Теми статей
Обрати теми

Як відображається операція із внесення коштів до статутного фонду юридичної особи в обмін на емітовані нею корпоративні права в податковому обліку

Редакція ПБО
Лист від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10

Початок

Попередній фрагмент

Проблемні питання застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

 

12. Порядок відображення у податковому обліку з податку на прибуток витрат на здійснення прямих інвестицій у корпоративні права

У справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Ц» до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення Верховним Судом України39 було підтверджено правову позицію Вищого адміністративного суду України щодо неможливості віднесення на валові витрати сум прямих інвестицій у корпоративні права. Верховним Судом України було залишено без змін ухвалу Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2008 року, в якій витрати зі сплати коштів на поповнення статутного капіталу юридичної особи в обмін на емітовані нею корпоративні права було визнано прямою інвестицією, що не відповідає поняттю валових витрат, встановленому Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

39 Постанова Верховного Суду України від 17 березня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР — 3345377.

У залишеній без змін ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2008 року, зокрема, зазначено таке

.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з протоколу № 2 зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Т» від 13 вересня 2004 року, зборами вирішено збільшити статутний фонд товариства до 20520500 грн. за рахунок додаткового грошового внеску до статутного фонду учасником Закритого акціонерного товариства «Ц» у розмірі 20500000 грн.

13 вересня 2004 року між позивачем та Акціонерним товариством «Б» було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № КВ-37/2004, за умовами якого Закрите акціонерне товариство «Ц» продало, а Акціонерне товариство «Б» (в інтересах інших суб’єктів господарювання) придбало цінні папери на загальну суму 24401786,50 грн.

Платіжним доручення № 5 від 17 вересня 2004 року позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю «Т» 20500000 грн. з призначенням платежу «внесок до статутного фонду згідно з протоколом зборів учасників № 2 від 13 вересня 2004 року».

4 листопада 2004 року Закрите акціонерне товариство «Ц» подало до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2004 року разом із додатком КЗ до рядка 01.4 декларації, в якому позивачем визначено показники витрат звітного періоду у розмірі 23761900,00 грн.

Закритим акціонерним товариством «Ц» до вказаної суми витрат звітного періоду за результатами операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами віднесено 20500000 грн., сплачених як внесок до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Т».

Згідно з положеннями підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від’ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від’ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об’єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Відповідно до підпункту 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 зазначеного Закону, норми цього пункту поширюються на платників податку — торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

Згідно із визначенням, наведеним в підпункті 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», витрати — це сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв’язку з таким придбанням.

Підпунктом 7.6.5 пункту 7.6 статті 7 цього Закону встановлено, що норми цього пункту поширюються також на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Корпоративні права, згідно із визначенням, закріпленим в пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», — це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Інвестицією відповідно до пункту 1.28 статті 1 зазначеного Закону є господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції. Пряма інвестиція — господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі — валові витрати) — сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З огляду на зазначені норми законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, та враховуючи встановлені по справі обставини, можна зробити висновок, що позивачем було здійснено саме пряму інвестицію — внесено кошти у розмірі 20500000 грн. до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Т» в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою, тобто на поворотній основі, а не продані як товар продавцем, а тому

віднесення позивачем суми коштів, сплачених як внесок до статутного фонду, до складу «витрат» за операціями з цінними паперами і деривативами обґрунтовано визнано судами попередніх інстанцій неправомірним.



коментар редакції

Як відображається операція із внесення коштів
до статутного фонду юридичної особи
в обмін на емітовані нею корпоративні права
в податковому обліку

ВАСУ констатує, що суми прямих інвестицій у корпоративні права не включаються до валових витрат та не відображаються в окремому обліку за правилами, установленими п. 7.6 Закону про податок на прибуток. Погодитися із такою позицією ми не можемо.

Операція з внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на емітовані нею корпоративні права вважається

прямою інвестицією (див. п.п. 1.28.2 Закону про податок на прибуток).

Згідно з п. 7.6 Закону про податок на прибуток платники податків при здійсненні операцій з корпоративними правами, акціями та іншими цінними паперами

замість звичних валових доходів та валових витрат ведуть окремий податковий облік «корпоративних і ціннопаперових» доходів та витрат у розрізі операцій з акціями та іншими корпоративними правами, облігаціями, векселями, деривативами тощо. При цьому в загальному податковому обліку показується лише підсумковий додатний фінансовий результат — прибуток від операцій з корпоративними правами та цінними паперами, який розраховується як сума прибутків від операцій з корпоративними правами і цінними паперами кожного виду та включається за підсумками звітного періоду до валового доходу (рядок 01.4 декларації з податку на прибуток).

Операцію з унесення коштів до статутного фонду юридичної особи в обмін на емітовані нею корпоративні права в обліку сторін можна розбити на

дві складові (кожна з яких має свої особливості оподаткування):

унесення (отримання) внесків до статутного капіталу;

отримання (передача) корпоративних прав в обмін на внесок.

При цьому якщо внесок до статутного фонду (перша складова) провадиться майном, то така операція прирівнюється до

продажу (у інвестора) та придбання (в емітента) і відповідно спричинює супутні такій операції податкові наслідки з податку на прибуток та ПДВ.

Щодо другої складової (операції з корпоративними правами), то тут податкові правила такі.

Інвестор.

У інвестора, який передає цінності до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, виникають «ціннопаперові» витрати в порядку, установленому п.п. 7.6.1 Закону про податок на прибуток. Такі витрати відображаються в рядку 1.2 «Витрати звітного періоду» додатка К3 до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток у періоді придбання корпоративних прав.

Схоже, ВАСУ та ВСУ вважають, що таких витрат немає. Ще раз звертаємо увагу, що така позиція протирічить Закону про податок на прибуток.

Емітент.

Згідно з абзацом п’ятим п.п. 7.6.1 Закону про податок на прибуток норми щодо «ціннопаперових» доходів та витрат не поширюються на операції з емісії корпоративних прав чи інших цінних паперів, що здійснюються платником податків, а також на операції з їх зворотного викупу або погашення таким платником податків. Тому в емітента ні «ціннопаперових» доходів, ні «ціннопаперових» витрат у ситуації, що розглядається, не виникає .

Докладніше ці питання розглянуто у статті «Внесок до статутного фонду: оподаткування різних варіантів» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 101.

 

Наталя Білова

Наступний фрагмент

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі