Для нових суб’єктів фінмоніторингу
З 20 серпня 2010 року перелік суб’єктів, зобов’язаних виявляти операції, які можуть свідчити про відмивання отриманих злочинним шляхом доходів, значно розширився. Серед таких суб’єктів опинилися всі юрособи та фізособи-підприємці, у діяльності яких є операції на 150 тис. грн. і більше, оплата за якими здійснюється в готівковій формі. Функції суб’єктів первинного фінансового моніторингу для них — сфера малознайома. Сподіваємося, ця стаття допоможе вчасно зорієнтуватися.
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Закон № 2258
— Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» в редакції від 18.05.2010 р. № 2258-VI.Інструкція № 121
— Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Держфінмоніторингу від 27.07.2010 р. № 121.Порядок № 112
— Порядок розгляду Державним комітетом фінансового моніторингу України справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій, затверджений наказом Держфінмоніторингу від 15.07.2010 р. № 112.Порядок № 120
— Порядок проведення перевірок Державним комітетом фінансового моніторингу України суб’єктів первинного фінансового моніторингу, затверджений наказом Держфінмоніторингу від 21.07.2010 р. № 120.Порядок № 747
— Порядок взяття на облік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, затверджений постановою Кабміну від 25.08.2010 р. № 747.
Операції, що підлягають фінмоніторингу
Загальний огляд основних законодавчих нововведень у частині здійснення фінансового моніторингу операцій, які можуть свідчити про відмивання грошей або навіть про фінансування тероризму, уже нами наводився (див. «У кого можуть виникнути підозри щодо відмивання доходів підприємством?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 73, с. 34). Нагадаємо:
Законом № 2258 було істотно розширено коло суб’єктів, на яких покладено обов’язок виявляти фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу, та повідомляти про них до Держфінмоніторингу. Це так звані суб’єкти первинного фінансового моніторингу. Серед них, зокрема, несподівано для себе опинилися фізичні особи — підприємці та юридичні особи, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівкові кошти, за умови, що сума такої фіноперації дорівнює або перевищує 150 тис. грн. або еквівалент цієї суми в іноземній валюті.Слід зауважити, що ця норма не стала вітчизняним «ноу-хау». Так, положення
Закону № 2258 багато в чому повторюють текст Директиви 2005/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради про запобігання використання фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму від 26.10.2005 р., у тому числі в частині визначення суми операції (Директива встановлює суму в 15000 євро).Отже, які дії та в яких випадках необхідно вчинити таким суб’єктам, і якою може бути відповідальність за порушення вимог щодо здійснення ними фінмоніторингу.
Організаційні дії
Для зазначених суб’єктів передбачено
спрощений механізм здійснення фінансового моніторингу та надання інформації Держфінмоніторингу*. Це виявляється, зокрема в тому, що вони, на відміну від інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу, не зобов’язані (ч. 1 ст. 6 Закону № 2258):а)
автоматично звітувати про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу. Обов’язок повідомити Держфінмоніторинг виникає тільки у спеціально обумовлених випадках, про які йтиметься далі;б) установлювати правила, розробляти програми проведення фінансового моніторингу, призначати працівника, відповідального за проведення фінмоніторингу;
в) розробляти критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, здійснювати класифікацію своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризику та забезпечувати у своїй діяльності управління ризиками;
г) щорічно проводити внутрішні перевірки своєї діяльності на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
* На це звертає увагу і сам Державний комітет фінансового моніторингу України (див. http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=297&lang=uk).
Однак певні організаційні дії фізособам-підприємцям та юрособам, які проводять фіноперації з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівкові кошти на суму 150 тис. грн. і більше, вчинити все ж доведеться. Так, вони
зобов’язані:1.
