Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Цінники: оформлення, розміщення та відповідальність

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2010/№ 80
Друк
Стаття

Цінники: оформлення, розміщення та відповідальність

 

Придбаваючи якийсь товар, чи то пиріжок із вишнями, чи то телевізор, будь-який покупець цікавиться його ціною, і найчастіше знайомиться з нею за цінниками. Вітчизняне законодавство висуває суворі вимоги щодо захисту прав споживачів та вимагає від роздрібних торговців дотримуватись певних правил щодо оформлення і розміщення цінників. Інакше на порушників чекає покарання. Упевнені, що жоден продавець не хоче постраждати на ниві ціноінформування, тому в цій статті розповімо все найважливіше, що ми знаємо про цінники.

Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Цінник як обов’язковий елемент торгівлі

Почнемо з того, що

інформування покупця про ціну товару є обов’язковою умовою його реалізації.

По-перше

, про це йдеться в п. 3 ст. 15 Закону про захист прав споживачів, згідно з яким продавець зобов’язаний зазначити ціну кожної одиниці товару чи однієї категорії товару та ціну однієї стандартної одиниці такого товару. Крім того, ця норма встановлює особливі вимоги:

написи про ціну реалізації мають бути чіткими та простими;

— ціна товару має

включати всі податки та неподаткові обов’язкові платежі , які споживач сплачує, купуючи цей товар. Тут слід зупинитися на такому моменті — окремо відображати на цінниках суму податків, включених до ціни, не потрібно! Наприклад, якщо товар продається з ПДВ, то його сума має враховуватися в ціннику, але окремо виділяти таку суму немає потреби. Цей висновок підтверджується роз’ясненням Мінекономіки (лист від 17.01.2001 р. № 55-38/15);

ціна позначається за одну упаковку товару або (за її відсутності) за одиницю виміру.

По-друге

, п. 8 ст. 3 Закону про РРО дозволяє реалізовувати товари лише за наявності цінника (меню, прейскуранта) у грошовій одиниці України, тобто у гривні. Часто на самому ціннику продавці ставлять лише цифру без позначення валюти — гривні, оскільки це передбачається за умовчанням. Адже іншої валюти в цій ситуації бути не може: тільки гривня — законний засіб платежу на території України. Проте для уникнення непорозумінь з перевіряючими незайвим буде розмістити на кожній вітрині та викладці товарів окремі вивіски про встановлення цін у гривні (докладніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 8, с. 43).

По-третє

, п. 20 Порядку № 833 також вимагає позначати ціни на товари на ярликах (цінниках) або в покажчиках цін, у сфері ресторанного господарства — на ярликах (цінниках) на купівельні товари та у прейскурантах і меню — на виготовлену продукцію.

За порушення кожного з перелічених нормативних документів передбачено відповідальність, але про неї трохи пізніше.

По-четверте

, профільна Інструкція № 2 докладно розповідає, як саме суб’єкту господарювання потрібно оформляти і розміщувати цінники. У п. 2 цього документа прямо зазначено, що вона поширюється на всіх роздрібних торговців та на всі пункти ресторанного господарства.

Ураховуйте, що

Інструкція № 2 (п. 5) вимагає від торговців складання реєстру роздрібних цін, де мають зазначатися такі характеристики товару:

— назва;

— артикул, марка, тип;

— оптова відпускна ціна (ціна постачальника) з посиланням на документ, що її засвідчує;

— розмір торговельної надбавки;

— установлена роздрібна ціна.

Крім того, продавці мають бути готові виконати

вимоги покупців, які побажають пересвідчитися у правомірності позначеної на ціннику ціни. Це право покупців гарантується низкою нормативних актів: п. 4 ст. 17 Закону про захист прав споживачів, п. 21 Порядку № 833, п. 16 Інструкції № 2. На підтвердження продавець може показати реєстр роздрібних цін.

В обов’язковості наявності цінників ми переконалися, тепер перейдемо до їх оформлення.

