Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо обліку робочого часу на підставі довідки-виклику до суду

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Листопад, 2010/№ 93
Друк
Лист від 15.10.2010 р. № 320/13/116-10

Щодо обліку робочого часу на підставі довідки­виклику до суду

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15.10.2010 р. № 320/13/116-10

У Департаменті з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянуто <…> звернення і в межах компетенції повідомляється.

Згідно з чинним законодавством (стаття 92 Кримінальнопроцесуального кодексу України, стаття 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення) за свідками, потерпілими, законними представниками потерпілих, понятими, а також експертами, спеціалістами і перекладачами

зберігається середня заробітна плата за весь час, затрачений ними у зв’язку з явкою та викликом до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статей 2, 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» у разі постановлення виправдувального вироку суду, закриття справи за відсутністю події злочину громадянинові

відшкодовуються заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій.

Термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу (ст. 7 вищезазначеного Закону).

Порядок обліку робочого часу

працівників визначено наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». Відмітки у табелі про причини неявок на роботу чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час робляться на підставі документів, оформлених належним чином. Так, наприклад, на підставі довідки­виклику до суду у табелі можна зробити відмітку «Ін» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків і т. п.).

Заступник директора Департаменту —
начальник відділу А. Литвин

 

коментар редакції

Заробітна плата за час перебування в суді

У листі, що коментується, Мінпраці надало роз’яснення для підприємств, працівники яких у тому чи іншому статусі беруть участь у розгляді судової справи. Відповіді, зокрема, потребують питання про те, чи оплачується час перебування працівника в суді та як позначається в табелі обліку використання робочого часу його відсутність на роботі?

Посилаючись на ст. 92 Кримінальнопро­цесуального кодексу України ст. 292 Кодексу про адміністративні правопорушення Мінпраці вказує на те, що

за свідками, потерпілими, законними представниками потерпілих, перекладачами, експертами, фахівцями та понятими, які беруть участь у розгляді кримінальної справи або справи про адміністративне правопорушення, зберігається середній заробіток за місцем роботи за час, витрачений у зв’язку з явкою та викликом до суду.

Таким чином, якщо працівника було викликано до суду у статусі одного з названих вище учасників судового розгляду, за ним зберігається середній заробіток, розрахунок якого здійснюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабміну від 08.02.95 р. № 100.

У табелі обліку використання робочого часу

за дні чи години (якщо він був відсутній протягом робочого дня декілька годин, а не цілий день), коли працівник перебував у суді, на підставі довідки­виклику до суду робиться відмітка «Ін» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством).

Для громадян, які виступають у справі в іншому статусі, зокрема як обвинувачені, підсудні, підозрювані, середній заробіток за місцем роботи не зберігається. У табелі обліку використання робочого часу для таких осіб робиться відмітка «І» (інші причини нез’явлення).

Водночас Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.94 р. № 266/94ВР передбачено низку підстав, за яких виникає необхідність відшкодування таким категоріям громадян сум заробітку та іншої завданої їм шкоди за рахунок коштів державного бюджету. У листі, що коментується, перелік таких підстав наведено не повністю. Повний же перелік включає:

— винесення виправдувального вироку суду;

— установлення в звинувачувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування або новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття та утримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування або судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного усунення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують або порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативнорозшукових заходів;

— закриття кримінальної справи або відмову в порушенні кримінальної справи у зв’язку з відсутністю події злочину, відсутністю в діянні складу злочину або недоведеністю участі звинуваченого у здійсненні злочину.

Якщо йдеться про справу про адміністративне правопорушення, то підставою для такого відшкодування є закриття справи.

На жаль, у листі, що коментується, Мінпраці обмежується розглядом питання про оплату праці та облік робочого часу в разі виклику працівника до суду в межах розгляду кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення. Однак ці категорії спорів є далеко не найпоширенішими. Набагато частіше працівники беруть участь у розгляді господарських, цивільних та адміністративних справ. Ким би не виступав працівник у таких судових процесах — позивачем, відповідачем, свідком, представником однієї зі сторін (крім підприємства­роботодавця) тощо — середній заробіток за час відсутності на роботі внаслідок участі в судовому розгляді за такими працівниками не зберігається. У табелі обліку використання робочого часу для таких осіб робиться відмітка «І» (інші причини нез’явлення). Обов’язок компенсувати втрачений заробіток другій стороні справи та іншим учасникам процесу (свідкам, експертам тощо) покладається на сторону, яка програла справу (див. ст. 87 — 98 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 79 — 89 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 44 — 49 Господарського процесуального кодексу України).

Катерина Скрипкіна

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі