Про затвердження Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо подачі уточнюючих розрахунків платниками податків
Наказ Державної податкової адміністрації України від 30 вересня 2010 року № 756
(витяг)
Керуючись законами України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про державну податкову службу в Україні», наказом ДПА України від 12.04.2003 № 176 «Про затвердження Порядку надання роз’яснень окремих положень податкового законодавства», з метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року № 86 «Про надання податкових та інших роз’яснень»,
наказую:1.
Затвердити Узагальнююче податкове роз’яснення щодо подачі уточнюючих розрахунків платниками податків (додається).<…>
5. Наказ набирає
чинності від дня оприлюднення .<…>
Голова О. Папаіка
Затверджено наказом ДПА України від 30.09.2010 р. № 756
Узагальнююче податкове роз’яснення щодо подачі уточнюючих розрахунків платниками податків
Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації. Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із змінами, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (у тому числі уточненому розрахунку) податкове зобов’язання вважається узгодженим від дня подання такої податкової декларації.
Якщо платник податків у майбутніх податкових періодах самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник з урахуванням строків давності, що не перевищують 1095 днів після останнього дня граничного терміну подання декларації (стаття 15 цього Закону), та до початку перевірки контролюючим органом має право надати уточнюючий розрахунок або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний період, протягом якого такі помилки були виявлені, з погашенням суми недоплати та штрафу у разі, якщо виявлена помилка призвела до заниження податкового зобов’язання.
Контролюючий орган за результатами проведення документальних перевірок зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків, якщо заявлені у податкових деклараціях (уточнених розрахунках) суми податкових зобов’язань за даними документальних перевірок занижені або завищені.
Таким чином,
встановлені контролюючим органом під час документальної перевірки помилки, що призвели до викривлення показників раніше поданих платником податків податкових декларацій, не є самостійно виявленими платником податків. Відповідно підстави для коригування (подання уточнюючого розрахунку) показників податкової звітності за перевірені під час документальної перевірки періоди або періоди, що перевіряються, в частині виявлених порушень, у платника відсутні.
коментар редакції
Донарахування за результатами
перевірок у декларації не відображаються
У податковому роз’ясненні, що коментується, ДПАУ робить у цілому правильний і досить очевидний висновок. Дійсно, складно назвати помилки, виявлені
контролюючим органом у ході документальної перевірки, самостійно виявленими платником податків. Водночас законодавство (насамперед Закон № 2181 та в його розвиток — відповідні підзаконні акти щодо порядку заповнення окремих податкових декларацій) надає право платнику податків на виправлення виявлених ним помилок. Причому незалежно від способу виправлення (подання поточної або уточнюючої декларації) завжди йдеться про виявлені платником помилки. У світлі цього ми схильні приєднатися (хай і з деякими застереженнями, про які див. далі) до висновку ДПАУ щодо відсутності підстав для коригування платником показників податкової звітності в частині виявлених податковими органами порушень.При цьому в роз’ясненні (так само, як і в чинному законодавстві), на наш погляд, не міститься обмеження на виправлення платником самостійно виявлених помилок навіть за періоди «закриті» перевірками. Інакше кажучи, якщо перевірка «проморгала» ті чи інші порушення, то після її завершення,
немає жодних перешкод для уточнення показників податкової звітності за перевірені періоди (причому це стосується у тому числі й помилок, що призвели до завищення суми сплаченого податку). Питання оцінки якості перевірки — це справа податкового органу, який самостійно вирішуватиме питання про відповідальність працівників податкових органів, які випустили з уваги ті чи інші порушення.Крім того, правильний у цілому висновок
не має універсального характеру. Хоча текст роз’яснення розроблявся в надрах Департаменту адміністрування податку на прибуток та інших податків і зборів, роз’яснення не враховує, наприклад, ситуацію, за якої податковим органом зменшується (збільшується) сума від’ємного значення об’єкта оподаткування (збитку) з податку на прибуток. У цій ситуації має місце факт перекручення показників раніше поданої звітності (не показано валові доходи, завищено валові витрати тощо) і такий факт встановлюється саме контролюючим органом (що вказується в акті перевірки), але відповідні коригування в податковому обліку (у періоді після проведення перевірки) доведеться робити самому платнику.Нагадаємо також, що правила заповнення декларації з
ПДВ прямо передбачають необхідність відображення платником факту зменшення або збільшення податковим органом у результаті перевірки суми залишку від’ємного значення, для чого навіть передбачено окремий рядок — 23.4.
Дмитро Винокуров
