Щодо строків подання судових позовів платниками податків та органами ДПАУ
Лист Вищого адміністративного суду України від 27.09.2010 р. № 1343/11/13-10
У зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із визначенням строку для звернення платників податків з адміністративним позовом щодо оскарження рішень контролюючих органів про нарахування податкового зобов’язання, а також строків звернення контролюючих органів із позовом про стягнення податкового боргу, на підставі пункту 4 частини першої статті 32 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у порядку надання методичної допомоги Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.
Пунктом 3.7 Прикінцевих положень Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» було внесено зміни до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, які набули чинності з 30 липня 2010 року.
Згідно із зазначеними змінами загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, визначений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, зменшено з одного року до
шести місяців.Крім того, нова редакція статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України містить частину п’яту, яка передбачає спеціальний скорочений строк в
один місяць для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.Судам слід мати на увазі, що рішеннями суб’єкта владних повноважень, на підставі яких можуть бути заявлені вимоги про стягнення грошових коштів, є, зокрема, податкові повідомлення-рішення, прийняті контролюючими органами на підставі Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Таким чином, із моменту набрання чинності змін до Кодексу адміністративного судочинства України, внесених Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», строки для звернення особи з позовом про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень встановлені
безпосередньо цим Кодексом.За таких обставин при судовому оскарженні податкових повідомлень-рішень
відсутні підстави для застосування норм інших законів, зокрема підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» для визначення строку звернення до адміністративного суду.Таким чином,
до позовів платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень встановлено місячний строк звернення до адміністративного суду.Щодо строків звернення податкових органів із вимогою про стягнення податкового боргу з платників податків, то для пред’явлення таких позовів
спеціальних строків Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.Виходячи з викладеного,
позовні вимоги органів державної податкової служби України про стягнення податкового боргу з платників податків повинні пред’являтися протягом шести місяців з дня виникнення податкового боргу.Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.
В. о. голови суду О. Панченко
коментар редакції
Строки звернення до адміністративного суду
Необхідність у роз’ясненні, викладеному ВАСУ в листі, що коментується, виникла у зв’язку з набуттям чинності змінами, унесеними до Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ) одночасно з прийняттям нового Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 65, с. 25).
У результаті внесення змін з’явилося декілька нових правил, що істотно впливають на строки звернення до адміністративного суду.
По-перше,
загальний строк скоротився з одного року з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, до шести місяців (ч. 2 ст. 99 КАСУ).По-друге, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і суб’єкт господарювання нею скористався, то для звернення до адміністративного суду встановлюється
місячний строк, який відлічується від дня, коли суб’єкт господарювання дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги (ч. 4 ст. 99 КАСУ). Інакше кажучи, якщо платник податків оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, то для звернення до суду в нього є один місяць із дня отримання рішення органу державної податкової служби, винесеного за результатами розгляду його скарги.По-третє, для звернення до адміністративного суду з метою оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено
вимогу про стягнення грошових коштів, установлено місячний строк (ч. 5 ст. 99 КАСУ). Податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій входять до зазначеної категорії рішень суб’єктів владних повноважень, а отже, на них поширюється правило про місячний строк оскарження. Оскільки щодо позовів податкових органів до суб’єктів господарювання про стягнення з них податкового боргу або фінансових санкцій аналогічне спеціальне правило не передбачено, діє загальна норма, що надає шість місяців на звернення до суду.Отримуємо ситуацію, коли для оскарження рішень органів держвлади, на підставі яких з суб’єктів можуть стягуватися грошові кошти, надано значно менший порівняно із загальним строк для звернення до суду. Слід зауважити, що виведення таких рішень з-під дії загальної норми (особливо на тлі надання самим органам державної влади шестимісячного строку для звернення до суду) виглядає абсолютно необґрунтованим та продиктованим тільки мотивами економічної доцільності. Не виключено, що цей припис згодом буде визнаний таким, що суперечить правовим позиціям Європейського суду з прав людини (зокрема принципам доступності правосуддя та правової визначеності), на судову практику якого мають орієнтуватися суди при здійсненні правосуддя (ч. 2 ст. 8 КАСУ).
Але повернемося до проблем більш нагальних.
Платникам податків не слід забувати, що дотримання строків на звернення до суду не є гарантією того, що податкове зобов’язання не перетвориться на податковий борг. Нагадаємо: якщо суб’єкт господарювання після отримання податкового повідомлення-рішення протягом
10 календарних днів (в окремих спеціально обумовлених випадках — 30 календарних днів) подасть позов до суду з вимогою скасувати зазначений акт, то до моменту набуття чинності рішенням суду за результатами розгляду такого позову оскаржуване податкове зобов’язання вважатиметься неузгодженим, а платник податків — таким, що не має податкового боргу.Важливо також не плутати строки судового оскарження зі строками, протягом яких орган державної влади може винести те чи інше рішення. Якщо йдеться про податківців, то для прийняття податкового повідомлення-рішення встановлено строк у 1095 днів, рішення про застосування штрафних санкцій за порушення неподаткового законодавства може бути прийнято протягом шести місяців із дня підписання акта перевірки, але не більше року з дня вчинення порушення (див. Інформаційний лист ВАСУ від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10). Не можемо не сказати про те, що в одній зі своїх недавніх ухвал ВАСУ обґрунтовував точку зору, згідно з якою податкові повідомлення-рішення може бути оскаржено в адмінсуді протягом 1095-денного строку, оскільки він є більш спеціальним порівняно з установленим КАСУ (див. ухвалу ВАСУ від 23.02.2010 р. № К-16213/08). Однак після появи останніх листів обґрунтувати цю позицію буде вкрай складно.
Слід також звернути увагу, що передбачені ст. 99 КАСУ строки не поширюються на оскарження постанов про притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення. Останні відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення оскаржуються протягом
10 днів із дня винесення постанови.Особливої уваги потребує питання про те, який строк має застосовуватися щодо актів, право на оскарження яких виникло ще до набуття чинності змінами до КАСУ, тобто до 31.07.2010 р. Схожа ситуація мала місце при набутті чинності самим КАСУ, оскільки до цього моменту акти суб’єктів владних повноважень могли оскаржуватися за загальним правилом протягом трьох років. Тоді ВАСУ зайняв таку позицію: якщо на момент набуття чинності нормою, яка змінює строк давності, передбачені раніше діючим законодавством строки не закінчилися,
із дня набуття нею чинності обчислюється новий строк (див. ухвалу ВАСУ від 25.11.2009 р. у справі № К-5032/07, постанову ВАСУ від 04.06.2009 р. у справі № К-1603/07).
Олена Уварова
