Перевірки дотримання законодавства про РРО завжди позапланові

Початок

Попередній фрагмент

6. Щодо порядку проведення перевірок

Вищий адміністративний суд України (постанова від 29 вересня 2009 року № К-11888/07), відмовляючи в задоволенні касаційної скарги ПП <…> у справі за позовом до <…> ОДПІ, зокрема, звертає увагу на те, що невручення копії наказу про перевірку при фактичному допуску до її проведення не може бути підставою для скасування рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій при доведеності вчинених правопорушень.

Також Вищий адміністративний суд України (ухвала від 21 квітня 2009 року № К-3659/08) зазначає, що недотримання податковим органом вимог законодавства під час проведення перевірки суб’єкта господарювання не звільняє останнього від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог чинного законодавства.

Також багатьма суб’єктами господарювання оскаржуються рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій лише з підстав законності проведення перевірки. Вищий адміністративний суд України в постанові від 21 січня 2010 року № К-6771/07 висловив свою позицію з зазначеного питання.

Так, згідно зі статтею 11¹ Закону України від 14 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі — Закон № 509-XII):

—

позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин… (частина шоста);

—

позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках — за рішенням суду (частина сьома).

Таким чином, позаплановими перевірками є перевірки, що проводяться з підстав, наведених у частині шостій статті 11¹ Закону № 509-XII, а також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 265/95-ВР. Тобто

у будь-якому разі перевірки щодо додержання суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) мають статус позапланових у розумінні статті 11¹ Закону № 509-XII, однак їх проведення не пов’язано з обставинами, переліченими у частині шостій цієї статті.

Відповідно до пункту 2.6 додатка 2 до наказу Державної податкової адміністрації України від 11.10.2005 р. № 441* «Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб» перевірки контролю за здійсненням суб’єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки.

* Наказ втратив чинність згідно з наказом ДПАУ від 27.05.2008 р. № 355. —

Прим. ред.

Пунктами 2.7, 2.8, 2.9 названих Методичних рекомендацій передбачено, що перевірки проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку. За рішенням керівника податкового органу дані перевірки можуть проводитися спільно з іншими підрозділами державної податкової служби у межах їх компетенції. За необхідності за рішенням керівника органу державної податкової служби перевірки можуть проводитися спільно з іншими контролюючими органами. За результатами проведеної перевірки щодо контролю за здійсненням суб’єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу складається типовий акт.

коментар редакції

Перевірки дотримання законодавства про РРО завжди позапланові

У цій частині листа ДПАУ, продовжуючи вибірково підходити до аналізу судової практики та зупиняючись виключно на позитивних для податкових органів рішеннях, наводить дві правові позиції ВАСУ, якими він керується у своїй практиці.

Перша з них має загальний характер та стосується не лише перевірок дотримання законодавства про РРО. Зміст її зводиться до того, що допущені контролюючими органами порушення порядку проведення перевірок у подальшому не повинні розцінюватися судами як підстава для скасування прийнятих за результатами таких перевірок рішень про застосування штрафних санкцій.

Питання про те, чи можуть порушення процедури перевірки бути підставою для оскарження штрафної санкції, свого часу нами вже розглядалося (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 90, с. 52). Як тоді показав аналіз судової практики, єдиний підхід до вирішення цього питання в ній не вироблений і суб’єкти господарювання можуть знайти як позитивні, так і негативні рішення для себе.

Відтоді ситуація мало змінилася. ДПАУ навмисно умовчує про те, що серед рішень того ж ВАСУ є й такі, в яких, наприклад, порушення, допущені при складанні акта перевірки, неправомірна участь у проведенні перевірки працівників податкової міліції, неправильне оформлення направлень на перевірку та інші

порушення розглядаються як підстава для скасування рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій (див. ухвали ВАСУ від 22.09.2010 р. у справі № К-19591/07, від 03.06.2010 р. у справі № К-21397/07, від 24.03.2009 р. у справі № К-6511/07, від 19.02.2008 р. у справі № К-28960/06). При цьому суди посилаються на ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої докази, отримані з порушенням закону, судом при розгляді справи не беруться до уваги.

У зв’язку з такою неоднозначністю судової практики нагадаємо, що реагувати на процедурні порушення з боку перевіряючих краще відразу, не очікуючи складання акта перевірки з фіксацією в ньому виявлених порушень або тим більше рішення про застосування штрафних санкцій. Залежно від характеру порушення реакція може бути різною — у вигляді недопуску до перевірки (наприклад, у разі неправильного оформлення направлення на перевірку або непред’явлення службових посвідчень перевіряючими), відмови від виконання вимог, що виходять за межі компетенції контролюючого органу, оскарження кожної незаконної дії перевіряючих тощо. Якщо у суб’єкта господарювання є заперечення до порядку проведення перевірки, він може при підписанні акта перевірки зробити відповідну відмітку про незгоду з його висновками та подати заперечення до акта.

Другий висновок, що прозвучав в пункті листа, що коментується:

перевірки дотримання законодавства про РРО проводяться в тому самому порядку, що і позапланові податкові перевірки. При цьому підстави таких перевірок на рівні закону не встановлені. Водночас, зауважимо, що в решті питань проведення перевірок дотримання законодавства про РРО має здійснюватися відповідно до всіх вимог до позапланових податкових перевірок, зокрема перевіряючі повинні пред’явити для їх допуску до перевірки направлення на перевірку, службові посвідчення та копію наказу керівника податкового органу про проведення перевірки. Крім того, на перевірки РРО поширюються вимоги ст. 11¹ Закону № 509 про тривалість перевірок (не повинна перевищувати 15 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — 10 робочих днів) та заборону для податкової міліції брати в них участь.

У листі ДПАУ наводиться посилання на Методичні рекомендації щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб’єктів господарювання і взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні, затверджені наказом ДПАУ від 11.10.2005 р. № 441, що втратили чинність. Утім, процитовані приписи тепер закріплено в розділі 3 Методрекомендацій, затверджених наказом ДПАУ від 27.05.2008 р. № 355.

 

Олена Уварова

Закінчення