Стати на облік у Держфінмоніторингу та отримати статус суб’єкта первинного фінансового моніторингу (див. також листи Держфінмоніторингу від 17.08.2010 р. № 4157/0350-5, від 08.10.2010 р. № 5269/0340-4).Порядок узяття на облік суб’єктів первинного фінансового моніторингу та реєстрації ними фіноперацій установлено
Порядком № 747.Як передбачено
п. 6 Порядку № 747 , фізособи-підприємці та юридичні особи, які здійснюють фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівкові кошти, стають на облік у Держфінмоніторингу не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дати проведення фінансової операції на суму, що дорівнює або перевищує 150 тис. грн. або її еквівалент в іноземній валюті. Форми обліку та надання інформації, пов’язаної зі здійсненням фінансового моніторингу, а також Інструкцію з їх заповнення затверджено наказом Держфінмоніторингу від 26.08.2010 р. № 148.При цьому не слід розуміти фінансову операцію дуже вузько.
Фіноперація з метою здійснення моніторингу — це будь-які дії щодо активів (грошові кошти, майно, майнові та немайнові права). Сьогодні все більше фахівців схиляються до точки зору, згідно з якою в застосуванні цієї норми Держфінмоніторинг виходитиме з того, що вже самого укладення правочину на суму 150 тис. грн. і більше, який передбачає готівкову форму розрахунку (у тому числі декількома окремими платежами), достатньо, щоб у фіз- або юросіб виник обов’язок стати на облік як суб’єкту первинного фінансового моніторингу. Утім, із цією позицією можна спорити, наполягаючи на тому, що проведенням фінансової операції в готівковій формі можна вважати тільки фактичне здійснення розрахунків.Суб’єктам первинного фінансового моніторингу необхідно заповнити форму обліку (№ 1-ФМ). Можна скористатися формою, розміщеною на веб-сайті Держфінмоніторингу (www.sdfm.gov.ua) у розділі «Форми подання інформації» в електронному вигляді. Звертаємо увагу: для юросіб, які здійснюють операції за готівкові кошти,
передбачено окрему спрощену форму, фізособам-підприємцям слід також заповнювати спрощену форму — для спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які здійснюють свою діяльність одноосібно, без створення юридичної особи. Як зазначає сам Держфінмоніторинг на своєму сайті, для взяття на облік необхідно тільки роздрукувати бланк, заповнити його та направити листом з повідомленням про вручення за адресою: Державний комітет фінансового моніторингу України, вул. Білоруська, 24, м. Київ, 04655, МСП 655. Після одержання належно заповненої форми обліку Держфінмоніторинг повідомляє суб’єкта первинного фінансового моніторингу про взяття його на облік та присвоєння йому облікового ідентифікатора (комбінації з літер латинського алфавіту та цифр). Якщо якусь інформацію буде подано з помилкою або в неповному обсязі, Держфінмоніторинг повідомить про це суб’єкта господарювання, який має усунути недоліки протягом трьох робочих днів.При зміні інформації, яку суб’єкт указав у формі обліку № 1-ФМ, він зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дати настання таких змін (наприклад, держреєстрації зміни найменування або місцезнаходження юридичної особи) повідомити про це Держфінмоніторинг.
2.
Здійснювати ідентифікацію та вивчення клієнтів. Ідентифікація клієнтів проводиться на підставі поданих офіційних документів або їх копій, засвідчених нотаріально або підприємством (установою, організацією), які їх видали. Для цього суб’єкту слід установити:а)
для фізичної особи — прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, серію та номер паспорта (або іншого документа, що засвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з’ясовуються також місце проживання або місце перебування фізосіб, ідентифікаційний номер або інформація про відмітку про те, що фізособа відмовилася від одержання ідентифікаційного номера; для фізичної особи — підприємця додатково встановлюються реквізити свідоцтва про державну реєстрацію та орган, який його видав, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка (за наявності);б)
для юридичної особи — повне найменування, місцезнаходження, реквізити свідоцтва про державну реєстрацію та орган, який його видав; відомості про органи управління та їх склад; дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та майном; ідентифікаційний код ЄДРПОУ; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунка.Якщо діє представник, то необхідно ідентифікувати як представника, так і особу, яку він представляє, а також перевірити наявність у представника відповідних повноважень.
