Автомат із продажу кави: дозволи та облік
Підприємство вирішило розширити бізнес та встановити торговельні автомати з продажу кави. Які дозвільні документи нам слід отримати? Чи необхідний торговий патент? Як правильно відобразити придбання торговельного автомата?
(м. Одеса)
Почнемо відповідь із визначення подібного устаткування в чинному законодавстві. З точки зору
Закону про РРО автомат з продажу кави належить до реєстраторів розрахункових операцій, який здійснює видачу за кошти, платіжні картки або жетони товарів, а також, що важливо, провадить облік їх кількості та вартості (ст. 2 Закону про РРО). Крім того, іншими нормативно-правовими актами торговельні автомати віднесено до малих архітектурних форм та торговельних точок. Загалом, установлення торговельного автомата складається з таких процедур:— отримання прав на земельну ділянку;
— отримання дозволу на встановлення малої архітектурної форми;
— отримання дозволу органів державного пожежного нагляду;
— отримання дозволу на розміщення об’єкта торгівлі;
— отримання дозволу органів СЕС;
— придбання торгового патенту.
Зупинимося докладніше на найбільш важливих із них.
Після вибору бажаного торговельного автомата слід упевнитися, що його включено до
Реєстру № 618, адже Закон про РРО зобов’язує використовувати лише зареєстровані, опломбовані у відповідному порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО (п. 1 ст. 3 Закону про РРО). Останнє речення дозволяє зробити висновок, що, придбаваючи торговельний автомат, також необхідно дотримуватись загальних вимог щодо встановлення та приведення РРО в робочий стан.Ми вже згадували, що торговельні автомати належать до малих архітектурних форм, а отже, слід дотримуватись установленого порядку їх розміщення, адже самовільне розміщення подібних об’єктів заборонено. Згідно з
п. 3 Порядку № 982 установлення малої архітектурної форми здійснюється на підставі рішення сільської, селищної або міської ради, а для власників земельних ділянок — на підставі рішення виконавчого комітету відповідної місцевої ради. Для отримання такого рішення слід подати до відповідної ради заяву (за формою додатка 1 до Порядку № 982) з пакетом документів, конкретний перелік яких установлено п. 5 Порядку № 982*. Рішення приймається протягом одного місяця з дня подання заяви, в іншому разі діє принцип «мовчазної згоди» (п. 10 Порядку № 982).* Сам документ затверджується місцевими органами влади, але Порядок № 982 є для них свого роду орієнтиром.
Тепер декілька слів про патенти. Річ у тім, що реалізація товарів через торговельні автомати підпадає під торговельну діяльність, що підлягає патентуванню згідно з
п. 1 ст. 3 Закону про патентування. Сам торговельний автомат відповідно до п. 3 зазначеного Закону є торговельною точкою. Отже, без патенту не обійтися. Згідно з п. 3 Правил № 369 торговельні автомати віднесено не до засобів пересувної торгівлі, а до пунктів некапітальної забудови. Останнє свідчить про те, що торговий патент слід придбавати в податковій інспекції за місцем знаходження торговельного автомата (п. 3 ст. 2 Закону про патентування). Якщо планується придбання декількох торговельних автоматів, то згідно з п. 3 ст. 3 Закону про патентування необхідно обзавестися патентами на кожний із них (лист ДПАУ від 17.02.2005 р. № 1403/6/15-1216). Також не забуваємо, що патент має розміщуватися на фронтальній вітрині торговельного автомата (п. 1 ст. 7 Закону про патентування).Водночас, якщо підприємство перебуває на єдиному податку, то у придбанні патенту немає необхідності (
п. 6 Указу № 727).Податковий облік
. З податкової точки зору торговельний автомат — це РРО, а отже, його може бути віднесено до групи 4 основних фондів. При цьому торговельні автомати повинні задовольняти умовам для віднесення їх до основних фондів — передбачати використання понад рік та коштувати понад 1000 грн. (вочевидь, що ці умови тут дотримуються).Витрати на сировину, яка використовується для приготування кави, необхідно враховувати в загальних валових витратах та перераховувати за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Цей висновок випливає з того, що діяльність з продажу кави хоча і не є основною, але все-таки належить до господарської згідно з п. 1.32 Закону про податок на прибуток.Валові доходи при такій торгівлі виникатимуть відповідно до
п.п. 11.3.2 Закону про податок на прибуток, де прямо зазначено, що у випадку з торговельними автоматами валові доходи збільшуються за датою вилучення з них грошової виручки.Слід зауважити: якщо підприємство є платником єдиного податку, то виручку доведеться збільшувати за такими самими правилами (за датою вилучення з торговельного автомата).
Щодо обліку ПДВ, то тут діють загальні правила. Усе залежить від того, чи зареєстроване підприємство як платник ПДВ:
— якщо так, то сума ПДВ, що включена до вартості торговельного автомата, потрапляє до податкового кредиту, подальший продаж кави обкладається ПДВ на загальних підставах, дата збільшення податкових зобов’язань відповідає даті вилучення з торговельного автомата грошової виручки (
п.п. 7.3.2 Закону про ПДВ);— якщо ні — право на податковий кредит не виникає (ця сума повністю включається до валових витрат) і продаж кави ПДВ не обкладатиметься.
Тепер відобразимо придбання торговельного автомата
в бухгалтерському обліку:
| № з/п | Господарська операція | Сума,грн. | Бухгалтерський облік | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Проведено передоплату постачальнику за торговельний автомат | 30000 | 371 | 311 |
| 2 | Відображено податковий кредит | 5000 | 641 | 644 |
| 3 | Отримано торговельний автомат | 25000 | 152 | 631 |
| 4 | Списано податковий кредит | 5000 | 644 | 631 |
| 5 | Здійснено залік заборгованостей | 30000 | 631 | 371 |
| 6 | Уведено торговельний автомат в експлуатацію | 25000 | 104 | 152 |
Віталій Смердов, економіст-аналітик