 

Реквізити

Перш ніж розібратися з обов’язковими реквізитами цінників, зауважимо, що

п. 6 Інструкції № 2 не розглядає їх як єдиний спосіб інформування покупців про ціну. Їх функцію також можуть виконувати покажчики цін, а в закладах ресторанного господарства — прейскуранти алкогольних напоїв, меню та прейскуранти.

А тепер безпосередньо про реквізити (

пп. 7, 9, 10 Інструкції № 2).

 

Реквізити цінника, меню, прейскуранта

Роздрібна торгівля

Заклади ресторанного господарства

I. Інформація про ціну, назву, об’єм (п. 7 Інструкції № 2)

Продовольчі товари

Непродовольчі товари

Меню

Прейскуранти

1) на вагу:

— назва;
— сорт;
— ціна за 1 кг або 100 г

1) є сортність:

— назва;
— сорт;
— ціна за 1 м
(кг, шт., од. розфасовки)

— перелік страв, кулінарних, борошняних кондитерських, булочних виробів та напоїв власного виробництва;
— вихід;
— ціна однієї порції

 

— перелік алкогольних та безалкогольних напоїв, пива, тютюнових, кондитерських виробів та інших купівельних товарів;
— маса;
— об’єм;
— ціна за одиницю продукту

2) на розлив:

— назва;
— сорт;
— ціна за одиницю об’єму чи ваги

2) немає сортності:

— назва;
— ціна за 1 м
(кг, шт., од. розфасовки)

Додатково для алкогольних напоїв:
— місткість пляшки;
— ціна за пляшку;
— ціна за 50 і 100 мл

 

3) штучні товари
та напої у пляшках
:

— назва;
— вага чи об’єм;
— сорт;
— ціна за 1 шт.

3) дрібні одиничні (парфумерні, галантерейні тощо):

— назва;
— вага чи об’єм;
— ціна за 1 шт. або одиницю упаковки

4) фасовані:
— назва;
— сорт;
— ціна за 1 кг або 100 г;
— вага одиниці розфасовки;
— ціна за одиницю розфасовки

При обслуговуванні офіціантами у бланках рахунків має бути передбачено графи для позначення:
— назв страв;
— кількості порцій;
— ціни за порцію;
— підсумкової суми цін за відпущену продукцію

II. Печатка, підпис, дата (пп. 9, 10 Інструкції № 2)

На цінниках, покажчиках цін повинні бути:
підпис працівника, відповідального за формування, установлення та застосування цін (далі — відповідальний працівник);
— відбиток печатки суб’єкта господарювання;
дата підписання

На меню та прейскурантах цін на купівельні товари повинні бути:
підписи керівника, бухгалтера (калькулятора) та матеріально відповідальної особи (завідувач виробництва, бригадир, буфетник, бармен та ін.);
— відбиток печатки

Винятки(!) діють для підприємств:
а) споживчої кооперації (крім розташованих у містах);
б) споживчої кооперації в разі виїзної торгівлі за наявності дозволу — накладної, що підписується керівником, бухгалтером та засвідчується печаткою;
в) роздрібних торговців, які ідентифікують товар за допомогою штрих-кодів зі збереженням цін у пам’яті РРО або комп’ютера за наявності в доступному для споживача місці прейскуранта цін, засвідченого підписом відповідального працівника та печаткою з відміткою про дату підписання.
Крім того, Інструкція № 2 (п. 13) не вимагає наявності підпису й дати, якщо ціна позначається етикет-пістолетом або наклеюванням стрічки.

 

Оформлення

Оформлення цінників провадиться до надходження товару до торговельного залу (

п. 12 Інструкції № 2). Вони повинні:

— виготовлятися друкарським чи іншим способом, можуть наноситися етикет-пістолетом, спосіб нанесення роздрібних цін на конкретні товари визначається керівником;

— бути оформлені чітко й естетично (чорнилом, пастою, штемпельною фарбою (штампом) тощо)), забороняється позначення цін олівцем;

— відповідати законодавству про мови (згідно зі

ст. 17 Закону про мови у сфері обслуговування використовується українська мова чи інша прийнятна для сторін)*.

* При цьому маркування товарів, етикетки на товарах, інструкції про використання товарів, виготовлених в Україні, виконуються українською мовою (ст. 36 Закону України «Про мови в Українській РСР» від 28.10.89 р. № 8312-XI).

