Винагорода від оптовика за виконання роздрібного обсягу продажів
За домовленістю сторін оптовик, який передав роздрібному продавцю товар на реалізацію, зобов’язується виплатити останньому винагороду в разі виконання роздрібного обсягу продажів (реалізації товару n-кількості або досягнення обумовленої суми продажів). Як таку винагороду сторонам відобразити в обліку?
(м. Полтава)
Як відомо, на облік істотно впливає порядок документального оформлення операцій, а також досягнута домовленість сторін про те, «за що» здійснюється виплата. І тут можливі варіанти.
Винагорода — як подарунок (бонус) від оптовика.
Припустимо, виплачувана сума винагороди визначена сторонами як заохочення (подарунок, бонус, премія) роздрібному продавцю за «набрані» обсяги продажів (не секрет, що виплачуючи її та заохочуючи тим самим роздрібного торговця, оптовик, звісно, тим самим розраховує на перспективне співробітництво — збереження і навіть перевищення в подальшому обсягів n-закупок з боку роздрібного продавця).Щодо цього варто пригадати
лист ДПАУ від 18.08.2008 р. № 7925/6/16-1515-04 9 (с. 47), де роз’яснювалося, що винагорода (бонус, премія), яка виплачується, не відповідає визначенню поставки товарів/послуг (тобто не може вважатися компенсацією за товари/послуги) і відповідно не є об’єктом обкладення ПДВ (ПДВ не обкладається, тому податкові зобов’язання у продавця і податковий кредит у покупця в такому випадку не виникають).При цьому, як роз’яснювалося в
листі, у цілях оподаткування така виплата вважається безповоротною фінансовою допомогою, у зв’язку з чим:— продавець (оптовик), який її виплачує,
не відносить суму виплати на валові витрати;— покупець (роздрібний торговець), який її одержує,
включає суму премії до валових доходів (на підставі п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток).Як бачимо, такі особливості оподаткування в цьому випадку виявляються не дуже вигідними для сторін. Тому розглянемо інші можливі варіанти.
Винагорода — як плата за послуги мерчандайзингу
. За домовленістю сторін винагорода, що виплачується, може бути платою за послуги мерчандайзингу, надані оптовику роздрібним торговцем. Нагадаємо: мерчандайзинг — це напрям торговельного маркетингу, що є сукупністю заходів щодо просування товару (продукції), які проводяться в місцях роздрібного продажу (до яких, зокрема, належать: викладення та розміщення товарів у місці роздрібної торгівлі, забезпечення асортименту та достатньої кількості товарів у місцях продажу, організація локальних рекламних акцій — установлення рекламних стендів, роздавання поліграфічної рекламної продукції, зразків товарів (продукції), проведення дегустацій тощо). Докладніше на цьому свого часу ми зупинялися у статті «Мистецтво збуту: мерчандайзинг» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 63. Тому мерчандайзингові витрати виявляються для платника податків по суті витратами на збут (п. 19 П(С)БО 16). А отже, підкріпивши в цьому випадку здійснювану виплату договором на надання мерчандайзингових послуг, а факт їх надання — актом, у податковому обліку:—
роздрібний продавець (як продавець мерчандайзингових послуг) за такими послугами покаже валові доходи (п.п. 4.1.1 Закону про податок на прибуток) та ПДВ-зобов’язання (пп. 3.1.1, 7.3.1 Закону про ПДВ);—
оптовий постачальник (як покупець послуг з мерчандайзингу) — валові витрати (витрати, що в цьому випадку не лімітуються згідно з абзацом першим п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток) та податковий кредит з ПДВ (п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ).Щоправда, іноді, слід зауважити, до подібного роду послуг податківці все ж ставляться з недовірою (
лист ДПАУ від 02.04.2007 р. № 6448/7/23-5017 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 36-37), висловлюючись на місцях нібито за неможливість відображення валових витрат оптовим продавцем за витратами, спрямованими на «посилення» роздрібних продажів (мотивуючи це тим, що товар, який потрапив у роздріб, вже не є власністю оптового виробника, а отже, і мерчандайзингові витрати для оптовика вже нібито не є пов’язаними з його господарською діяльністю). Не можемо з цим погодитися. Адже, як правило, виступаючи замовником мерчандайзингових послуг, оптовик розраховує насамперед на те, що такі витрати, сприяючи «роздрібному» просуванню товарів на ринку, спричинять збільшення обсягів виробництва (продажів) безпосередньо в самого «оптового» платника податків. А оскільки це вже безпосередньо спрямовано на отримання доходу, то зв’язок мерчандайзингових витрат з господарською діяльністю (п. 1.32 Закону про податок на прибуток) для платника-оптовика очевидний. Радує, що на боці платників податків у цьому випадку виступає й судова практика, погоджуючись з можливістю відображення валових витрат щодо товарів, які передані на реалізацію і вже не є власністю платника податків, а також вказуючи при цьому на те, що в ситуації, яка розглядається, мерчандайзингові («господарські») витрати спрямовані на отримання доходу від зростання обсягів виробництва в майбутньому (див. щодо мерчандайзингових послуг ухвалу ВАСУ від 08.04.2010 р. у справі № К-16160/07 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 66, с. 8).І на завершення — ще один можливий варіант.
Винагорода — як знижка при придбанні товару
. Сторони можуть піти іншим шляхом та домовитися про те, що винагорода виплачуватиметься роздрібному продавцю у вигляді знижки, що надається при закупівлі товару (так, наприклад, роздрібний продавець, який виконав обсяги продажів, при наступній закупівлі товару в оптовика отримує знижку в n-відсотків). У такому разі закріпивши можливість надання знижки в договорі та застерігши умови її отримання, в обліку сторін операції відображатимуться як продаж/купівля товару зі знижкою. Відповідно, сформувавши остаточну договірну ціну на товар (зменшену на суму наданої знижки), виходячи з неї в податковому обліку:— продавець (оптовик) покаже за проданими товарами валові доходи та податкові зобов’язання з ПДВ;
— покупець (роздрібний торговець) вартість придбаних товарів уключить до валових витрат, а суму ПДВ — до податкового кредиту.
Докладніше про облікові особливості в цьому випадку див. також статтю «Знижки та розпродажі: правила відображення в обліку» тематичного номера газети «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 87, присвяченого рекламним акціям.
Людмила Солошенко, економіст-аналітик