У разі виникнення сумнівів відносно достовірності чи повноти отриманої інформації про клієнта суб’єкт вживає заходів щодо перевірки та уточнення цієї інформації, зокрема, суб’єкт первинного фінмоніторингу може запитати додаткову інформацію в самого клієнта або використати інформацію, яка є публічною (відкритою). За необхідності запит про надання інформації для ідентифікації клієнта може бути направлено до органів внутрішніх справ, ДПАУ або до Держкомпідприємництва. Відповідний порядок, яким при цьому слід керуватися, затверджено
постановою Кабміну від 25.08.2010 р. № 759.Окремо проводити ідентифікацію клієнта не потрібно, якщо фіноперація здійснюється з особами, яких раніше було ідентифіковано.
3.
Реєструвати фіноперації та подавати інформацію до Держфінмоніторингу. Фіноперації реєструються за формою № 2-ФМ. Реєстр може вестися в електронному вигляді або на паперових носіях. Якщо реєстр ведеться в електронному вигляді, наприкінці кожного місяця всі нові записи роздруковуються. Роздруковані сторінки посвідчуються підписом керівника. До 5 числа кожного місяця роздруковані сторінки з інформацією за минулий місяць складаються у хронологічному порядку, прошнуровуються, посвідчуються підписом керівника, який скріплюється печаткою. На першій сторінці вказується кількість сторінок, перша і остання дата внесення інформації. Такі сторінки повинні зберігатися протягом 5 років.Виправлення відомостей, унесених до реєстру, не допускається. Якщо допущено помилку, помилковий запис анулюється, а виправлений уноситься до реєстру за новим номером та новою датою реєстрації.
Інформація про фіноперації з товарами (про виконання робіт, надання послуг), розрахунки за якими здійснюються в готівковій формі, подається до Держфінмоніторингу тільки у разі, якщо є підстави вважати, що такі операції є підозрілими або пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.
Строки і для реєстрації фіноперації, і для повідомлення про неї до Держфінмоніторингу визначено досить розмито — у прив’язці до моменту виникнення у суб’єкта господарювання підозр щодо такої операції. Так, фіноперація підлягає реєстрації не пізніше наступного робочого дня із дня виникнення підозр щодо певної операції до її проведення, у процесі або після проведення або відмови клієнта від проведення фінансової операції.
Повідомити ж Держфінмоніторинг необхідно в день виникнення підозр, але не пізніше ніж через десять робочих днів із дня реєстрації таких операцій або спроби їх проведення. Оскільки «день виникнення підозр» установити досить складно, указаний строк є не таким уже суворим.
Які ж ознаки операції повинні викликати підозри в суб’єкта господарювання?
Стаття 16 Закону № 2258 дає дуже приблизний орієнтир для відповіді на це запитання, указуючи, що ознаки можуть бути такими:1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов’язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;
2) невідповідність фінансової операції характеру та змісту діяльності клієнта;
3) виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов’язкового фінансового моніторингу або ідентифікації (зокрема дві чи більше фінансові операції, що проводяться клієнтом протягом одного робочого дня з однією особою та можуть бути пов’язані між собою, за умови, що їх загальна сума дорівнює чи перевищує суму в 150 тис. грн.).
У новій редакції
Закону № 2258 зазначені критерії докладно не розкрито. Думаємо, на практиці як орієнтир продовжуватимуть використовуватися критерії, що наводилися в старій редакції Закону (докладніше див. про це «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 73, с. 34). Наприклад, здійснення розрахунків у готівковій формі за договором, загальна сума якого дорівнює чи перевищує 150 тис. грн., декількома платежами протягом якогось досить невеликого періоду часу цілком може бути розцінено перевіряючими як достатню підставу для реєстрації цієї операції суб’єктом господарювання та повідомлення про неї Держфінмоніторингу.4.
