2002 р. № 3428/6/15-1215-26). А отже, передачу таких товарів слід розглядати як безоплатну передачу товару, за якої, як відомо, слід нарахувати податкові зобов’язання згідно з п. 4.2 Закону про ПДВ. Щодо відсутності персоніфікації, то, на наш погляд, це не може бути суттєвим аргументом, оскільки визначення терміна «безоплатно надані товари» взагалі не прив’язується до персоніфікації.
При цьому, враховуючи господарський напрямок операції, податковий кредит можна збільшувати, причому без «відсоткових» обмежень.
Дмитро Костюк