І кілька слів щодо оформлення засобів інформування про ціни в закладах ресторанного господарства класу «люкс», «вищий», — їх має бути оформлено на високому художньому рівні.

Знижки, зменшення ціни, розпродажі.

Як відомо, ціна на більшість товарів не є фіксованою та з часом може змінюватися. У такому разі необхідно змінити цінники та інші засоби інформування. Це здійснюється закресленням старої та проставлянням нової ціни та засвідчується підписом відповідального працівника. Якщо ж зробити це з об’єктивних причин не виходить (наприклад, ціни було проставлено етикет-пістолетом), то новий цінник дозволено наклеїти на старий (п. 11 Інструкції № 2).

При цьому слід ураховувати вимогу

п. 6 ст. 15 Закону про захист прав споживачів: після публічного оголошення про розпродаж, застосування знижок або зменшення ціни має доводитися інформація про ціну продукції, яку було встановлено до початку акції, а також ціну цієї ж продукції після початку такого заходу.

Також торговцям має бути знайома ситуація, коли

товар, який частково втратив якість, доводиться продавати за зниженими цінами, тобто після його уцінки. У цьому випадку після переоформлення цінників на них необхідно проставити літеру «П». Докладніше про уцінку можна прочитати у статті «Залежався товар: проведіть уцінку» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 38, с. 26.

Якщо ціни з якої-небудь причини змінилися, то

оголошення про нові ціни має бути вивішене в торговельному залі (залі закладу ресторанного господарства) та зберігатися до їх остаточного продажу.

Докладніше про знижки та розпродажі див. статтю «Знижки та розпродажі: правила відображення в обліку» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 87, с. 18.

Два товари за однією ціною

. Якщо за одну ціну продавець пропонує кілька товарів або надає споживачу право при реалізації однієї продукції отримати іншу продукцію за зниженою ціною, то споживача має бути поінформовано щодо (п. 3 ст. 15 Закону про захист прав споживачів):

— змісту й вартості пропозиції, а в разі пропозиції товарів за одну ціну — ціни таких товарів окремо;

— умови пропозиції, у тому числі строку її дії та будь-яких обмежень, включаючи обмеження за кількістю.

Безкоштовна роздача товару

. Як і будь-яка інша рекламна акція, безкоштовна роздача потребує відповідного оформлення, особливо в цьому зацікавлений бухгалтер для цілей податкового обліку (докладніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 87, с. 8). Адже, як відомо, податкові наслідки багато в чому залежать від звичайної ціни, обґрунтувати яку можна шляхом публічного оголошення (п.п. 1.20.3 Закону про податок на прибуток). Таким оголошенням можуть стати цінники (ст. 699 ЦКУ) з позначенням ціни «0,00», тим більше що Держінспекція з цін не вбачає в цьому нічого крамольного (див. лист від 02.03.2007 р. № 200/3-10/378). Навіть податківці, обґрунтовуючи відсутність валових доходів при роздачі свого безкоштовного програмного забезпечення для подання електронної звітності, погоджувалися з публічним оголошенням ціни на рівні «0» (див. «Вісник податкової служби України», 2009, № 17, с. 21). Хоча справедливості заради мусимо вас попередити, що це поодинока консультація податківців із таким висновком: традиційно для цілей податкового обліку вони стверджують, що нульовою ціна не буває (див. лист ДПАУ від 13.06.2006 р. № 6421/6/16-1515-26).

 

Розміщення

Перед початком роботи працівники мають перевіряти наявність і правильність оформлення засобів інформування про ціни (

п. 12 Інструкції № 2). Як уже зазначалося, вони оформляються виключно до надходження товару до місця торгівлі, тож про це слід завчасно потурбуватися. Причому якщо весь товар уже розпродано або з будь-яких інших причин його вже немає в продажу, то суб’єкт господарювання має знищити засоби інформування про його ціни.

Тепер розглянемо безпосередні питання розміщення цінників, що регулюються

п. 8 Інструкції № 2.