Відмовитися від проведення фіноперації. Так, згідно зі ст. 10 Закону № 2258 суб’єкт первинного фінмоніторингу повинен відмовитися від проведення фіноперації в разі, якщо ідентифікація клієнта неможлива. Обов’язок припинити фіноперацію також виникає, якщо її учасником або вигодонабувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних зі здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції. Того ж дня про таку операцію необхідно повідомити до Держфінмоніторингу.Крім того, якщо операція викликає підозри, у суб’єкта господарювання виникає право відмовитися від неї (та повідомити про це Держфінмоніторинг протягом одного робочого дня) або припинити її проведення на строк не більше
двох робочих днів (із повідомленням того ж дня Держфінмоніторингу).5.
Надавати на запит Держфінмоніторингу додаткову інформацію щодо фіноперацій, які стали об’єктом фінансового моніторингу, протягом п’яти робочих днів із дати одержання запиту. Інформація подається на паперових носіях разом із супровідним листом, в якому вказується перелік документів (копій документів), що додаються. Копії документів має бути засвідчено підписом керівника суб’єкта, скріпленим печаткою.6.
Зберігати документи з ідентифікації осіб, а також усі документи, що стосуються ділових відносин із клієнтом, протягом 5 років після завершення таких ділових відносин, дані щодо кожної операції — не менше п’яти років після її завершення.
Перевірки Держфінмоніторингу
Ставши на облік у Держфінмоніторингу, суб’єкт господарювання автоматично потрапляє до сфери його наглядової діяльності. А це означає, що ще один контролюючий орган отримує можливість прийти до нього з перевіркою.
Процедуру проведення перевірок Держфінмоніторингу регламентовано
Порядком № 120. При цьому Держфінмоніторинг не визнає для себе обов’язковість вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 07.04.2007 р. № 877-V (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 53).Не зупиняючись детально на всіх процедурних моментах, зазначимо лише основні з них:
1. Перевірки Держфінмоніторингу можуть бути
плановими та позаплановими, а за місцем проведення — виїзними (за місцезнаходженням суб’єкта господарювання) та невиїзними (без відвідування суб’єкта господарювання).2. Тривалість як планової, так і позапланової перевірки може бути
не більше 20 робочих днів із можливістю продовження за наявності підстав для цього не більше, ніж на 10 робочих днів.3.
Планова перевірка може проводитися не частіше одного разу на рік. Датою, з якою починається відлік строку для визначення наступної перевірки, є дата закінчення попередньої планової перевірки. При проведенні планової перевірки суб’єкту господарювання за 10 календарних днів до її початку має бути направлено письмове повідомлення (на бланку Держфінмоніторингу, підписане посадовими особами цього контролюючого органу) рекомендованим листом з повідомленням про вручення.4. Планова перевірка проводиться Держфінмоніторингом за весь або ж визначений період діяльності суб’єкта господарювання. Позапланова — за період, що підлягає перевірці, та з окремих питань, але тільки за наявності хоча б однієї з підстав, установлених
п. 2.7 Порядку № 120:а) письмового повідомлення органів державної влади та/або місцевого самоврядування про ознаки порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
б) виявлення за результатами невиїзної перевірки фактів порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
в) на виконання судових рішень та на вимогу правоохоронних органів;
г) з ініціативи Держфінмоніторингу в разі безпосереднього виявлення ним ознак порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
д) виявлення Держфінмоніторингом нових документів (обставин), які не були (не могли бути) відомі під час проведення планової перевірки та які можуть вплинути на висновок за результатами планової перевірки;
е) необхідність перевірки виконання суб’єктом господарювання законних вимог посадових осіб Держфінмоніторингу щодо усунення ним порушень закону.
5. Повторну перевірку питань, які вже перевірялися раніше, може бути проведено тільки за рішенням суду та за постановою слідчого у кримінальній справі.
6. За результатами проведення планових або позапланових перевірок складається
Акт перевірки дотримання вимог законодавства (у 2 примірниках, за формою додатка 5 до Порядку № 120). Суб’єкт господарювання в разі незгоди з викладеними та документально підтвердженими фактами в цьому документі може скласти зауваження до нього протягом 3 робочих днів із дня одержання другого його примірника.За результатами проведення перевірки, у разі наявності в Акті фактів порушень, відповідна комісія Держфінмоніторингу проводить розгляд справи конкретного суб’єкта господарювання. Розгляд має проходити за участі представника або керівника суб’єкта господарювання, про що останній повідомляється письмово (з повідомленням про вручення або ж вручається особисто) не пізніше ніж за 5 днів до дати розгляду такої справи. За результатами розгляду матеріалів справи приймається одне із двох рішень:
1) про накладення штрафу на суб’єкта господарювання (оформляється постанова за формою
додатка 1 до Порядку № 112);2) про закриття провадження у справі (оформляється постанова за формою
додатка 2 до Порядку № 112).Наводимо таблицю із зазначенням штрафів, які можуть загрожувати суб’єктам господарювання та їх посадовим особам за порушення вимог законодавства про фінмоніторинг.
Відповідальність
| № | Вид порушення | Санкції для суб’єкта господарювання (ст. 23 Закону № 2258) | Санкції для посадових осіб (КпАП) | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| 1 | Порушення вимог до ідентифікації та вивчення діяльності осіб у передбачених законодавством випадках | Для юросіб | Для фізосіб-підприємців | Від 100 до 200 нмдг* |
| До 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг), тобто до 8500 грн. | До 100 нмдг, тобто | |||
| 2 | Невиявлення, несвоєчасне виявлення та порушення порядку реєстрації фіноперацій, що підлягають моніторингу | До 800 нмдг, тобто | До 100 нмдг, тобто | — |
| 3 | Неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання Держфінмоніторингу недостовірної інформації про фіноперацію, що підлягає моніторингу | До 2000 нмдг, тобто до 34000 грн. | До 100 нмдг, тобто | Від 100 до 200 нмдг* |
| 4 | Порушення порядку припинення фінансових операцій | До 1000 нмдг, тобто до 17000 грн. | До 100 нмдг, тобто |
|
| 5 | Порушення інших, покладених Законом № 2258 обов’язків, не названих вище
| До 300 нмдг, тобто | До 100 нмдг, тобто | КпАП додатково передбачає відповідальність тільки за таке порушення, як розголошення в будь-якому вигляді інформації, яка згідно із законом є об’єктом обміну між суб’єктом первинного фінмоніторингу та Держфінмоніторингом у вигляді штрафу від 300 до 500 нмдг, тобто від 5100 до 8500 грн. |
| 6 | Повторне (протягом року) порушення вимог Закону № 2258 та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом
| До 3000 нмдг, тобто до 51000 грн. | До 200 нмдг, тобто |
|
| 7 | Невиконання законних вимог посадових осіб суб’єктів держфінмоніторингу стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків | — | — | Від 100 до 200 нмдг, тобто від 1700 |
* Слід зазначити, що як суб’єктів відповідальності в КпАП названо не лише посадових осіб суб’єкта первинного фінмоніторингу, а й фізичних осіб — підприємців. При цьому розмір санкцій, передбачених у КпАП, відрізняється від санкцій, зазначених у Законі № 2258. Так, наприклад, за порушення вимог до ідентифікації та вивчення діяльності осіб у передбачених законодавством випадках згідно із Законом № 2258 на фізособу-підприємця може бути накладено штраф у розмірі до 100 нмдг (накладає Держфінмоніторинг), за КпАП — штраф від 100 до 200 нмдг (накладає суд на підставі протоколів, складених Держфінмоніторингом). Таке протиріччя дає суб’єктам господарювання підстави для оскарження штрафів, що перевищують 100 нмдг, оскільки Закон № 2258 приймався пізніше за КпАП.
Оскаржити постанову Держфінмоніторингу про накладення штрафу можна в адміністративному суді
(див. п. 1 Оглядового листа ВАСУ від 21.12.2007 р. № 1329/9/1/13-07) протягом місяця з дня її одержання (ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України).Але, сподіваємося, додержання вимог законодавства дозволить уникнути необхідності вирішення спору в суді.
