Щодо порядку закупівлі товарів, робіт і послуг комунальними підприємствами
Лист Міністерства економіки України від 21.09.2010 р.
№ 3303-25/9208-12
(витяг)
<…>
Відносини у сфері закупівель з 30.07.2010 р. регулюються відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі — Закон), який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону замовники — розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом.
Пунктом 27 частини першої статті 1 Закону визначено, що розпорядник державних коштів — органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією та іншими актами законодавства України, а також установи чи організації, утворені у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів, а також підприємства та їх об’єднання.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону
підприємства — підприємства, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об’єднання таких підприємств (господарських товариств).Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону
державні кошти — кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями, кошти підприємств та їх об’єднань.Таким чином,
комунальні підприємства підпадають під визначення підприємства, які зазначені в пункті 21 частини першої статті 1 Закону, що в свою чергу зобов’язує комунальні підприємства здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом, не лише за державні кошти, які передбачені в пункті 4 частини першої статті 1 Закону, а також за інші кошти, отримані ними від фінансовогосподарської діяльності.Заступник міністра економіки України О. Сухомлин
коментар редакції
На комунальні підприємства поширюється Закон про держзакупівлі при використанні не тільки бюджетних коштів, але й будь-яких власних
Не можна заперечувати, що Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (далі —
Закон про держзакупівлі) поширюється на здійснювані комунальними підприємствами закупівлі товарів, робіт, послуг, оскільки вони охоплюються визначенням підприємства, що наведено в п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону про держзакупівлі.Більш дискусійним є питання, чи всі операції із закупівлі товарів, робіт та послуг комунальними підприємствами мають здійснюватись із дотриманням вимог Закону про держзакупівлі, чи тільки ті, в яких використовуються бюджетні кошти.
У листі, що коментується, Мінекономіки наводить аргументи на користь тієї позиції, відповідно до якої
навіть якщо закупівля комунальним підприємством здійснюється за кошти, отримані від його фінансовогосподарської діяльності, дотримання порядку, передбаченого Законом про держзакупівлі, є обов’язковим.Цей висновок базується на закріпленому в Законі визначенні державних коштів. До них, як видно з п. 4 ст. 1 Закону про держзакупівлі, відносяться у тому числі кошти підприємств, до числа яких, як вже вказувалось, віднесено комунальні підприємства.
Варто зазначити, що Закон не має зворотної сили, тобто його норми не поширюються на правовідносини, що склалися у комунальних підприємств за договорами, укладеними до набуття чинності цим Законом, тобто до 30.07.2010 р.
Проте, якщо до договору вносяться зміни вже після цієї дати, то нові положення мають відповідати вимогам Закону про держзакупівлі.Ще одне питання, що постає перед комунальними підприємствами і на яке слід звернути увагу: з чого розпочинати процедуру закупівлі, яка здійснюється після дати набуття чинності Законом?
Варто зазначити, що Закон не містить норм, які б визначали стадії закупівель, як це передбачалось раніше. Для комунальних підприємств це важливо. Якщо закупівля відбувається за кошти підприємства, то на неї норми Бюджетного кодексу України не розповсюджуються, зокрема, щодо обмежень бюджетним (календарним) роком. Проте з боку Закону обмеження щодо строку дії договорів діють. Це означає, що закупівлі, в тому числі й комунальними підприємствами, мають здійснюватися відповідно до річного плану. Тому комунальне підприємство повинно скласти річний план закупівель відповідно до свого фінансового плану, а також інших планів, які враховують особливості провадження господарської діяльності цього підприємства. При цьому у річний план на поточний рік необхідно включати ті закупівлі, за якими замовник розпочне здійснювати витрати саме у поточному році, в іншому випадку — такі закупівлі включаються до плану на наступний рік.
Наприклад, комунальне підприємство може визначити річну потребу терміном з 1 жовтня 2010 року по 31 вересня 2011 року. Така закупівля включається до річного плану підприємства на 2010 рік.
Ключовим у складанні річного плану є визначення замовником предмета закупівлі. Предмет закупівлі визначається відповідно до ст. 1 та 4 Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 921.
Дмитро Брюхович