 

Розміщення цінників

Вид торгівлі

Розміщення засобів інформування про ціни

1

Роздрібна торгівля продовольчими
та непродовольчими товарами

Біля товару

На товарних ярликах, етикетках виробників, упаковці товару та навіть на самому товарі (якщо подібне не псує його товарний вигляд і не знижує якість)

2

Торгівля друкованою продукцією

На зразках (разом з датою установлення)

3

Торгівля періодикою

На зразках, що зберігаються до кінця продажу

4

Торгівля лікарськими препаратами

Безпосередньо на упаковці препаратів

 

Відповідальність і контроль

За порушення у сфері відображення цін на продукцію чинним законодавством передбачено відповідальність — причому відразу в декількох законодавчих актах.

Спочатку звернемося до базового

Закону про захист прав споживачів. У його п. 7 ст. 23 за відсутність передбаченої інформації про продукцію накладаються фінансові санкції в розмірі 30 % вартості отриманої для реалізації партії товару (але не менше 5 нмдг — 85 грн.). Якщо ж облік доходів і витрат не ведеться, то розмір санкції становить
5 нмдг. До вищевказаної відповідальності суб’єктів господарювання можуть притягти посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (п.п. 3 п. 1 ст. 23 і п.п. 13 п. 1 ст. 26 Закону про захист прав споживачів).

Наступну санкцію передбачено

ст. 23 Закону про РРО, згідно з якою за кожен невиставлений цінник (оформлений з відображенням ціни в іноземній валюті) накладається штраф у розмірі 1 нмдг — 17 грн. за кожен цінник. Цю санкцію можуть накладати посадові особи органів ДПС (ст. 15 Закону про РРО).

Відповідальність також передбачено і згідно з

КпАП, адже порушення при інформуванні споживачів про ціни є порушенням порядку проведення роздрібної торгівлі (п.п. 16 п. 1 Правил № 185 і п.п. 15 п. 1 Правил № 104, пп. 20, 21 Порядку № 833). Виходячи з викладеного штрафи накладаються за ст. 155 КпАП, тобто за порушення правил торгівлі на працівників торгівлі та підприємців: у розмірі від 1 до 10 нмдг (від 17 грн. до 170 грн.), при повторному порушенні протягом року — від 5 до 27 нмдг (від 85 до 459 грн.). Протокол щодо цих порушень може бути складено:

— посадовими особами МВС;

— особами, спеціально уповноваженими виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Розгляд справ та прийняття рішення про накладення штрафів перебувають у компетенції органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (

ст. 2444 КпАП, п.п. 12 п. 1 ст. 26 Закону про захист прав споживачів).

Цей орган має право штрафувати працівників торгівлі та підприємців і за таких проступки в ціноінформуванні:

за ст. 1561 КпАП — за обмеження прав громадян-споживачів, у тому числі й на перевірку ціни придбаних товарів, — у розмірі від 1 до 10 нмдг (від 17 до 170 грн.);

— за

ст. 1552 КпАП — за перевищення цін і тарифів та інший обман покупців під час реалізації товарів, якщо матеріальна щкода не перевищує 1303,5 грн.*, у розмірі від 2 до 15 нмдг (від 34 до 255 грн.), при повторному порушенні протягом року — від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.).

* У ст. 1552 розмір матеріальної шкоди визначено у три неоподатковувані мінімуми доходів громадян. Для цілей класифікації правопорушення цей мінімум приймається на рівні податкової соціальної пільги (п. 22.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV). У 2010 році вона становить 434,5 грн.

Крім того, адмінвідповідальність може загрожувати і з боку податкових органів за

ст. 1551 КпАП за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема за реалізацію товару без цінника або цінника в інвалюті (п. 8 ст. 3 Закону про РРО):

— на продавців — від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.), при повторному порушенні протягом року — від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.);

— на посадових осіб від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.), при повторному порушенні протягом року — від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.).

Як бачите, цінник — серйозний елемент торговельних правовідносин, тому і ставитися до нього слід відповідально, тоді жодних скарг із боку покупців та жодних проблем із боку перевіряючих не буде. Бажаємо успішної торгівлі!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі